Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Мало конкуренції, багато освідчень. Власник повітряної кулі про бізнес на романтиці

Опубліковано

Якщо ви коли-небудь вирішите купити повітряну кулю і зробити бізнес на романтиці, готуйтесь, що ваш заробіток стане прив’язаним до погоди. А ще тут є нечесні конкуренти і не так просто знайти гарного пілота. 

Але плюси романтичного бізнесу варті того: витрати можуть швидко окупитись, заробляти можна не тільки польотами, а ще найчастіше ваша куля буде місцем освідчення закоханих сердець. 

Дмитро Кулеша вперше піднявся у височінь в ролі закоханого. А вдруге – вже бізнесменом і власником повітряного судна, продавши заради цього власну машину.

Хлопець розповів Шотам, де купити повітряну кулю і як швидко можуть окупитись витрати власника аеростата. 

 <strong>Дмитро Кулеша</strong>

Дмитро Кулеша

власник агентства польотів на повітряних кулях

Завжди мріяв про роботу пов’язану з подорожами та пригодами. Вперше піднявся на повітряних потоках вгору разом зі своєю дівчиною, аби освідчитись їй. 
Тепер дівчина – його дружина, а він працює на власному підприємстві водієм. Каже, пілотом повітряної кулі не може стати за станом здоров’я.
У хлопця мукополісахаридоз (рідкісне генетичне захворювання, викликане нестачею ферментів, які виводять з організму токсини та шлаки, і без яких організм хворих отруює сам себе, – авт). 
Ми вже розповідали про його історію боротьби ТУТ.

Погода льотна завжди. Крім вітряних і дощових днів

Політ на аеростаті. Вид зверху

Літати можемо коли завгодно. Але найчастіше сезон триває з травня і до кінця вересня.

Коли дощ і сильний вітер – більше, ніж 5 метрів в секунду, не літаємо. А ось в снігову погоду можемо. Мороз на польоти ніяк не впливає.

Для повітряної кулі так навіть краще: взимку тепле повітря швидше піднімає її вгору через контраст температур. І, відповідно, витрати газу зменшуються, бо потрібно менше гріти оболонку шару. 

Інша справа, що людині зимові температури не дуже комфортні, тому взимку замовлень на польоти менше.

Для польотів нам потрібен звичайний газ, яким автівки заправляють.

У середньому за місяць піднімаємося в повітря раз 15-20. Не так багато поки що, у людей і по 30-35 польотів буває. Тривають вони і півгодини, і годину. Більше ніхто не намагається продавати, тому що і людям зазвичай нецікаво одноманітні пейзажі стільки споглядати.

Минулий рік був важким для польотів – через велику кількість днів з поганою погодою. Цей от – через карантин.

Щоб не збили ППО

Припустимо, завтра зранку у нас політ, Значить, сьогодні ввечері пілот подзвонить до Служби протиповітряної оборони та контролю цивільної авіації, уточнить, чи проводяться якісь навчання за маршрутом польоту.

Наступного дня за 30-40 хвилин до зльоту він знову зателефонує, назве номер повітряного судна, напрямок і приблизну тривалість польоту.

Після приземлення пілот знову повинен буде набрати ППО і повідомити, де приземлився. Як бачите, у нас все дуже серйозно.

Перед стартом запускаємо за вітром звичайний гелеву кульку. За її польотом ми заміряємо напрямок: велика куля полетить точнісічнько, як гелева. 

Керувати напрямком у пілота змоги нема: праворуч-ліворуч аеростат не повертатиме, летітиме тільки за вітром і вгору-вниз. 

Вже на місці за допомогою карти місцевості визначаємо, де за напрямом вітру знаходяться заборонені зони і де не можна взагалі літати.

Далі з допомогою компасу на карті ще раз уточнюємо деталі майбутнього польоту: щоб і людям було цікаво, і ми потім не в болоті якомусь приземлилися.

Зазвичай ми літаємо в Макарівському, Васильківському та Козелецькому районах, також коло Переяслав-Хмельницького.

Але не під час карантину – тут ми у air kulia не літаємо і іншим не рекомендуємо, краще дочекатись завершення.

Іноді приземляємося в чужих садибах

Місце для приземлення взагалі будь-яке підійде, головне, щоб не на воду і щоб можна було машиною якомога ближче під’їхати.

Буває, що начебто з першого погляду з полем для приземлення все окей, а сідає туди пілот – доводиться кулю на руках до машини тягнути. Бо фургончиком до корзини під’їхати неможливо.

