Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Лікарі готували їжу для пацієнтів на багатті, а місцеві здавали позиції росіян. Як Тростянецька громада зустріла окупацію й відновлюється після

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Залишившись відрізаними від військ ЗСУ, жителі Тростянецької громади, що на Сумщині, не здалися, організували потужне підпілля та надавали нашим військовим інформацію про переміщення окупантів.

Росіяни пробули у Тростянці місяць, але встигли завдати великої шкоди — майже зруйнували лікарню, у якій залишалися пацієнти та лікарі. Жінка народила у підвалі двійню, поки окупанти гатили з танків. Та тепер лікарня відбудовується завдяки міжнародним донорам, державі та десяткам небайдужих людей.

Жителі Тростянця розповіли ШоТам, як вони повалили дерева, аби росіяни не зайшли в місто, якою для них була окупація та як попри все відбудувати лікарню відділення за відділенням.

Юрій Бова

міський голова Тростянця.

Повалили дерева, щоб не пустити окупантів

Завдяки децентралізації Тростянець збільшив свій бюджет з 45 до 200 млн гривень. У нашому розпорядженні опинилося 12 старостинських округів — це величезна територія зі своїми недопрацюваннями. Тож нашим завданням стало направити ресурси на розвиток і комфорт людей. До великої війни ми запланували багато проєктів, вклали гроші у лікарню, реконструювали стадіон, почали будівництво спортивно-оздоровчого центру з басейном і спортзалом.

Як для мене почалася війна? О пів на 5 ранку мені подзвонили й сказали, що на кордоні уже бій. А після 11 ранку колони ворожої техніки заходили у Тростянець. Військових у місті не було, тож ми зібралися і спробували зупинити росіян. Повалили дерева на одній з доріг — це перекрило її на кілька днів, й колона не змогла зайти у місто. На жаль, друга таки зайшла, ми не встигли пошкодити ще один шлях. 

Чесно, був розпач — 100 одиниць техніки зайшло у Тростянець, а у нас — ніякої зброї, хіба кілька мисливських карабінів. Тож спільно з громадою вирішили переходити у підпілля. У нашій міській раді росіяни облаштували собі штаб — навіть генерали там засідали. Пізніше ми знайшли списки усіх підрозділів, які зайняли місто. У окупантів були плани прорватися на Пирятин і Київ, тож наше підпілля почало діяти. Ми знали, що у сусідньому Лебедині та Охтирці були українські військові. 

Я вважаю Тростянець містом героїв

Сформували актив з 30 людей, які обходили і виявляли місця стоянки росіян, робили фото та відео, позначали чіткі координати, їхали в Лебедин і передавали всю зібрану інформацію. Така наша робота дала колосальний результат: ми допомогли ЗСУ знищити у Тростянецькій громади 142 одиниці техніки, у нашому селі Білка було вражено понад 30 ворожих машин! Наші хлопці навіть добу могли просидіти у полі, аби коригувати вогонь. 7 березня нас зареєстрували як добровольчий загін і ми змогли офіційно отримати зброю.

Місцеві надавали нашим військовим інформацію про переміщення окупантів. Фото з архівних відео окупацї.

11 березня у Тростянці наші військові вразили командні пункти противника з Байрактара. За нашими даними саме тоді загинув перший російський генерал. Тож окупанти одразу вийшли з будівлі, яку займали, бо боялися. 

Загально у громаді перебувало 300 одиниць окупантської техніки, тут було пекло. Я вважаю Тростянець містом героїв, які ціною власного життя захищали Сумщину. У нас загинуло 47 цивільних людей, їх катували. Росіяни бачили, що у самому місті ЗСУ нема, а кожен день прилітає по їхніх позиціях. 

Як міський голова я взяв на себе відповідальність, і ми вивозили цивільних з міста самі. Вдалося вивезти близько трьох тисяч людей — формували колони і їхали об’їзними шляхами через блокпости росіян. Було нелегко. У місті лишалися й колаборанти.

Мене переслідували теж, зламали ворота та обстріляли хату. Сусіди попередили, що в будинку 10 військових у засідці, а на даху сусідів снайпер чекає мого приходу.

У підвалі жінка народжувала двійню, поки окупанти гатили по лікарні

Головний лікар Тростянецької лікарні лишався на місці майже до кінця окупації. Він зміг виїхати за кілька днів до звільнення міста. А до того весь час був з тією частиною колективу, яка залишилася працювати. Лікарі та медсестри не покинули свої робочі місця, надавали допомогу пораненим.  

За словами генерального директора Тростянецької лікарні Анатолія Анатолійовича Плахтирі, під час окупації у закладі працювало 60 медиків. Умови були важкі: не було світла, води, газу, доводилося готувати на багатті їжу для пацієнтів. 

