Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Місце сили та свободи. Історія містянки, яка досліджує феномен українського села

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Мирослава Савісько все життя провела в містах. Вона жодного разу не саджала картоплю, а на магістратурі вивчала історію та розвиток міст. Та рік тому дівчина почала працювати в урбан-бюро Big City Lab, яке займається розвитком міст та територій, а також допомагає громадам з написанням стратегій розвитку. Саме звідси почалося її знайомство спочатку з малими містами, а згодом – з українським селом. 

Мирослава Савісько

Містянка, яка досліджує феномен українських сіл. Працівниця урбан-бюро Big City Lab

Я звикла до компактності, а тут не вийде без транспорту

Про все, що менше 100 тисяч населення, я чула лише з розповідей бабусі, друзів та знайомих. Найменше місто, де я коли-небудь жила – це студентське містечко Геттінген у Німеччині, де мешкає приблизно 120 тисяч людей і дуже багато молоді, яка навчається в місцевому університеті. Звісно, я бувала в селі, проте це були короткі візити на відпочинок. Тому, вперше приїхавши до сільських громад, які планували написати свою стратегію розвитку, я зрозуміла, що нічого не знаю про українські сільські території. 

По-перше, я звикла до компактності та мобільності, а тут між селами однієї громади по 20 км відстані – та ще й не найкращими дорогами. Без власного автомобіля чи щонайменше велосипеда життя в селі видається нереалістичним (мені, як запеклій прихильниці ходьби та пересування на громадському транспорті, це прийняти було ще важче). 

Читайте також: Майстрині з Херсона відмовили всі роботодавці, а вона заснувала бізнес на варенні у 51 рік (ВІДЕО)

До розкиданості територій часто додається свободолюбство сіл. Громади утворилися шляхом об’єднання декількох сільських рад. І якщо раніше ці сільські ради самі хазяйнували на своїх територіях, то зараз мають знаходити компроміси. А це не завжди просто – виникають конфлікти і через фінансові ресурси, і через подальший розвиток. Наприклад, у громадах біля великих міст – це конфлікт «за» та «проти» забудови житловими комплексами з багатоповерхівками. А в громадах з сильним центром конфлікти виникають через фінансування ініціатив поза таким центром.

У селі можна залишитися наодинці практично будь-де

По-друге, відсутність людей. Якщо в Києві, чи рідних для мене Черкасах, потрібно пошукати місце, аби залишитися наодинці поза домом, то в селах я часто навіть не зустрічала людей. Це спричинено як низькою щільністю, так і загальною негативною демографічною ситуацією. В сільських територіях (віддалених від міст) населення щодня зменшується на 1 людину, а то й більше. Причини різні: це і невисока народжуваність, і активна міграція. 

І на те, аби поїхати, існують свої причини. Найчастіше люди покидають село через відсутність роботи. У сільських громадах не менше 50% населення працює в сільському господарстві. Проте часто це сезонна робота, де відсутня переробка, використання нових технологій і додана вартість. Фермери часто обирають найпростіший і найбільш зрозумілий шлях – виробництво рентабельних культур (зазвичай, пшениця) і її продаж великому закупівельнику (може бути агрохолдинг чи великий локальний підприємець). 

Читайте також: Перетворив справу предків на бізнес. Як карпатські чаї Trava.UA здійснюють мрії дітей на сході України

Невеликі виробники іншої продукції (наприклад, овочеві чи тваринницькі господарства) не мають достатньої кількості знань та довіри одне до одного, аби об’єднатися в кооператив, розширитися, переробляти продукцію та продавати її безпосередньо покупцеві. Та найголовніше – бояться за власний бізнес через недовіру до судових та правоохоронних органів. 

Також їдуть через дітей. Бо рівень культурних, освітніх, позашкільних та інших послуг та можливостей не такий широкий, та не такої якості, як у місті. 

Звучить, депресивно, складно і не динамічно? За відчуттями десь так і було в перші тижні роботи. Ще й складно, бо літератури та досліджень українських сіл доволі мало. Ба більше, формування територіальних громад остаточно завершилося лише торік, через що хороші практики чи виграшні стратегії тільки формуються громадами, шляхом спроб та помилок. 

Село стало для мене місцем сили та свободи

Трохи більше часу в темі та поїздки до інших сільських громад, які об’єдналися на початку реформи децентралізації, змінили моє розуміння сільських територій на більш позитивне. 

