Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кризовий центр став бойовим. Як ветеранська ГО «Бандерівський Схрон» перейшла на військові рейки

Опубліковано

«Бандерівський Схрон» – саме під такою назвою існував перший і єдиний в Україні кризовий центр для ветеранів. Тут колишні бійці отримували психологічну допомогу та долучалися до розвитку соціального бізнесу.

Нині центр не працює, адже всі ветерани «різко перестали бути “кризовими” і взяли до рук зброю». Натомість організація повністю переформатувала свою діяльність та вже кілька місяців поспіль займається допомогою колишнім «схронцівцям».

Ігор Чернецький

Засновник громадської організації «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”»

Ветеран війни. За освітою – юрист, військовий аналітик

Створили єдиний в Україні кризовий центр для ветеранів

Наша організація створила на Прикарпатті перший і єдиний в Україні центр довготривалого перебування учасників бойових дій, які опинилися у скрутній ситуації. Ветерани проводили у нас до пів року (а інколи й більше) та проходили повний курс соціалізації та адаптації.

Військових направляли з департаментів охорони здоров’я та соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Власне, гідних альтернатив для колишніх бійців не існувало. Так, є кілька подібних установ, проте, схоже, там працюють не зовсім професіонали.

Фото: Facebook / «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”»

У нас працювали фахові кризові психологи, а ще ми перемогли в грантовій програмі від Канади та отримали фінансування. Також кілька років поспіль нас фінансово підтримувала обласна рада: ці кошти спрямовувалися на соціальну та психологічну допомогу військовослужбовцям.

Планували розширення мережі Центрів

Цьогоріч ми планували розвиватися та збільшувати кількість центрів по Україні. Адже на цьому етапі могли одночасно приймати до 15-20 ветеранів, тоді як кількість людей у черзі сягала сотні. Це критично, оскільки часу для соціалізації одного ветерана потрібно чимало.

Фото: Facebook / «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”»

Планували й далі займатися допомогою військовим та розвивати соціальні підприємства, які мали допомогти з фінансуванням нашої діяльності. Це майстерня «Іграшки від Схрону» та підприємство «Кава зі Схрону».

«Бандерівський Схрон» 

Ветеранська організація «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”» юридично була заснована у 2017 році, а загалом працює з 7 квітня 2016 року. Її засновник Ігор Чернецький за освітою юрист, військовий аналітик, учасник Революції Гідності. У ніч проти 18 лютого 2014 року отримав перше важке поранення ноги, внаслідок чого опинився на візку. Відтак, уже маючи інвалідність, брав участь в АТО, мав декілька контузій.

Ігор заснував організацію, аби допомогти бійцям, які опинилися в скрутній ситуації. Кризовий центр розташований у селі Клубівці Івано-Франківської області. Першими психологічну допомогу від ГО «Бандерівський схрон» отримали побратими Ігоря з «Михайлівського руху» і ветерани АТО з різних куточків України.

Центр працював як Будинок ветерана, де бійці могли безкоштовно проживати у колі побратимів: із дозвіллям та консультаціями психологів. Організація існує коштом донатів та доходів від двох соціальних підприємств. Ветеранів залучають до робіт, аби відволікти від тяжких спогадів та думок. Отримані навички допомагають їм ставати більш конкурентними на ринку праці.

Про вторгнення знали заздалегідь

Ми готувалися до повномасштабного вторгнення понад рік. Кожен ветеран розумів, що велика війна неминуча, вона точно мала початися, і саме в такому форматі, як це й відбулося. 

Якоїсь миті бійці розповіли, що триває підготовка до форсованих вторгнень. Складно не помітити, коли в тебе перед очима ворог до чогось готується. Наші військові завжди відслідковують, коли бойовики або продовжують окопуватись, або готують плацдарм і розчищають шлях для просування техніки.

Фото: Facebook / Ігор Чернецький

Про ймовірне вторгнення ми почали серйозно повідомляти ще наприкінці минулого року. Особисто я робив це як член Руху ветеранів України. Зокрема ми зверталися до влади Івано-Франківщини та закликали сформувати повноцінну територіальну оборону.

За два тижні до 24 лютого ми з побратимами нарешті досягли свого: у регіоні почали створювати добровольчі формування територіальної громади. Але якщо де-факто ТрО була, то де-юре у бригади не було нічого необхідного, навіть особового складу.

Кризовий центр зачинили – допомагати було нікому

Кожен член нашої громадської організації знав і розумів, куди піде в разі вторгнення та що робитиме. Приблизно так все й відбулося 24-го числа. Ми зібралися та роз’їхалися по військових частинах, думок про якісь інші дії ні в кого з нас не було.