Лікарню обстрілювали впритул. Спочатку 18 березня вистрілили з танка і пошкодили систему теплопроводу, тож центральний корпус залишився без опалення. А 22 березня два танки виїхали на вулицю і масовано почали гатити по лікарні. Але в палатах залишалися люди, тож всі перейшли до підвалу. Одна жінка навіть народжувала двійню якраз під час цих обстрілів. А взагалі за час окупації в лікарні народилося 8 дітей.

Як розповідає медсестра Дарія Гарячова, спочатку біля лікарні з’явився блокпост, тож довелося ходити через ліс. Але вже 21 березня по дорозі на роботу жінка почула свист снарядів над головою. Того дня медсестра не повернулася додому, пробула в лікарні до 24 березня. О пів на сьому ранку пішла додому, а лікарня уже була повністю розбита. Йшла центральною дорогою — боялася зустріти росіян, але нікого не було. 

Дарія пригадує, що до лікарні потрапляли поранені в чергах за хлібом чи олією в місті. Люди не встигали сховатися і отримували уламкові поранення. До лікарні їх привозили люди на приватних машинах, адже швидкі проїхати не могли — росіяни їх не пускали.

Під час окупації у лікарні працювало 60 медиків. Фото: ШоТам.

Лікарня потихеньку запрацювала

Та вже 25 березня росіяни пішли з Тростянця, а наступного дня у місто зайшли ЗСУ.  На цьому проблеми не завершилися, адже треба було убезпечити людей. Багато будівель було заміновано, ми знаходили розтяжки й організували патрулювання містом. Також розвозили людям продукти, адже майже всі магазини були пограбовані.

Ми зрозуміли, що люди не зможуть повернутися на свої робочі місця, якщо лікарня залишатиметься зруйнованою. Всюди були уламки снарядів, сліди обстрілів. Після деокупації багато людей запропонували допомогу. Почали з вікон — друзі з Кривого Рогу прислали нам багато плівки й ми заклеїли вибите скло. 

А через 5 днів уже склили вікна на першому поверсі. Потім артисти, що бували у Тростянці, організували акцію — у супермаркетах лунали їхні музичні хіти у підтримку нашого міста із закликом допомогти. Так нам вдалося зібрати 200 тисяч і засклити пологове відділення.

Хтось віз обладнання, меблі, ліки — десятки людей допомагали. Медзаклад з Польщі надав нам укомплектовану машину швидкої допомоги. Лікарня потихеньку запрацювала. 

Укомплектовану машину швидкої допомоги передали з Польщі. Фото: ШоТам.

За словами генерального директора Тростянецької лікарні Анатолія Анатолійовича Плахтирі, у вересні до закладу повернулося 95 % лікарів та медсестер. Зараз тут працює майже 400 людей. Лікарня обслуговує близько 35 тисяч осіб — це населення Тростянця та сусідньої громади.

Пологове відділення уже повністю відновлене, терапія і неврологія теж, інфекційне відновлюється і утеплюється. Монтуємо модульну поліклініку з меблями і обладнанням, її нам подарувала німецька компанія GIZ. Також завдяки допомозі цієї компанії та міської ради утеплюємо інфекційний корпус — разом на це виділили 4 мільйони. Також Червоний Хрест надав 2 млн гривень на відбудову лікарні. Швейцарська компанія Medair допомогла переобладнати операційні зали — тепер це сучасні простори для роботи. На відновлення уже витратили 50 млн гривень сумарно, але треба близько 150 млн, адже лікарня дуже постраждала. Роботи попереду багато.

Держава включила нашу лікарню в перелік спроможних, тепер ми в програмі відновлення — буде утеплення зовнішніх стін і ремонт у стаціонарній поліклініці. За це відповідає Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яким займається Мустафа Наєм. Це величезна допомога для нас.

Відбудуємо все ще кращим

Я вважаю, що війна відкинула нас на багато років назад. І зараз мусимо переглядати пріоритети на найближчі роки — треба відновлювати зруйновані об’єкти. 

Я переконаний, що треба не опускати руки. У нас теж був розпач, я казав Анатолію Анатолійовичу, якщо ми зараз зачинимо лікарню, то вона вже ніколи не запрацює. Адже лікарі роз’їдуться у пошуках нової роботи. Тож з травня і до сьогодні лікарня ні на день не зупинялася, і приймає пацієнтів. 

Наша позиція така: ми відновимо краще, ніж було. Це надихає навіть тих, хто приїжджає сюди лікуватися. Бо все навколо розбите, а лікарня — відбудовується.

З травня і до сьогодні лікарня ні на день не зупинялася. Фото: ШоТам.

Що можна порадити іншим громадам? Набратися терпіння і робити. Якісніше працювати з різними фондами, люди хочуть допомагати, треба тільки їх знайти. А тоді чітко пояснити потреби. Ми зробили чек-лист, де працівники кожного підрозділу: освіти, культури чи медицини, написали все, що їм необхідно. Адже просити треба конкретно — 50 ліжок, наприклад. 

