Суспільство
Медреформа на Черкащині: як юрист відкрив приватний медцентр, який не бере коштів з пацієнтів
Здавалося б, «приватна лікарня» і «все безкоштовно» — речі несумісні. Але, як виявилося, це можливо, якщо поглянути на медичну реформу з іншого кута. У місті Умань, що на Черкащині, юрист вирішив відкрити власний «первинний» медичний центр, який почав працювати за державною програмою. Ідею такого бізнесу він пояснює соціальним значенням та неабиякою користю для людей. Жодних платних послуг, черг, незадоволених клієнтів. Він довів, що реформи не завжди стоїть на шляху у бізнесу, а й навпаки — можуть стати основою бізнес-концепції. Ми дізналися в нього, в чому секрет успіху.
Юрій Кравчук,
засновник приватного медичного центру «Первинка» (м. Умань)
Народився та виріс в Умані на Черкащині. За фахом юрист, адвокат, за час своєї практики тісно працював з багатьма українськими медичними компаніями, яких забезпечував юридичним супроводом їхньої діяльності.
Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад.
Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.
Почав замислюватися про власну справу
Як юрист я багато співпрацював з українськими медичними компаніями, забезпечував їм юридичний супровід. Починаючи від реєстрації, ліцензування, договірної роботи до вирішення різних ситуацій як з перевірчими органами, так і з пацієнтами. Доводилося також заглиблюватися й розбиратися вже не тільки в юридичних питаннях діяльності медичних компаній, а й в управлінських та фінансових аспектах.
Саме тому тема медицини для мене вже давно стала настільки близькою, що я почав замислюватися про власну справу. І підштовхнула мене до такого рішення саме медична реформа, тобто концепція сімейного лікаря як медика-друга, який досконало обізнаний твоїм здоров’ям та постійно тебе супроводжує. Я сам давно мріяв мати такого лікаря. І, звісно, хотілося, щоб це було максимально комфортно. І хоча в першу чергу я розглядав це як бізнес, тобто отримання прибутку, однак вважаю його соціально значущим, корисним для людей і цікавим.
Порадившись з колегами та заручившись їхньою підтримкою, почали аналізувати орієнтовні витрати на ремонт та оренду приміщення, на оплату праці медперсоналу, витратні матеріали на обслуговування пацієнтів. Ми прораховували ймовірні виплати від держави за пацієнтів, які підпишуть декларації. З’ясувалося, що центр з п’ятьма-шістьма лікарями сімейної медицини за перший рік має вийти на самофінансування і протягом наступних двох-трьох років дозволить повернути вкладені інвестиції та приносити невеликий, але стабільний прибуток.
Далі постало питання, де саме відкривати перший медичний центр. Декілька місяців їздили багатьма містами, шукали приміщення, спілкувалися з місцевими лікарями. Вибирали серед міст, де був невеликий відсоток декларування. В одному місті було приміщення, але не було достатньо лікарів. В іншому навпаки: були професійні лікарі, але не було придатного приміщення.
І так сталося, що саме в моєму рідному місті Умань все збігалося: знайшли приміщення і головне, я вважаю, хороших лікарів. Досі там приватних клінік не було, хіба лише декілька кабінетів лікарів.
Пацієнт завжди обирає не медзаклад, а конкретного лікаря
Взагалі до впровадження медреформи медицина в Умані була така ж сумна, як скрізь. Ми їздили в Черкаси, Смілу, знаємо, як у Києві, Одесі та у ще декількох містах. У цілому, проблематика одна й та ж: низькі зарплати, а через це дефіцит лікарів, відсутня матеріально-технічна база, не відремонтовані приміщення. Я ще пам’ятаю, як в школі вчився, у поліклініці на підлозі був постелений старий лінолеум, так він там досі й лишається.
Я з медициною мав справу, тож знаю, які бувають лікарі. І я був насправді вражений, що от в Умані молодий лікар в районній лікарні настільки правильний, що нам треба за нього триматися. Я йому та його колезі запропонував піти до нас й разом відкрити в місті перший приватний медичний центр, який би працював за програмою медичних гарантій. Вони довго вагалися, але погодилися. Згодом ми двох лікарів ще добрали.
Ми намагаємося, щоб це були молоді люди, але з певною практикою, щоб пропрацювали щонайменше 2-3 роки. Це команда правильних молодих сімейних лікарів, які люблять свою професію, дбайливо та з повагою ставляться до пацієнтів, слідкують за розвитком медицини. Тобто, прямо ідеальні й правильні сімейні лікарі, саме такі, про яких я мріяв для себе та своєї родини.
Саме професійні медики є запорукою успіху. Бо в медицині пацієнт все ж таки вибирає не так медзаклад, як саме конкретного лікаря, в якому пацієнт впевнений, якому він довіряє та який насправді йому допомагає. Комфорт — це також важливо, але все ж першочерговим є професійний лікар. І я вважаю, що нам дуже пощастило з командною лікарів: це справжні професіонали.
Ми знайшли закинуте приміщення і перетворили його на медичний центр
В Умані — дуже високі орендні ставки на невеликі приміщення: 50-60 м. А нам потрібно було хоча б метрів 200, щоб там було достатньо кімнат. Ми знайшли приміщення, яке було закинутим й використовувалося як склад на базі розважально-торгівельного центру. Якось я заїхав і поспілкувався з його власником. Ми домовилися про оренду на 10 років, а ремонт взяли на себе в рахунок орендної плати.
Далі було декілька місяців ремонту, отримання ліцензії й фактично ми відкрилися восени 2019 року. Ми робили офіційне відкриття й вирішили, що треба запросити когось з місцевої влади. Ми запросили міського голову й здивувалися, що він приїхав. Згодом він написав про нас у своїх соцмережах. Не скажу, що прямо рекламував, але насправді був зацікавлений і пообіцяв свою підтримку. Досі вона нам, на щастя, не знадобилася.
Тепер наш медичний центр — це амбулаторія сімейного типу з 12 кабінетами: 7 з них — це кабінети лікарів, також є маніпуляційна, ординаторська, куточок для лікарів, кухня та рецепція.
Зарплата лікарів має бути 18-20 тисяч гривень
За перші декілька місяців медичний центр задекларував приблизно три тисячі пацієнтів. Але коли почалася пандемія коронавірусу, люди майже перестали декларувалися, адже був карантин. Вони намагалися без нагальної проблеми не виходити з дому.
З початком літа ситуація трохи вирівнюється, й наразі маємо майже п’ять тисяч задекларованих пацієнтів. Розраховуємо до кінця року подвоїти цей показник.
Наразі в нас працюють чотири сімейні лікарі, дві медсестри, одна санітарка та двоє адміністраторів. Заробітні плати у лікарів зараз становлять приблизно 10-12 тис. грн на місяць, у медсестер — приблизно шість тисяч. Після зростання кількості задекларованих пацієнтів плануємо, що лікарі отримуватимуть приблизно 18-20 тис. грн.
Здорова конкуренція — це добре для всіх
Були певні труднощі та непорозуміння у співпраці з місцевими комунальними закладами (лікарні, поліклініка, пологовий будинок), до яких ми направляли своїх пацієнтів для отримання спеціалізованої медичної допомоги. На початку деяким нашим пацієнтам відмовляли в наданні медичної допомоги, вимагали від них декларуватися винятково у комунальному закладі.
Для місцевих лікарень ми були чимось новим, доводилося зустрічатись та спілкуватися з їхнім керівництвом, пояснювати, як має працювати реформа і що це вигідно всім. І з часом всі питання ми вирішили й все стало на свої місця, і ми прекрасно зараз співпрацюємо.
