Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Купуй українське. Сім крутих виробників нічників та світильників

Опубліковано

Що може краще прикрасити інтер’єри, ніж стильний світильник? З кераміки, фанери, старих автозапчастин та навіть з солі – українські бренди світла дивують своєю унікальністю. До того ж на носі свята, а світильники та нічники – це чудовий варіант подарунку. Тому пропонуємо познайомитись з найсильнішими українськими брендами світла.

1. LiSova – світлова казка у вашій кімнаті

“Мікс традицій та сучасності” – так говорять про свій бренд засновники LiSova. Це унікальний український виробник нічників та декору з фанери. Завдяки таким різьбленим світильникам у вашій кімнаті з’являться силуети дерев, птахів та зірок.

Молода команда з чотирьох друзів проєктує ці унікальні світильники. Вони шукають оригінальні візерунки та форми у стародавніх українських символах і транспортують знайдене у витвори з фанери. Нічні світильники граються з тінями та наповнюють кімнату справжньою казкою. Ви можете самостійно вибрати необхідні візерунки, але і коштувати це буде дорожче – +50% до вартості. Самі світильники коштують 500 гривень.

Такий ліхтарик стане чудовим подарунком, адже вдало доповнить будь-який інтер’єр. Та ще й навіює новорічний настрій.

 

2. Pride&Joy – світильники з автозапчастин та металобрухту

Хто сказав, що старим автозапчастинам місце тільки на звалищі? Дизайнер Едуард Костюк переконаний, що брухт та автозапчастини можуть стати фішкою бренду. Саме тому створює з них унікальні світильники.

“Ми виготовляємо стильний домашній декор, меблі і аксесуари, в яких поєднуємо метал, шкіру, дерево, скло і елементи автодеталей, після чого вони стають яскравим акцентом в дизайні затишного будинку або фішкою твого артпростору” – каже засновник бренду “Pride&Joy”.

Читайте також: Сучасна українська кераміка: топ-8 українських виробників посуду

Ідея створювати такі унікальні речі виникла у 2016 році. За словами засновника, він сам палкий прихильник автомобілів, тому за основу бренду взяв саме автозапчастини. Тепер кожна його робота містить хоча б одну маленьку автодеталь, а деякі, повністю виготовлені з них. Ціни на такі стильні світильники, в середньому, 3000 грн.

3. Лампи з солі від Lampovo

Lampovo – це український виробник світильників з солі. Так, з найсправжнісінькою! Лампу можна навіть спробувати на смак та лизнути, але, не дуже захоплюйтесь. У формі гори, яйця дракона, ракети та з дерев’яним декором – такі унікальні сольові лампи створює бренд з Бахмуту.

“Lampovo – проєкт, що створений для людей і тільки. Ми – найкращі друзі. Завжди допоможемо і принесемо комфорт та турботу. Lampovo – як теплий плед і філіжанка кави”, – кажуть засновники бренду.

До того ж лампи з солі – це не лише декоративний світильник, а й корисний девайс, який долає стрес, розслабляє, покращує сон та нейтралізує шкідливе випромінювання. Всі світильники від Lampovo створюються вручну, тому є неповторними. А їх ціна – від 500 до 1290 грн.

4. Стильні світильники у GAFF

Ця дизайн-студія виросла на базі лінійки світильників T&М objects. Gaff Design Studio проєктує і створює сучасне актуальне освітлення – декоративні настільні лампи, люстри, торшери та трекові світильники.

“Головним завданням студії є створення елементів інтер’єру згідно з останніми тенденціями в дизайні. Наша команда може як запропонувати готове рішення, так і розробити унікальний продукт, який задовольнить сучасного цінителя стилю і естетики. Багаторічний досвід роботи з деревом та іншими матеріалами проявляється в кожному новому виробі студії”, – кажуть засновники бренду.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Компанія оснащена найсучаснішим європейським обладнанням і її штат складається з професіоналів у сфері дерева і металообробки. А ще тут можуть створити світильник за вашим ескізом. Вироби від бренду Gaff зроблять стильним будь-який інтер’єр. Вони також створюють і керамічні вироби у колаборації з відомими керамістами. Ціни на світильники від бренду Gaff, в середньому, 1500 грн.

