Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Мода на українське. Вісім брендів, які відроджують давні традиції

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Добродії ШоТам – це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Українські традиції стають популярними і у 21 столітті – модні дівчата носять гуцульські шуби, старовинні орнаменти переливаються на шовкові хустки, а прикраси часів Київської Русі відроджуються у сучасні аксесуари. Зараз з’являється все більше виробників, які інтегрують українські традиції у сучасне життя – створюють автентичний посуд, прикраси, килими, гуцульські окуляри та дерев’яний посуд. Пропонуємо вам ближче познайомитись з брендами, які переосмислюють народні традиції наших предків.

1. Дизайнерські речі на основі традицій від Gunia Project

Gunia Project – це унікальний проєкт, який створює рідкісні дизайнерські речі на основі традиційних етнічних культур. Засновниці Наталія Каменська та Марія Гаврилюк не один рік їздять з експедиціями по різних куточках України, щоб знайти майстрів, які працюють з давніми ремеслами. Бренд прислухається до найменших деталей традиційної культури, щоб осучаснити їх і створити дизайнерські вироби.  Головна місія бренду – дати народним ремеслам друге життя, оскільки більшість з них зникає.

“Всі вироби наших брендів створюються на основі експедицій та досвіді дослідження етнографії. Ми можемо знайти якийсь виріб у музеї і потім шукати майстра, який втілить наші ідеї. Будь-то кераміка, скло, ткацтво чи шиття”, – кажуть засновниці бренду.

Читайте також: “Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Бренд стартував у 2016 році з лінійки гуцульських шуб – гунь. Звідси і назва проєкту. Спочатку це було всього лише творчим експериментом, засновницям хотілось працювати з традиціями та відроджувати техніки. А тепер переросло в повноцінний проєкт. Тепер тут є неповторні вироби з гутного скла, і позолочені срібні прикраси, натхненні Київською Руссю, і плетені кошики з поясом-запаскою ручної роботи, і тарілки з зображенням святих на склі регіону Буковини і Покуття, і шовкові хустинки, у яких обіграли орнаменти рушників з різних регіонів України.

2. ЗЕРНО – фольклорний одяг та прикраси

Це український бренд одягу та аксесуарів.  Їх особливість у довговічному дизайні та фольклорних мотивах.

“Акцент на етнічному дизайні — це наше бажання та спроба зберегти та переосмислити корінні українські традиції та традиції інших народів. Бренд об’єднав майстрів та дизайнерів, чиї вироби є максимально екологічні й часто зроблені вручну. Працюючи над створенням довговічного одягу з чистих природних матеріалів, ми прагнемо стати за приклад екологічної відповідальності. Стиль, що створює ЗЕРНО, – поза часом. Тому й одяг живий. Бо не підвладний моді й швидкоплинним тенденціям”, – кажуть засновники бренду.

У ЗЕРНО використовують чисті природні матеріали: коноплі, бавовну, шовк, вовну, а також глину, скло та дерево. Щоб оздобити одяг, часто звертаються до народних технік вибійки та вишивання. Натуральні матеріали гарантують довговічність речам, що дозволяє зберігати природні ресурси при надмірному споживанні.

Серед асортименту товарів бренду є верхній одяг, сукні, блузи, спідниці, брюки, намиста та аксесуари. Ціни дуже різні, наприклад, ви можете купити сукню від 2000 до 7000 гривень, верхній одяг – від 1000 до 9000 гривень, а намисто з натурального каменю чи дукач – від 1000 до 5000 гривень.

3.  Dukachi – прикраси з духом автентичності

Чи є тут справжні любителі традиційного? Бренд Dukachi саме про таких, адже вони створюють прикраси, від яких віє автентичністю. Засновницями бренду є дві сестри Анна та Єлизавета Книженко. Дівчата ще з дитинства любили виготовляти різні прикраси з підручних матеріалів. Тонка проволока перетворювалась на фантазійні каблучки, а пластикові намистини з тематичних кіосків – в модні намиста. А згодом перетворили це на сімейний бренд ювелірних виробів Dukachi.

“Ідеєю для назви послужили традиційні українські вироби – дукачі, що представляли собою круглі нагрудні металеві підвіски, зроблені з золотих та срібних монет і медалей. Прикрашали їх бантами та оздоблювали камінням, бісером і склом.Таку прикрасу носили жінки полковників та інших високих службовців. Вона являла собою символ гордості та відданості, тому мала неабияку цінність. З роками дукачі видозмінилися та поширилися серед звичайних жінок, але свій символізм вони не втратили”, – розповідають засновниці бренду.

