Музей книги і друкарства України став членом Міжнародного товариства Ґутенберґа

Український інститут презентував проєкт «60-ті. Втрачені скарби», який виклали на платформу Google Arts&Culture. Нова колекція містить роботи та історію життєвого шляху Алли Горської, Галини Зубченко, Любові Панченко та інших представниць шістдесятництва.

Про це повідомили в Українському інституті.

Що відомо про проєкт

Новий проєкт створили у межах колекції «Українські митці крізь віки». У ньому розповіли про мисткинь-шістдесятниць, роботи яких частково або повністю втратили через політичні репресії та цезуру в СРСР.

У колекції розповіли про таких мисткинь:

• Алла Горська;
• Галина Зубченко;
• Любов Панченко;
• Галина Севрук;
• Людмила Семикіна.

«Художниці не лише підтримували дисидентський рух в Україні, за що зазнали репресій з боку радянської влади, але також своїм прикладом відстоювали феміністичні ідеали та кожна у свій спосіб боролися за права жінок»‚ — написали в установі.

Читайте також: Видавництво «Основи» започатковує нові серії з книгами про літературу

В Українському інституті нагадали, що шістдесятництво — літературно-мистецька та суспільно-політична течія серед української інтелектуальної еліти наприкінці 50-х – на початку 70-х років 20 століття. Вона сформувалася у період тимчасової «відлиги» радянського режиму.

«Українські митці крізь віки» є частиною проєкту «Україна поруч» (Ukraine is Here) на платформі Google Arts & Culture. Проєкт створили у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики.

Нагадаємо, що Starbucks випустив дизайнерські чашки від художника українського походження (ФОТО).

Фото обкладинки: робота Алли Горської «Козак Мамай» на Google Arts&Culture

Художник, ілюстратор та мураліст Міша Тютюнник народився в Україні, а у сім років разом із родиною переїхав у США. У березні 2025 року Starbucks випустив колекцію чашок із дизайнами Тютюнника у межах проєкту Starbucks Artist Collaboration.

Про це повідомили у Starbucks.

Про Тютюнника та його творчість

У межах проєкту Starbucks Artist Collaboration мережа кав’ярень відкриває та популяризує митців з усього світу. Тютюнник розповів, що з дитинства займався мистецтвом та відвідував музеї. Коли його родина переїхала до США, він відкрив для себе попкультуру та сучасне мистецтво.

У колекції художник використав переплетені форми, яскраві кольори та фігурні абстракції — нагадування про зв’язок між усіма живими істотами. Мережа випустила три чашки, кожна з яких представляє різні аспекти людського досвіду:

• «Міське життя»;
• «Природний ліс»;
• «Небо».

Читайте також: Українська гра про Гуцульщину зібрала понад 45 000 доларів на Kickstarter

Зараз він живе у Нью-Йорку та використовує свою творчість для досліджень соціальних та екологічних проблем. Його нова колекція чашок заснована на переконанні про взаємопов’язаність людей та природи.

«Все єдине. Ми є частиною цього. Природа — це частина цього. Місяць, зірки, небо — все це частина життя, яке ми знаємо», — розказав митець.

Нагадаємо, що Skvot запустив безплатний курс із графічного дизайну жестовою мовою.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міші Тютюнника

Видавництво «Основи» оголосило про створення книжкових серій про літературу та літературознавство. Серії отримали назви «Літературний архів» та «Українські літературні студії» («УЛіС»).

Про це повідомили у видавництві.

«Серії об’єднують філологію, історію літератури і культури та археографію. Спільними рисами видань стануть наукова ретельність, якісний сучасний дизайн і традиційна для «Основ» увага до деталей»‚ — написали у видавництві.

Кураторкою обох серій стала літературознавиця Ярина Цимбал.

Книги серії «УЛіС»

У межах серії «УЛіС» видаватимуть і перевидаватимуть знакові літературознавчі дослідження.

Наразі видавництво розповіло про перші дві книги.

1. «Приватний Шевченко». Упорядником видання став Олександр Боронь. У книзі зібрали статті про Тараса Шевченка у його приватному житті. У роботі можна дізнати про Шевченкове ставлення до жінок, дітей, здоров’я, у яких готелях він зупинявся, де і чим харчувався.
2. «Антологія українського формалізму». Книгу впорядкувала Галина Бабак. Це збірка статей, які надають цілісне уявлення про зародження й еволюцію формалізму як одного з плідних літературознавчих методів в українській науці про літературу.

Читайте також: На їхню честь названі вулиці в Україні. Маловідомі діячі: Чмола, Старицька-Черняхівська, Гаспринський

Що видаватимуть в «Літературному архіві»

Натомість у «Літературному архіві» видаватимуть спогади, щоденники і листування.

Першими трьома книгами стали:

• Іван Дніпровський — «Літературні стрічі». Це щоденник і спогад про Хвильового «Портрет м’ятежника». Упорядницею стала Тетяна Трофименко. У видавництві вказують, що щоденник Івана Дніпровського — поодинокий уцілілий документ 20-х років 20 століття.
• Юрій Смолич — «Розповідь про неспокій». У книзі розкривають спогади про українські 1920-ті. Упорядницею стала Ярина Цимбал.
• Вероніка Черняхівська — «Записки червоної куропатки». Упорядниця — Ольга Гураль. У виданні зібрали щоденники перекладачки, поетки та учасниці гурту «Гроно», які охоплюють 1917–1924 роки.

Нагадаємо, що в Індії вперше переклали збірку Тараса Шевченка бенгальською мовою.

Фото обкладинки: Freepik