5. Лампи з фар мотоциклів від Motolamp

Якщо десь у вашому гаражі залежалась фара з раритетного мотоцикла – не поспішайте викидати у смітник. Адже бренд Motolamp може зробити з неї стильну лампу з вашою особистою історією. Оригінальний стиль 60х-80-х років, ексклюзивний дизайн, якісна реставрація – і все це зі старих частин мотоциклів. Торшери, бра, люстри та настільні світильники від Motolamp стануть ідеальним доповненням інтер’єрів  в стилістичних інтерпретаціях ретро-футуризму або модернізму.

“Просто дивовижно, які емоції можна відчути, взявши в руки деталь, яка старша за вас. Ви маєте можливість вдихнути в неї нове життя, використовуючи її в зовсім іншому призначенні. Красива вінтажна фара від мотоцикла 50х-80х років з лаконічними формами має другий шанс отримати всю увагу, якого вона заслуговує!” – кажуть засновники бренду.

Світильники з мотозапчастин можна придбати у різних кольорах, а їх ціна – від 5000 грн. 

 6. Pikart Lights – світильники як з Пінтересту

Вироби цього бренду нагадують картинки з Пінтересту. Тут створюють унікальні та стильні люстри, бра, торшери.  Компанія “Pikart” заснована у Львові 2000 року. З моменту заснування основним профілем компанії є ливарне виробництво художніх виробів, а протягом останніх п’яти років тут ще створюють освітлювальні вироби за проєктами архітекторів та дизайнерів.

Читайте також: З ароматом вина, Києва або тютюну: 8 українських виробників свічок

“Гарна оселя варта гідного освітлення – це наше переконання. А ще якісного та функціонального. Ідеальний світильник бездоганно впишеться в інтер’єр, додасть елегантності простору, розставить акценти та створить необхідну атмосферу”, – кажуть засновники бренду Pikart. 

Латунь і мідь, рецепти зістарення виробів та об’ємні деталі – завдяки цим матеріалам і технологіям світильники бренду виглядають автентично та доречно у різних інтер’єрах. У Pikart кожен знайде собі стильний варіант освітлення. Ціни різні – від 2000 до 20 000, залежно від моделі. 

7.  Створи світильник сам з KUST ceramics

KUST ceramics – це унікальний бренд керамічних виробів. Його засновником є Віктор Кущенко з Донецька. Чоловік створює з глини китів, кашалотів, косаток, незвичайні ліхтарі у вигляді коралу та інші вироби для декору. А також допомагає іншим прикрасити свій дім власними руками.

У бренду є окрема колекція фантазуючих світильників Liquid.  Їх поверхня при світлі ламп переливається різнокольоровими глазурями.

Читайте також: Бонги для айтішників та “повітряні кити”: донецький архітектор створює унікальні глиняні фігури

“Багато людей хотіли наших китів, але не всі могли дозволити купити готовий виріб. Тому ми вирішили зробити майстер-класи, де можна зробити такого ж кита чи світильник власними руками, але дешевше”,- розповідає Віктор Кущенко.

Так у бренду KUST ceramics з’явилась освітня платформа, де кожен охочий може створити ексклюзивну річ власними руками. Вартість залежить від вибраної скульптури, наприклад, світильник у вигляді коралу – 1000 гривень. Є формат занять, коли людина робить свій виріб з нуля. Для проходження цього курсу знадобиться 10 днів і близько 6000 гривень.

22.12.2020

Суспільство

Найбільше в світі медіа для архітекторів написало про дизайн львівської будівлі

Опубліковано

Міжнародна архітектурна платформа ArchDaily, яка має понад 13 мільйонів відвідувань щомісяця, опублікувала на своєму сайті матеріал про створення та дизайн Львівського муніципального мистецького центру.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

«Неоготична будівля, голі стіни з автентичними фресками всередині, перший пандус, виконаний з урахуванням усіх законодавчих стандартів та вимог, картини та стільці, знайдені на смітнику (у кращих традиціях берлінських інтер’єрів), сучасні якісні меблі та світло — речі, які зробили Центр суперечливим та нетривіальним. Ніхто не очікував таких поєднань у комунальному закладі культури, де дизайнерські рішення вражають відвідувачів з самого порогу”, — пише сайт, посилаючись на архітекторів проєкту.

Читайте також: Павільйон музею Революції Гідності претендує на європейську архітектурну премію

 

Що відомо про створення Центру?