Читайте також: Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Основним матеріалом для прикрас від бренду Dukachi є латунь, з якої здавна виготовляли біжутерію. Зверху кожен виріб покривається двома мікронами гіпоалергенного золота 22-23 карат або 916 проби з додаванням срібла. Такі прикраси коштують від 2000 гривень.

4. Килими ручної роботи від Zv’yazani

Мінімалістичний дизайн з елементами традиційного мистецтва – саме так можна охарактеризувати килими від українського бренду Zv’yazani. Кажуть, в радянські часи килими на стінах були ознакою розкоші. А згодом стали приводом для тролінгу. Але зараз бренди створюють стильні речі та предмети побуту, які прикрасять будь-яку оселю.

Якось дві подруги, які мали свої бізнеси, розговорились і зрозуміли – текстиль їх спільний інтерес і переваги. Тоді, у 2018 році, вони зайняли пусту нішу на ринку та вивчили все про ткацьке ремесло. А зараз килими від бренду Zv’yazani відомі не тільки в Україні, а й за її межами.

“Zv’yazani – це не тільки килими ручної роботи. Це люди, зв’язані однією мрією – відновити старовинну українську традицію ткацтва, поєднавши її з сьогоденням”, – кажуть засновниці бренду Ольга Каретнікова-Котягіна та Наталя Осауленко.

Майстрині тчуть килими на станках, які належали їхнім бабусям, за сучасним дизайном, створеним талановитими ілюстраторами. Це дуже кропітка й тривала робота, але результат її неперевершений. Всі килими створені з 100% овечої шерсті. Це екологічний матеріал, дуже теплий та приємний на дотик. Окрім того, бренд співпрацює з кращими ілюстраторами, які створюють унікальний дизайн килимів. Наприклад, є серія килимів з українською художницею Христиною Гайдамакою та колаборації з ілюстраторками Ліліт Саркісян і Сашею Годяєвою, Анікою Моксуновою та Веронікою Котик. Крім готових килимів, тут можна зробити замовлення за індивідуальним дизайном, розмірами та формами. Ціни в середньому 1000 євро.

5. Метелики в голові – майстерня, яка створює вінки

Вінки ще з давніх часів були необхідним дівочим аксесуаром. Їх створювали з паперових квітів, вовняних кульок, пір’я, навіть яскравих обгорток від цукерок – усього того, що було під рукою. А ще кожен регіон мав різні техніки виготовлення вінків. Черкащанки Олена Почтарьова та Олена Афанасенко втомились від нудної роботи та вирішили відтворювати автентичні вінки, які носили наречені 100 років тому. Майстрині подорожують селами у пошуках майстрів минулого, які створювали головні убори, бутоньєрки для молодих та для хлопців, яких проводжали в армію, уквітчували ікони.

Читайте також: Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки

“Ми зупинились на вінках саме середньої Наддніпрянщини, нашої рідної Черкащини, бо охопити все дуже складно. Прикраси могли відрізнятись навіть від села до села і один і той самий елемент міг виглядати зовсім по-іншому”, – кажуть засновниці майстерні “Метелики в голові”.

Вінки презентують на виставках, а іноді роблять на замовлення. Люди не часто купують, бо ручна робота не дешева. Сам матеріал не дуже дорогий, але якщо брати час, який пішов на його виконання, то можна сказати, що він неоціненний. Коштує вінок від 2000 грн.

6. Гуцульські окуляри Hetmans, які підкорили Америку

Ви точно чули про цей український бренд окулярів, який став справжньою сенсацією в Америці. Українець Нік Розар, який народився у Бостоні якось приїхав у Карпати, щоб більше дізнатись про своє коріння. І тут закохався в нашу культуру і захотів, щоб про Україну дізнались і в США. Згодом побачив в одного з друзів дерев’яні сонцезахисні окуляри, які виглядали круто, але були недороблені. Так вирішив створити бренд  Hetmans. Тепер Нік створює окуляри з дерева, на яких вирізьблені гуцульські орнаменти. Він організував виробництво у двох країнах. На кожних окулярах обов’язковий напис “Зроблено в Україні”.

“Робота наших художників є продуктом багатьох поколінь майстрів, які були до них. Дерево – позачасова частина української культури. Наша співпраця відображає роботу давніх традицій”, – каже Нік Розар.

Сучасний стиль та давні традиції – це поєднання робить аксесуари від Hetmans дійсно унікальними. Тому не дивно, що ці окуляри купують навіть світові зірки. А коштує одна пара $170.