Ми з пілотом, бувало, навіть в городи чиїсь сідали. Люди реагували доброзичливо – нам навіть прямо там стіл і накривали.

Якщо говорити про польоти над Києвом, то знайомі пілоти розповідали: можуть приземлятись в столиці навіть у двори.

Наш рекорд повної підготовки кулі до польоту – вісім хвилин. Але люди зазвичай ще хочуть сфотографуватись, поселфитися на тлі кулі. 

Так що, вважайте, на підготовку йде півгодини в середньому. Збираємо ж аеростат за 15-20 хвилин.

Де купити повітряну кулю. Три варіанти

Перший – коли ви шиєте аеростат на замовлення в одній з європейських компаній (раніше можна було і в Україні, поки Крим не анексувала Росія). У польських Kubicek balloons, наприклад, або у інших європейських компаній.

У Європі мінімальна ціна за комплект – близько 25-30 тис євро.

Другий варіант – купити повітряну кулю, якою вже до цього користувались, в Україні. Коштувати така буде від 5 до 20-30 тисяч доларів.

І третій варіант – придбати таку ж за кордоном, розмитнити тут і літати у своє задоволення.

Я вибрав другий варіант – купити повітряну кулю з рук в Україні – зареєстровану, для мене цей момент був принциповим.

Окупитися аеростат повинен за рік-два.

Новий же окупиться приблизно за 5 років. Але, знову таки, дивлячись скільки літати.

Навіщо реєструвати аеростат?

За мою річну практику мене тільки один раз запитали, чи можу надати документи на аеростат. І дарма люди не цікавляться таким: адже пілоти, які володіють повітряними суднами без реєстрації, не повідомляють про свої польоти нікому.

Якщо не подзвонити і не попередити про політ протиповітряну оборону, приміром, у Василькові, де знаходиться військова частина, то не оминути конфліктної ситуації з військовими.

Ну і політ може бути перерваний військовими навчаннями – не надто приємне завершення романтичної подорожі.

Ще один важливий момент. Якщо куля зареєстрована, то в неї є льотна ліцензія. Це означає, що аеростат щороку проходить технічне обслуговування і перевірку інспектора.

Більшість власників куль в Україні не хочуть цього робити – бо це не безкоштовно.

Тому у нас в Україні більше половини повітряних куль не зареєстровані – вважайте, просто тканина, що літає.

Мабуть, ви знаєте це, але нагадаю: якщо куля не зареєстрована і не застрахована, то, у разі, як щось трапиться, відповідає за це лише та людина, яка заплатила за політ.

Аеростати вважаються безпечними повітряними суднами. Але, в будь-якому випадку, краще літати на перевірених.

Як стати пілотом?

Якщо ви захочете стати пілотом самостійно, треба буде отримати свідоцтво. 

Щоб це зробити, спершу треба отримати медичний сертифікат авіаційного персоналу – для цього зверніться в будь-який Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації. На додачу треба пройти школу пілотів и здати екзамени та налітати принаймні 16 годин. 

Наскільки я знаю, така школа в нас в Україні одна – школа пілотів Київського Повітроплавального Товариства. І навчання там обійдеться вам близько 30 тисяч гривень (10 тисяч – теорія, 20 тисяч гривень – практика). Там навчаються не тільки громадяни України, а й іноземці.

Вартість польотів і способи заробітку на аеростаті

Заробляти на аеростаті можна кількома способами:

  • власне, пропонувати бажаючим повітряні прогулянки;
  • продавати рекламу: зробити з аеростата рекламний носій, піднімати в повітря банери або наносити логотипи на поверхню кулі;
  • здавати кулю в оренду для відео та фотозйомок, різноманітніх заходів.

Чув ще про атракціон: коли аеростат вивозиться в людне місце, прив’язується мотузками до чого-небудь фіксуючого, і людей катає вгору-вниз.

За звичайний політ беремо 7 тисяч гривень – це 2 людини в кошику і година польоту.

Три людини за цей же політ заплатять разом 8 тисяч гривень. А чотири і більше – по 2,5 тисячі з кожної людини. У цьому році у нас з’явився ще один аеростат: він вже підніматиме в повітря від 7 осіб.

Брудні прийомчики конкурентів і фішки чесного підприємства

В Україні зараз літає до 100 куль. Теоретично ціна у всіх фіксована – 7 тисяч за політ.

У компаніях Дніпра, Харкова і Львова домовленості дотримуються. А у нас в Києві домовленість тільки теоретична, а насправді  – суцільний хаос.