Зараз я розглядаю села як місця сили та свободи. Мешканці великих міст в Україні вже не перший рік тікають до села. Або на декілька днів, або назавжди. І деякі села активно приймають містян на «перезаряд»: хтось готує смачну органічну продукцію, хтось – зелені садиби та цікаві туристичні маршрути, а хтось – все й одразу. Завдання таких урбан-бюро як Big City Lab, якраз і полягає в тому, аби допомогти громадам виявити ці сильні сторони й вигадати план, як їх можна використати для вищого рівня життя місцевого населення. 

Села – це також території безпеки та свободи. У сільських територіях, де я працювала, значно менша кількість правопорушень, ніж у сусідніх містах. А великі території, необмежені запаркованим двором, створюють більше простору для гри та розуміння природи дітьми. 

Читайте також: «Big city life? Мене драйвують Чернівці». Як молодь з усього світу відкриває для себе Україну

Як в містах, так і в селах велику роль у майбутньому грають люди, які «керують» цими територіями. Хтось активно вчиться, інвестує в культуру та молодь. До такої місцевості можуть приїжджати або повертатися мешканці. Хтось інвестує в дороги та інфраструктуру, а звідти все одно виїжджатимуть. Та й тут, не без ролі держави. Важливо, аби розвиток сільських територій був у пріоритеті на національному рівні. 

І серед позитивних зрушень – поступовий територіальний, а не лише галузевий підхід до розвитку територій. У 2021 році в Державній стратегії регіонального розвитку вперше з’явилися різні підходи до територій, залежно від місця розташування. Наприклад, розвиткові пріоритети для сільських територій, віддалених від національних/міжнародних доріг, відрізняються від пріоритетів територій в горах чи біля кордонів.

Чи зрозуміла я українське село? Точно ні. Думаю, на це знадобиться ще не один рік, бо кожна територія різна, а її історія – унікальна. А загалом, місту та селу треба частіше перетинатися. Бо одне без одного їм точно буде важче існувати. 

Суспільство

На IMDb з’явився список із 50 фільмів, які «допоможуть зрозуміти Україну»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На сайті IMDb опублікували добірку з 50 фільмів, які допоможуть глядачам краще зрозуміти Україну.

У добірці можна знайти як сучасні стрічки, так і фільми, зняті в минулому столітті. Це документалки, короткометражки, а також повнометражні художні картини.

Зокрема, до переліку потрапили:

  • «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова;
  • «Ентузіазм. Симфонія Донбасу» Дзиґи Вертова;
  • «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса;
  • «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик;
  • «Міф» Леоніда Кантера;
  • «Майдан» Сергія Лозниці;
  • Ukraine on Fire 2;
  • «Зима у вогні» Євгена Афінеєвського;
  • «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса;
  • «Будинок Слово» Тараса Томенка.

Повний список фільмів можна переглянути за цим посиланням.

Про IMDb

Це найбільша база даних та вебсайт про кінематограф. База даних значною мірою заповнюється волонтерами, це чимось нагадує концепцію Вікіпедії. У базі зібрана інформація про понад 10 млн фільмів і телесеріалів, є інформація майже про 11,5 млн акторів, режисерів та інших зірок кіно зі всього світу.

З 1998 року базою даних IMDb володіє компанія Amazon. Більшість інформації IMDb перебуває в безплатному доступі, сайт функціонує на основі безкоштовного програмного забезпечення. Платний доступ дозволяє отримати інформацію про контакти акторів, продюсерів, режисерів тощо. За даними рейтингового агентства «Alexa», сайт imdb.com постійно входить до сотні найпопулярніших сайтів інтернету.

Нагадаємо, в Україні представили офіційний трейлер художнього фільму «Кривава нафта» про спротив українців під час повномасштабного вторгнення російських загарбників.

Також ми повідомляли, що Український інститут у партнерстві з ірландською компанією usheru запустили сайт, який знайомить світового глядача з українським кіно.

Фото: usfa.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Десять хвилин – і готово. Як підприємство на Львівщині готує «сухі борщі» для воїнів ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Перші страви на передовій – це рідкість, яку українські воїни не завжди можуть собі дозволити. Адже приготування потребує не лише купи продуктів, а й щонайменше години часу. Через це наші захисники й захисниці частіше надають перевагу сухпайкам.

