Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Коляда гуцулів стала нематеріальною культурною спадщиною

Опубліковано

Традиції колядування на Верховинщині внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Про це повідомляє Верховинська РДА.

Чим особливий обряд?

Обряд колядування на Верховинщині розпочинається на другий день Різдвяних свят (8 січня), коли усі сходяться до церкви. Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках «бардку» (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з «трєсунками» (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.

Чоловіки гуртуються у гурти («табори», «партиї»), в яких до десяти колядників. Попереду кожної колядницької партиї іде її керівник – «береза». В руках він тримає дерев’яний хрест. «Береза» – найважливіша особа між усіма колядниками, який бездоганно знає усі коляди, «плєси» (ритуальні танці) та вміє достойно вести коляду згідно з давніми звичаєвими вимогами.

 

Колядницькі партиї колядують від Різдвяних свят до Йордана (Водохреща). На Водохреща (19 січня) всі сходяться до церкви на «Розплєс» (закінчення різдвяних свят, проводи коляди), колядницькі партиї почергово співають по одній коляді, а «Вибірця» (касир) віддає заколядовані гроші на потребу церкви.

Читайте також: Як на Буковині гуляють відому на весь світ автентичну Маланку

Хто бере участь?

У проведенні обряду беруть участь як молоді люди віком від 17 до 30 років, так і старші чоловіки (вік 60-75 років), які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню.

Участь у святкуваннях беруть усі жителі сіл, де побутує елемент, всіх вікових категорій (близько 9000 осіб).

В селах Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району налічується 74 колядницьких партиї в яких бере участь 1032 особи.

З покоління в покоління

Гуцульська коляда передається із покоління в покоління впродовж багатьох століть, діти вчаться колядувати від своїх батьків, дідусів. В колядницькій партиї присілку Підмагора, де березою є Михайло Ванджурак, колядують два його сини, внуки також вже знають всі коляди та плєси.

Читайте також: ТОП-10 затишних сіл Закарпаття, про які не знають туристи

Перед Різдвяними святами Береза збирає свою колядницьку партию, щоб повторити всі коляди, віншування, досвідчені учасники проводять майстер-класи з гуцульського плєсу (танці, що супроводжують дійство) для молодих колядників, що вперше будуть брати участь в обрядовому дійстві.

В такій формі гуцульська коляда та плєси побутують тільки в селах Верховинського району в інших районах не зустрічаються.

Як зазначається, внесення до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини стало можливим завдяки співпраці Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття, відділу культури та мистецтв Верховинської райдержадміністрації, ініціативної групи громад сіл Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області та колядницьких партий смт. Верховина, с. Криворівня, присілку Підмагора смт. Верховина.

Суспільство

Українські майстри реставрують карету львівських архієпископів 18-го ст. (ФОТО)

Опубліковано

У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, що проспекті Свободи, 15, реставрують карету львівських архієпископів XVIII ст.

Про це пише tvoemisto.tv.

Із 1951 року карета львівських архієпископів була у фойє будівлі колишньої Галицької ощадної каси – нової домівки Музею етнографії та художнього промислу.

 

Карету міському промисловому музеєві (1874 – 1939 рр.) подарував відомий колекціонер, меценат, природознавець, засновник Природознавчого музею у Львові, галицький політичний діяч Володимир Дідушицький (1825 – 1899 рр).

Тіло карети, чи як ще його називають – «люлька», декороване вишуканою різьбою, золоченням та розписами. Проте усе це неймовірне оздоблення за 300 років неначе вкрив темний фільтр, зробивши його невидимим.

Читайте такожКиївська майстриня виготовляє ексклюзивні квіткові інсталяції з полімерної глини (ВІДЕО)

70 років вона стояла у фойє музею. У жовтні 2020 року для цієї пам’ятки, вага якої становить 1,5 тонни, визначили нове місце – центр постійної експозиції зали бароко.

У музеї тепер працюють над тим, щоб повернути карету до первісного автентичного вигляду. Реставрацію виконують Ірина Резніченко та Дмитро Рижий, які повертали до експозиційного життя фігурку мавра (XVIII ст., Венеція), скриню XVIII ст., свічник фабрики Івана Левинського поч. ХХ ст.

