Технології
Київська заводська труба потрапила до переліку кращих світлотехнічних арт-об’єктів світу (ФОТО)
Арт-об’єкт труба-маяк у Києві на Дорогожичах стала переможцем міжнародного конкурсу LIT Lighting Design Awards в номінації Light Art Project, потрапивши в список кращих світлотехнічних проектів з усього світу. Про це повідомляє The Lighting Designer, інформує Рубрика.
Світлова інсталяція «Маяк» була відкрита в жовтні минулого року. Це 60-метрова труба, з якої виривається промінь світла, – вона знаходиться на території старого мотоциклетного заводу, який тепер перетворився в інноваційний парк UNIT.City. Промінь світла, що прямує з труби, досягає 100 метрів.
«Громадська пам’ятка, привабливо домінуюча над містом», – пише про арт-об’єкт The Lighting Designer, додаючи, що він уособлює епоху змін: як символ поваги до минулого, землі, на якій він стоїть, і прагнення до майбутнього.
Що зробили з трубою?
На трубі на висоті 48 метрів обладнали металеву платформу. На ній розташовано три прожектори з галогеновими лампами потужністю 7,5 кВт кожен. Розроблено різні варіанти сценаріїв роботи труби, залежно від подій і сезонів.
Читайте також: Занедбану радянську спадщину перетворюють на арт-простір
На вершині труби також встановлені відповідні маячки для орієнтації літаків. Раніше Державна авіаційна служба дала дозвіл на створення світлової інсталяції.
Що цим хотіли сказати?
Проєкт розробив британський художник Себастьян Кайт.
«Я хотів створити об’єднавчий символ в епоху змін в українській історії. Символ поваги до минулого, землі, на якій він стоїть, та прагнення до майбутнього. Димохід, який колись символізував українську індустріалізацію, сьогодні, за допомогою універсальної мови світла, перетворюється в маяк надії», – пояснює Себастьян.
Ще раніше всередині труби облаштували щось на кшталт планетарію за технологією «Кінотеатр 360». Чотири проєктори спрямовуть зображення на купольний екран. Потрапити туди можна скляним коридором, який з’єднує два кампуси UNIT.City.
Технології

Швеція та Україна співпрацюватимуть у розвитку космічних технологій для оборонних потреб. Українська сторона планує сфокусуватися на збиранні даних із супутників для розвідки.
Про це повідомили в Міноборони.
Дані з космосу, які можуть вберегти життя
Під час зустрічі українська сторона презентувала шведам основні досягнення з цифровізації, серед яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони. Також на переговорах іноземним пертнерам озвучили ключові потреби Сил оборони у сфері військового космосу.
Як зазначив начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко, Україна готова поділитися й власними напрацюваннями, які вона отримала під час бойових дій. Він уточнив, що у секторі військового космосу основним фокусом буде обробка масивів даних, а не масштабування власного обладнання.
Читайте також: Відповідь «Ланцетам»: Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги (ВІДЕО)
«Космос — це важливий простір для наших Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз — пріоритетна для Міністерства оборони», — прокоментувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Голова шведської делегації Ларс Гельмріх сказав, що вони зацівлений у такій співпраці, особливо з урахуванням українського досвіду ведення війни. Він додав, що ця країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема, з нордичними державами, серед яких — Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.
Нагадуємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: АрміяInform
Технології

Міністерство оборони України допустило до експлуатації у Збройних силах вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс «Волиняка». Це багаторазовий гексакоптер, який здатен уражати навіть важкоброньовану техніку ворога.
Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Особливості «Волиняки»
«Волиняка» працює на фронті ще з перших місяців повномасштабного вторгнення. За цей час його бойові модифікації знищили сотні одиниць російської техніки, бліндажів та живої сили. Дрон може діяти в складних погодних умовах, при вітрі, у темну пору доби.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
Комплекс складається з пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і самого гексакоптера, обладнаного шістьма безколекторними двигунами. Апарат розробили для скидання боєприпасів на позиції ворога. Також він може виконувати логістичні завдання, наприклад, доставляти спорядження на передову.
У Міноборони також додали, що нові версії «Волиняки» мають значно покращені характеристики.
Нагадаємо, що Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги, зокрема «Ланцети» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології

Після початку повномасштабного вторгнення в повітрі домінували російські баражуючі боєприпаси «Ланцет». Україна не мала ефективної зброї в цій категорії, однак зараз учасники платформи Brave1 створили низку рішень, які перевершують за характеристиками російські аналоги.
Про це повідомили у Brave1.
Особливості комплексу Bulava
Серед розробок учасників Brave1 є зокрема й ударно-розвідувальний комплекс Bulava, створений компанією DEVIRO. Цей дрон уже активно застосовують на фронті.
Bulava здатен:
- знищувати засоби РЕБ, системи ППО та інші високопріоритетні цілі;
- вражати як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
- передавати відеопідтвердження у реальному часі.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
БпЛА має низку особливостей, які наразі тримають у таємниці з міркувань безпеки. За даними Brave1, нині в Україні виробляють декілька типів баражуючих боєприпасів, які не лише зрівнялися з «Ланцетом», а й значно перевершують його.
Нагадаємо, що в Україні розробили систему навігації для БпЛА, що може працювати без GPS (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1