Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Медреформа на Волині. Подружжя лікарів про те, як відкрити власний Центр сімейної медицини

Опубліковано

На початку трансформації системи охорони здоров’я Мар’яна та Віталій Дмитруки заробляли мінімалку як молоді лікарі. Заробітна плата у 2500 гривень, відсутність фінансування – це реалії, в яких вони працювали, починаючи з випуску у 2016 році. 

Але коли в країні почали з’являтись перші сімейні лікарі приватної практики, Віталій та Мар’яна почали стежити за перебігом реформи первинки. 

А відпрацювавши три роки в комунальному закладі, вирішили – теж стануть приватними сімейними лікарями.

Сьогодні Віталій заробляє близько 30 тисяч гривень. Мар’яна – поки менше, бо лише наприкінці зими 2020 повернулась з декрету й ще не встигла набрати достатньо пацієнтів. 

З якими труднощами їм довелось зіштовхнутись, аби сьогодні облаштувати маленький, але свій Центр сімейного здоров’я? Читайте в нашому інтерв’ю з Мар’яною Дмитрук.   

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Раніше держава видавала лікарням гроші не за кількість пацієнтів і якість їхнього лікування, а за кількість ліжкомісць. Чим більше ліжок у лікарні – тим більше фінансування. І байдуже, чи лежить хтось на цих ліжках, чи ні. Тепер – через створену в часи реформи Національну службу здоров’я України – оплачує надані медзакладом послуги за фактом їх виконання. Тобто: є пацієнт – є гроші, нема пацієнта – нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни – близько 500 гривень на рік для пацієнта. А всі фінансові потреби медичного закладу – тепер у віданні керівників місцевих рад.


Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря – підписуєш договір з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби забезпечувати кращу якість своїх послуг інакше як тепер утримати пацієнта? Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

<strong>Мар’яна Дмитрук</strong>

Мар’яна Дмитрук

Разом з чоловіком Віталієм – лікарка сімейної практики у власному Центрі сімейного здоров’я

Віталій розпочав приватну практику першим  – із рік тому, а Мар’яна приєдналась до нього наприкінці 2019 року – одразу після декрету. Сьогодні вони успішно адмініструють свою приватну амбулаторію і навіть планують розширюватись.  

Як змінилась зарплата після переходу в приватну практику?

Зараз, після виходу з декрету, я маю 200 декларантів приблизно, а в чоловіка –  близько 1800.

До реформи лікар-початківець, у якого ще немає категорії, отримував мінімалку. А в 2016 році це було десь 2500 гривень – тоді ми з Віталієм тільки починали. 

Зараз зарплата лікаря приватної сімейної практики залежить від кількості підписаних декларацій та від віку пацієнтів: найбільше заробляють ті, хто має маленьких пацієнтів до 5 років. Хоча там теж є обмеження – не більше 900 дітей на одного лікаря. 

Дохід ми з Віталієм розподіляємо самостійно. Він залежить від витрат: найдорожче обходиться оренда приміщення та зарплатня найманим працівникам. Також на лікареві – виплати по аналізах, а ще комуналка взимку злітає до небес. Послуги зв’язку і плату за медичні інформаційні системи теж запишіть до статей втрат. 

Я нещодавно розпочала свою практику, і, починаючи з зими, набрала поки 200 декларантів. Тому отримую дохід у 5600 гривень на місяць – на етапі 200 декларантів ви ще не забезпечите потреби бізнесу.

У мене от увесь дохід зараз йде на витратні матеріали, а тому зарплати, можна сказати, ще немає. 

З досвіду чоловіка скажу: починаючи з цифри у 600 пацієнтів, лікар вже може вийти в нуль по витратах. А сімейні лікарі приватної практики, які підписали декларації більше ніж з 600 людьми – матимуть кошти вже і для розвитку бізнесу, і для забезпечення власної заробітної плати. 