Фактично наш центр став першими конкурентами для комунальних закладів нашого міста. Але, думаю, всі розуміють, що насправді здорова конкуренція — це добре для всіх, особливо для пацієнтів. Саме конкуренція допоможе підняти якість медичного обслуговування. Адже і комунальні заклади розуміють, що без покращення умов обслуговування пацієнти з часом оберуть інший заклад, й вони можуть залишитися без фінансування, а тому вимушені працювати над покращенням обслуговування.
Досі ми спостерігаємо, що багато пацієнтів з певною насторогою ставляться до нас і очікують якогось підступу. Адже для них це незвично, що такий сучасний медичний центр, там професійні лікарі й все це абсолютно безкоштовно.
Ми від початку домовилися про стандарти обслуговування, й наші лікарі не беруть від пацієнтів «будь-якої вдячності». Навіть у комунальних закладах пацієнти звикли залишати якісь кошти, а тут взагалі сучасна приватна клініка й все безоплатно. Але з часом ми бачимо, що пацієнти нам починають довіряти й вже без остороги рекомендують нас своїм знайомим.
Наталія Сарнавська,
директорка приватного медичного центру «Первинка» (м. Умань).
Пацієнтів консультуємо і телефоном та у соцмережах
Наш медичний центр працює за державною реформою, тож люди шоковані, що ми не беремо за це гроші. До нас досі приходять люди й питають: «Це точно безкоштовно? І що навіть тиск поміряєте і на цукор аналізи візьмете?». Вони здивовані й шукають у всьому підводні камені.
Те, що в нас молоді лікарі, це неабиякий плюс. З ними краще працювати, бо вони сучасні. Якщо в пацієнтів виникають питання, наші медики їм у Viber можуть відповісти. Під час активного поширення коронавірусу лікарі консультували у Skype та телефоном.
Вони постійно слідкують за новинками, протоколами лікування. У них є своя медична група у соцмережах, де вони діляться чимось, обмінюються практикою. Це зовсім інший формат, і тому до них тягнуться люди. Буває таке, що приходять не задекларовані в нас пацієнти, але їм потрібна допомога. Ми не відмовляємо, але пояснюємо, як це має працювати.
І найчастіше люди повертаються й декларуються у нас, бо вони бачать різницю. Що це безкоштовно, у черзі стояти не потрібно, що тут чисто, нормальний туалет, з папером та милом, тобто все як повинно бути. Ба більше, оскільки в нас місцеві лікарі, які працювали у міських та районних лікарнях, то добре знають вузьких спеціалістів і радять пацієнтам, до кого краще звернутися за вторинною допомогою.
До прикладу, наш сімейний лікар Назар працював у районі, і весь той район, за яким він доглядав, перейшли в Умань і задекларувалися. В нього вже 1900 задекларованих, і є негласна черга, хто до нього ще б хотів. Він пояснює, що реформа має обмеження за кількістю пацієнтів на одного лікаря, що до нього вже немає місць. Тому пропонує декларуватися у його колег, а він зможе за потреби долучатися до лікування.
Клятву Гіппократа наші лікарі ще не забули
Думаю, приблизно 95% пацієнтів задоволені послугами, і все завдяки індивідуальному підходу лікаря. Медики молоді, зацікавлені в тому, що вони роблять, ділитися своїми знаннями, і Клятву Гіппократа вони ще не забули. Через те, що власники забезпечують їм заробітну плату, про яку було домовлено, людина не вимушена заглядати в кишеню пацієнтам, а спокійно виконує свої обов’язки.
У лікарів є 30 хвилин на прийом одного пацієнта, а не «гамусом», коли двері виламують кожні 3 хвилини. Коли ти сидиш, у тебе є комп’ютер, м’який стілець, гарне освітлення, хороший настрій та кава, ти абсолютно інакше сприймаєш свою роботу. А електронна система дозволяє побачити прізвище пацієнта, який має постукати у двері. Це дає змогу лікарям трохи підготуватися. Це ж теж важливо: наперед згадати, які проблеми у людини були раніше.
