Луцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку

Щороку в третій четвер останнього місяця весни Україна відзначає Міжнародний день вишиванки. Цьогоріч свято припало на 20 травня, і йому вже 15 років. Таким чином в країні популяризують вишитий етнічний одяг та вшановують українські традиції. Цього дня заведено вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти: чи то на роботу, чи на зустріч із друзями. Напередодні ми поспілкувалися з одним із виробників вишиванок — луцьким брендом «Укргламур». Його засновник Роман Понікарук розповів, хто і чому сьогодні купує такий елемент одягу, на які періоди припадають найбільші продажі та як впливає карантин на його компанію.

Вишиванку сьогодні мусить мати кожен

В сучасному житті вишиванка стає популярніша за будь-який модний тренд. Ця тенденція охоплює вже не тільки нашу країну, а й сягає далеко за її межі. Тому створення вишиванки перетворюється в ритуал зі світлими думками, позитивною енергетикою і дружньою працею.Вишитий одяг — це частина стильного та сучасного образу, який легко можна поєднати з будь-яким іншим одягом. Сьогодні вже видається дивним, коли в українця або українки немає вдома вишиванки. Вона має бути в гардеробі кожного, хто любить свою країну, адже це один із її символів. Наприклад, у мене їх 5-6, є одна улюблена. Вдягаю вишиванку на якісь свята. 20 травня, звичайно, весь день буду в ній.

Ми детально не досліджували, хто з наших покупців і чому купує вишиванку — як елемент стилю чи вираження національних поглядів. Водночас із того, що я бачу, є багато патріотичних людей, які люблять український орнамент. У порівнянні з 2014 роком, коли відбулася Революція Гідності, кількість таких громадян, звичайно, зменшилася. Але вони є, і їх не мало.

Водночас важливу роль відіграє й мода. Багато хто хоче мати гарну вишиванку, щоб у ній вийти кудись на свято. На першому місці серед періодів продажу є якраз День вишиванки. Люди напередодні 20 травня масово щороку їх купують, щоб вийти з родинами кудись і відсвяткувати в патріотичному стилі. І дуже радує, що є таке свято. У великих містах відбудуться паради вишиванок, в дитячих садочках та в більшості шкіл усі також будуть у національному одязі.

Пік продажу вишиванок припав на події «Євромайдану»

Свій бренд вишиванок у мене з’явився насправді досить випадково. Не те щоб я був тоді надзвичайно патріотичним. Я закінчив в університеті факультет бізнесу за спеціальністю менеджмент організацій. Після цього влаштувався менеджером із продажів на маркетплейс Prom.ua. Наш офіс був поруч із підприємством, яке виготовляло вишиванки. Одного дня їхні представники зайшли до нас, шукаючи моделей для зйомок. Я погодився, попозував у вишиванці. І це надихнуло мене на власну справу — з’явилася ідея саме на цьому майданчику, де я працював, продавати такий вид товару.

Все це відбувалося за два роки до Революції Гідності. А вже у 2014 році ми почали продавати свої товари під брендом «Укргламур». Коли ми тільки стартували, попит на цей товар в Україні був середнім, але в деякі сезони продажі були непоганими. Пік був у 2014 році й тривав орієнтовно два роки. Для розуміння, тоді у лютому продавалося більше вишиванок, ніж напередодні 20 травня. Люди тоді стали більш патріотичними.

Та й конкуренція на той період була меншою, ніж зараз. Наш сайт займав перші місця на Prom.ua, й на пальцях можна було перерахувати виробників вишиванок. В інтернеті тоді рідко щось купували — люди більше ходили на ринки та в невеличкі крамниці. Якщо порівняти попит, який був до 2014 року й зараз, то він приблизно однаковий. Просто раніше було більше фізичних продажів, а зараз онлайну.

Перше замовлення надійшло опівночі

Я добре пам’ятаю свого першого покупця, хоча це було років вісім тому. Це була жінка, яка зателефонувала опівночі й замовила дві вишиванки. Я тоді заробив на них приблизно 50 доларів і був безмежно щасливий. Це була така радість розуміти, що моя справа почалася. Відчувався успіх.

Якість нашого виробництва можна поділити на «до» і «після». Коли ми лише починали, клієнти нас дуже сварили, що, мовляв, усе гарно, але буває, десь нитки вилазять. Зараз це все змінилося. У нас є людина, яка перевіряє кожну вишиванку, кожен шов. Тобто, у нас зараз дійсно ідеальний крій, і клієнти, які отримують свою вишиванку, говорять: «Вау». Вони дійсно задоволені нашою продукцією, і нас це тішить.

Одягнутися у вишиванку можна за 540 гривень

Ми постійно вдосконалюємось, створюючи нові моделі вишиванок. Більшість із них мають винятково традиційне походження, а деякі розробляли наші модельєри на основі певних елементів автентичного національного одягу. Наприклад, ми пропонуємо дуже стильні вечірні сукні з елементами вишивки, які по праву можна вважати частиною традиційної культури, однак, цих моделей в нашу сиву давнину не існувало. У роботі ми використовуємо машинну вишивку. Використовуються як елементи сучасних зображень, так і старовинні, які несуть глибокий  прихований зміст. Багато використаних елементів мають своє значення. Але головне для нас — це створення неповторних орнаментів, які в поєднанні з натуральними матеріалами створюють відчуття комфорту і краси.

Якщо проаналізувати Google Analytics й таргетинг у соціальних мережах, типовим нашим покупцем у 90% є жінка віком від 25 до 35 років. Більшість продажів одягу відбувається онлайн через сайт бренду «Укргламур». А ще маємо шоу-рум у місті Вишневе, що на Київщині. Також у нас був фірмовий магазин у Львові, але змушені були його закрити у зв’язку з карантином. Коштують вишиванки від 540 до 3700 гривень. Вишиті сумки вартують до 500 гривень, а лляна постіль — 3400.

Екологія для нас є дуже важливою на виробництві. Якщо взяти всі наші тканини, то загалом на 90% вони зроблені з екологічно-чистого матеріалу. У вишиванках ми використовуємо білоруський якісний льон. Нитки раніше мали з поліестеру й бавовни, зараз вже повністю переходимо на бавовну. Це збільшить екологічність готового виробу до 100%. Трикотаж, який ми шиємо, також зроблений із бавовни.

Луцькі вишиванки підкорили Європу й Америку

До пандемії ми все більше виходили на європейський ринок. В Україні не кожен готовий придбати сукню за 200 доларів, для Європи ж це норма. Весь світ дуже цінує українські вишиванки. Торік в цілому експорт очікувано знизився. Це стосується не тільки одягу, а й загалом сировини. Останнім часом ми за кордоном працюємо одинично. Переважно маємо замовлення від американців.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Хоча український промисловий швейний бізнес дійсно з року в рік зростає в позитивну сторону. Навіть у Луцьку в нас дуже багато якісних швейних виробництв, починаючи від білизни, і закінчуючи вишиванкою. Наш одяг зараз не гірший за європейський. Але успіх бренду залежить не тільки від виробника, а й від рівня економіки в країні та світі.

Готуємо нову колекцію та шиємо оленів

За останні три роки конкуренція на ринку вишиванок стрімко зросла. Навіть після локдауну вона залишилася на високому рівні. Ті виробництва, які вижили у цей період, зараз дуже ціняться на ринку. Адже карантин чи не всіх таки переформатував у робочих моментах. Дуже багато компаній позакривалися, теж стосується й брендів вишиванок.

Карантин показав нашому бренду його слабкі місця і змусив трішки змінити профіль. Ми як виробники вишиванок заробляємо в основному на сезонності — травень-серпень. А саме на ці місяці торік припав основний локдаун. Школи й дитсадки були закриті, кількість весіль різко знизилася. Наші продажі тоді вали десь на 70%. Ми почали шили маски, потім перейшли на трикотаж — більш такий повсякденний одяг. Згодом повернули свій акцент на вишиванки. Але зараз після року стали сильнішими, проаналізували багато речей і з новими силами вливаємося в роботу.

Ні для кого не секрет, що для досягнення успіху потрібно багато роботи, перемоги над собою, самореалізації. Тоді вдасться в цілому все, що захочеш. Зараз ми маємо амбітні плани з розвитку бренду. Готуємо нову колекцію вишиванок. Також розширюємо запущений торік бренд «Лапландія» — це в’язані новорічні светри. Весь рік ми до нього готуємося, а у листопаді — грудні почнемо одягати всіх у кофтинки з оленями. Якщо кордони будуть більш відкриті, то будемо експортувати їх і в інші країни, в першу чергу, СНД.