1800 декларантів – це максимум для лікаря сімейної практики. За таку кількість  декларацій НСЗУ виплачує в середньому 80-90 тисяч гривень, а лікар може отримувати 27-30 тисяч гривень. 

Заробітна плата ж в комунальному закладі при підписаних 1800 деклараціях була втричі менша – 11900 гривень.

Стали ФОПами одразу після університетського відпрацювання в селі

Ми з чоловіком познайомились в університеті. А запуск інституту сімейної медицини прийшовся якраз на період, коли ми його закінчували.

Коли у Львівському національному університеті впроваджувався напрям сімейної медицини, певно, більше 80% випускників вирішили обрати цю сферу. Серед них – і ми з Віталієм.

Було складно – ми ж вчились на напрямі лікувальної справи, а нова спеціалізація передбачала діагностику не лише для дорослих, а й для дітей. 

Для лікарів бюджетної форми навчання обов’язкове відпрацювання 3 роки за спрямуванням, тож спершу нас відправили до Ківерцівської сільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

А вже після відпрацювання, ми одразу перебрались до Луцька й одразу почали готувались до укладення договорів з НСЗУ.

Мій чоловік став ФОПом понад рік тому – весною 2019 року. Я ж приєдналась до нього наприкінці того ж року. 

Як допоміг досвід колег-ФОПів з інших областей?

Підштовхнула розпочати свою справу робота наших колег по всій Україні – ми підтримуємо зв’язок з багатьма лікарями-ФОПами. 

Особливо яскравий приклад переходу на приватну практику був у Світловодську, де лікарі одними з перших в Україні відкрили приватні кабінети. 

Також зацікавив досвід лікарки-ФОПа зі Сколе, чий центр зараз вже обслуговує майже все населення міста.

Завдяки колегам ми побачили, що стати лікарем-підприємцем – можливо, від них отримали підтримку та консультації. Нам допомагали й з нюансами в оформленні документів, і потім підказували по ходу практики, як поратись з тими чи іншими адміністративними питаннями.

Скільки довелось витратити на кабінет та оснащення?

Ми шукали приміщення в Луцьку, і знайшли невеличке: його вистачить, аби забезпечити лиш необхідні потреби. 

Зараз наш Центр складається з мого та чоловікового кабінетів, коридору з рецепцією і маніпуляційної.

Коли ми з чоловіком зупинились на цьому варіанті приміщення, раптом довелось заплатити за оренду на цілий рік наперед – орендодавці чомусь не хотіли, аби ми платили помісячно.

Загалом довелось витратити близько 200 тисяч гривень на облаштування амбулаторії. Для нас це були серйозні витрати.

 Але скажу, що в перші 2-3 місяці нам з чоловіком вдалось вийти в нуль по витратах – бо пацієнти, яких ми попередньо обслуговували, вирішили й надалі користуватися нашими послугами. 

Уже в перші місяці роботи нашого центру десь 800 людей переуклали з нами декларації. Так нам вдалось уникнути великих фінансових труднощів.

Коли виходиш з декрету, пацієнти вже забули про тебе. Що робити?

Я йшла в декрет комунальним лікарем, а виходила – вже приватним. Це досить важко: люди мене вже забули, а тому й нема кому переписатися до мене.

Тому зараз я, так би мовити, нарощую свою медійність. Співпрацюю зі ЗМІ як експерт, розповідаю про себе у  соціальних мережах, також проводжу лекції про вакцинацію для батьків. А нещодавно запустила Youtube-канал для інформування людей на медичну тематику. 

Чим відрізняється робота лікаря-ФОПа від комунального?

Сервіс приватних лікарів – більш пацієнтоорієнтований. Зазвичай в нас немає черг, що під час пандемії коронавірусу особливо зручно. Бо графік ми організовуємо самостійно. 

Також ми побудували графік щеплень таким чином, аби здорові діти не зіштовхувались в  коридорі із хворими. До прикладу, в четвер ми приймаємо лише здорових дітей на вакцинацію. 

