

Суспільство
М’які й ідеально теплі. Шість брендів в’язаних речей, які зігріють вас цієї зими
Грудень ще може тішити по-осінньому теплими днями, але радимо не розслаблятись. Адже, якщо вірити українським синоптикам, сніги та сильні морози ще попереду. Найкраще рятує від зимових холодів шарф чи светр, зв’язаний бабусиними руками. Якщо таких під рукою нема, маємо для вас гарні новини — знайшли п’ять українських брендів, які зв’яжуть для вас з мотків шерсті такі светри та костюми… А втім, їх краще побачити на власні очі.
Nugastudio і светри кольору “київського неба”

“Хтось забув у нас свій ідеальний светр. Уважно розгляньте фото, можливо, він ваш? ” — пишуть на сторінці про “светр кольору київського неба “. І, судячи з фото, того неба, яке похмуре і затягнуте хмарами. Але та частина підпису, що про ідеальність, мабуть, підійде до будь-якого светра з модельного ряду Nugastudio.
На сторінці у Instagram, крім похмуро-сірого, знайдете ще светри вівсяного, майже чорного і теракотового кольорів. А ще теплий беж і какао. Звучить смачно? Бо виглядає точно нівроку.
З цікавинок — обіцянка від виробників, що їх вироби не кошлатяться. Кажуть: поекспериментували і знайшли ідеальний склад для светрів без катишків: 70% бавовни і 30% поліестеру.
До слова, також в Nugastudio роблять трикотажні костюми і екошуби. З новинок бренду — шуби з вітронепроникними капюшонами. Команда Nugastudio називає винахід “капюшон-жилет”, а коштує такий окремо від шуби 650 гривень.
Ціна на светри починається від 1600 гривень.
Kosa.knitwear. Чим похмуріші дні, тим светри яскравіші

Коли дні стають все похмурішими, і в офісах та на сірих вулицях ніде взяти навіть краплинки кольору, на допомогу приходять вони — Kosa.knitwear. З цим брендом, кажуть власники, все навколо стане яскравішим. А в першу чергу — светри.
Їх у Kosa.knitwear можна купити які завгодно — і об’ємні в’язані светри, і гольфи для офісу. А ще на їх сторінку у Instagram заходять за ексклюзивними трикотажними костюмами.
Візитівкою бренду є прозорий, але теплий светр-павутинка, який в Kosa Knitwear почали робити на старті і продовжують виробляти дотепер.
У роботі виробники використовують мохер, шерсть альпаки, вовну мериноса і шовк.
Ціна за яскравий светр починається від 2200 гривень. Найяскравіші, які одразу привертають до себе увагу у їх Instagram, коштують по 2600 гривень.
Slowme. Замінити “швидку” моду на довготривалу

Одяг бренду Slowme — мінімалістичний і стриманий. Їх осінньо-зимова лінійка — це светри та гольфи з шерсті мериноса та альпаки. Є речі і з шовку, бавовни чи льону.
Окрім стриманості та елегантності, Slowme цікаві тим, що позиція “екофрендлі” для команди — принципова. Тому вони виготовляють одяг невеликими партіями — так, щоб усі речі продалися. А ще використовують у роботі підхід zero waste та no plastic: сміття — сортують, речі — запаковують у біорозкладні пакети.
Дизайнерка і власниця Slowme Ірина Василенко каже: іноді замислюється про те, що створення одягу у часи екологічних катастроф – це майже злочин. Але потім згадує, що є вихід — відповідальне споживання. Так, сама Ірина носить свої светри по п’ять років — і ще стільки ж вони можуть витримати. Мета дівчини — замінити “швидку” моду на довготривалу.
Ціна за светр — від 1700 гривень.
Кnitlab. Найкраща інвестиція зими

У що неодмінно необхідно вкластися, коли зимовий холод підступно проникає під вашу куртку — так це у светр, кажуть у Кnitlab. Вони зроблять його з мериноса, кідмохера чи ангори, але результат обіцяють один: холод вас не чіпатиме.
У Кnitlab виробляють не тільки светри, але і гольфи, світшоти, штани, сорочки, шапки та шарфи. А ще шляпи-федори за 2500 гривень, що на 100% складаються з шерсті мериноса, і навіть в’язані балаклави по 1200 гривень.
Ціни на светри починаються від 2100 гривень, костюми — по 4100 гривень.
Nit.kA. Чи може трикотаж вийти за межі буденності?

Щоби трикотажні речі вивести з демократичного повсякденного варіанту на новий рівень, команді дизайнерів Nit.kA з 2015 року довелось гарно попрацювати. Вони аналізували і видозмінювали все: крій, принти, доповнили машинну в’язку з ручною роботою. А ще поєднали українську вишивку та тенденції світової моди.
Їх зимова колекція створюється з вовняної пряжі. Це і яскраві светри, і довгі кардигани, і костюми з оригінальними принтами.
Причому, принти, які вони використовують — окрема тема для розмови. Це не просто візерунки, а переосмислення культурних та містичних кодів. Кожен знак, квітка чи зображення, використані при пошитті речі, мають свій сакральний сенс, кажуть у Nit.kA.
Ціни на светри починаються від 2500 гривень, довгі кардигани коштують від 5900 гривень.
Wool Happen. Трикотаж ручної роботи

Бренд був заснований зовсім нещодавно, у 2018 році. А створила Wool Happen разом з батьками молода дизайнерка Анастасія Титаренко.
Усі лінійки, всі моделі бренду — результат величезного досвіду сім’ї Титаренків. У текстильній промисловості вони понад 17 років працювали над виготовленням якісного трикотажу та створювали колаборації з українськими дизайнерами.
У зимовій колекції Wool Happen є і светри-оверсайз грубої в’язки, і невагомі напівпрозорі з вовни мериноса, і лімітовані костюми з італійського мериноса та мохеру.
Кожна річ створюється вручну: спочатку на в’язальних машинах виробляють трикотаж, а потім на етапі ручної збірки з нього шиють вироби пастельних тонів.
Ціна на светри починається від 2100 гривень, трикотажні костюми коштують від 3900 гривень.
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»