

Суспільство
Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні триває реформа децентралізації: органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень, надходження від податків у місцевий бюджет збільшилися. Жителі вчаться розвивати свої громади на різних рівнях: стають учасниками та учасницями громадських слухань, долучаються до робочих груп, підписують петиції, направляють звернення до органів місцевого самоврядування.
Навесні 2021 року 49 кіноклубів медіапросвіти з прав людини Мережі DOCU/CLUB розпочали заходи в межах 5 адвокаційних кампаній ГО «Докудейз» на підтримку реформ в Україні. Більше половини з них стосувалися децентралізації – підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування.
Безпечний простір, гуманне ставлення до безпритульних тварин, захист та відновлення культурної спадщини, налагодження діалогу між владою, активістами і медіа – теми адвокаційних кампаній були різні і водночас спільні. Для одних громад вони стали першим кроком до усвідомлення проблеми, для інших – вдалим вирішенням.
Ми зібрали сім ідей команд кіноклубів з різних регіонів України про те, як можна вирішити проблеми громади, зокрема і через перегляди та обговорення документальних фільмів.
1. Ініціювати створення соціального готелю для бездомних людей
Соціальний готель – житло для осіб, які потрапили у складні життєві обставини і опинилися без дому. Помешкання передбачає тимчасове проживання та мінімальну оплату за послуги. Карантин, самоізоляція посилили потребу людей у таких готелях. Тому активні жителі Запоріжжя взялися створити програму забезпечення тимчасовим житлом бездомних людей міста й області. Кіноклуб «Долоні» при Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва ініціював адвокаційну кампанію «Гавань надії».

Модераторка кіноклубу Лариса Головко ділиться, що під час кампанії зосередилися на спілкуванні з мешканцями міста й області, організували збір підписів на підтримку створення програми. Адже часто на подібні ініціативи негативно реагують через упередження і стереотипи. Аби змінити таке ставлення, для переглядів і обговорень обирали фільми, що розкривали причини і проблеми людей, які лишилися без дому. З громадськими активістами, волонтерами, журналістами, працівниками служби пробації обговорювали стрічку українського режисера Юрія Речинського «Хворісукалюди», про безпритульну молодь, яка намагається розпочати доросле життя. А зі студентами гуманітарного, металургійного коледжів, клієнтами центру пробації, підопічними реабілітаційного центру дискутували про вчинки Анети, героїні фільму «Точка відліку» польського режисера Міхала Щесняка. Окрім переглядів, у межах кампанії організували акції у публічному просторі до Дня зниклих дітей, надавали безкоштовні юридичні і соціальні послуги бездомним людям.
Результат адвокаційної кампанії – листи-звернення до депутатів обласної ради, уповноваженому з прав людини у Запорізькій області. Нині активісти готуються до громадських слухань.
2. Відстоювати інтереси громади на доступ до інформації
В останні роки незалежні медіа Кременчука не отримують належного доступу до інформації від самоврядування міста: припинилися систематичні брифінги міського голови, участь журналістів у щотижневих апаратних нарадах. Натомість комунальне змі отримує більше можливостей і фінансову підтримку з міського бюджету. Тому адвокаційна кампанія, яку ініціювала команда кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», була спрямована на підвищення стандартів прозорості та підзвітності місцевого самоврядування у Кременчуці.
Упродовж усього періоду кампанії організували покази, які виявляли проблеми громадянського активізму, їхньої взаємодії з органами самоврядування. На думку модераторки Лариси Гориславець, найбільш активне обговорення викликав фільм «Звідки береться пил та куди зникають гроші» естонських режисерів Тійта Оясоо та Ене-Лііс Семпер, який оповідає про маніпуляції у політиці та важливість критичного мислення. Особливістю кампанії став власний сатиричний серіал «Мухобойка» та гештег #газета_за_9млн, який учасники кампанії запустили у соціальних мережах.
Читайте також: Їдуть навіть з Харкова та Сум: як ОТГ перетворила районну лікарню на сучасний медзаклад (ВІДЕО)
Активісти написали відкритого листа міському голові щодо проблеми неефективної комунікації та неконкурентних умов на ринку змі, згодом – аналогічний лист депутатам міськради. Передати лист вони не змогли, їх не пустили на засідання президії міської ради. Тому журналісти подали заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Водночас під час круглого столу щодо ефективної комунікації медіа із владою в умовах пандемії разом із місцевими депутатами, редакціями інших некомунальних медіа вдалося скласти рекомендації від журналістів для виконавчого комітету і депутатів щодо налагодження ефективної комунікації.
Адвокаційна кампанія стала поштовхом до обговорення проблеми: випуски «Мухобойки» знімають, кримінальна справа триває, активісти лобіюють перегляд принципів фінансування бюджетної статті «висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в змі».
3. Удосконалити процедури та форми місцевої демократії
Жителі Тупичівської громади на Чернігівщині зіштовхнулися з проблемою актуальної нормативно-правової бази громади – попередній статут застарілий і не відповідає всім викликам. Тому кіноклуб при громадській організації «МАРТ» взявся залучити жителів громади до активної участі у стратегії розвитку громади та лобіював розробку удосконаленого статуту.
Спільно з активними жителями громади створили робочу групу, у якій аналізували наявний статут, знайомились з механізмами демократії участі, особливостями їх впровадження та застосування. Перегляд фільмів української режисерки Таїсії Кутузової «Ти, бля, рота закрий» та нідерландської режисерки Ельс Ван Дріль «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» спровокували дискусію про роль молоді у розвитку демократії та важливості прозорості і публічності роботи органів місцевого самоврядування.