Саме відтоді ми перестали існувати в напрямку допомоги кризовим ветеранам. Усі наші «кризові бійці» різко перестали бути «кризовими», взяли до рук військові квитки та пішли до військкоматів. Навіть ті ветерани, які мали інвалідність. Власне, серед них і я, тож сьогодні несу службу в одному з підрозділів ЗСУ.

Фото: Facebook / «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”»

Місце ветеранів зайняли їхні рідні, які були змушені залишити свої домівки в прифронтових містах та поїхати. З лютого по липень у «Схроні» проживали 18 дружин та дітей наших побратимів. 

Замість допомоги ветеранам – підтримка Сил оборони

Ми повністю переформатувалися на допомогу Силам оборони та нашим побратимам і посестрам, які раніше були в. Працювати почали за всіма можливими волонтерськими фронтами: і машини закупляли та переобладнували, і гуманітарну допомогу доставляли, і допомагали з медичною та бойовою підготовкою.

З самого початку взялися за напрям доставлення медикаментів та продуктів до Київщини, Запоріжжя та Харківщини. Кожні 2-3 дні туди вирушали декілька наших машин. Ми роздавали бійцям те, що отримували від закордонних партнерів: харчі, амуніцію, транспорт.

Фото: Facebook / «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”»

Потім почали самостійно закуповувати машини та передавати їх підрозділам, де проходять службу ветерани зі «Схрону». Члени нашої громадської організації відправили на фронт уже понад 30 автівок, із яких 5 – переобладнали під потреби Сил оборони.

Ми досить серйозно зупинилися на медицині. Так вийшло, що одна з членкинь команди місяць тому пішла служити медиком. Вона добре розуміється на тому, чого саме бракує на фронті. Тому наша команда уважно передивляється все медичне обладнання, що надходить з-за кордону та прямує до шпиталів чи військових частин. Загалом ми сформували та передали на передову тисячі тактичних аптечок.

Коштами допомагають небайдужі та держустанови

Серед ветеранів, які були у складі команди ГО, наразі лише двоє не є чинними військовими. Оскільки ми змінили напрям роботи, то команда оновилася десь на 70%. Вірю, що після перемоги постійні члени «Схрону» до нас повернуться.

Ми сьогодні і далі отримуємо прибуток від нашого соціального підприємства «Кава зі схрону». Люди купують каву, а також «підвішують» її для бійців. Тому ми і каву військовим відправляємо, і маємо фінанси для закупівлі всього необхідного для фронту.

Фото: Facebook / «Центр для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”»

Певне фінансування, яке в нас було до лютого, ми витратили ще до кінця березня. Зараз здебільшого «живемо» завдяки донатам і переказам від діаспори. Фінансово нам допомагає Івано-Франківська обласна лікарня, обласне управління Державної служби охорони, Головне управління податкової інспекції. Вони щомісяця перераховують одноденну зарплату на рахунок організації. Також фінансово підтримують декілька українських айтівців.

Звісно, з часом тенденція донатів пішла на спад. Але «Бандерівський схрон» – це не умовний «Фонд Притули». Ми ніколи не прагнули масштабів фонду, бо маємо свій напрямок. Краще хай буде так, як є, і ми зможемо більшій кількості людей допомогти, ніж будемо «ловити в небі журавля і втрачати синицю з рук».

Кризовий центр точно відновимо, та бракує фахівців

Зараз наше основне завдання – забезпечити теплим одягом та взуттям тих, кому це не може надати держава. Також працюємо над можливістю поновлення індивідуальних аптечок, бо речі з них витрачаються. З цим трохи складно, адже ціна турнікетів досить висока. До того ж ми обираємо винятково турнікети, які мають міжнародні сертифікати та використовуються силами НАТО.

Ми точно відновимо наш кризовий центр, адже не бачимо іншого виходу. Планували зробити це після перемоги, але, можливо, доведеться і раніше. Вже понад місяць до мене надходять запити від психоневрологічних лікарень та особисто заступників командирів із морально-психологічного забезпечення. Вони просять допомогти тому чи іншому бійцю в певній ситуації з нашого профілю: психіатрії та психології.

Читайте також: Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ

Якщо кількість цих запитів буде збільшуватися, то задумаємося над спробою відновлення роботи. Але, на жаль, частина наших кризових психологів виїхали за кордон, а інші – пішли на службу.

Крім того, за час повномасштабної війни я отримав вже три звернення з проханням поділитися досвідом роботи кризового центру. І це не проблема, я готовий безкоштовно розповідати про всі підводні камені, які в нас були, аби тільки люди не зіштовхнулися із цими проблемами. Хоча й вважаю, що шишки краще набивати на власних помилках. Проте найголовніше – розуміти, що цей час витратиться даремно, що люди дійсно відкриють власні центри, а не «перегорять» цією ідеєю.

