Суспільство
Коляда гуцулів стала нематеріальною культурною спадщиною
Традиції колядування на Верховинщині внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Про це повідомляє Верховинська РДА.
Чим особливий обряд?
Обряд колядування на Верховинщині розпочинається на другий день Різдвяних свят (8 січня), коли усі сходяться до церкви. Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках «бардку» (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з «трєсунками» (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.
Чоловіки гуртуються у гурти («табори», «партиї»), в яких до десяти колядників. Попереду кожної колядницької партиї іде її керівник – «береза». В руках він тримає дерев’яний хрест. «Береза» – найважливіша особа між усіма колядниками, який бездоганно знає усі коляди, «плєси» (ритуальні танці) та вміє достойно вести коляду згідно з давніми звичаєвими вимогами.
Колядницькі партиї колядують від Різдвяних свят до Йордана (Водохреща). На Водохреща (19 січня) всі сходяться до церкви на «Розплєс» (закінчення різдвяних свят, проводи коляди), колядницькі партиї почергово співають по одній коляді, а «Вибірця» (касир) віддає заколядовані гроші на потребу церкви.
Читайте також: Як на Буковині гуляють відому на весь світ автентичну Маланку
Хто бере участь?
У проведенні обряду беруть участь як молоді люди віком від 17 до 30 років, так і старші чоловіки (вік 60-75 років), які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню.
Участь у святкуваннях беруть усі жителі сіл, де побутує елемент, всіх вікових категорій (близько 9000 осіб).
В селах Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району налічується 74 колядницьких партиї в яких бере участь 1032 особи.
З покоління в покоління
Гуцульська коляда передається із покоління в покоління впродовж багатьох століть, діти вчаться колядувати від своїх батьків, дідусів. В колядницькій партиї присілку Підмагора, де березою є Михайло Ванджурак, колядують два його сини, внуки також вже знають всі коляди та плєси.
Читайте також: ТОП-10 затишних сіл Закарпаття, про які не знають туристи
Перед Різдвяними святами Береза збирає свою колядницьку партию, щоб повторити всі коляди, віншування, досвідчені учасники проводять майстер-класи з гуцульського плєсу (танці, що супроводжують дійство) для молодих колядників, що вперше будуть брати участь в обрядовому дійстві.
В такій формі гуцульська коляда та плєси побутують тільки в селах Верховинського району в інших районах не зустрічаються.
Як зазначається, внесення до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини стало можливим завдяки співпраці Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття, відділу культури та мистецтв Верховинської райдержадміністрації, ініціативної групи громад сіл Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області та колядницьких партий смт. Верховина, с. Криворівня, присілку Підмагора смт. Верховина.
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...