Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка і бізнес

Мало конкуренції, багато освідчень. Власник повітряної кулі про бізнес на романтиці

Опубліковано

Якщо ви коли-небудь вирішите купити повітряну кулю і зробити бізнес на романтиці, готуйтесь, що ваш заробіток стане прив’язаним до погоди. А ще тут є нечесні конкуренти і не так просто знайти гарного пілота. 

Але плюси романтичного бізнесу варті того: витрати можуть швидко окупитись, заробляти можна не тільки польотами, а ще найчастіше ваша куля буде місцем освідчення закоханих сердець. 

Дмитро Кулеша вперше піднявся у височінь в ролі закоханого. А вдруге – вже бізнесменом і власником повітряного судна, продавши заради цього власну машину.

Хлопець розповів Шотам, де купити повітряну кулю і як швидко можуть окупитись витрати власника аеростата. 

 <strong>Дмитро Кулеша</strong>

Дмитро Кулеша

власник агентства польотів на повітряних кулях

Завжди мріяв про роботу пов’язану з подорожами та пригодами. Вперше піднявся на повітряних потоках вгору разом зі своєю дівчиною, аби освідчитись їй. 
Тепер дівчина – його дружина, а він працює на власному підприємстві водієм. Каже, пілотом повітряної кулі не може стати за станом здоров’я.
У хлопця мукополісахаридоз (рідкісне генетичне захворювання, викликане нестачею ферментів, які виводять з організму токсини та шлаки, і без яких організм хворих отруює сам себе, – авт). 
Ми вже розповідали про його історію боротьби ТУТ.

Погода льотна завжди. Крім вітряних і дощових днів

Політ на аеростаті. Вид зверху

Літати можемо коли завгодно. Але найчастіше сезон триває з травня і до кінця вересня.

Коли дощ і сильний вітер – більше, ніж 5 метрів в секунду, не літаємо. А ось в снігову погоду можемо. Мороз на польоти ніяк не впливає.

Для повітряної кулі так навіть краще: взимку тепле повітря швидше піднімає її вгору через контраст температур. І, відповідно, витрати газу зменшуються, бо потрібно менше гріти оболонку шару. 

Інша справа, що людині зимові температури не дуже комфортні, тому взимку замовлень на польоти менше.

Для польотів нам потрібен звичайний газ, яким автівки заправляють.

У середньому за місяць піднімаємося в повітря раз 15-20. Не так багато поки що, у людей і по 30-35 польотів буває. Тривають вони і півгодини, і годину. Більше ніхто не намагається продавати, тому що і людям зазвичай нецікаво одноманітні пейзажі стільки споглядати.

Минулий рік був важким для польотів – через велику кількість днів з поганою погодою. Цей от – через карантин.

Щоб не збили ППО

Припустимо, завтра зранку у нас політ, Значить, сьогодні ввечері пілот подзвонить до Служби протиповітряної оборони та контролю цивільної авіації, уточнить, чи проводяться якісь навчання за маршрутом польоту.

Наступного дня за 30-40 хвилин до зльоту він знову зателефонує, назве номер повітряного судна, напрямок і приблизну тривалість польоту.

Після приземлення пілот знову повинен буде набрати ППО і повідомити, де приземлився. Як бачите, у нас все дуже серйозно.

Перед стартом запускаємо за вітром звичайний гелеву кульку. За її польотом ми заміряємо напрямок: велика куля полетить точнісічнько, як гелева. 

Керувати напрямком у пілота змоги нема: праворуч-ліворуч аеростат не повертатиме, летітиме тільки за вітром і вгору-вниз. 

Вже на місці за допомогою карти місцевості визначаємо, де за напрямом вітру знаходяться заборонені зони і де не можна взагалі літати.

Далі з допомогою компасу на карті ще раз уточнюємо деталі майбутнього польоту: щоб і людям було цікаво, і ми потім не в болоті якомусь приземлилися.

