Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Медреформа на Волині. Подружжя лікарів про те, як відкрити власний Центр сімейної медицини

На початку трансформації системи охорони здоров’я Мар’яна та Віталій Дмитруки заробляли мінімалку як молоді лікарі. Заробітна плата у 2500 гривень

Опубліковано

На початку трансформації системи охорони здоров’я Мар’яна та Віталій Дмитруки заробляли мінімалку як молоді лікарі. Заробітна плата у 2500 гривень, відсутність фінансування – це реалії, в яких вони працювали, починаючи з випуску у 2016 році. 

Але коли в країні почали з’являтись перші сімейні лікарі приватної практики, Віталій та Мар’яна почали стежити за перебігом реформи первинки. 

А відпрацювавши три роки в комунальному закладі, вирішили – теж стануть приватними сімейними лікарями.

Сьогодні Віталій заробляє близько 30 тисяч гривень. Мар’яна – поки менше, бо лише наприкінці зими 2020 повернулась з декрету й ще не встигла набрати достатньо пацієнтів. 

З якими труднощами їм довелось зіштовхнутись, аби сьогодні облаштувати маленький, але свій Центр сімейного здоров’я? Читайте в нашому інтерв’ю з Мар’яною Дмитрук.   

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Раніше держава видавала лікарням гроші не за кількість пацієнтів і якість їхнього лікування, а за кількість ліжкомісць. Чим більше ліжок у лікарні – тим більше фінансування. І байдуже, чи лежить хтось на цих ліжках, чи ні. Тепер – через створену в часи реформи Національну службу здоров’я України – оплачує надані медзакладом послуги за фактом їх виконання. Тобто: є пацієнт – є гроші, нема пацієнта – нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни – близько 500 гривень на рік для пацієнта. А всі фінансові потреби медичного закладу – тепер у віданні керівників місцевих рад.


Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря – підписуєш договір з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби забезпечувати кращу якість своїх послуг інакше як тепер утримати пацієнта? Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Мар’яна Дмитрук

Мар’яна Дмитрук

Разом з чоловіком Віталієм – лікарка сімейної практики у власному Центрі сімейного здоров’я

Віталій розпочав приватну практику першим  – із рік тому, а Мар’яна приєдналась до нього наприкінці 2019 року – одразу після декрету. Сьогодні вони успішно адмініструють свою приватну амбулаторію і навіть планують розширюватись.  

Як змінилась зарплата після переходу в приватну практику?

Зараз, після виходу з декрету, я маю 200 декларантів приблизно, а в чоловіка –  близько 1800.

До реформи лікар-початківець, у якого ще немає категорії, отримував мінімалку. А в 2016 році це було десь 2500 гривень – тоді ми з Віталієм тільки починали. 

Зараз зарплата лікаря приватної сімейної практики залежить від кількості підписаних декларацій та від віку пацієнтів: найбільше заробляють ті, хто має маленьких пацієнтів до 5 років. Хоча там теж є обмеження – не більше 900 дітей на одного лікаря. 

Дохід ми з Віталієм розподіляємо самостійно. Він залежить від витрат: найдорожче обходиться оренда приміщення та зарплатня найманим працівникам. Також на лікареві – виплати по аналізах, а ще комуналка взимку злітає до небес. Послуги зв’язку і плату за медичні інформаційні системи теж запишіть до статей втрат. 

Я нещодавно розпочала свою практику, і, починаючи з зими, набрала поки 200 декларантів. Тому отримую дохід у 5600 гривень на місяць – на етапі 200 декларантів ви ще не забезпечите потреби бізнесу.

У мене от увесь дохід зараз йде на витратні матеріали, а тому зарплати, можна сказати, ще немає. 

З досвіду чоловіка скажу: починаючи з цифри у 600 пацієнтів, лікар вже може вийти в нуль по витратах. А сімейні лікарі приватної практики, які підписали декларації більше ніж з 600 людьми – матимуть кошти вже і для розвитку бізнесу, і для забезпечення власної заробітної плати. 

1800 декларантів – це максимум для лікаря сімейної практики. За таку кількість  декларацій НСЗУ виплачує в середньому 80-90 тисяч гривень, а лікар може отримувати 27-30 тисяч гривень. 

Заробітна плата ж в комунальному закладі при підписаних 1800 деклараціях була втричі менша – 11900 гривень.

Стали ФОПами одразу після університетського відпрацювання в селі

Ми з чоловіком познайомились в університеті. А запуск інституту сімейної медицини прийшовся якраз на період, коли ми його закінчували.

Коли у Львівському національному університеті впроваджувався напрям сімейної медицини, певно, більше 80% випускників вирішили обрати цю сферу. Серед них – і ми з Віталієм.

Було складно – ми ж вчились на напрямі лікувальної справи, а нова спеціалізація передбачала діагностику не лише для дорослих, а й для дітей. 

Для лікарів бюджетної форми навчання обов’язкове відпрацювання 3 роки за спрямуванням, тож спершу нас відправили до Ківерцівської сільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

А вже після відпрацювання, ми одразу перебрались до Луцька й одразу почали готувались до укладення договорів з НСЗУ.