Читайте такожЯк українська мисткиня Ольга Кульчицька підкорила світ своїм талантом (ВІДЕО)

Нагадаємо, в Одеському художньому музеї відновили пошкоджену картину «Христос і грішниця».

Як ми повідомяли раніше, у Сінгапурі відкрилась онлайн-виставка українського митця Романа Мініна.

Усі фото: tvoemisto.tv.

Читати далі

Суспільство

У Вінниці добудовують новий корпус лікарні швидкої меддопомоги (ФОТО)

Опубліковано

У Вінниці завершується будівництво нового корпусу міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

За інформацією, корпус поступово оснащують обладнанням, а також чекають постачання решти медтехніки та меблів.

 

Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги є центральним стаціонарним підрозділом в системі екстреної медичної допомоги Вінницького регіону. Вона виконує функцію багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування другого рівня та є опорним закладом Вінницького госпітального округу.

У жовтні 2017 року розпочали будівництво нового корпусу лікарні. У триповерховому приміщенні мають розміститися:

  • відділення екстреної медичної допомоги з необхідними зонами,
  • сучасна реанімація на 18 місць,
  • ургентний операційний блок,
  • приймально-діагностичне відділення.

На нульовому поверсі передбачене центральне стерилізаційне відділення та пральня. Наразі будівельні роботи вже виконані на 97%.

У будівництво нового корпусу вже інвестували 116,3 млн грн, з них майже 80 млн грн – з бюджету територіальної громади, решта – внесок держбюджету.

Читайте також«З собакою він вперше усміхнувся». Кейс про незвичайну терапію для пенсіонерів

Щодо медичного обладнання, то його вже придбали на суму 105 млн грн – як за рахунок коштів міського, так і державного бюджетів.

Закупили операційні столи, лапароскопічні стійки, мийно-дезінфекційні машини, апарати ШВЛ, системи моніторингу стану пацієнта,  наркозно-дихальні апарати тощо. Також – цифрову рентгенографічну систему, автоматичний гематологічний аналізатор, ультразвукове діагностичне обладнання, комплект устаткування  для центрального стерилізаційного відділення.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Наразі очікують постачання системи обробки медичних зображень. Також оголошені торги на придбання медичних, технологічних меблів та устаткування для пральні за рахунок коштів бюджету ВМТГ. Це обладнання має надійти  у жовтні цього року.

Нагадаємо, благодійники подарували Львівській лікарні очисну систему води.

Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз передав військовому госпіталю у Житомирі медустаткування на 450 тис. грн.

Усі фото: vmr.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

На Одещині стартував проєкт «Кіно під зорями» з мобільними кінотеатрами

Опубліковано

На Одещині до 30-ї річниці Незалежності України почався проєкт «Кіно під зорями» тобто мобільний кінотеатр просто неба.

Про це пише Культурометр.

Громадам на Одещині покажуть сімейну анімацію «Викрадена принцеса» і пригодницький екшн «Безславні Кріпаки».

 

«Доступне українське кіно в громадах – це важлива складова єднання міжетнічних спільнот нашого багатонаціонального краю, а також важливий елемент культурного розвитку суспільства і самодостатній вид дозвілля жителів на тлі відсутності кінотеатрів в області», – розповів керівник ГО «Культпросвіт» Євген Дворський.

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

За задумом авторів, мобільний кінотеатр просто неба повинен забезпечити просування і популяризацію українського кіно в громадах.

«Кіно для кожного – саме такий основний посил нашої ініціативи», – йдеться у повідомленні.

Першими приймає Кінотур Великобуялицька громада. Проєкт триватиме до 5 вересня. Формат показів: 2 сеанси щовечора о 20:30 і 22:30.

Читайте такожВирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

ГО «Культпросвіт» сприяє доступу населення до зразків кіномистецтва шляхом організації та проведення легальних кінопоказів, особливо на територіях, де відсутні кінотеатри, а кінообслуговування жителів не здійснюється вже багато років.

Нагадаємо, у Львові запрацює кіношкола для дітей.

Як ми повідомляли раніше, з 15 липня вийшов у прокат документальний фільм-подорож «Зарваниця».

Головне фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі