Суспільство
Коронавірус і паніка: як зберігати спокій
“Я боюсь заразитись вірусом”, “Мені страшно за своїх близьких”, “Куди бігти”, – такі думки неодноразово навідували кожного з нас. А якщо подивитись новини чи почитати коментарі в соціальних мережах, то охоплює паніка та страх. Звісно, це нормальне почуття для кожного, а особливо в такий період. Проте, ваша тривога нон-стоп може перерости у панічні атаки, бездумне згрібання товару з полиць та проблеми зі здоров’ям.
Ми поговорили з психологом Богданою Валігура і розібрались, як не піддаватись паніці та вберегти своє психічне здоров’я у такий складний період.
Богдана Валігура
Досвід роботи психологом 6 років. Навчалась у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та Києвському інституту бізнесу та технологій, спеціальність “Практична психологія”. Богдана допомагає своїм клієнтам впоратись з тривогою па панікою, розібрати проблеми в стосунках та вийти з депресії.
Коронавірусна тривога vs коронавірусна паніка. Як розпізнати?
Тривога та паніка останнім часом не покидають нас. Якщо ви біжите в магазин з думками, що закінчиться гречка та туалетний папір – це паніка. А рідше виходити з дому чи закрити своїх вікових родичів вдома і приносити їм їжу – це адекватна тривога.
Тривога характеризується кількома ознаками:
- Фізичні. Прискорене серцебиття, запаморочення, головний біль, втрата апетиту, розлади роботи ШКТ.
- Психологічні. Нервові напруження, хочеться розплакатись, безсоння, неможливість розслабитись. Крім того, важко сконцентруватись на роботі, складно спілкуватись з іншими та насолоджуватись вільним часом.
Але надмірна тривога шкодить нашому імунітету. Уявіть, що ваш організм накопичує кошти, щоб потім оплатити велику стратегічну програму. Коли ми у стресі – організм скидає всі заощадження. І якщо довго бути у такому стані, то немає звідки брати ресурси. Як результат – фізичне та емоційне виснаження.
Увага! Через сильну тривогу можуть проявлятись ії фізичні ознаки: підняття температури чи навіть легка нудота. І хоча ми в інтернеті читали, що це симптоми коронавірусу – не потрібно одразу панікувати. Заспокойтесь і поспостерігайте за своїм станом хоча б добу. Якщо все пройшло – у вас просто була сильна тривога, якщо ні – зв’яжіться зі своїм сімейним лікарем.
Стоп самонакрут
Важливо засвоїти, що є продуктивна та непродуктивна тривога. Перша штовхає нас до реальних дій: “Я переживаю через коронавірус і дію: дотримуюсь всіх рекомендацій ВООЗ, карантину, переходжу на домашній режим і т.д. Ці дії знижують мої ризики”. Продуктивна тривога шукає відповіді на питання: які заходи варто прийняти і що я можу зробити, щоб розв’язати проблему чи мінімізувати ризики.
Непродуктивна тривога змушує нас думати: “А раптом?”.
“А раптом влада замовчує кількість хворих?”. Допустимо. І що далі? Як це вплине конкретно на ваші дії? Ніяк. Вам так само доведеться дотримуватись рекомендацій та карантину.
“А раптом я захворію?” Так, ризик є, але саме для того і варто дотримуватись тих же рекомендацій.
Коли ви думаєте над питанням, які взагалі не у вашій владі, то берете участь у марній розумовій діяльності, які заважає робити правильні дії.
Навчіться перетворювати непродуктивну тривогу в продуктивну. Замість “а раптом моя бабуся захворіє” – “що я можу зробити, щоб цього не сталось” – розповісти про рекомендації і дотримуватись їх самостійно – забезпечити продуктами і ліками, щоб знизити ризики.
Як не піддаватись коронавірусній паніці
Впадання в паніку аж ніяк не розв’яже ваші проблеми. Як і закупи гречкою на фоні цього. Варто дотримуватись кількох порад, щоб пережити цей стан.
1. Не варто недооцінювати і переоцінювати небезпеку.
Важливо довіряти статистиці. Іноземна статистика за 3 березня говорить, що ризик зараження менше 0,01% і це потрібно пам’ятати. Тому не потрібно перебільшувати і наганяти паніку. Але, разом з тим, не можна ігнорувати карантин та всі рекомендації.
2. Тримайте дистанцію від інформаційного потоку.