Мій чоловік став ФОПом понад рік тому – весною 2019 року. Я ж приєдналась до нього наприкінці того ж року. 

Як допоміг досвід колег – ФОПів з інших областей?

Підштовхнула розпочати свою справу робота наших колег по всій Україні – ми підтримуємо зв’язок з багатьма лікарями-ФОПами. 

Особливо яскравий приклад переходу на приватну практику був у Світловодську, де лікарі одними з перших в Україні відкрили приватні кабінети. 

Також зацікавив досвід лікарки-ФОПа зі Сколе, чий центр зараз вже обслуговує майже все населення міста.

Завдяки колегам ми побачили, що стати лікарем-підприємцем – можливо, від них отримали підтримку та консультації. Нам допомагали й з нюансами в оформленні документів, і потім підказували по ходу практики, як поратись з тими чи іншими адміністративними питаннями.

Скільки довелось витратити на кабінет та оснащення?

Ми шукали приміщення в Луцьку, і знайшли невеличке: його вистачить, аби забезпечити лиш необхідні потреби. 

Зараз наш Центр складається з мого та чоловікового кабінетів, коридору з рецепцією і маніпуляційної.

Коли ми з чоловіком зупинились на цьому варіанті приміщення, раптом довелось заплатити за оренду на цілий рік наперед – орендодавці чомусь не хотіли, аби ми платили помісячно.

Загалом довелось витратити близько 200 тисяч гривень на облаштування амбулаторії. Для нас це були серйозні витрати.

 Але скажу, що в перші 2-3 місяці нам з чоловіком вдалось вийти в нуль по витратах – бо пацієнти, яких ми попередньо обслуговували, вирішили й надалі користуватися нашими послугами. 

Уже в перші місяці роботи нашого центру десь 800 людей переуклали з нами декларації. Так нам вдалось уникнути великих фінансових труднощів.

Коли виходиш з декрету, пацієнти вже забули про тебе. Що робити?

Я йшла в декрет комунальним лікарем, а виходила – вже приватним. Це досить важко: люди мене вже забули, а тому й нема кому переписатися до мене.

Тому зараз я, так би мовити, нарощую свою медійність. Співпрацюю зі ЗМІ як експерт, розповідаю про себе у  соціальних мережах, також проводжу лекції про вакцинацію для батьків. А нещодавно запустила Youtube-канал для інформування людей на медичну тематику. 

Чим відрізняється робота лікаря-ФОПа від комунального?

Сервіс приватних лікарів – більш пацієнтоорієнтований. Зазвичай в нас немає черг, що під час пандемії коронавірусу особливо зручно. Бо графік ми організовуємо самостійно. 

Також ми побудували графік щеплень таким чином, аби здорові діти не зіштовхувались в  коридорі із хворими. До прикладу, в четвер ми приймаємо лише здорових дітей на вакцинацію. 

У нас є навіть куточок для дитини – з іграшками та розмальовками. 

До того ж, у комунальних закладах всі процеси, пов’язані з фінансуванням, відбуваються повільніше. Показова ситуація була нещодавно із засобами індивідуального захисту. Коли розпочалась епідемія, то для того, щоб комунальні заклади закупились, спочатку повинні були виділити гроші з бюджету. Поки їх виділяли, ціни на маски та антисептики злетіли до неба. А приватники встигли закупити засоби захисту і для себе, і для своїх пацієнтів.  

Але повторюсь: лікарю треба бути готовим, що усі поточні витрати на ньому як на підприємцеві.

Важко доводиться колегам, які не співпрацюють з місцевою владою

Чесно кажучи, в нашому регіоні не було перешкод з видачею довідок. Нам і колегам видавали й листки непрацездатності, й довідки про смерть без якихось особливих труднощів. 

Луцьким лікарям пощастило, бо вони могли нормально спілкуватись з усіма посадовими особами місцевого рівня, з якими потрібно було з’ясовувати всі питання. Але, на жаль, в інших регіонах позитивний досвід співплаці зустрічається не так часто. Буває, наші колеги дуже залежать від посадових осіб на місцях.

Лікарю буває складно перемикнутись на адміністративні процеси

Насправді, труднощів у приватного лікаря дуже багато. Це, наприклад, додаткова адміністративна робота, яка, зазвичай, не притаманна лікарю-практику. 

Перемкнутися на цей процес, щоб займатись і одним й іншим, досить складно. Тому що потрібно, окрім практики, збирати всю актуальну інформацію про ліцензію для підписання договору з НСЗУ. Також треба ретельно шукати, з ким підписати договір про лабораторно-діагностичні послуги після проведення аналізів, і з ким проводити лікарсько-консультативні комісії. 

На додачу є історія з лікарняними листами й довідка про смерть – ці питання на початку треба було узгоджувати з місцевою радою. А це вдається далеко не всім лікарям приватної практики: від області до області ефективність взаємодії може різнитися.

