Суспільство
Культурна діджиталізація: у Миколаєві 500 музейних експонатів відтворять у 3D
У художньому музеї ім. В.В. Верещагіна в Миколаєві оцифрують велику колекцію графіки, яка раніше не виставлялася широкій аудиторії. А отримані цифрові копії експонатів перетворять в 3D моделі, повідомляє пресслужба мськради.
«Діджиталізація культурної спадщини, це не тільки світовий тренд, а вимога часу. Ми впевнені, що предмети мистецтва, які зберігаються у музеях, такі ж повноцінні символи Миколаєва, як і його архітектурні пам’ятки. Цим проєктом ми хочемо показати місто з мистецького боку, відкривши його для мистецтвознавців й дослідників. Завдяки співпраці з музеєм ім. Верещагіна, ми зможемо презентувати громадськості ці унікальні артефакти», – розповідає про проєкт Євген Гомонюк, менеджер з комунікацій та зв’язків з громадськістю КУ «Агенція розвитку Миколаєва».
Які експонати відтворять у 3D
В рамках проєкту будуть оцифровані й каталогізовані 500 графічних творів XVIII – середини XX століття (акварель, пастель та малюнок). Це роботи В.А. Сєрова, О.М. Бенуа, І.Є. Рєпіна, І.К. Айвазовського, І.І. Шишкіна, К.О. Коровіна, О.Е. Єгорова, В.В. Верещагіна, М.В. Добужинського, С.Ю. Судейкіна, П.Ф. Соколова, П.А. Малявіна, А.П. Рябушкіна, Е.Ф. Крендовського, С.Ф. Колеснікова, К.В. Чеського, Л.С. Бакста, Г.К. Савицького, А.П. Остроумової-Лебедєвої, В.С. Бальца, Є.П. Чемесова, А.Е. Мартинова, О.М. Беклемішева, С.Ф. Галактіонова, І.Г. Щедровського та інших видатних митців, чиї імена стали гордістю вітчизняного та європейського образотворчого мистецтва.
У музеї наголошують, що ці твори мають виняткову історичну, художню, наукову та культурну цінність. При цьому більшість з них раніше не експонувалися.
Читайте також: Якщо вдома не сидиться. ТОП-12 віртуальних екскурсій Україною
Яка роль оцифрування музею?
За словами Ольги Яблуновської, головної зберігачки фондів музею, колекція графіки налічує понад 7000 експонатів. Тому дуже важливо вести цифровий облік музейних цих предметів: «Одне з важливих завдань збереження музейних предметів – це облік цих експонатів. Сьогодні велику роль грає саме оцифрування музейних фондів».
Цифрові копії стануть доступні для перегляду в форматі веб-ресурсу та окремого друкованого каталогу. Крім того, для додаткового промо музею на основі п’яти графічних робіт будуть створені 3D-моделі в форматі доповненої реальності AR, а також проведені онлайн-лекції з діджиталізації культурної спадщини.
Все це дозволить мистецтвознавцям, краєзнавцям і широкому колу користувачів в зручному форматі знайомитися і використовувати в своїх дослідженнях музейну графіку з Миколаєва. А самим музейним працівникам – створювати віртуальні виставки, необмежено тиражувати копії творів, і, нарешті, рекламувати свою колекцію нарівні з іншими музеями України.
На сьогоднішній день вже оцифрована велика частина робіт. Паралельно йде робота над створенням макетів для друку майбутнього каталогу.
Проект з оцифрування музейних фондів реалізує КУ «Агенція розвитку Миколаєва» за підтримки Українського культурного фонду.
Фото: mkrada.gov.ua
Учителька фізики та математики Наталія Шило провела чотири роки в полоні на окупованих територіях. Завдяки спецоперації Головного управління розвідки жінку вдалося повернути на підконтрольну територію України.
Про це повідомили в ГУР МО за матеріалом «Ми — Україна».