У нас є навіть куточок для дитини – з іграшками та розмальовками. 

До того ж, у комунальних закладах всі процеси, пов’язані з фінансуванням, відбуваються повільніше. Показова ситуація була нещодавно із засобами індивідуального захисту. Коли розпочалась епідемія, то для того, щоб комунальні заклади закупились, спочатку повинні були виділити гроші з бюджету. Поки їх виділяли, ціни на маски та антисептики злетіли до неба. А приватники встигли закупити засоби захисту і для себе, і для своїх пацієнтів.  

Але повторюсь: лікарю треба бути готовим, що усі поточні витрати на ньому як на підприємцеві.

Важко доводиться колегам, які не співпрацюють з місцевою владою

Чесно кажучи, в нашому регіоні не було перешкод з видачею довідок. Нам і колегам видавали й листки непрацездатності, й довідки про смерть без якихось особливих труднощів. 

Луцьким лікарям пощастило, бо вони могли нормально спілкуватись з усіма посадовими особами місцевого рівня, з якими потрібно було з’ясовувати всі питання. Але, на жаль, в інших регіонах позитивний досвід співплаці зустрічається не так часто. Буває, наші колеги дуже залежать від посадових осіб на місцях.

Лікарю буває складно перемикнутись на адміністративні процеси

Насправді, труднощів у приватного лікаря дуже багато. Це, наприклад, додаткова адміністративна робота, яка, зазвичай, не притаманна лікарю-практику. 

Перемкнутися на цей процес, щоб займатись і одним й іншим, досить складно. Тому що потрібно, окрім практики, збирати всю актуальну інформацію про ліцензію для підписання договору з НСЗУ. Також треба ретельно шукати, з ким підписати договір про лабораторно-діагностичні послуги після проведення аналізів, і з ким проводити лікарсько-консультативні комісії. 

На додачу є історія з лікарняними листами й довідка про смерть – ці питання на початку треба було узгоджувати з місцевою радою. А це вдається далеко не всім лікарям приватної практики: від області до області ефективність взаємодії може різнитися.

Невдовзі планують розширяти центр

Не всі питання можна вирішити двом лікарям. Є, наприклад, лікарська консультативна комісія, яка має складатись з трьох лікарів. За зборів такої комісії ми могли б лікарняні на довший період часу виписувати, а так – можемо видавати листки непрацездатності лише на 10 днів.

Саме тому ми з Віталієм зараз плануємо розширюватись і шукаємо колег, які захотіли б приєднатись до нашої практики. 

Чекаємо не лише на лікарів-ФОП – будемо раді й найманим працівникам. 

Якщо приватна практика – рай для лікаря, чому ще не всі там?

Для того, аби організувати приватну практику, потрібно багато різних ресурсів – як енергії, так і готовності взяти на себе адміністративну відповідальність. А в лікаря, як я казала, вистачає роботи й без адміністративки.

Багато лікарів бояться фінансових вкладень, які треба зробити для оснащення кабінету на початку приватної практики. 

Інші з острахом слідкують за ситуацією у сфері охорони здоров’я: нещодавно не могли затвердити нового керівника НСЗУ, і всі мої колеги-ФОПи переживали за фінансування. 

Та й політичні обставини зараз не дуже сприяють тому, аби лікар забажав стати “приватником”: за останній рік часто змінювались міністри охорони здоров’я, і в кожного було своє бачення реформи та свої бачення фінансування галузі.  

Тому зараз може бути важко прийняти рішення про початок практики. 

Але зі свого досвіду скажу: ми з Віталіком все одно регулярно отримуємо платежі, і за всю нашу практику приватну практику проблем з фінансуванням зі сторони НСЗУ ще не виникало.