Невдовзі планують розширяти центр

Не всі питання можна вирішити двом лікарям. Є, наприклад, лікарська консультативна комісія, яка має складатись з трьох лікарів. За зборів такої комісії ми могли б лікарняні на довший період часу виписувати, а так – можемо видавати листки непрацездатності лише на 10 днів.

Саме тому ми з Віталієм зараз плануємо розширюватись і шукаємо колег, які захотіли б приєднатись до нашої практики. 

Чекаємо не лише на лікарів-ФОП – будемо раді й найманим працівникам. 

Якщо приватна практика – рай для лікаря, чому ще не всі там?

Для того, аби організувати приватну практику, потрібно багато різних ресурсів – як енергії, так і готовності взяти на себе адміністративну відповідальність. А в лікаря, як я казала, вистачає роботи й без адміністративки.

Багато лікарів бояться фінансових вкладень, які треба зробити для оснащення кабінету на початку приватної практики. 

Інші з острахом слідкують за ситуацією у сфері охорони здоров’я: нещодавно не могли затвердити нового керівника НСЗУ, і всі мої колеги-ФОПи переживали за фінансування. 

Та й політичні обставини зараз не дуже сприяють тому, аби лікар забажав стати “приватником”: за останній рік часто змінювались міністри охорони здоров’я, і в кожного було своє бачення реформи та свої бачення фінансування галузі.  

Тому зараз може бути важко прийняти рішення про початок практики. 

Але зі свого досвіду скажу: ми з Віталіком все одно регулярно отримуємо платежі, і за всю нашу практику приватну практику проблем з фінансуванням зі сторони НСЗУ ще не виникало.

Тому, вважаю, лікарям треба наважитись й використати цю можливість – поки вона ще є.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Суспільство

У Львові рятувальники ДСНС витягли кошеня, що впало у вузьку трубу

Опубліковано

Увечері 18 червня на вулиці Плуговій у Львові рятувальники допомогли витягти кошеня, яке впало у вузьку металеву трубу на глибині близько двох метрів. Його нявкання почули перехожі та викликали службу порятунку.

Про це повідомили в ДСНС Львівщини.

Спроби витягнути тварину самотужки виявилися марними, тому на місце прибули надзвичайники. За допомогою рятувальної мотузки їм вдалося дістати кошеня, яке тремтіло, але було неушкоджене. Тваринку передали людям, які не пройшли повз і зреагували на заклик про допомогу.

Нагадаємо, що у ЗСУ показали пухнастиків, які допомагають військовим на фронті (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Львові відкрили перший міський хаб «Стрільниця» в історичній будівлі (ФОТО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Львівщини

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО)

Опубліковано

24 червня в Музеї книги і друкарства України відкриється виставка «Пилип Орлик. Шлях гетьмана», присвячена до 315-річчя Конституції Орлика та Дня Конституції України. Уперше у столиці представлять низку експонатів, що мають прямий стосунок до постаті гетьмана.

Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

На виставці покажуть 33 об’єкти, зокрема стародруки, гравюри, мапи, зброя, речі з родинною символікою Пилипа Орлика та Івана Мазепи, а також археологічні знахідки з Батурина.

Відвідувачі зможуть побачити й копії архівних документів зі Швеції, Франції, Польщі та України, які розповідають про життя та політичну діяльність Орлика.

Також відбудеться прем’єра історичного фільму Incognito, створеного з використанням ШІ. Виставка триватиме до 1 грудня.

Читайте також: Христина Скачківська-Сушко: єдина жінка-старшина в армії УНР (ВІДЕО)

Фото: сайт МКСК

Нагадаємо, що історики знайшли нові артефакти Пилипа Орлика та найдавніший козацький документ українською.

Фото обкладинки: портрет, написаний Наталею Павлусенко, 2021, Wikimedia

Читати далі

Суспільство

Спортсменка з Донеччини здобула «золото» на Кубку світу з кікбоксингу (ФОТО)

Опубліковано

Спортсменка з Донеччини Олександра Піпа посіла перше місце на Кубку світу з кікбоксингу WAKO, який відбувся з 12 по 15 червня в Будапешті.

Про це повідомили на сторінці Курахівської дитячо-юнацької спортивної школи.

У змаганнях взяли участь близько 3500 спортсменів з різних країн. Олександру Піпу до турніру підготували тренери Данило Проломов та Артем Дріга. Під час нагородження спортсменка вийшла з прапором свого рідного міста Курахового, яке наразі окуповане, а також зі стягом евакуаційного загону поліції «Білий янгол».

Як зазначили в «Суспільне Донбас», Олександра не вперше бере участь у турнірах із цими прапорами. Раніше вона піднімала їх після перемог на чемпіонаті України та всеукраїнських змаганнях. Її батько, Василь Піпа, служить у загоні «Білий янгол».

Читайте також: Ярослав Ткач встановив новий європейський рекорд у скелелазінні на швидкість (ВІДЕО)

Нагадаємо, що семикласниця з Тернополя здобула «золото» на міжнародному конкурсі пісні в Польщі.

Фото: фейсбук-сторінка Курахівської дитячо-юнацької спортивної школи

Читати далі