7. Екологічні дерев’яні вироби Woodstuff

Дерев’яні вироби все більше набирають популярності серед українських брендів. Це одне з найстаріших українських ремесел, але і сьогодні може дуже стильно та органічно виглядати у вашій оселі. З дерева можна зробити абсолютно все, що ви тільки могли собі уявити. Сучасні майстри використовують старовинну традицію для створення унікальних виробів. Серед них і український бренд Woodstuff. Тут можна придбати дерев’яний посуд, шкатулки, календарі, обкладинки для книг, і навіть салатники.

У Woodstuff дотримуються принципової позиції – збереження природних ресурсів. Адже це гарна екологічна альтернатива стандартному посуду. Тут не використовують ніяких штучних матеріалів, тільки різні породи дерева, які покривають натуральними оліями та бджолиним воском.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

“Ми з самого початку нашої діяльності дбайливо ставились до кожного шматочка дерева, з яким працюємо. Наше виробництво безвідходне: навіть дерев’яну стружку з цеху ми надсилаємо іншим підприємствам, які з ними працюють”, – каже засновниця Woodstuff Алла Сенчило.

Такий традиційний деревяний посуд знайшов своїх поціновувачів не тільки в Україні. а й Європі та США. А ціни на вироби стартують від 200 гривень.

8. Yasyk – подушки з автентичними мотивами

“Ясик – це діалектне слово, яке означає «маленька декоративна подушка». Наші бабусі вишивали такі подушки і прикрашали ними свій дім. А якщо завітати у звичайну хату десь в глибині Карпат, то ще сьогодні можна побачити на ліжку піраміду з подушок-ясиків, викладених від великої до малої”,- каже засновниця бренду YASYK Ірина Гуменчук.

У своїх виробах Ірина відроджує автентичні мотиви, які чудово вписуються у сучасний інтер’єр. Це не просто подушка з минулих часів. Це сучасне бачення вишитих ясиків, орнаменти, які нам передали у спадок наші предки. Щоб знайти автентичні орнаменти Ірина об’їздила всі регіони, а тепер стилізує їх, щоб показати традиції у сучасному мінімалістичному виконанні. Ціни в середньому 1200 грн.

Суспільство

Науковці інституту зварювання у вільний час виготовляють теплові печі для ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Науковці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона на волонтерських засадах для фронту виготовляють теплові печі.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці інституту.

Зазначається, що у команді ентузіастів – понад 10 працівників Інституту.

Щодня вони працюють по 4-5 годин у вільний від роботи час, використовують обладнання, яке є в Інституті.

Додатково обладнання надав і Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона.

Розповідається, що через вимкнення світла науковці-зварювальники працюють вже з шостої ранку.

Перші 9 буржуйок вони зробили зі старих матеріалів і буквально всього, що було під рукою. Далі з матеріалами для буржуйок допомогли волонтери. Також понад 70 тис. грн на матеріали зібрали співробітники Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона.

Читайте також«Нас називали божевільними». Як відкрити бізнес під час війни і не прогоріти? Історії підприємців, яким вдалося

Наразі науковці виготовили близько 100 буржуйок та передали їх військовослужбовцям, які знаходяться на найгарячіших позиціях на сході та півдні нашої держави, а також бійцям територіальної оборони Києва.

Окрім цього, в Інституті виготовили близько 100 саперних «кішок», які використовуються для зняття розтяжок та розмінування.

Нагадаємо, Вінницький університет почав виготовляти опалювальні прилади для ЗСУ.

Також шведський завод Väderstad виготовив печі для українських військових і цивільних.

Окрім того, полтавські підприємці передали ЗСУ 400 буржуйок для обігріву.

Фото: facebook.com/PatonWeldingInstitute.

Читати далі

Суспільство

Києво-Печерську Лавру зареєстрували як монастир у складі ПЦУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру офіційно зареєстрували як монастир у складі Православної церкви України.

Про це повідомив на фейсбук-сторінці архієрей ПЦУ Євстратій Зоря.

Він відзначив, що у четвер, 1 грудня, було зареєстровано статут Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври  як чоловічого монастиря Української Православної Церкви.

Відомості про цю юридичну особу в складі Помісної Церкви внесені 2 грудня до Єдиного державного реєстру.

«Священиий Синод ПЦУ на своєму засіданні 23 травня 2022 р. ухвалив рішення про створення у складі Помісної Церкви релігійної організації – чоловічого монастиря “Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра”», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: ПЦУ проголосила гетьмана Сагайдачного покровителем українського війська

Такий крок було зроблено з метою відновлення історичної справедливості та подолання наслідків неканонічного підпорядкування української святині владі Московському патріархату.