Влаштуйте собі діджитальний детокс. Це важливо, бо зараз від своїх клієнтів дуже часто чую: “начиталась в Інстаграмі” чи “передивилась новин”. Бажано знайти собі один-два джерела і регулярно читати їх. Наприклад, канал ВООЗ, де є вся статистика з актуальними новинами і рекомендаціями. Або, якщо у вас є сімейний лікар, можете спілкуватись з ним віддалено. Зараз бачу блогерів, які наганяють паніку. Відпишіться від них, а після карантину підпишетесь знову. Бо коли на фоні постійно кричать “ми всі помремо”, то дуже важко зберігати спокій.
3. Перемикайтесь на позитив.
Якщо в соціальних мережах пишуть лише про коронавірус, то краще відписатись від всіх, крім тих, хто постить класні меми. З гумором легше впоратись з проблемами.
4. Шукайте хороші сторони.
Так, ми зараз засіли на карантині, але які можливості це відкриває перед нами? Сядьте і напишіть список, що можете зробити і на що раніше не вистачало часу. Робіть активні дії. Поприбирайте у квартирі, займіться спортом, зробіть роботу, почитайте книги. До речі, є кілька корисних книг, які допоможуть впоратись з панікою:
- Приборкання амігдали І інші інструменти тренування мозку (Джон Арден)
- Ліки від нервів. Як перестати хвилюватись і отримувати задоволення від життя (Роберт Ліхі )
- Свобода від тривоги (Роберт Ліхі )
5. Виділяйте час для тривог.
Є проста практика, яка допоможе багатьом людям. Якщо ви розумієте, що не можете впоратись з тривогою, то візьміть ручку та блокнот і кожен день собі виділяйте для тривоги. Наприклад, “о 13:00 я буду тривожитись кожного дня”. І от, якщо о 10 ранку ви надумаєте за щось переживати, згадайте, що час для цього – 13:00. І якщо у цей момент згадали про тривогу, то випишіть собі все, про що переживаєте. А якщо забули – тривога буде завтра. Це такий чудовий прийом для мозку.
5. Займіться медитацією.
Це хороший спосіб впоратись з панікою. Але часто люди бояться, що у них не вийде. Справді, не так просто 5 хвилин ні про що не думати. Кожен раз, коли збиваєте увагу з дихання і починаєте думати про щось інше – повертайтесь на початок і фокусуйтесь на диханні. Суть не в тому, щоб не відволікатись, а як раз в тому, щоб помічати, що ви відволіктися та повертати увагу до дихання. Так ви тренуєте навичок контролю над думками та концентрацію уваги.
6. Напишіть план дій.
У вас повинен бути план на різні випадки. У нинішній ситуації важливо мати номер сімейного лікаря, до якого можна звернутись за потребою. Дома має бути нормальна аптечка, з ліками, які можуть знадобитись при ГРВІ. Ці прості дії можуть додати відчуття контролю та розуміння, що зможете впоратись з будь-якою ситуацією.
7. Говоріть з рідними.
Перший спосіб врятувати когось – врятувати самого себе. І якщо ми самі заспокоїлись, то простіше спілкуватись і з рідними. От мені пише підписниця, що боїться за свою 2-х річну дитину, при тому, що з нею сидить бабця 67 років, яка постійно ходить по базарах. То за кого більше потрібно переживати? Важливо інформувати своїх близьких про те, що потрібно дотримуватись карантину та рекомендацій. А від спілкування з рідними і самі забудемо про паніку.
Якщо ви розумієте, що паніка чи тривога не покидає вас, спробуйте техніку для зняття м’язового і психоемоційного напруження. Проводити можна у будь-який час:
1. Встаньте, закрийте очі, очі підніміть вгору і наберіть повні легені повітря
2. Уявіть, що ви величезна повітряна куля, яка наповнена повітрям
3. Постійте в такій позі 1,5 -2 хвилини, напрягаючи всі м’язи вашого тіла
4. А тепер уявіть, що в кулі з’явилась маленька дірочка, через яку повільно починає виходити повітря
5. Випускаючи повітря, розслабте м’язи: кисті рук, потім плечі, шию, ноги.
6. Запам’ятайте свій стан у найвищій точці розслаблення. Відчуйте це. При регулярному повторенні цієї техніки, вашому тілу з кожним разом буде простіше увійти у стан розслаблення та забути про тривоги.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