Тому, вважаю, лікарям треба наважитись й використати цю можливість – поки вона ще є.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

03.07.2020

Суспільство

Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві

Опубліковано

Уже восени Мала академія наук України відкриє в столиці перший інтерактивний простір «Музей науки». Загалом на відвідувачів чекає понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій.

Що цікавого в експозиції?

Тут можна буде покататися на велосипеді з квадратними колесами, вирушити в космічну подорож, побачити двометрову голограму та 60-кілограмовий кристал, скласти з атомів воду та сіль у доповненій реальності, дізнатися, як побудований організм людини. 

Над експозицією, що складається з 7 блоків, працювали команди з України, Канади, США, Польщі та Швеції. Зокрема, тут представлена виставка «Дивна матерія» канадського Ontario Science Center, одного з найвідоміших наукових і дослідних центрів світу. Виставки «Великі винаходи», «Людина», «Акустика» та «Оптика» розроблені спеціально для «Музею науки» польською компанією Strong Interactions, команда якої працювала над створенням знаменитого Центру науки «Коперник» у Варшаві. 

А один із ключових експонатів приїхав до Києва з Музею математики в Нью-Йорку.  Це трицикл із квадратними колесами, таких у світі всього чотири.

«У Малій академії наук навчаються понад 150 000 дітей з усієї України, — розповідає директор МАНУ Оксен Лісовий. — За останні півтора року наші юні науковці вибороли  80 нагород у найбільших міжнародних наукових олімпіадах і конкурсах. Велика амбіція МАНУ — виховати нову плеяду українських фахівців і повернути Україну на карту провідних наукових країн світу. Інтерактивний простір — ще один наш крок до популяризації науки. Частина експозиції мобільна. В наших планах експонувати її в інших містах і, зрештою, створити такі музеї по всій країні. В «Музеї науки» ми намагаємося, перш за все, зацікавити, оживити беземоційні терміни з підручників, перетворивши їх на об’єкти й інсталяції, показуємо, як формули та закони працюють у повсякденному житті. А всіх юних відвідувачів, які хочуть знати більше, одразу запрошуємо до тематичних гуртків на поглиблене вивчення тієї чи іншої науки».  

Читайте також: Яким буде перший інтерактивний музей науки в Україні (ВІДЕО)

Концепція проєкту –  “спектр”

Концепцію проєкту організатори описують одним словом — «спектр». Спектр наук, відкриттів і вражень: від запуску блискавки в котушці Тесли та керування роборукою до можливості побачити власний голос, потрапити всередину гігантської мушлі та в дзеркальний тунель з оптичною ілюзією.

Окрема зона простору буде присвячена українським ученим.

Найбільшим інтерактивним експонатом стане скляна стеля, яка змінює колір, коли відвідувачі вводять на планшетах правильні відповіді на питання зі сфери науки.  

Де розташується музей

Проєкт відкривається в ревіталізованому павільйоні «Наука» на ВДНГ. Побудований у 1958-му для проведення наукових виставок, сьогодні простір знову відчиняє свої двері всім, кому цікаво, як влаштований світ.

«Музей науки» створений Малою академією наук України в колаборації з агенцією Gres Todorchuk і за підтримки Міністерства освіти і науки України. Над айдентикою проєкту працювала агенція Fedoriv, архітектуру павільйону створювала команда MONO Architects. Партнером проєкту стала компанія “Фармак”. 

Під час карантину в просторі передбачено посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗУ, а саме: вхід у масках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів й інших поверхонь. 

Стежте за новинами «Музею науки» на офіційних сторінках у соцмережах:
https://www.facebook.com/sciencemuseum.org.ua/ 

Що варто знати про МАНУ?

Мала академія наук України (МАНУ) — національний центр, діяльність якого спрямована на виявлення, підтримку та розвиток наукового потенціалу дітей з усієї країни.

Сьогодні МАНУ — це спільнота понад 150 000 учнів, 8600 педагогів і науковців, 1800 кандидатів наук, 500 докторів наук і 146 постійних партнерів у галузі освіти, науки, дипломатії та музейної справи з 35 країн. У 2018 році МАНУ здобула світове визнання — статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО. В Україні це єдина організація з таким статусом.