Синод доручив Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію звернутися до Кабінету міністрів України з проханням надати один з храмів Лаври у її верхній частині для богослужінь, а певні приміщення – для монастирської діяльності.

Про ПЦУ

Православна церква України (ПЦУ) — християнська церква, найчисельніша православна юрисдикція в Україні за кількістю вірян. Православна церква визнає ПЦУ єдиною канонічною правонаступницею Київської митрополії. Церква з’явилася 988 року з появою Київської митрополії й була визнана самостійною церквою 6 січня 2019 року. Підписання та отримання томосу про автокефалію Православної церкви України відбулося 5-6 січня 2019 року в соборі святого Георгія, кафедральному соборі Вселенського Патріархату

Нагадаємо, ПЦУ дозволила святкувати Різдво 25 грудня.

Також Митрополит Епіфаній закликав усі релігійні громади, що перебувають у юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату, перейти до ПЦУ.

Фото: wikimedia.org.

Читати далі

Суспільство

Другий шанс: що робити власникам фейкових ковід-сертифікатів? Пояснює сімейний лікар

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У розпал пандемії коронавірусу деякі українці, налякані фейками та міфами про вакцинацію, спробували обійти систему та отримати підроблені сертифікати про щеплення. Однак що робити, якщо власник такого «документу» одумався та прагне захиститися від ковіду? Пояснює лікар загальної практики сімейної медицини медичного центру «100% життя» Дмитро Скіргіко.

Коронавірус нікуди не зник, а на черзі – грип

За словами фахівця, з початком повномасштабного вторгнення кількість охочих вакцинуватися від ковіду або отримати бустерну дозу, суттєво зменшилася. Утім коронавірусу байдуже на війну: вірус продовжує циркулювати, а незабаром до нього приєднається сезонний грип.

«Як практикуючий лікар можу сказати, що ковід нікуди не зник. Але, на превеликий жаль, ми бачимо, що тенденція до профілактичних щеплень знизилась. Зокрема і від сезонного грипу. Ми вже очікуємо нову хвилю захворювань взимку. Люди перебуватимуть у закритих приміщеннях, сховищах, на станція метро, де хвороби передаватимуться дуже швидко. І найнебезпечніше – ймовірність підхопити одразу і грип, і ковід. Єдиний захист від цього – щеплення», – ділиться Дмитро Скіргіко.

Фейковий сертифікат ускладнює розуміння перебігу хвороби

У ситуації, коли людина з підробленим сертифікатом про вакцинацію підхоплює ковід, протоколи лікування не змінюються. Однак ризик тяжкого перебігу хвороби для пацієнтів без щеплення – значно вищий.

«Лікар відкриє медичну карту і побачить, що пацієнт вакцинований. Звісно, алгоритм лікування не зміниться, але фахівцю буде складно зрозуміти, чому хвороба протікає саме так. Адже у невакцинованих людей захворювання, як правило, має саме тяжкий перебіг. Тому сподіваюсь, що людина з фейковим сертифікатом у такій ситуації все ж зізнається», – додає лікар.

Наламали дров? Зізнайтеся та зробіть щеплення

Вихід для власників підроблених сертифікатів все ж існує – сказати про це лікарю та отримати першу дозу вакцини від ковіду. На практиці це працює доволі просто: ваші попередні записи визнаються помилковими, а фейковий папірець зникає з медичної картки.

«Такі випадки справді бувають, і я цьому дуже радію. Люди усвідомлюють свої помилки та прагнуть захистити себе і свій організм. Що робити? Необхідно звернутися до медичного працівника, який вносив неправдиву інформацію, та попросити скасувати запис. Та людина може позначити це в системі як механічну помилку або помилково внесені дані. І все – можна вакцинуватися», – пояснює фахівець.

Як побороти міфи про щеплення

Що робити з тими, хто досі вірить у фейки про щеплення? Звертатися до доказової медицини. І найкращий варіант – це освітній контент, що подає інформацію в легкій та ігровій формі. Зокрема – новий український вебсеріал «Яся знає краще», у якому в комедійному форматі спростовують найпопулярніші медичні міфи.

Темам вакцинації від коронавірусу та підроблених сертифікатів автори проєкту присвятили одразу два випуски – «Змовники» та «Фейковий сертифікат». Протягом цих епізодів фанатка доказової медицини Яся коротко та зрозуміло пояснює, чому не варто вірити в антинаукові повідомлення, шукати 5G-вишки та грати на користь міфів, ризикуючи своїм здоров’ям. 

Читати далі