Суспільство
Листувався з Франком та був закатований Сталіним: 10 фактів про вченого Агатангела Кримського
Опубліковано
6 місяців тому
Агатангел Кримський, майстерно володіючи майже шістдесятьма мовами і знавши всі діалектні особливості української, вніс значний внесок у розвиток українського та російського сходознавства та україністики.
Він автор понад 1000 наукових публікацій, які включають монографії, підручники та статті. У його доробку важливе місце займають праці з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. Крім того, він приділяв багато уваги проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема в галузі антропології. Учений також був науковим редактором численних словників та збірників.
Редакція ШоТам зробила добірку з яскравих та важливих фактів біографії науковця та письменника.
Українофіл з юності
Агатангел Кримський народився у російськомовній сім’ї. Його батько, татарин з білоруськими корінями, був вчителем історії й географії, а також автором популярних на той час посібників і краєзнавчих книжок. Мати мала польсько-литовське походження. У своїй юності Агатангел розвивав любов до України, не дивлячись на настрої рідних, під впливом творів Юрія Федьковича, Лесі Українки, а також уроків “руської мови” Павла Житецького.
“Кожнісіньку вільну від “офіційних занять часину я присвячував Україні”. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався, пильно читав усякі книжки, особливу вагу звертав на етнографічні матеріали, перечитав усякі філологічні праці”, – писав Агатангел про свої юні роки в автобіографії.
Потомок кримського хана
Рід Агатангела Кримського веде свій початок з Кримського півострова. Один із родичів був муллою, родичем кримського хана. У 1696 році, рятуючись від несправедливого гніву можновладця, втік із Бахчисарая та опинився у Литві. Там він охрестився і, як виходець із Криму, отримав прізвище Кримський.
Перші листівання з інтелегенцією та освіта
Видатність Кримського проявилася дуже рано. У віці 19 років він почав листування з Іваном Франком, що в 2022 році було опубліковано окремою книжкою. У 23 роки йому пропонували прийняти посаду на кафедрі русько-української філології у Львівському університеті, щоб повторити досягнення Михайла Грушевського, який очолив кафедру у Львові (проте це не відбулося).
У 24 роки, коли Кримський був студентом московського Лазаревського інституту східних мов, він опублікував свою власну збірку оповідань “Повістки і ескізи з українського життя” у Коломиї, де з’явилася перша частина його майбутнього magnum opus – відомого роману “Андрій Лаговський”.
Відрядження в східні країни та поезія
У 1896 році, у віці 25 років, після складення магістерських іспитів з арабістики та слов’янської філології, Кримського відрядили до Лівану та Сирії для вивчення сучасної арабської мови та роботи над рукописами. Ця поїздка на Схід дозволила Кримському творчо розкрити репресований ерос. Саме тут він написав свою єдину збірку поезій “Пальмове гілля” та “Бейрутські оповідання”.
Доводив, що українська мова існувала з XI століття
Агатангел Кримський, як вчений у галузі мовознавства, виступав за підтвердження, що українська мова існувала вже в XI столітті як самостійна, чітко виражена та індивідуальна мовна одиниця. Цю позицію він сформував на підставі унікальних наукових досліджень, результати яких виклав у своїх працях, зокрема, в “Українській граматиці” та “Нарисах з історії української мови”.
Наукові дослідження Агатангела Кримського відзначили офіційну позицію, встановлену в СРСР, а також головну тезу в сучасній Росії про “Київську Русь як кількість трьох братніх народів і трьох братніх мов: російської, української і білоруської”.
Знав понад 60 мов
Дослідники спадку Агатангела Кримського вказують на різні цифри, коли йдеться про кількість мов, якими володів цей учений. Деякі стверджують, що він володів 56 мовами, інші зазначають число 60. Однак, беручи до уваги, що Кримський досліджував різноманітні діалекти та мовні групи, кількість мов, які він розумів, міг читати та писати, наближається до сотні.
Наукова спадщина сходознавства
Агатангел Кримський – автор першої в світі історії арабської літератури в п’яти томах, чотирьохтомної “Історії Туреччини та її письменства”, а також “Історії Персії та її письменства”, наукових досліджень. Творча спадщина Кримського-сходознавця налічує 26 томів. Агатангел Кримський вважається одним із найвидатніших лінгвістів у світі, який спеціалізувався на санскриті, східних і західних мовах.
Повернення в Україну
У 1918 році Агатангел Кримський переїхав до Києва за запрошенням Володимира Івановича Вернадського для заснування Української академії наук. Його залучили до відповідності комісії для вироблення законопроєкту про УАН і обрали у перший склад академіків. Вчений отримав ключові посади в Академії – став її Неодмінним секретарем і одночасно головою 1-го історико-філологічного відділу Академії (1918–1929). З його ініціативи у 1925 році було засноване Київське відділення наукової асоціації сходознавства. З 1926 року він очолив Комісію для вивчення візантійського письменства та впливу його на Україну, до роботи в Комісії залучив багатьох експертів зі східних та класичних мов, зокрема колишніх викладачів Київської духовної академії. Паралельно він викладав мову та літературу в Київському університеті.
Перший словник української мови
За ініціативою Агатангела Кримського в 1918 році Українською академією наук було створено Комісію живої української мови з метою розробки українсько-російського словника. Під керівництвом і за його участю були складені “Найголовніші правила українського правопису” у 1921 році. Він вважав, що джерелами для вивчення історії мови є оригінальні пам’ятки, і видав низку пам’яток як додаток до “Української граматики”, а також у книзі “Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників пис”.
Сталінські репресії та увʼязнення
Початок тривожних подій для Агатангела Кримського настав у 1928 році з вибору у ВУАН. Хоча вченого знову обрали на пост неодмінного секретаря Академії, уряд не затвердив їх рішення.
Справжні репресії почалися під час слідства у сфабрикованій справі “Спілки визволення України”. Агатангела Кримського не заарештували, залишившись не змогли домогтися від його особистого помічника й секретаря, а також прибраного сина М.З. Левченка лжесвідчень проти Кримського. Проте спроби Кримського врятувати учня не малий успіх.
Він також був закріплений за всіма академічними посадами і правами на продовження викладацької діяльності. Лише в 1937 році над хворим, напівсліпим академіком почувалися милосердя і дозволили йому працювати в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні. Проте ярлик “українського буржуазного націоналіста” залишився з ним, і навіть загострився: у липні 1941 року він був заарештований, викликаний в антирадянській націоналістичній діяльності та засланий у в’язницю НКВС у Кустанаї (Казахстан). 25 січня 1942 року вчений і поет помер у лазареті цієї в’язниці. Його місце поховання досі не встановлене.
Вам може сподобатися
-
Різдвяна класика і незламні жінки: 7 книжкових новинок на зиму від видавництва Vivat
-
Ретрит в горах чи танцювальна терапія: це 5 варіантів для військових, де відновити сили
-
11 українських фільмів, які варто подивитися у 2025 році
-
«Потяг прибуває за розкладом»: 5 історій, які назавжди змінять ваше ставлення до залізничників
-
Намисто-ковбаса та сережки, що «пахнуть»: це 5 брендів оригінальних крафтових прикрас
-
«Мати міст руських» і «колиска народів»: 4 міфи про Київ, історію якого росіяни приписують собі
Суспільство
Опубліковано
3 години тому21.11.2024
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду
Спільний запит у селі — велопарковка
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
5 години тому21.11.2024
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Про це повідомляє УЗ.
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.
Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра
Що змінюється для пасажирів?
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
Фото обкладинки: УЗ.
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
8 години тому21.11.2024
15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.
Про це повідомляють представники благодійного фонду.
Які діти отримають подарунки?
Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування.
Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».
«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.
Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків
Про цьогорічну акцію
Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф.
Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта».
З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.
Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik.
Коментарі
Шопочитати
Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло
Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...
Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар
У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...
Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями
Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...
«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи
Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...
Коментарі