Зазвичай ми літаємо в Макарівському, Васильківському та Козелецькому районах, також коло Переяслав-Хмельницького.

Але не під час карантину – тут ми у air kulia не літаємо і іншим не рекомендуємо, краще дочекатись завершення.

Іноді приземляємося в чужих садибах

Місце для приземлення взагалі будь-яке підійде, головне, щоб не на воду і щоб можна було машиною якомога ближче під’їхати.

Буває, що начебто з першого погляду з полем для приземлення все окей, а сідає туди пілот – доводиться кулю на руках до машини тягнути. Бо фургончиком до корзини під’їхати неможливо.

Ми з пілотом, бувало, навіть в городи чиїсь сідали. Люди реагували доброзичливо – нам навіть прямо там стіл і накривали.

Якщо говорити про польоти над Києвом, то знайомі пілоти розповідали: можуть приземлятись в столиці навіть у двори.

Наш рекорд повної підготовки кулі до польоту – вісім хвилин. Але люди зазвичай ще хочуть сфотографуватись, поселфитися на тлі кулі. 

Так що, вважайте, на підготовку йде півгодини в середньому. Збираємо ж аеростат за 15-20 хвилин.

Де купити повітряну кулю. Три варіанти

Перший – коли ви шиєте аеростат на замовлення в одній з європейських компаній (раніше можна було і в Україні, поки Крим не анексувала Росія). У польських Kubicek balloons, наприклад, або у інших європейських компаній.

У Європі мінімальна ціна за комплект – близько 25-30 тис євро.

Другий варіант – купити повітряну кулю, якою вже до цього користувались, в Україні. Коштувати така буде від 5 до 20-30 тисяч доларів.

І третій варіант – придбати таку ж за кордоном, розмитнити тут і літати у своє задоволення.

Я вибрав другий варіант – купити повітряну кулю з рук в Україні – зареєстровану, для мене цей момент був принциповим.

Окупитися аеростат повинен за рік-два.

Новий же окупиться приблизно за 5 років. Але, знову таки, дивлячись скільки літати.

Навіщо реєструвати аеростат?

За мою річну практику мене тільки один раз запитали, чи можу надати документи на аеростат. І дарма люди не цікавляться таким: адже пілоти, які володіють повітряними суднами без реєстрації, не повідомляють про свої польоти нікому.

Якщо не подзвонити і не попередити про політ протиповітряну оборону, приміром, у Василькові, де знаходиться військова частина, то не оминути конфліктної ситуації з військовими.

Ну і політ може бути перерваний військовими навчаннями – не надто приємне завершення романтичної подорожі.

Ще один важливий момент. Якщо куля зареєстрована, то в неї є льотна ліцензія. Це означає, що аеростат щороку проходить технічне обслуговування і перевірку інспектора.

Більшість власників куль в Україні не хочуть цього робити – бо це не безкоштовно.

Тому у нас в Україні більше половини повітряних куль не зареєстровані – вважайте, просто тканина, що літає.

Мабуть, ви знаєте це, але нагадаю: якщо куля не зареєстрована і не застрахована, то, у разі, як щось трапиться, відповідає за це лише та людина, яка заплатила за політ.

Аеростати вважаються безпечними повітряними суднами. Але, в будь-якому випадку, краще літати на перевірених.

Як стати пілотом?

Якщо ви захочете стати пілотом самостійно, треба буде отримати свідоцтво. 

Щоб це зробити, спершу треба отримати медичний сертифікат авіаційного персоналу – для цього зверніться в будь-який Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації. На додачу треба пройти школу пілотів и здати екзамени та налітати принаймні 16 годин. 

Наскільки я знаю, така школа в нас в Україні одна – школа пілотів Київського Повітроплавального Товариства. І навчання там обійдеться вам близько 30 тисяч гривень (10 тисяч – теорія, 20 тисяч гривень – практика). Там навчаються не тільки громадяни України, а й іноземці.