Цю проблему вирішило львівське підприємство «Фрут Банк». Волонтери почали готувати сухі набори швидкого приготування, завдяки яким бійцям ЗСУ необхідно всього 10-15 хвилин, аби скуштувати домашній борщ чи суп.

Виробник запевняє: смак практично не відрізняється від щойно приготовленої страви в домашніх умовах, а всі вітаміни зберігаються завдяки особливій технології. Сьогодні «Фрут Банк» передав на передову вже понад тисячу таких наборів та продовжує допомагати ЗСУ.

Павло Дигдало

Керівник комунального підприємства «Фрут Банк» Мостиської міської ради Львівської області

Усе почалося з персиків, які валялися під ногами

Я родом із міста Судова Вишня, що на Львівщині. З 2016 року почав працювати у департаменті агропромислового розвитку Львівської  ОДА. Через три роки став керівником із розвитку організації «Сільськогосподарський дорадчий центр «Фермерська країна», а далі — керівником компанії «Фермерська Родина».

Коли я працював у дорадчому центрі, ми багато спілкувалися з фермерами, бували в садах, на полях. Одного разу я відвідав персиковий сад у період, коли фрукти дозріли. Побачив дуже багато плодів, які лежали під деревами. Фермер їх не збирав, оскільки такі персики вже ніхто не хотів купувати. А під деревами їх було дуже багато, фрукти просто псувалися.

Читайте також: Я волонтерила на 9-му місяці вагітності, і це мене рятувало. Історія харків’янки Марії Зайцевої

Подібна ситуація й з ягодами. Коли вони мають візуальний дефект, їх практично неможливо продати. Однак вони, як і персики, цілком придатні для виготовлення смачного джему чи варення. Так і народилась ідея створити переробне підприємство.

Ми почали будувати завод, але всі плани перекреслила війна

«Фрут Банк» народився 12 березня 2021 року. Ініціаторами стала громадська організація Сільськогосподарський дорадчий центр «Фермерська країна» та дві громади – Мостиська і Судововишнянська. Фінансування отримували від Європейського Союзу та з місцевих бюджетів.

З вересня 2021 року ми розпочали тендерні процедури, а далі – будівництво приміщення. На кінець року вже збудували завод площею 630 квадратних метрів, встановили вікна, двері, ворота, внутрішню каналізаційну систему, промислову підлогу, пандуси, водостічну систему. Встигли закупити більшість технологічного обладнання для цехів із перероблення плодово-ягідної продукції та вантажний фургон для перевезення.

Фото: Facebook / Фрут Банк

Ми також розробили маркетингову стратегію, зареєстрували торгову марку «Фрут Банк», провели навчання виробників із вирощування, збуту та співпраці з парком агроперероблення «ФрутБанк». А ще розробили та закупили брендовану продукцію.

У першій половині 2022 року ми планували завершити будівництво і ввести його в експлуатацію. Однак усі наші плани перекреслила велика війна. Через це було повністю зупинене державне фінансування об’єкта, а отже, й усі заплановані на ньому роботи.

Планували важливу нараду на 24 лютого

Звичайно, ми не очікували, що може початися повномасштабне вторгнення. Ми від початку року активно працювали над виправленням недоліків у проєктно-кошторисній документації, аби оперативно завершити будівництво. А ще готувалися до наради з будівельниками, яка мала відбутися саме 24 лютого.

Про початок великої війни я дізнався зранку, коли мені зателефонував один із учасників запланованої наради. Це був для мене шок, оскільки не думав, що у 21 столітті в Європі можуть відбуватися такі страшні події. Звісно, повномасштабне вторгнення Росії змінило всі наші плани, відкинувши відкриття на невизначений термін.

Протягом двох місяців від 24 лютого ніхто й не думав про проєкт, бо вся увага була прикута до подій на фронті. Частково я займався волонтерською роботою: розвозив людям ліки та гуманітарну допомогу. Натомість наше підприємство «Фрут Банк» на певний період зупинило свою діяльність.

Вирішив використати наші потужності з користю для бійців

У травні, коли ми зрозуміли, що війна буде тривалою, вирішили переформатувати свою діяльність. Ми дізналися про потреби наших військових у гарячих стравах. І в мене виникла ідея на базі наших потужностей виготовляти набори для їжі швидкого приготування. Своїм задумом я поділився з головою Мостиської міської ради Мирославою Пельц. І вона це підтримала.