Деякі демпінгують ціну настільки, що можна знайти пропозицію для 2 осіб за 5 тисяч. З огляду на кількість витрачених зусиль і собівартість польотів – це дуже мало.

Я – за чесну конкуренцію, а тому не збиваю ціни, а думаю про додаткові сервіси для клієнтів.

  1. Половина наших польотів – це пропозиції руки і серця. Ми і квіти всередині кулі ховати примудряємося, і взагалі готуємося разом з замовником, щоб це було максимально прикольно і приємно людям.
  2. У нас безкоштовні послуги фотографа: моя дружина класно фотографує.
  3. Не всі забирають клієнтів з Києва. Зазвичай люди їдуть прямо до місця старту аеростату. Ми забираємо людей у ​​напрямку біля станції метро. Житомирська, Теремки, Бориспільська. Або Лісова.
  4. Іноді доводиться почекати потрібного напрямку вітру – близько 40 хвилин. На такий випадок у нас припасені стільчики і стіл, щоб люди не нудьгували і почекали з комфортом.

Плани на майбутнє: для початку запустять в небо ще один аеростат

Купити повітряну кулю – пів справи, потрібно ще організувати її доставку. До будь-якого аеростату потрібен ще причіп, машина, і місце для зберігання. Якщо у вас є 2-3 кулі, подумайте, хто ці кулі буде возити. Врахуйте, що на кожну кулю потрібно окрему машину та водія.

З великим аеростатом я поки що збираємося їздити на фестивалі і, може, корпоративи. Можливо, в майбутньому я подумаю про цілий парк повітряних куль. Але на 2020 рік моє головне завдання – по максимуму завантажити ті кулі, які є.

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Учні на Вінничині відкрили соціальне шкільне підприємство і вирощують мікрогрін

Опубліковано

У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.

Про це пише vitatv.com.ua.

Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.

Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.

Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.

Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто. 

Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.

Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.

Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.

Усі фото: vitatv.com.ua.

Читати далі

Економіка

Як технолог перетворив на бізнес виготовлення крафтового «Супер Йогурта»

Опубліковано

Технолог і шеф-кухар Андрій Гдовський спробував виготовили йогурт і перетворив цю справу на бізнес у пандемію.

Про це пише Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО у фейсбуці.

Історія створення ТМ «Супер Йогурт» ще достатньо свіжа, але для багатьох може стати цікавим кейсом.

У Андрія Гдовського через пандемію COVID-19 настали важкі часи. Андрій також захворів на COVID-19 та під час лікарняного у листопаді 2020 року спробував вперше зробити свій «Супер Йогурт».

Після одужання приніс свій пробний варіант на роботу і колеги захотіли придбати цей йогурт!

З цього моменту і почалися перші етапи розвитку ТМ «Супер Йогурт».

Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих

Андрій створив групу у вайбері, яка називалася «Рідні та близькі», з якої і почалися перші продажі.

Нині група налічує біля 180 учасників. Крок за кроком, «Супер Йогурт» почав набирати популярності. Хотілося далі популяризувати свою продукцію та знайти для «Супер Йогурту» нові канали збуту.

У травні 2021 ТМ «Супер Йогурт» взяв участь у «Великодньому ярмарку Миколаївських крафтовиків» на базі онлайн магазину Fresh Bazar.

Упродовж двох тижнів ярмарки, зробили покупки майже 300 осіб, із середнім чеком 330 гривень. Виробники, чий товар продавався на ярмарку, змогли збільшити свої об’єми продажів в середньому на 10-20%; а онлайн магазин отримав додаткових 60% відвідувань.

Під час ярмарки продажі «Супер Йогурту» зросли на 15%.

Нині ТМ «Супер Йогурт» представлений на локальних маркетплейсах: FreshBazar та «Хлеба и Зрелищ», а також на власних сторінках у соціальних мережах Instagram (instagram.com/super_yogurt_mk).

Читайте також: Як роблять ідеально обсмажену каву в Україні (ВІДЕО)

У планах у Андрія популяризація «Супер Йогурта» та позиціонування його як якісного продукту з м. Миколаєва.

У майбутньому – відкриття власної эко-ферми з правильными технологіями вирощування корів.

«Мій йогурт ніколи не буде містити добавки насіння чіа, або маракуї, лише добавки продукції локального виробника (ягід/фруктів). Це моя принципова позиція», – каже Андрій.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Нагадаємо, на Миколаївщині виготовляють крафрові соуси-варення.

Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок

Усі фото: facebook.com/usaid.agro.

Читати далі