Читати далі

Суспільство

У Запоріжжі на фасаді музичної школи з’явиться мурал

Опубліковано

У Запоріжжі фасад музичної школи № 8 прикрасить новий арт-об’єкт. Сюжет муралу повністю відповідатиме його назві – «Космічна музика, яка зрозуміла всім!».

Як розповіли у міськраді, на малюнку можна буде розгледіти космічного прибульця з музичним інструментом у руках. Над його створенням працює відомий запорізький художник, дизайнер, скульптор Роман Халілов.

Де шукати мурали?

Стінописи під назвою «Геометрія» (школа мистецтв №3), «Муза» (школа мистецтв №1) та «Батько з донькою» (школа мистецтв №2) набули чималу популярність і перетворилися на візитівку обласного центру. До їх створення доклали руку відомі українські муралісти в рамках проєкту «Сучасне мистецтво для покоління Z».

У найближчих планах – поява одразу 6-ти муралів – 5-ти нових та одного відреставрованого. Прикрасять стінописи фасади музичних шкіл і навіть бібліотек, крім того – один з них буде розташований у частині старого Олександрівська та присвячений відзначенню 250-річчя міста Запоріжжя.

“У нас дуже класна архітектура пострадянського простору. Завдання міського голови стосовно нанесення муралів ми почали виконувати саме на фасадах музичних шкіл. Ми впевнені, що діти, які відвідують заняття, повинні першочергово усвідомлювати, що вони знаходяться поруч із чимось прекрасним – культурою та мистецтвом”, – зазначила заступниця директора департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Катерина Сімонова.

Читайте також: Які нові мурали з’явилися в Україні (ВІДЕО)

Прибулець з музичним інструментом

Роботи зі створення чергового муралу на фасаді музичної школи № 8 – першого з низки запланованих – вже стартували. Авторство стінопису належить запоріжцю Роману Халілову. Він є розробником логотипів більшості українських міст і не тільки – його відомі плакати «Запоріжжя – це Україна» у 2014 році прикрашали весь запорізький проспект. Мурал малюватиме вперше. Втілюватиме свій унікальний авторський задум під назвою «Космічна музика, яка зрозуміла всім!».

“Це для мене рідний район – я тут народився та виріс. Хоч я тут і не вчився, мене зацікавила ідея нанесення на фасаді цієї школи тематичної картини. Оскільки це Космічний мікрорайон, тут буде зображений прибулець, який гратиме на музичному інструменті, а навколо – Всесвіт”, – розповів художник.

З роботою над стінописом Роман Халілов та його помічник планують впоратися приблизно за два тижні. Зображення наноситимуть на стіну за допомогою проєктору, а потім вже розмальовуватимуть. Перед розписом фасаду проводять підготовчі роботи – обробляють покриття, аби малюнок тримався якомога довше в його первинному вигляді: не втрачав чіткості й зберіг яскравість фарб. Площа муралу складає близько 100 кв. м. Він займає навіть не одну, а кілька стін будівлі.

Загалом у музичній школі № 8 навчаються близько 500 учнів – відвідують музичне та образотворче відділення. Як розповів директор закладу Геннадій Скрипніков, малюнок надихатиме дітей на заняття творчістю.

Також стартували роботи з відновлення муралу «Все, що тобі потрібно, – це любов» (пл. Пушкіна), який був реалізований в рамках проєкту «Сучасне місто» за підтримки USAID, ГО «Культпрожектор» та Олександрівської районної адміністрації у 2016 році.

Фото: zp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Першу українську бетонку цілодобово будують майже 2 000 дорожників

Опубліковано

Майже 2 000 дорожників працюють на Н-31 щодобово над будівництвом першої української бетонної дороги. Як повідомили в Укравтодорі, траса Н-31 Дніпро – Решетилівка є наймасштабнішим об’єктом «Великого будівництва» в 2020 році.