Суспільство

Генштаб пояснив, що зміниться для військовозобовʼязаних після 16 липня

Опубліковано

16 липня спливає термін для оновлення військово-облікових даних, і з 17 липня військовозобов’язані українці зможуть оновлювати інформацію у зручний спосіб.

Генштаб відповів на найпоширеніші питання.

Основні моменті

  • Після 17 липня військовозобов’язані українці матимуть змогу далі оновлювати свої дані у будь-який зручний спосіб.
  • Автоматично штрафи виписуватися не будуть, накладення штрафу передбачається протягом трьох місяців з дати виявлення правопорушення.
  • Кожен громадянин має право оскаржити у суді постанову про штраф. Зробити це необхідно протягом 10 днів з дня винесення постанови.
  • Повістки зможуть надсилати поштою. Якщо військовозобов’язаний не оновив дані, повістка надсилатиметься за місцем реєстрації. Така повістка вважатиметься врученою навіть, якщо громадянин не отримав її на руки або відмовився підписувати. 
  • Повістки електронною поштою в застосунках Дія чи Резерв+ не надсилатимуть. 
  • Якщо військовозобов’язаному вручили повістку, але він не прийшов до ТЦК, його оголошують у розшук. Статус “у розшуку” з’являється в реєстрі Оберіг.
  • Порушника, який не оновив дані або не став на військовий облік, оштрафують на суму від 17 тис до 25,5 тис грн. Сплата штрафу не звільняє від обов’язку з’явитись до ТЦК та оновити дані. Поліція матиме право затримувати порушників і доставляти їх у ТЦК.
  • Якщо штраф не сплачений, справу передадуть до виконавчої служби, яка може накласти арешт на майно або заблокувати банківські рахунки. Крім того, людину можуть тимчасово обмежити в праві користування автівкою. 
  • Всі обмеження стосуються і військовозобов’язаних за кордоном. Для них також діятимуть консульські обмеження. За кордоном можна оновити дані через застосунок Резерв+ або у консульських установах.
  • Також у Генштабі нагадують, що в Україні запустили електронний військово-обліковий документ. Він формується з QR-кодом і зчитується на всіх блокпостах, у прикордонній службі, у ТЦК та СП. Він є абсолютно рівноцінним паперовому документу і зчитувати код можна навіть якщо немає Інтернету.

Нагадаємо, що Міноборони готує запуск нового застосунку для військових «Армія+»: що там буде.

Також ми повідомляли, чи потрібно проходити ВЛК при оновленні даних: у Міноборони дали пояснення.

Фото: mil.in.ua.

Читати далі

Суспільство

Де відпочити з наметом в Україні: 10 крутих локацій

Опубліковано

Відпочинок з наметом завжди обіцяє незабутні враження, але під час війни це потребує особливої уваги до безпеки. Обираючи місце для ночівлі, важливо враховувати не лише красу природи, а й потенційні ризики через воєнні дії та можливі обстріли.

Редакція ШоТам підібрала сім локацій в різних регіонах країни, які найкраще підходять для відпочинку.

Джуринський водоспад

Джуринський, або Червоногородський водоспад, розташований на річці Джурин в урочищі «Червоне» між селами Нирків та Устечко Чортківського району Тернопільської області. Цей водоспад є найвищим рівнинним водоспадом України, з висотою 16 метрів і шириною 20 метрів. В теплі дні в ньому можна купатися.

фото: rovrto.davr.gov.ua

Коростишівський кар’єр

Розташований неподалік міста Коростишів, цей затоплений кар’єр колись використовували для видобування лабрадориту, габро та сірого граніту. Пейзажі нагадують краєвиди південно-східної Фінляндії, а вздовж берегів ростуть ялинки та берези. Свіже повітря, кришталево чиста вода та скелястий гранітний берег ідеально підходять для відпочинку на природі.

фото: Вандрівка

Черепашинецький кар’єр

Цей кар’єр у селі Черепашинці Калинівського району Вінницької області був затоплений підземними джерелами після припинення видобутку граніту та білої глини. Вода в кар’єрі кришталево чиста та бірюзового кольору, що дає йому славу «українських Мальдів».

фото: instagram oleksa_dreamer

Біле озеро

Біле озеро, розташоване у селі Рудка Вараського району Рівненської області, славиться своєю шовковистою водою з підвищеним вмістом гліцерину, фосфору та сірководню. Неподалік озера є база відпочинку, але на його березі можна розкинути й намет. Вода має цілющі властивості, що робить цю локацію особливо привабливою для туристів.