Вартість польотів і способи заробітку на аеростаті

Заробляти на аеростаті можна кількома способами:

  • власне, пропонувати бажаючим повітряні прогулянки;
  • продавати рекламу: зробити з аеростата рекламний носій, піднімати в повітря банери або наносити логотипи на поверхню кулі;
  • здавати кулю в оренду для відео та фотозйомок, різноманітніх заходів.

Чув ще про атракціон: коли аеростат вивозиться в людне місце, прив’язується мотузками до чого-небудь фіксуючого, і людей катає вгору-вниз.

За звичайний політ беремо 7 тисяч гривень – це 2 людини в кошику і година польоту.

Три людини за цей же політ заплатять разом 8 тисяч гривень. А чотири і більше – по 2,5 тисячі з кожної людини. У цьому році у нас з’явився ще один аеростат: він вже підніматиме в повітря від 7 осіб.

Брудні прийомчики конкурентів і фішки чесного підприємства

В Україні зараз літає до 100 куль. Теоретично ціна у всіх фіксована – 7 тисяч за політ.

У компаніях Дніпра, Харкова і Львова домовленості дотримуються. А у нас в Києві домовленість тільки теоретична, а насправді  – суцільний хаос.

Деякі демпінгують ціну настільки, що можна знайти пропозицію для 2 осіб за 5 тисяч. З огляду на кількість витрачених зусиль і собівартість польотів – це дуже мало.

Я – за чесну конкуренцію, а тому не збиваю ціни, а думаю про додаткові сервіси для клієнтів.

  1. Половина наших польотів – це пропозиції руки і серця. Ми і квіти всередині кулі ховати примудряємося, і взагалі готуємося разом з замовником, щоб це було максимально прикольно і приємно людям.
  2. У нас безкоштовні послуги фотографа: моя дружина класно фотографує.
  3. Не всі забирають клієнтів з Києва. Зазвичай люди їдуть прямо до місця старту аеростату. Ми забираємо людей у ​​напрямку біля станції метро. Житомирська, Теремки, Бориспільська. Або Лісова.
  4. Іноді доводиться почекати потрібного напрямку вітру – близько 40 хвилин. На такий випадок у нас припасені стільчики і стіл, щоб люди не нудьгували і почекали з комфортом.

Плани на майбутнє: для початку запустять в небо ще один аеростат

Купити повітряну кулю – пів справи, потрібно ще організувати її доставку. До будь-якого аеростату потрібен ще причіп, машина, і місце для зберігання. Якщо у вас є 2-3 кулі, подумайте, хто ці кулі буде возити. Врахуйте, що на кожну кулю потрібно окрему машину та водія.

З великим аеростатом я поки що збираємося їздити на фестивалі і, може, корпоративи. Можливо, в майбутньому я подумаю про цілий парк повітряних куль. Але на 2020 рік моє головне завдання – по максимуму завантажити ті кулі, які є.

Коментарі

Економіка і бізнес

Як українському бізнесу стати доступним та безбар’єрним? Тест на прикладі роботи VETERANO COFFEE

Опубліковано

Світлана Шевченко — дружина військового, який боронить Україну з перших місяців російського нападу у 2014 році. Після демобілізації чоловіка у 2016 подружжя вирішило відкрити власну справу, щоб допомогти Володимиру швидше повернутися до цивільного життя. 

До того Світлана працювала у Греції у сфері готельно-ресторанного бізнесу, а Володимир обожнював каву. Тому вони вирішили заснувати ветеранський кавовий бізнес. 

Тепер VETERANO COFFEE є доступним безбар’єрним бізнесом і має 7 закладів у Києві та Вишневому. З початку 2022 року Світлана керує справою сама, тому що чоловік повернувся до війська.

Як бізнесу стати доступним і безбар’єрним? Дізнайтеся в тесті від ШоТам, побудованому на досвіді та порадах VETERANO COFFEE.