Три підрядники на Полтавщині

В Полтавській області, дорогу протяжністю 80 км будують 1 200 робітників трьох підрядних компаній: «Альтком», «Онур», «РДС». До робіт залучено 550 одиниць різної техніки – грейдери, самоскиди, котки, ескаватори, бетоно- та асфальтоукладачі.

Нова ділянка на Дніпропетровщині

В Дніпропетровській області наразі працює 468 робітників із 400 одиницями дорожньої техніки. Наразі, в межах області триває влаштування тривісної геогратки, укладання бутового каменю в основу земляного полотна та влаштування основи із шлаків, влаштування середнього шару покриття з гарячого асфальтобетону, тощо. Вже скоро, розпочнуться роботи і на іншій ділянці дороги Н-31 в Дніпропетровській області, що збільшить кількість людей та техніки, долученої до робіт.

Якою буде дорога?

Нагадаємо, реалізація проєкту будівництва першої бетонної дороги в Україні на ділянці Дніпро – Решетилівка дозволить скоротити час на подолання маршруту з Дніпра до Києва майже на дві години.

За даними пресслужби Укравтодору, протяжність нової дороги в межах Полтавської області становитиме 79,4 км, а в Дніпропетровській області – 59 км. За попередній період були побудовані 27,4 км, однак вони ще не введені в експлуатацію. Крім того, у Полтавській області будуються 4 мости, 8 шляхопроводів, 14 пішохідних переходів і 3 обходи населених пунктів.

Нагадаємо, першу українську бетонну дорогу Н-31 Дніпро-Решетилівка здадуть в експлуатацію до кінця 2020 року. 

Фото: facebook.com/pl.ukravtodor

Читати далі

Суспільство

Як виглядає новий велетенський дитячий майданчик у Маріїнському парку Києва (ВІДЕО)

Опубліковано

У Києві в Маріїнському парку завершили реконструкцію дитячого майданчика площею 725 квадратних метрів. Про це повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

“Чим відрізняється красива візуалізація від реального макета? Емоціями! Діти швидко зрозуміли, на чому можна кататися, стрибати, бігати, що як крутиться, натискається. І схоже, їм це все дуже подобається”, – зауважили у пресслужбі.

Новий дитячий майданчик у парку Маріїнський

Вчора були останні штрихи по влаштуванню дитячого майданчика у Маріїнському парку. Чим відрізняється красива візуалізація від реального макета? Емоціями!!! Діти швидко зрозуміли, на чому можна кататися, стрибати, бігати, що як крутиться, натискається. І схоже, їм це все дуже подобається 🙂

Geplaatst door КО "Київзеленбуд" op Zaterdag 8 augustus 2020

На місці старих конструкцій, на яких вже неодноразово замінювалися протрухлі елементи, з’явилися сучасні ігрові комплекси європейського зразка.

Читайте також: У Львові презентували проєкт реконструкції популярного озера (ФОТО)

На ділянці майже 100 кв. м із піском з’явилась мотузкова піраміда. А ще на території майданчика встановили 6 бетонних лав із поліуретановим покриттям, які можна використовувати для ігор – безпечні та комфортні для дітей, навколо двох дерев на території майданчика – круглі лави. 

Для безпечного відпочинку межі кожної зони виділені кольором.

Зазначається, що створили дитячий простір з використанням:

  • якісного штучного покриття, що забезпечує мінімізацію травм,
  • елементів для розвитку і стимулювання вестибулярного апарату, координації, тактильної чутливості, візуального фокусування тощо.

Фото, відео: facebook.com/zelenbud

Читати далі

Суспільство

У поїздах «Укрзалізниці» встановлять відеокамери

Опубліковано

«Укрзалізниця» облаштує пасажирські поїзди системою відеоспостереження у рамках програми підвищення безпеки перевезень.

