Суспільство
Криголам «Ноосфера» почав третій антарктичний сезон
Флагман українського науково-дослідного флоту – криголам «Ноосфера» – вирушив до Антарктики для виконання нової місії.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства освіти та науки України.
Експедиція «Ноосфери» є українсько-польською і частково фінансується Польською антарктичною програмою. Капітан судна — Олександр Гришко. Попереду в «Ноосфери» довга дорога через Атлантичний та Південний океани
З Південно-Африканської республіки судно прямує спершу до польської антарктичної станції «Арцтовський» на острові Кінг Джордж, а потім — до української станції «Академік Вернадський» на острові Галіндез, щоб доставити команди полярників та вантажі.
Читайте також: «Один вінок — це 1000 дрібних елементів»: на Одещині майстриня відроджує забуті весільні традиції
На «Вернадський» їде сезонна експедиція, яка має завершити модернізацію станції, розпочату ще до повномасштабної війни. Треба замінити системи водопостачання, реконструювати причал.
До нового антарктичного сезону криголам вдалося значно вдосконалити: на судно встановили нове навігаційне обладнання, здійснили капітальний ремонт, модифікували систему охолодження енергетичних установок.
Судно має дістатися Антарктики вже в грудні 2023 року. Це буде третій антарктичний сезон криголама під синьо-жовтим прапором.
Особливість криголаму
«Ноосфера» — це справжній «плавучий інститут», який дозволяє охопити дослідженнями 90% площі океанського дна. На його борту — вісім лабораторій, де одночасно можуть працювати до пів сотні науковців. На ньому можна здійснювати роботи в будь-якій точці Світового океану й прокладати довгі маршрути завдяки автономності плавання до двох місяців.
Крім того, на палубах є можливість розташувати додатково п’ять лабораторій у морських контейнерах із забезпеченням їх електрикою та всім необхідним. По всіх лабораторіях і житлових каютах протягнуто Ethernet, тому працювати на ноутбуці можна ледь не з кожного куточка судна. Одночасно на борт можна прийняти до 50 науковців, які матимуть комфортні умови роботи та відпочинку, адже на ньому є не тільки кают-компанія, яку можна перетворити на імпровізований конференц-хол, а й навіть бібліотека.
Читайте також: Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака
Особлива гордість судна — дві лебідки, що дозволяють занурювати різноманітні прибори на кабель-тросах на глибину до восьми кілометрів і керувати ними на цій глибині. За робочими характеристикам — це справжній криголам, який може проходити крізь суцільний лід.
Нагадаємо, перший антарктичний сезон «Ноосфери» відбувся з кінця січня до кінця травня 2022 року. Криголам забезпечив ротацію полярників на станції «Академік Вернадський» та перезмінку полярників на польській станції «Арцтовський», а також проведення досліджень з вивчення Південного океану.
Як ми повідомляли раніше, українські полярники провели онлайн-екскурсію дослідницьким криголамом «Ноосфера».
Фото: Міносвіти України.
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі