Суспільство
Луцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Щороку в третій четвер останнього місяця весни Україна відзначає Міжнародний день вишиванки. Цьогоріч свято припало на 20 травня, і йому вже 15 років. Таким чином в країні популяризують вишитий етнічний одяг та вшановують українські традиції. Цього дня заведено вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти: чи то на роботу, чи на зустріч із друзями. Напередодні ми поспілкувалися з одним із виробників вишиванок — луцьким брендом «Укргламур». Його засновник Роман Понікарук розповів, хто і чому сьогодні купує такий елемент одягу, на які періоди припадають найбільші продажі та як впливає карантин на його компанію.
Вишиванку сьогодні мусить мати кожен
В сучасному житті вишиванка стає популярніша за будь-який модний тренд. Ця тенденція охоплює вже не тільки нашу країну, а й сягає далеко за її межі. Тому створення вишиванки перетворюється в ритуал зі світлими думками, позитивною енергетикою і дружньою працею.Вишитий одяг — це частина стильного та сучасного образу, який легко можна поєднати з будь-яким іншим одягом. Сьогодні вже видається дивним, коли в українця або українки немає вдома вишиванки. Вона має бути в гардеробі кожного, хто любить свою країну, адже це один із її символів. Наприклад, у мене їх 5-6, є одна улюблена. Вдягаю вишиванку на якісь свята. 20 травня, звичайно, весь день буду в ній.
Ми детально не досліджували, хто з наших покупців і чому купує вишиванку — як елемент стилю чи вираження національних поглядів. Водночас із того, що я бачу, є багато патріотичних людей, які люблять український орнамент. У порівнянні з 2014 роком, коли відбулася Революція Гідності, кількість таких громадян, звичайно, зменшилася. Але вони є, і їх не мало.
Водночас важливу роль відіграє й мода. Багато хто хоче мати гарну вишиванку, щоб у ній вийти кудись на свято. На першому місці серед періодів продажу є якраз День вишиванки. Люди напередодні 20 травня масово щороку їх купують, щоб вийти з родинами кудись і відсвяткувати в патріотичному стилі. І дуже радує, що є таке свято. У великих містах відбудуться паради вишиванок, в дитячих садочках та в більшості шкіл усі також будуть у національному одязі.
Пік продажу вишиванок припав на події «Євромайдану»
Свій бренд вишиванок у мене з’явився насправді досить випадково. Не те щоб я був тоді надзвичайно патріотичним. Я закінчив в університеті факультет бізнесу за спеціальністю менеджмент організацій. Після цього влаштувався менеджером із продажів на маркетплейс Prom.ua. Наш офіс був поруч із підприємством, яке виготовляло вишиванки. Одного дня їхні представники зайшли до нас, шукаючи моделей для зйомок. Я погодився, попозував у вишиванці. І це надихнуло мене на власну справу — з’явилася ідея саме на цьому майданчику, де я працював, продавати такий вид товару.
Все це відбувалося за два роки до Революції Гідності. А вже у 2014 році ми почали продавати свої товари під брендом «Укргламур». Коли ми тільки стартували, попит на цей товар в Україні був середнім, але в деякі сезони продажі були непоганими. Пік був у 2014 році й тривав орієнтовно два роки. Для розуміння, тоді у лютому продавалося більше вишиванок, ніж напередодні 20 травня. Люди тоді стали більш патріотичними.
Та й конкуренція на той період була меншою, ніж зараз. Наш сайт займав перші місця на Prom.ua, й на пальцях можна було перерахувати виробників вишиванок. В інтернеті тоді рідко щось купували — люди більше ходили на ринки та в невеличкі крамниці. Якщо порівняти попит, який був до 2014 року й зараз, то він приблизно однаковий. Просто раніше було більше фізичних продажів, а зараз онлайну.
Перше замовлення надійшло опівночі
Я добре пам’ятаю свого першого покупця, хоча це було років вісім тому. Це була жінка, яка зателефонувала опівночі й замовила дві вишиванки. Я тоді заробив на них приблизно 50 доларів і був безмежно щасливий. Це була така радість розуміти, що моя справа почалася. Відчувався успіх.
Якість нашого виробництва можна поділити на «до» і «після». Коли ми лише починали, клієнти нас дуже сварили, що, мовляв, усе гарно, але буває, десь нитки вилазять. Зараз це все змінилося. У нас є людина, яка перевіряє кожну вишиванку, кожен шов. Тобто, у нас зараз дійсно ідеальний крій, і клієнти, які отримують свою вишиванку, говорять: «Вау». Вони дійсно задоволені нашою продукцією, і нас це тішить.
Одягнутися у вишиванку можна за 540 гривень
Ми постійно вдосконалюємось, створюючи нові моделі вишиванок. Більшість із них мають винятково традиційне походження, а деякі розробляли наші модельєри на основі певних елементів автентичного національного одягу. Наприклад, ми пропонуємо дуже стильні вечірні сукні з елементами вишивки, які по праву можна вважати частиною традиційної культури, однак, цих моделей в нашу сиву давнину не існувало. У роботі ми використовуємо машинну вишивку. Використовуються як елементи сучасних зображень, так і старовинні, які несуть глибокий прихований зміст. Багато використаних елементів мають своє значення. Але головне для нас — це створення неповторних орнаментів, які в поєднанні з натуральними матеріалами створюють відчуття комфорту і краси.
Якщо проаналізувати Google Analytics й таргетинг у соціальних мережах, типовим нашим покупцем у 90% є жінка віком від 25 до 35 років. Більшість продажів одягу відбувається онлайн через сайт бренду «Укргламур». А ще маємо шоу-рум у місті Вишневе, що на Київщині. Також у нас був фірмовий магазин у Львові, але змушені були його закрити у зв’язку з карантином. Коштують вишиванки від 540 до 3700 гривень. Вишиті сумки вартують до 500 гривень, а лляна постіль — 3400.
Екологія для нас є дуже важливою на виробництві. Якщо взяти всі наші тканини, то загалом на 90% вони зроблені з екологічно-чистого матеріалу. У вишиванках ми використовуємо білоруський якісний льон. Нитки раніше мали з поліестеру й бавовни, зараз вже повністю переходимо на бавовну. Це збільшить екологічність готового виробу до 100%. Трикотаж, який ми шиємо, також зроблений із бавовни.
Луцькі вишиванки підкорили Європу й Америку
До пандемії ми все більше виходили на європейський ринок. В Україні не кожен готовий придбати сукню за 200 доларів, для Європи ж це норма. Весь світ дуже цінує українські вишиванки. Торік в цілому експорт очікувано знизився. Це стосується не тільки одягу, а й загалом сировини. Останнім часом ми за кордоном працюємо одинично. Переважно маємо замовлення від американців.
Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
Хоча український промисловий швейний бізнес дійсно з року в рік зростає в позитивну сторону. Навіть у Луцьку в нас дуже багато якісних швейних виробництв, починаючи від білизни, і закінчуючи вишиванкою. Наш одяг зараз не гірший за європейський. Але успіх бренду залежить не тільки від виробника, а й від рівня економіки в країні та світі.
Готуємо нову колекцію та шиємо оленів
За останні три роки конкуренція на ринку вишиванок стрімко зросла. Навіть після локдауну вона залишилася на високому рівні. Ті виробництва, які вижили у цей період, зараз дуже ціняться на ринку. Адже карантин чи не всіх таки переформатував у робочих моментах. Дуже багато компаній позакривалися, теж стосується й брендів вишиванок.
Карантин показав нашому бренду його слабкі місця і змусив трішки змінити профіль. Ми як виробники вишиванок заробляємо в основному на сезонності — травень-серпень. А саме на ці місяці торік припав основний локдаун. Школи й дитсадки були закриті, кількість весіль різко знизилася. Наші продажі тоді вали десь на 70%. Ми почали шили маски, потім перейшли на трикотаж — більш такий повсякденний одяг. Згодом повернули свій акцент на вишиванки. Але зараз після року стали сильнішими, проаналізували багато речей і з новими силами вливаємося в роботу.
Ні для кого не секрет, що для досягнення успіху потрібно багато роботи, перемоги над собою, самореалізації. Тоді вдасться в цілому все, що захочеш. Зараз ми маємо амбітні плани з розвитку бренду. Готуємо нову колекцію вишиванок. Також розширюємо запущений торік бренд «Лапландія» — це в’язані новорічні светри. Весь рік ми до нього готуємося, а у листопаді — грудні почнемо одягати всіх у кофтинки з оленями. Якщо кордони будуть більш відкриті, то будемо експортувати їх і в інші країни, в першу чергу, СНД.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Естонія анонсувала передачу для потреб ЗСУ мобільного польового шпиталю Role 2, який рятуватиме життя воїнів на фронті.
Про це повідомили у Міністерстві оборони України.
Зазначається, що це вже четвертий мобільний шпиталь, який передає Естонський центр оборонних інвестицій (ECDI) у співпраці з іншими державами-партнерами України. Цього разу до фінансування міжнародного проєкту долучилися також Німеччина та Ісландія.
Оголошення про передачу мобільного шпиталю зробили під час візиту міністра оборони Естонії до Києва.
Читайте також: Як евакуювати й правильно розміщувати маломобільних переселенців та чому це важливо для інших ВПО
Символічний ключ від шпиталю з рук міністра оборони Естонії Ханно Певкура прийняв Рустем Умєров та передав Командувачу Медичних сил ЗСУ, пані генерал-майору медичної служби Тетяні Остащенко.
«Знаю, наскільки зараз важкий час для вашої країни. Росія порушила сотні норм і принципів міжнародного права щодо України. Одного дня я бажаю, і буду бачити, як Росія понесе відповідальність за всі вчинені нею злочини. Вкотре запевняю, що Естонія буде разом з Україною та максимально допомагатиме, скільки буде потрібно», — зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Нагадаємо, Естонія передала Україні партію стрілецької зброї та боєприпасів.
Раніше українські рятувальники отримали від Естонії 4 повнопривідних авто на базі Ford.
Фото: mil.gov.ua; zonatactica.es.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Село Новоселівка тримало першу лінію оборони Чернігова, тому тут так багато руйнувань: 148 будинків знищені вщент і ще 317 мали пошкодження.
Але місцеві мешканці не опускають рук: за підтримки міжнародних фондів вже відремонтовано майже всі будинки з частковими пошкодженнями. Для тих, хто втратив житло повністю, будують нове. П’ять сімей вже цієї зими знову матимуть власний дім.
Поки люди проживають у модульних містечках від польських партнерів. Про руйнування та нові будинки з SIP панелей, читайте у матеріалі ШоТам.
Володимир Шелупець
Киселівський сільський голова.
Раніше нацисти, а тепер рашисти спалили будинки
Село Новоселівка нашої громади було у першій лінії оборони Чернігова, тому саме там найбільше руйнувань. «Під нуль» зруйновано 148 будинків і ще 317 частково пошкоджені. Одразу коли окупанти пішли з нашої землі, ми створили комісію для обстеження руйнувань громади. Тоді ж ми розпочали писати листи до всіх відомих та невідомих нам благодійних фондів, також донори приходили через обласну воєнну адміністрацію. Відгукнулось багато організацій, та першим був Червоних Хрест – безплатно надали нам будівельні матеріали.
У Новоселівці 280 людей шукають на власний будинок. Фото: ШоТам.
Майже всі будинки, які були пошкоджені частково, вже відбудувалися і люди повернулись у свої домівки. Складніша ситуація з повністю знищеними будинками.
З перших днів звільнення до нас приїжджали різні делегації з Європи. Поляки миттєво відгукнулись на наші потреби та завезли три модульних містечка – одне в Новоселівку і два на Нижню базу у Чернігові, що також є частиною нашої громади. Ми щиро вдячні, що наші польські партнери так швидко допомогли дати людям дах над головою.
Розпочали з підведення комунікацій: водопостачання та водовідведення профінансували Червоний Хрест та німецький фонд New Way, а от електроенергію та благоустрій робили коштом місцевого бюджету.
Загалом такі містечка розраховані на 352 осіб, та, наприклад, у Новоселівці нині проживає 82 сімʼї, а це близько 280 осіб. Проживання безкоштовне – всі комунальні витрати покриваються місцевим бюджетом та через компенсації військової адміністрації. Взимку було важкувато через відключення електроенергії, та наші партнери допомагали. Нідерландці давали пальне для генераторів, то якось протримались.
Партнери з Польщі встановили на Чернігівщині три модульних містечка. Фото: ШоТам.
Усі ці люди чекають на відновлення власного житла. Цього року за допомоги фонду Open Door Ukraine встановлюють чотири енергоефективні будинки в Новоселівці та ще один в селі Товстоліс. За даними нідерландців, вартість будівництва одного житла складає близько 30 тисяч євро. Це якісні, утеплені домівки з високоізоляційних SIP панелей, що мають гарантію використання 50 років.
Світлана Максименко
жителька села Новоселівка, Чернігівської області.
На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло
24 лютого рано-вранці мені подзвонила невістка з Харкова і каже: «Харків бомблять, почалась війна». Яка війна? Ми не могли повірити. Ну так ходиш, руки ламаєш, не знаєш, що робить. У мене дочка живе через дорогу – пішла до неї. Згодом приїхав син та забрав нас до Чернігова, а чоловік залишився на господарстві.
Ми як думали: ну два-три дні й перестануть, треба потерпіти і повернемось додому. А воно чим далі, тим сильніше і гірше. Потім звʼязку з ним зовсім не стало. Як чоловік потім розказував, не було ні світла, ні газу. Єдине, що рятувало – пічне опалення. І десь 5 березня разом зі сватами він приїхав до нас у Чернігів.
Але і тут сильно бомбили, тому 19 березня волонтери вивезли нас до Новгород-Сіверського, де ми жили до кінця квітня. Приїхали, а там тиша. Незвично. Лиш час від часу виють сирени.
Онучці всього 3 рочки і вона так боялась тих сирен, плакала, просила нас: «Бабулю, мамо, ходімте у підвал». Кажемо їй: «Не бійся, тут не стріляють». «Ні, ходімте у підвал». Потім вже звикла, заспокоїлась.
Нашого будинку не стало 7 березня 2022 року. Сусіди розказали, що рашисти скинули дві авіабомби – так наш і всі навколишні будинки зруйнувались. Цей дім дістався у спадок від моєї тітки – вона дітей не мала, а ми допомагали їй по господарству та з усім. Тож вона нам і залишила будинок. Трошки підремонтували і восени 2014 року переїхали сюди жити. Але прийшли орки і тепер нічого немає – прямими влучаннями розбили все вщент: будинок, сарай, погріб і навіть город був весь у вирвах!
Як прогнали орків, ми одразу повернулись. Але дому нема – самі руїни. Так ми стали жити у модульному містечку. Це непросто з власного будинку переїхати в малу кімнату зі спільним санвузлом, кухнею, дитячою. Довго звикали, але якось призвичаїлись.
Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Фото: ШоТам.
На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло. Приїхали представники сільради разом з нідерландським фондом – ми підходили під їхні вимоги. Дуже сильно вдячні їм за це. Поки тривали погодження та підготовчі етапи, то воно лячно було. Як почали зводить фундамент, а потім будинок, то на душі так тепло-тепло стає, що скоро увійду у своє вже. Знов буду сама собі хазяйка.
Ще незвично, що матеріал невідомий нам. Ми як звикли – цегла або ж блоки. А тут SIP панелі – сучасні технології! Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Матимемо дві кімнати та велику кухню-студію. Вже проклали опалення, труби для води. На днях мають залити підлогу.
Потрошки і город відновимо. З усього саду лишилась одна маленька яблунька, що цього року навіть дала урожай. Волонтери привезли саджанці, ми вже посадили малину та полуницю. Квіти засіяли. Новий садок заклали, буде у нас ще груша, вишня, персик.
З усього саду вижила лише одна маленька яблунька. Фото: ШоТам.
Навколо люди теж рухаються: хто мав не сильних пошкоджень, вже навіть поремонтували. А от у кого знесено повністю, то от чекають як і ми. Нідерландці обіцяють з наступного року відбудувати житло й іншим людям. Так потрохи і село відродиться, і життя повернеться.
Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Данія виділить 100 мільйонів данських крон (понад 14 мільйонів доларів) на програму закупівлі боєприпасів для українських військових від країн Європейського союзу.
Про це повідомили у Міноборони Данії.
Міністр оборони Троелс Лунд Поульсен зазначив, що українці досі перебувають у ситуації гострої нестачі артилерійських боєприпасів.
«Ми маємо щось зробити з цим, і завдяки цьому внеску Данія у співпраці з низкою інших країн ЄС бере на себе відповідальність за постачання Україні 155-мм боєприпасів для своєї артилерії. Данія сприятиме більшій кількості спільних закупівель боєприпасів і залишається готовою підтримувати Україну в довгостроковій перспективі», – заявив він.
Читайте також: Госпіталь для душі: мама «Привида Києва» відкрила на Прикарпатті реабілітаційний центр для захисників та їхніх родин
Закупівлі здійснюються під егідою Європейського оборонного агентства (EDA), до якого Данію прийняли 23 березня 2023 року. Проєкт спільної закупівлі боєприпасів формує загальну структуру та повноваження для держав-членів щодо здійснення спільних закупівель боєприпасів. Проєкт існує понад 8 років, EDA є власником контракту та координує закупівлі. Боєприпаси будуть доставлені в 2024 році.
«Абсолютно важливо, щоб допомога Україні базувалася на широкій співпраці між країнами-союзниками – зокрема через спільні закупівлі. Після скасування минулого року оборонного резервування ЄС у Данії з’явилася можливість повноцінно брати участь у європейській оборонній співпраці, зокрема і в рамках Європейського оборонного агентства», — сказав міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен.
Нагадаємо, раніше Україна отримала перші 10 танків Leopard від Данії.
Також Данія передала Україні шість дронів для розмінування.
Фото: fmn.dk.