1. Одним із завдань безбар’єрного бізнесу може бути допомога людям з інвалідністю в адаптації до життя. Яку мету для себе поставили у VETERANO COFFEE?

Співзасновниця бренду VETERANO COFFEE Світлана Шевченко. Фото надала підприємиця
Правильно! Неправильно!

Співвласниця мережі VETERANO COFFEE Світлана каже, що від початку повномасштабної війни метою ветеранського бізнесу є допомога людям з інвалідністю почуватися гідно, де б вони не були.

2. У безбар’єрних закладах мають бути пандуси, спеціальні туалети та широкі двері, аби люди, які користуються кріслом колісним, мали вільний доступ. А з чого треба почати облаштування закладу, який має стати безбарʼєрним?

Тримач для милиць і тростин в одному з закладів. Фото надала Світлана Шевченко
Правильно! Неправильно!

За словами Світлани, починати облаштовувати безбарʼєрний заклад варто з виділення паркувальних місць для людей з інвалідністю. На кожній парковці їх має бути щонайменше 10% від загальної кількості. Такі паркомісця треба позначити спеціальною розміткою та зробити паркування для людей з інвалідністю безкоштовним.

3. Яку ініціативу впровадили власники VETERANO COFFEE як безбар’єрний бізнес з початку його існування?

Співзасновник мережі кав'ярень VETERANO COFFEE Володимир Шевченко. Фото надала дружина Світлана
Правильно! Неправильно!

Від початку свого існування й дотепер VETERANO COFFEE у всіх закладах своєї мережі проводить безкоштовне навчання для військових, ветеранів і їхніх родин. Після такого навчання ветеран Олексій Кельт відкрив у рідному Маріуполі мережу піцерій Veterano Pizza. Зараз чоловік знову воює, але мріє відновити бізнес після перемоги.

4. Як у мережі безбар’єрних закладів можна підтримати військових?

Благодійний концерт в одному із закладів. Фото з соцмереж бренду
Правильно! Неправильно!

Що більше варіантів підтримки, то краще. Від початку свого існування VETERANO COFFEE постійно допомагає військовим, зокрема, дає можливість «підвісити каву» для воїнів — люди купують її, а отримані кошти заклад донатить на фронт. Також заклад проводить різні розіграші за донати.

5. Що може зробити заклад, аби створити безбарʼєрне середовище не тільки для клієнтів, а й для своїх працівників?

Сенсорна вбиральня у VETERANO COFFEE. Фото надала Світлана Шевченко
Правильно! Неправильно!

У VETERANO COFFEE внутрішній психолог уже працює та консультує команду. Також в одній з кав'ярень зробили сенсорну вбиральню. Тепер Світлана планує створити навчальний центр, аби команда знала, як правильно облаштувати комфортні та безбарʼєрні робочі місця.

6. Яка ініціатива відбулася цьогоріч у співпраці бренду VETERANO COFFEE з «Новою поштою»?

Кав'ярня VETERANO COFFEE. Фото надала Світлана Шевченко
Правильно! Неправильно!

Цьогоріч у Києві «Нова пошта» відкрила перше в Україні інклюзивне відділення та запросила там розташуватися кав'ярню мережі VETERANO COFFEE.

7. Що може допомогти підприємцям вдосконалити свої навички з ведення безбар’єрного бізнесу?

Співзасновниця мережі кав'ярень VETERANO COFFEE під час виступу на Grand Pitch Day нового сезону візійного жіночого акселератора «Відважна. 2 Масштабування та диджиталізація». Фото надала Світлана Шевченко
Правильно! Неправильно!