Авторкою архітектурного проєкту Центру є Христина Бадзян, співзасновниця архітектурного бюро Replus. 

«Ми ставили собі за мету зробити дизайн абсолютно не так, як це роблять на міських чи державних об’єктах. І, мені здається, нам це вдалось. Дизайн без дизайну», — коментує проект Христина Бадзян.

Читайте також: Два будинки українських архітектурних бюро увійшли до топ-12 найцікавіших нереалізованих проєктів

Проектною менеджеркою створення та виконання Центру була Ляна Мицько, після відкриття вона тепер керує інституцією.

«Дизайн Центру складає перше враження про нього, дехто навіть не розуміє, чи закінчений ремонт і не заходить далі рецепції. Іноді це спрацьовує як лакмусовий папірець. Архітектурне рішення задало нам вектор якісного та сучасного контенту, який супроводжує відвідувачів Муніципального мистецького центру. Те, що Центр потрапив на ArchDaily — підтвердження нашого правильного напрямку», — каже Ляна Мицько.

«Дизайн Центру складає перше враження про нього, дехто навіть не розуміє, чи закінчений ремонт і не заходить далі рецепції. Іноді це спрацьовує як лакмусовий папірець. Архітектурне рішення задало нам вектор якісного та сучасного контенту, який супроводжує відвідувачів Муніципального мистецького центру. Те, що Центр потрапив на ArchDaily — підтвердження нашого правильного напрямку», — каже Ляна Мицько.

Робота над створенням центру тривала від листопада 2019 року, а з 19 жовтня 2020 року Центр вже приймає відвідувачів.

Офіційний сайт Львівського муніципального мистецького центру — www.lvivart.center.

Фото: city-adm.lviv.ua

Читати далі

Суспільство

У Миколаєві вперше демонструють уламки унікальних метеоритів

Опубліковано

У Миколаєві в краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми» відкрили унікальну виставку уламків метеоритів.

Про це повідомляє Укрінформ.

Зазначається, що експозиція демонструється вперше і приурочена до 75-ї річниці з часу падіння метеоритного дощу «Кримка» – одного з чотирьох, які будь-коли падали на території України.

Як повідомила співробітниця експозиційного відділу музею Ганна Вєдєнєєва, 21 січня 1946 року біля села Кримка Первомайського району Миколаївської області впав великий метеорит. Його падіння спостерігали не лише на території Миколаївщини, а й в Одеській, Кіровоградській і навіть у деяких районах Київської і Полтавської областей. У с. Кримка організували збирання уламків під керівництвом учених астрономічної обсерваторії Одеського державного університету. З 1946 до 1954 роки там було зібрано 78 екземплярів загальною вагою 39,646 кг.

 

Читайте також: З’явився віртуальний 3D-тур Музеєм космонавтики у Житомирі

Чим особливий метеорит?

Метеорит рідкісний, бо містить унікальну інформацію про фізико-хімічні процеси, що відбувалися на ранніх етапах формування Сонячної системи. Відповідно до норм законодавства, такі метеорити мають зберігатися лише в науково-природничих музеях республіканського значення при Академії наук. Тому всі уламки забрали на зберігання до національного науково-природничого музею НАН України, а до Миколаєва надіслали муляж.

Наукові співробітники академії наук України професорка Віра Семененко та кандидат геологічних наук Кирило Шкуренко, які займалися дослідження метеорита, у своїй праці під назвою «Історія падіння метеорита «Кримка» зазначили, що він відноситься до одного з чотирьох відомих в Україні метеоритних дощів (Кримка, Княгиня, Жовтневий Хутір та Червоний Кут). Причому тільки два з них — Княгиня і Кримка — широко відомі в світі як серед дослідників, так і серед колекціонерів.

Також на «метеоритній» виставці в музеї представлені й інші експонати. Зокрема, це уламки метеоритів з колекції Емануїла Францова, яка стала основою під час створення природно-історичного музею в м. Миколаєві в 1913 році. Вони містять залізо (шліфи) і мають вагу 130 грамів і 31,5 грамів відповідно. Є тут і ще одна цікава знахідка – уламок Сіхоте-Алінського метеориту, який входить до десятки найбільших у світі (загальна маса до 100 тонн). Його надіслав до Миколаєва ще в 1959 році Комітет з метеоритів Академії наук СРСР. Він теж залізний, його маса 515 грамів.