Спільно з міськрадою ми почали шукати приміщення. З цим виникли проблеми, адже наше обладнання розраховане на велику потужність, якої в більшості приміщень Мостиська просто немає. Та згодом ми знайшли таке місце в одній зі шкіл. І з початку червня запустили виробництво сухих борщових та супових наборів для армії.

Борщ із сухих овочів потішив смаком

Початкову технологію виробництва супових наборів швидкого приготування ми дізнались з інтернету, оскільки вони мали попит на передовій ще з 2014 року. Також ми звернулися за консультацією до проєкту USAID, які нам допомогли. Рецепт борщу отримали від друзів. 

Перші страви ми продегустували спільно з працівниками міськради. І вони справді виявилися дуже смачними. Після цього ми запустили виробництво.

Фото: Facebook / Фрут Банк

Наразі в нашій команді працюють 5-7 волонтерів, у тому числі я та наш бухгалтер. Волонтери приходять і з Мостиськ та приїжджають із Судової Вишні. Зокрема, вдячні вчителям школи, в якій ми виготовляємо набори, які щотижня нам допомагають.

Зберігаємо у стравах майже всі вітаміни

Наші страви сухого приготування мають практично таку ж користь, як і варені вдома. Технології інфрачервоного сушіння овочів, фруктів та інших харчів забезпечують отримання готового продукту найвищої якості зі збереженням до 90-95% усіх корисних речовин та вітамінів.

Процес сушіння, за яким ми «витягуємо» з продуктів вологу, називається дегідратацією. В основі технології ­– інтенсивне видалення вологи з продукту шляхом впливу на нього інфрачервоного випромінювання. При цьому нагрівається не навколишнє повітря, а безпосередньо сам продукт.

Фото: Facebook / Фрут Банк

Молекули води у кілька разів інтенсивніші, ніж при конвекційному осушенні. Вони виділяються з продукту і переходять у повітря, яке після цього видаляється. За допомогою такої технології волога з продукту зникає поступово, без руйнування структури тканин продуктів.

Особливою цінністю цього типу сушильного обладнання є те, що при   інфрачервоному сушінні не потрібно нагрівати повітря до високих температур. Це дозволяє максимально зберігати в продуктах вітаміни, а також смакові властивості.

Готовий борщ – за 10 хвилин

У борщовий набір входять: спеції (мелений чорний перець, мелений лавровий лист, мелений часник), сушені овочі (червоний буряк, морква, білокачанна капуста, ріпчаста цибуля, подрібнені томати) та варено-сушена подрібнена картопля і варено-сушене подрібнене м’ясо. Додаємо також кухонну сіль, білий цукор та яблучний оцет. Для горохового супу використовуємо горох, картоплю, м’ясо, моркву, цибулю та спеції. Це все те, з чого українці вдома готують ці страви.

Фото: Facebook / Фрут Банк

Смачний і поживний борщ чи суп із сухого набору приготувати дуже просто. Для цього необхідно суміш із пакета висипати в місткість не менш як 4 літри, залити окропом до 3,3 літра і дати настоятися 10-15 хвилин. Також варто періодично помішувати.

Якщо ви готуєте вдома та маєте трохи більше часу, ніж захисники та захисниці на передовій, тоді можна змінити приготування. У каструлю не менш як на 4 літри залити 3,3 літра води та довести її до кипіння. Відтак висипати суху суміш, перемішати та проварити дві хвилини на слабкому вогні. Зняти каструлю з вогню, накрити щільно кришкою і дати настоятися 20 хвилин. Для кращого смаку можна додати сметани. Готово!

Годуємо бійців на передовій

Перш за все, наші набори отримують хлопці та дівчата, які перебувають на передовій. Ми передаємо продукцію через волонтерів та місцеві організації. Це, наприклад, ГО «Волонтерський рух Мостищини», представники якої довозять допомогу на передові позиції.

Також ми доставляємо борщі хлопцям і дівчатам у військову частину, потім вони беруть ці набори з собою, коли їдуть на фронт. Якщо є можливість та запит – надсилаємо поштою. 

Фото: Facebook / Фрут Банк

Від початку діяльності ми виготовили більш як 1500 наборів борщів швидкого приготування та понад 150 наборів горохових супів. Це приблизно 10 тисяч порцій або 5 тисяч літрів готової страви. З них близько тисячі наборів (6 тисяч порцій) вже доставлені захисникам і захисницям.