фото: karpatium.com.ua

Бакота

Бакота — це затоплене через будівництво Дністровського гідровузла село у Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. Тут можна насолодитися тишею, пейзажами, порибалити та відвідати чоловічий скельний монастир. Місцевий мікроклімат схожий на ялтинський, що додає ще більше чарівності цій місцевості.

фото: vidviday.ua

Шацькі озера

Група з понад 30 озер у північно-західній частині Ковельського району Волинської області, розташованих серед мальовничих лісових масивів. Найбільше за площею озеро — Світязь. Тут збудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку, проте у деяких місцях можна відпочивати з наметом.

фото: karpatium.com.ua.

Озеро Синевир

Найбільше озеро Українських Карпат, розташоване у Хустському районі Закарпатської області. Це одне із 7 чудес України, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Поставити намет біля самого озера не можна через заповідний статус, але можна стати табором неподалік — біля села Синевир або на полонинах прилеглого гірського хребта Пішконя. Проте купатися в озері нзаборонено, щоб не порушувати екосистему Карпат.

фото: prokarpaty-tour.info/

Трахтемирів

Трахтемирівський півострів – одне з низки найсильніших сакральних місць України. Дніпро, огинаючи його, своєю течією закручує величезні енергетичні вихори, створюючи у центрі півострова (на так званій “висоті 222”) потужний потік природної енергії, яка живить все навкруги життєдайною силою. Саме тому з давніх часів це місце приваблювало своєю міццю людей, які відають: жерців, волхвів, християнських ченців і козаків-характерників.

фото: moji.com.ua

Актовський каньон

Актовський каньйон — унікальний комплекс гранітних скель, що не має аналогів в Україні. Віддалене місце, до якого ведуть неасфальтовані дороги, ідеально підходить для любителів природи. Тут ви зможете насолодитися дикими лісами, річковими долинами, шумом водоспадів і риболовлею в місцевому озері.

фото: wikipedia

Кінбурнська коса

Це місце ідеально підходить для душевного оздоровлення та психологічного перезавантаження. Уявіть собі піщані береги, де можна спостерігати за грою дельфінів у морі, а рожеві пелікани неспішно прогулюються уздовж берега.

фото: activetravel.com.ua

Читати далі

Суспільство

У Києві пропонують перейменувати вулицю на честь пілота Андрія Пільщикова

Опубліковано

Одну з вулиць у Солом’янському районі Києва містяни пропонують назвати іменем пілота Андрія Пільщикова з позивним «Джус», який був одним із «Привидів Києва».

Відповідна петиція зареєстрована на сайті Київської міської ради.

Автор ініціативи Антон Осьмак подав ідею перейменувати на честь пілота Андрія Пільщикова вулицю Зеленогірську в Києві. За його словами, цей топонім з’явився в українській столиці в 1955 році на згадку про російське місто Зеленогорськ.

Вулиця Зеленогірська бере початок від проспекту Повітряних Сил і, на думку автора петиції, після зміни назви на честь Андрія Пільщикова може створити на мапі Києва символічний зв’язок українських авіаторів минулого (Олега Антонова, Левка Мацієвича) і героїв сучасності.

«З початком широкомасштабного російського вторгнення “Джус” боронив небо України в складі 40 бригади тактичної авіації — “Привидів Києва” та доклав чимало особистих зусиль, аби наблизити рішення країн Заходу про надання Україні літаків F16», — зазначає автор петиції.

Він також вважає, що столиці час позбуватись усього російського й шанувати справжніх героїв, які наближають перемогу України.

Читати також: Харківська ОВА планує перейменування вулиць у межах деколонізації: список

Про Андрія Пільщикова

Льотчик Андрій Пільщиков, відомий за позивним «Джус», народився у Харкові та вісім років життя присвятив авіації. Він був одним із «Привидів Києва», і на початку повномасштабного російського вторгнення у складі 40-ї бригади тактичної авіації захищав небо Київщини.

Капітан Андрій Пільщиков, військовий пілот винищувача МіГ-29, здійснив сотні бойових вильотів, за що йому було посмертно присвоєно військове звання «майор».

На жаль, «Джус» та ще двоє пілотів з Васильківського загону загинули на Житомирщині. 25 серпня 2023 року в результаті зіткнення навчальних літаків Л-39 під час тренувального польоту відбулася авіакатастрофа. Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі вивчає обставини трагедії, попередня кваліфікація — порушення правил польотів або підготовки до них.

Нагадаємо, що театр імені Пушкіна в Харкові планують перейменувати на честь Квітки-Основ’яненка.

Фото: Юрий Игнат.

Читати далі