Читайте також: Біля метеоритного кратера на Вінниччині облаштують центр відпочинку

Досі всі ці експонати перебували в фондах музею і жодного разу не виставлялися для широкого загалу.

Фото надано музеєм та з вільного доступу

Читати далі

Суспільство

На Вінниччині з’явився пам’ятник відомій пісні (ФОТО)

Опубліковано

У селі Хомутинці, що у Калинівському районі на Вінниччині, встановили пам’ятник пісні “Повій, вітре, на Вкраїну”. 

Як пише видання Вежа, рядки Степана Руданського викарбували на гранітних плитах у вигляді книжки.

Як повідомили на сайті “Калинівка Сіty”, пам’ятник з’явився поблизу музею Степана Руданського. На гранітних сторінках розгорнутої книги викарбувані слова однієї з найвідоміших поезій Степана Руданського, яка стала не лише символом туги за коханою, а й за Батьківщиною.

Зі слів Оксани Мудрик, в.о. старости Хомутинців, вона сподівається, що пам’ятник “Повій, вітре…” стане ще однією локацією, поряд з музеєм поета, пам’ятником, могилою батьків Степана Руданського, а також стане черговою складовою Садиби Руданських – “місцевого туристичного об’єкта, задля якого переважно і приїжджають в Хомутинці люди”.

 

Читайте також: В Одесі встановили скульптуру – символ нового року (ФОТО)

Що відомо про вірш і пісню

Відомо, що “Повій, вітре, на Вкраїну” Степан Руданський написав у 1856 році в Петербурзі, під час навчання у медико-хірургічній академії. Отже, цьогоріч поезії виповнюється 165 років.

“Степан Руданський, навчаючись у Подільській духовній семінарії, жив деякий час на квартирі вдови-матушки Єлизавети Княгницької. У вдови було три доньки, між ними Марія була надзвичайної краси і, кажуть, мала добре серце й душу. […] Але бути разом Степанові Руданському і Марії Княгницькій не судилося”, – розповіла Оксана Мудрик. 

Коли юнак замість Петербурзької духовної академії вступив до медико-хірургічної, мати Марії заборонила доньці й думати про Руданського. 

Вірша “Повій, вітре, на Вкраїну” надрукували через п’ять років після написання. Рівно 160 років тому – 12 січня 1861 року, у дебютному номері першого українського журналу в Російській імперії “Основа”. А через рік – у календарі “Львов’янин”, що сприяло ширшій популярності твору Руданського.

А піснею вірш “Повій, вітре, на Вкраїну” став тоді, коли його поклала на музику Людмила Александрова. Цей романс аранжував для голосу й фортепіано Владислав Заремба.

Читайте також: У Полтаві оголосили конкурс на спорудження пам’ятника Симону Петлюрі

«Повій, вітре» була в репертуарах видатних українських співаків Івана Козловського, Бориса Гмирі, Анатолія Солов’яненка, Костянтина Огнєвого, прем’єра Київської опери Івана Шведова, соліста Большого театру Івана Жадана.

Також повідомляється, що “Повій, вітре, на Вкраїну” переклали багатьма мовами світу. Польською – Іван Франко, російською – Павло Грабовський, а вільний переспів поезії Руданського зробив данський письменник і вчений-славіст Тор Ланге. Крім цього у 2003 році літературознавці Борис та Кость Хоменки видали книгу, де зібрали всі відомі переклади “Повій, вітре, на Вкраїну” мовами народів світу (всього 114 текстів).

Довідка 

Степан Руданський (1833-1873) закінчив духовну семінарію, але вивчився на лікаря. Крім того був справжнім сатириком, який писав живою мовою на злобу дня. Маючи прекрасне почуття гумору, він писав і біблійні переспіви, і сороміцькі та еротичні гуморески, які довгий час були цензуровані. Також, навчаючись у Петербурзі та працюючи в Ялті, спілкувався і писав українською. На це не вплинув  навіть батько-священик, який просив писати йому листи винятково російською і до кінця життя конфліктував із сином. Крім того у творчості Руданського є багато співомовок на антиімперську та міжнаціональну тематику, де він висміював негативні риси, в тому числі й українців, і які залишаються актуальними й досі.

Фото: kalynivka.city

Читати далі