Для благодійників теж маю пораду: жертвувати тільки те, що одразу можна використати. Якщо швидка, то одразу укомплектована, бо така машина з потрібним обладнанням рятує життя. Я вважаю, що в першу чергу треба допомагати тим, хто був в окупації, бо у таких громад потреб дуже багато. І ділитися, звісно. Якщо в нас було забагато гуманітарної допомоги, ми віддавали сусіднім громадам, які теж її потребують. 

Суспільство

Укрнафта запустила на Львівщині нову високодебітну свердловину

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ПАТ Укрнафта запустила в роботу нову свердловину з початковим добовим дебітом нафти 25-30 тонн.

Про це повідомила пресслужба компанії.

Зазначається, що ціллю буріння свердловини стала розвідка запасів у стрийських відкладах на Львівщині. Роботи провели в стислі терміни: стовбур загальною протяжністю 1244 метри пробурили всього за 32 доби.

«У процесі будівництва об’єкту відкрили проєктний горизонт та за допомогою геофізичних досліджень встановили його перспективність в плані нафтовидобутку», — зазначив директор Укрнафти Сергій Корецький.

Наразі здійснили перфорацію покладів в інтервалі 1085-1122 метрів, це близько 30% від загальної товщі нафтонасичених пластів стрийських відкладів.

Читайте також: «Усі овочі вирощують звичайні жителі півдня». Шеф-кухар з Одещини відроджує традиційні спеції Бессарабії. Як це працює

Відбувається процес освоєння. Початковий дебіт нафти – 25-30 тонн на добу.

В Укрнафті зазначили, що це вже третя свердловина, пробурена компанією у 2023 році в межах одного конкретного родовища, і друга з них створена в партнерстві з ТОВ БК Горизонти. До кінця року на цьому ж родовищі мають бути побудовані ще три свердловини.

Довідка

ПАТ «Укрнафта» — найбільша нафтовидобувна компанія України, видобуває понад 86% нафти, 28% газового конденсату та 16% газу від загального видобутку вуглеводнів в Україні. Розробляє родовища вуглеводнів на території двох нафтогазоносних регіонів України.

Нагадаємо, Укрнафта планує відновити видобуток на своїх ліквідованих свердловинах та брати в оренду ліквідовані свердловини інших компаній.

До того ж в Україні планують створити мінімальні запаси нафтопродуктів, які зможуть забезпечити потреби населення в разі виникнення кризової ситуації.

Фото: ukrnafta.com.

Читати далі

Суспільство

Знищено 10 із 17 «шахедів» за ніч — Повітряні сили

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Протиповітряна оборона Україні уночі збила 10 ворожих безпілотників.

Про це повідомили у пресцентрі Командування Повітряних сил.

Зазначається, що у ніч на 5 грудня 2023 року росіяни атакували ударними безпілотниками Shahed-136/131 з двох напрямків — з Курської області та російського міста Приморсько-Ахтарськ, а також — зенітними керованими ракетами С-300, які спрямували по цивільних об’єктах Донеччини та Херсонщини.

Усього в ударі зафіксовано 17 ударних БпЛА типу «шахед».

«В результаті бойової роботи знищено 10 ударних БпЛА в різних регіонах України», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожКапітанка Марія Павлівна. Мати загиблого захисника збудувала на Рівненщині спортивно-розважальний комплекс для дітей

До відбиття повітряного нападу противника залучено винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, напередодні українська ППО знищила 18 ворожих дронів та авіаційну ракету.

Фото: Повітряні Сили.

Читати далі

Суспільство

Одна з країн НАТО замовила для України партію снарядів на 140 млн євро

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення на виготовлення 155 мм артилерійських снарядів для України.

Про це йдеться у заяві, опублікованій на офіційному сайті компанії.

Зазначається, що загальна сума контракту становить близько 142 млн євро. Замовником є неназвана країна НАТО, «чиїм заявленим наміром є підтримка України у її оборонній боротьбі за допомогою ефективної довгострокової військової допомоги».

Замовлення передбачає постачання «десятків тисяч комплектних 155-мм артилерійських снарядів». Боєприпаси будуть доставлені у 2025 році.

Читайте такожОзброюємо, навчаємо та одягаємо. Як фонд Markus Foundation забезпечує необхідним тисячі бійців 47-го штурмового полку

У Rheinmetall також повідомили, що компанія планує у 2024 році значно збільшити потужності з виробництва боєприпасів на своїх заводах у Німеччині, Іспанії, Південній Африці та Австралії, довівши річну виробничу потужність приблизно до 700 тисяч одиниць.

Нагадаємо, 3 грудня Німеччина надала Україні новий пакет військової допомоги.

Раніше ми повідомляли, що В Україні створили компактну систему радіоелектронної розвідки ЕТЕР.

Фото: Rheinmetall.

Читати далі