Як зазначається, «Укрзалізниця» розробила комплексну програму підвищення безпеки перевезень в пасажирських поїздах.  Як повідомляє пресслужба УЗ, в рамках розробленої програми компанія планує посилити співпрацю з Міністерством внутрішніх справ, ввести воєнізовану охорону в поїздах і встановити в вагонах відеокамери й сигнальні кнопки.

Також в планах Укрзалізниці сформувати так звану групу «провокаторів» для боротьби з безквитковими перевезеннями й боротьбою з крадіжками на вокзалах.

За словами в.о. глави УЗ Івана Юрика, розроблена програма буде представлена ​​на наступному тижні.

«Мета нашої комплексної програми – це чіткий алгоритм спільних дій поїзних бригад, правоохоронців, воєнізованої охорони, які в підсумку підвищать рівень безпеки й комфорту пасажирів під час подорожі», – зазначив він.

Фото: nv.ua

Читати далі

Суспільство

Стартували зйомки українського трилера “Між нами”: що відомо про фільм

Опубліковано

У Києві стартували зйомки психологічного трилера “Між нами”. Історія про сімейні стосунки і секрети, які їх руйнують. Тут – і тема повернення з війни, і протистояння батьки-діти, і проблема наркозалежності та насильства, передає видання Курс.

Як повідомляється, фільм став переможцем 11 пітчингу Держкіно і отримав 100% фінансування в розмірі близько 11 млн. грн. За жанром стрічка – психологічний трилер.

Про що кіно?

Головні герої – Саша і Захар – специфічне подружжя: вона – наркозалежна зі складним минулим, він – бізнесмен, повернувся з АТО.

Паралельна історія – родина лікарки-гінеколога у виконанні знаменитої франківчанки Ірми Вітовської.  Долі жінок переплітаються – і тут починається кримінал.

“Це, напевно, один з перших трилерів україномовних і так, відчуваємо весь тягар відповідальності. Хочемо зробити таку похмуру нуарну картинку”, – пояснює Юрій Дунай, співавтор сценарію.

Читайте також: Документальний фільм про Донбас номінували на премію “Еммі”

Творці обіцяють, стрічка порадує не тільки якісною картинкою та акторською грою, а й багатошаровим змістом.

“Багато піднімається різних тем. В цьому якраз сила цього сценарію, цього фільму, тому що він певним чином задіває ключики, різні двері відкриває в кожному”, – переконаний Теодор Нещадим, другий режисер.

Ілюстрація проблем суспільства

Ірма Вітовська показала себе в новій ролі і своєю історією проілюструвала не тільки сюжетну лінію у фільмі, а й одну з гострих проблем в українському суспільстві – насильство.

“На щастя, ці синці – це постійні знущання над героїнею в кіно..

2018 р. – понад 800 000 українських родин мали досвід насильства.. це зафіксовані випадки … але фактично, за певними припущеннями, що навіть понад 1 500 000… Тут мова не тільки про жінок, а й про чоловіків, і що найстрашніше – про дітей (((

Та насправді , жінки складають найбільшу частку.. Це не тільки сексуальне і фізичне насильство, як випадки, що вражають останнім часом всіх нас((( , але й моральне та економічне насильство в родинах…Не мовчати! Головне – не носити в собі!

Та головне сьогодні – не бути БАЙДУЖИМ, коли чуєте крик, зойк, заклик , підозрілі дії чи поведінку пригніченої жінкидитиничоловіка, якого десь ведутьвезутьтримають! Адже завтра на їх місці можете бути і Ви!Я рада, що можу зіграти це в кіно”, – пише на своїй сторінці у мережі Ірма Вітовська.

Зйомки трилера “Між нами” триватимуть до кінця літа. Далі фільм вирушить фестивалями. На великих українських екранах з’явиться  не раніше кінця наступного року.

Фото: kurs.if.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.