Заповнити прогалини у знаннях з ведення бізнесу та розвитку власної справи Світлані допомогло навчання у візійному жіночому акселераторі «Відважна 2. Масштабування та диджиталізація», про яке їй розповіла бухгалтерка закладу VETERANO COFFEE. Отримавши нові знання, підприємиця зрозуміла: щоб бізнес приносив дохід, його треба масштабувати. Ресурс для цього Світлана також здобула завдяки акселератору. Показавши найкращий результат в категорії «Безбар’єрний бізнес-проєкт», жінка отримала пів мільйона грантових коштів від організаторів на розвиток власної справи.

Новий сезон візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація» впроваджує мережа центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту й за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)», глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa.

Коментарі

Читати далі

Економіка і бізнес

Світло для 450 тисяч містян: Одесі передали першу з чотирьох газопоршневих електростанцій

Опубліковано

Обладнання передають міжнародні партнери України, зокрема Японія, Норвегія та Швеція за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН). Воно дозволить живити 45% критичної інфраструктури міста.

Про це повідомили у Міністерстві енергетики України.

Для чого потрібні установки

Газопоршневі установки, яких загалом в Одесі буде чотири, розширять можливості міста у незалежній електрогенерації.

Разом із трьома іншими установками, які вже відправили в Одесу, обладнання підвищить генераційну потужність міста на 13,2 мегавата, пишуть в ПРООН. Загалом електростанції зможуть забезпечити 45% потреб електропостачання для критичної інфраструктури міста.

Читайте також: «Битва за світло»: вийшов трейлер фільму про роботу ДСНС, Повітряних сил та енергетиків (ВІДЕО)

Фото: ПРООН в Україні

«Це швидкі, практичні та ефективні рішення, які відповідають викликам воєнного часу. Дякуємо міжнародним партнерам за відповідне устаткування. Його ефективне встановлення допоможе нам протягом цього опалювального сезону та в майбутньому покривати потреби споживачів. Рухаємося далі в реалізації проєктів розподіленої генерації в усіх регіонах України», — зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник.

ПРООН в Україні

ПРООН працює в Україні з 1993 року спільно з іншими агентствами, що є частиною команди ООН в Україні, партнерами з розвитку, громадянським суспільством та місцевими громадами. Головна мета організації — допомогти визначити та розробити місцеві рішення для викликів розвитку країни.

Нагадаємо, що київську багатоповерхівку обладнали генератором та сонячною електростанцією.

Фото обкладинки: INNIO Jenbacher

Коментарі

Читати далі

Економіка і бізнес

Україна та Світовий банк домовилися про підтримку українського бізнесу на 593 млн доларів

Опубліковано

Світовий банк профінансує новий проєкт у межах підтримки України. Гроші спрямують на створення робочих місць та розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема його цифровізацію.

Про це повідомили у Міністерстві економіки України.

З чого складається фінансовий пакет

Фінансовий пакет програми включатиме:

  • позику Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD) на 283 мільйонів доларів;
  • позику на 300 мільйонів доларів за спеціальною програмою для відновлення України та Молдови кризового фонду Міжнародної асоціації розвитку (IDA);
  • грант на десять мільйонів доларів від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України Світового банку (URTF).

Гроші реалізують у межах проєкту «Програма кредитування з прив’язкою до результатів, Program-for-results» (PforR) — «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE).

Читайте також: Укрзалізниця випустила благодійну колекцію одягу до Дня залізничника: худі, шопери та листівки

    «Ця ініціатива дозволить підтримати до 20 тисяч малих та середніх підприємств, сприятиме створенню понад 40 тисяч робочих місць завдяки державним програмам підтримки бізнесу, а також посилить наші дерегуляційні зусилля і роботу з розбудови цифрових сервісів для бізнесу», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

    Програма RISE акцентується на покращенні бізнес-середовища та цифрових послуг задля більш ефективної взаємодії між державою і бізнесом.

    Нагадаємо, що українцям за жовтень нарахували 125 мільйонів гривень кешбеку: як отримати виплати.

    Фото обкладинки: пресслужба Мінекономіки

    Коментарі

    Читати далі