Важливо, щоб була повна порядність від держави
Нашим лікарям цікаво докопатися до правди. Якщо потрібна консультація вузького спеціаліста, то потім вони їм передзвонюють, щоб уточнити все, що не вдалося з’ясувати на первинному рівні. Для них це неабиякий досвід. Вони ще запалені, я дуже не хочу бачити ось цей втоплений, згаслий погляд, сподіваюся, не доживемо до цього моменту.
Чому це працює? Власники виконують зобов’язання перед лікарями, а лікарі — перед власниками. І це все націлено на якісну медичну допомогу населенню. Але ще важливо, щоб була повна порядність від держави.
Нам вже довіряють. Це дуже вигідний формат, коли задекларований пацієнт здоровий. Багатьом приватним лікарням не вигідно, щоб пацієнти були здоровими, аби вони зі своєю проблемою постійно ходили й платили кошти. А ось тут сімейному лікарю якраз вигідно, щоб пацієнт не хворів і рідко приходив, тому що він же безкоштовно відвідує лікарів нескінченну кількість разів. Тому наше завдання — підтримувати їхнє здоров’я так, щоб вони мінімально до нас зверталися.
Плануємо відкривати медичні центри в інших містах
На мій погляд, медична реформа створила реальні переваги для пацієнтів, лікарів та медичних закладів і надала можливість всім охочим розпочати власний проєкт з якісним сервісом та лікуванням і отримувати за це гарантоване фінансування від держави.
Звичайно, для цього все одно потрібно вкласти певні кошти на ремонт та оренду приміщення, закупити певне матеріально-технічне оснащення, платити заробітну плату лікарям. Але все ж таки держава тобі гарантує, що одразу буде сплачувати за обслуговування кожного пацієнта, який підпише з твоїм закладом декларацію. Тобто головне, щоб пацієнти обирали лікарів з твого закладу, для яких таке обслуговування буде абсолютно безкоштовним.
Читайте також: Переїхала з міста до села, бо повірила у МЕДРЕФОРМУ: історія лікарки з Полтавщини
До медичної реформи приватний сектор медицини вже давно був конкурентним, а змагатися з іншими учасниками ринку за пацієнта дуже важко. Для чинних приватних медичних компаній, особливо великих гравців, фінансування за програмами медичних гарантій виявилося не дуже привабливим. І це зрозуміло. Вартість обслуговування одного пацієнта за програмою медичних гарантій на цілий рік приблизно дорівнює вартості лише однієї консультації терапевта чи педіатра приватної клініки. Тобто тут не ті прибутки, до яких звикли приватні клініки.
Так чи інакше, ми віримо що наш проєкт стане успішним. Вже придивляємося, в яких містах відкривати наступні центри. І якщо вони також покажуть хороший результат, будемо залучати інвестиції для відкриття національної мережі по всій Україні. Охочих інвестувати в медицину насправді багато, аби лиш правила були зрозумілі та стабільні.
Віримо у медреформу
Звичайно, ми хвилюємося, що реформа може бути зупинена або припиниться фінансування чи з часом його не вистачатиме для покриття витрат на обслуговування пацієнтів та утримання закладу. Тоді будемо вимушені перейти на платні послуги, й в цілому це буде для нас навіть фінансово більш вигідним, ніж фінансування коштом держави. Але тоді за це доведеться платити вже самим пацієнтам.
Ми розуміємо, що не зможемо залишити в нас всю кількість своїх пацієнтів за їхні кошти, але більша частина точно платитимуть, щоб лишитися. І все ж хотілося б, щоб хоч первинна медична допомога залишалася для пацієнтів безоплатною, бо ми вважаємо, що так і має бути.
Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
Суспільство
- від 510 до 5 100 гривень за незаконну вирубку в межах міста;
- від 17 000 до 25 500 гривень або навіть позбавлення волі до трьох років за вирубку в лісових зонах.
Коментарі
Суспільство
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Читати також: На ярмарку в Чехії представили український стенд, де плели маскувальну сітку (ФОТО)
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik.
Коментарі