Придбаний набір – допомога бійцям

На початку діяльності ми купували продукти за власний кошт. Для безперервного виробництва сухих наборів нам постійно потрібно закуповувати пакети, спеції, овочі та м’ясо. Зараз частково з продуктами нам допомагає Мостиська міська рада, фермери та місцеві підприємці. І все ж нам потрібна безперебійність у постачанні.

Тому ми вирішили частину наборів продавати, щоб мати змогу купувати необхідні продукти. Тому будь-хто охочий може придбати нашу продукцію. Вартість одного пакета на 5-6 порцій – 150 гривень. Багато хто купував у нас борщі та передавав рідним, які служать.

Фото: Facebook / Фрут Банк

Це повноцінні страви, куди, окрім окропу, більше нічого не потрібно додавати. Тому їх можна брати з собою в похід чи їсти вдома. Це дасть нам більше можливостей виготовляти смачні набори для хлопців і дівчат на фронті, яким дуже потрібна гаряча їжа.

Кожна допомога наближає перемогу

Військовим подобаються наші набори, бо вони натуральні, поживні та швидко готуються – не потрібно витрачати години, щоб зварити першу страву. Сухі пайки, зі слів бійців, неможливо їсти постійно. А така страва і смачна, і поживна.

Доки в нашій країні триває війна, доти й залишатимуться актуальним запит на такі набори. До речі, термін їхнього зберігання становить один рік від дати виробництва, оскільки всі продукти в наборі – сухі. Коли почнеться навчальний сезон, ми не зупинятимемо виробництво. Зараз саме шукаємо інше приміщення.

Фото: Facebook / Фрут Банк

Скільки б не тривала війна, ми не маємо здаватися. Нам тут, у тилу, значно легше, ніж військовим на позиціях. Тому хто чим може – маємо їм допомагати, підтримувати, аби скоріше наблизити нашу перемогу. А вона неодмінно настане.

Щодо «Фрут Банк», незабаром ми плануємо все ж завершити внесення змін у документацію, повторно пройти експертизу, щоб при першій нагоді відновити роботи на нашому об’єкті. А наразі й далі готуємо смачні та корисні сухі борщові та супові набори для наших захисників.

Довідка про «Фрут Банк»
Підприємство народилося 12 березня 2021 року з ініціативи Мостиської ОТГ у межах реалізації проєкту регіонального розвитку «Створення парку агропереробки «ФрутБанк» з формування доданої вартості на продукцію малих та середніх виробників Львівщини». 

Проєкт відібраний, відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися коштом коштів державного бюджету, отриманих від ЄС, підтриманий головою Львівської ОДА та дофінансовується з місцевих бюджетів ОДА, облради та місцевих громад — Мостиської та Судововишнянської.

Читати далі

Суспільство

ЄС передав прикордонникам Одещини чотири патрульні катери UMS (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Європейські партнери передали прикордонникам з Одещини чотири патрульні катери UMS – 425CC.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Катери отримали бійці Білгород-Дністровського прикордонного загону. Кожен човен вміщує команду з чотирьох осіб, оснащений рятувальними жилетами та ехолотом для визначення глибини води під судном.

«Катери надані в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги “Разом з ЄС до безпеки кордонів”, який фінансується Європейським Союзом», – розповіли в ДПСУ.

Варість чотирьох катерів складає 2,2 мільйони гривень. У ДПСУ також зазначили, що торік у межах цього проєкту прикордонники отримали два катери UMS – 545DC та UMS – 425CC, які показали свою високу надійність під час несення служби з охорони державного кордону.

Про катери

Як пише Мілітарний, Модель 425CC – це легкий та економічний човен під двигун потужністю 15-30 кінських сил. Човен має відмінні ходові характеристики, невеликий осад і гарну стійкість. Заявлена швидкість – понад 50 км/г.

Цільнозварний корпус катера виконаний з алюмінієво-магнієвого сплаву марки 5083 товщиною 3 мм. Хімічна стійкість сплаву 5083 дозволяє експлуатацію навіть у такому агресивному середовищі, як морська вода. Корпус з алюмінію дозволяє катеру підходити до будь-якого берега і проходити мілководдям.

Нагадаємо, Німеччина передала Україні ще чотири зенітні самохідні установки Gepard та майже 50 тисяч боєприпасів для них.

Також ми повідомляли, що союзники надали Україні ще майже €1,5 млрд військової допомоги.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Читати далі