Російські окупанти затримали Наталію у 2021 році, коли вона прямувала до хворої матері в Горлівку. Жінку звинуватили у шпигунстві та утримували в тюрмі без права на виїзд. Увесь цей час Наталія залишалася в камері з іншими жінками, які також стали жертвами репресій.
«2216 ― це камера “політичних”. Коли я потрапила в ту камеру, Наталя вже там була. Дуже позитивна жінка. Вчителька математики й фізики, розбирається в зірках. Ночами ми стояли і дивились крізь ту решітку», — розповіла Юлія, яка зустріла Наталію на вокзалі в Києві.
Читайте також: У Криму відбулася масштабна акція «Жовтої стрічки» (ФОТО)
Урешті Наталію звільнили з в’язниці, але заборонили виїзд. Тоді українська розвідка почала готувати план евакуації. Представниця ГУР МО України Гайде Різаєва розповіла:
«Ми врахували психологічний стан Наталії Шило, врахували всі фактори, які свідчать про її психотип. Ми підібрали унікальну, на мій погляд, операцію, яка дозволила цьому статися».
На київському вокзалі Наталію зустріли подруги, з якими вона пройшла полон. Деталі порятунку української вчительки ГУР не розголошує.
Нагадаємо, що UNITED24 зібрали 23 тисячі доларів завдяки розіграшу прапора з підписами захисниць Маріуполя.
Фото обкладинки: ютуб-канал «Ми — Україна»
29-та Українська антарктична експедиція завершила свою річну місію на станції «Академік Вернадський» та 4 квітня 2025 року повернулася до Києва. Полярники працювали над дослідженнями у сферах геофізики, метеорології та біології.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Унікальні дослідження науковців
Разом із зимівниками додому повернулися й учасники сезонної експедиції, які працювали на станції від кількох тижнів до кількох місяців. Українські науковці провели низку нових досліджень, серед яких:
- вперше запустили аргобуї для вивчення Південного океану (проєкт OCEAN ICE, «Горизонт Європа»);
- вперше здійснили одночасне радіозондування атмосфери з «Вернадського» та судна «Ноосфера»;
- вперше відібрали зразки талої льодовикової води для аналізу на мікропластик.
Повернення додому
Експедиція провела два тижні у дорозі. Спершу судно «Ноосфера» доставило команду з Антарктики до чилійського порту Пунта-Аренас, перетнувши бурхливу протоку Дрейка. Потім команда дісталася Варшави кількома літаками, а звідти — автобусом до України.
«Найщемнішим моментом була зустріч лікарки 29-ї УАЕ Іванни Котурбаш та її чоловіка Романа — він служить військовим анестезіологом на фронті. Перед від’їздом Іванки в Антарктику Роман навіть не зміг її провести, адже був дуже потрібен в госпіталі в Кураховому. Тож моменту обійняти одне одного кохані чекали понад рік», — написали в НАНЦ.
В Україну повернувся і Юрій Лишенко, який відправився у сезонну антарктичну експедицію після того, як отримав тяжке поранення на фронті. Чоловік пережив ампутацію та навчився ходити на протезі.
Нагадаємо, у березні на «Вернадському» відбулася перезмінка річних експедицій. Тепер на станції працює команда 30-ї УАЕ.
Раніше ми писали, що латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка НАНЦ
До Великодня «Укрзалізниця» призначила додатковий швидкий фірмовий потяг №291/292 Київ – Львів – Київ. Ці рейси відбудуться 18 квітня.
Про це повідомили в УЗ.
18 квітня потяг №291/292 курсуватиме за таким розкладом:
- відправлення з Києва о 08:57, прибуття до Львова — 17:04;
- зі Львова поїзд відправиться о 13:30, а прибуде до Києва о 20:51.
Наразі квитки на ці рейси вже можна придбати онлайн або в касах вокзалів.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» відновлює втрачені квитки у застосунку: як їх повернути.
Також ми писали, що УЗ додала в Києві нову зупинку для двох потягів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка УЗ
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...