Наразі вдалося розробити положення про взаємодію місцевого самоврядування та громадських організацій у Тупичівській громаді. Робота над статутом триває.
4. Розвивати гуманне ставлення до безпритульних тварин
У серпні 2021 року Президент підписав закон про впровадження в Україні європейських стандартів щодо гуманного ставлення до тварин. Він передбачає стерилізацію бездомних тварин для регулювання чисельності, створення притулків та посилення відповідальності за жорстоке поводження. Поки єдиної стратегії немає, тому кожна громада може сама розробити план втілення закону в реальність.
Три кіноклуби з різних регіонів України взялися саме за адвокатування проблеми безпритульних тварин у громадах. У Жовкві на Львівщині кіноклуб «Феміда» при районній центральній бібліотечній системі лобіював прийняття програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та контролю за утриманням домашніх тварин у громаді на найближчі п’ять років. Кіноклуб «Правовий простір» у місті Городенка на Івано-Франківщині розробив подання щодо виділення коштів з місцевого бюджету для стерилізації безпритульних тварин. А кіноклуб при бібліотеці імені Тараса Шевченка селища Шебельківка на Донеччині працював над збором підписів про підтримку програми стерилізації безпритульних тварин за кошти місцевого бюджету.
Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин
Команди кіноклубів організовували благодійні акції, літературні читання, уроки для школярів, створювали інформаційні листівки, залучали партнерів – зоозахисників, медіа, місцевих підприємців, освітян, громадських активістів. Для розмови про людяність і наслідки від відсутності політики гуманного ставлення до безпритульних тварин модератори обрали документальну стрічку «Укриття» української режисерки Анастасії Максимчук.
Адвокаційні заходи у Городенці завершилася внесенням програми стерилізації у програму розвитку громади на наступні п’ять років. У Жовкві та Шабельківці на рішення місцевого самоврядування ще очікують.
5. Створити доступне середовище для комфортного дозвілля
У Маріуполі на обліку УТОС перебуває 540 осіб з порушеннями зору. Меншість із них має роботу. Кожен щодня стикається з перепонами у повсякденному житті. Кіноклуб Центральної міської публічної бібліотеки спробував вирішити проблему доступності культурних ініціатив міста. Вони провели опитування серед людей з порушеннями зору щодо їхніх потреб у дозвіллі, а для кращого розуміння особливостей організації заходів залучили тифлопсихолога.
Екскурсії містом, художні виставки, Центр сучасного мистецтва та фестиваль «Ніч у музеї», спектакль-перформанс Гогольфесту «Маріупольська рапсодія», майстерня з гри в шахи – усе вдалося відвідати з тифлокоментатором. Обговорити потреби людей з інвалідністю змогли після переглядів фільмів з аудіоскрипцією: «Синдром панка» фінського режисера Юкки Карккайнена про те, що інвалідність – не перешкода для панк-року та «Іон» французького режисера Олів’є Мажі про рятівний вплив літератури в часи життєвих складнощів.
Адвокаційні заходи підтримали міські інституції культури, люди з порушеннями зору відвідали актуальні події, тому бібліотекарі працюють над розвитком ініціативи – готують проєкт на міську програму «Громадський бюджет».
6. Захищати культурну спадщину на території громади
Кіноклуби на Тернопіллі привернули увагу своїх громад до проблем збереження культурної спадщини. У Чорткові кіноклуб «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ» проводив заходи щодо захисту історичної будівлі «Кам’яниця Козовера» та програми збереження і популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. А кіноклуб при ГО «Вільний світ» лобіював проєкт «Рік Іди Фінк на Тернопіллі» на міському та обласному рівні і охоплював декілька міст регіону – Збараж, Тернопіль, Теребовлю, Бучач і Чортків.
Адвокаційні заходи були націлені на відновлення пам’яті про мультикультурну історію регіону, про визначних постатей краю. Кіноклуби писали звернення, знімали промоційні ролики, залучали експертів. У межах заходів кіноклубу «На зеленій» відбулося відкриття художньої виставки «Сецесія. Дякуємо, Густав», а проєкту «Рік Іди Фінк на Терпопіллі» – презентації роману письменниці, зустріч з перекладчкою Наталкою Римською.
Обидві кампанії вирішили первинні проблеми. Збаразька міська рада підтримала проведення у листопаді 2021 року літературно-мистецького фестивалю «Повернення Іди Фінк», вручення іменної премії, на будинку, де народилася письменниця, встановлять меморіальну дошку. Сесія Чортківської міської ради ухвалила «Програму збереження та популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки», а до пам’яток архітектури, які планується реставрувати, внесено історичний будинок «Кам’яниця Козовера»
7. Розробити програму безпеки для громади
Розвиток громади залежить від безпеки в ній: чи відчувають люди себе захищеними на вулицях, чи є до кого екстрено звернутися у разі загрози життю. Розробити ефективну Безпекову програму для мешканців – виклик. Місцеве самоврядування повинне орієнтуватися в проблемах громади, мати чіткий план дій їх вирішення і оперативно реагувати на кризи.
У Хрестівській громаді на Херсонщині впровадження програми відклали через пандемію, а виділені кошти – перерозподілили. Проте питання безпеки лишилося нагальною потребою. Тому кіноклуб при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» взявся активізувати громаду до створення ефективної Безпекової програми та допомогти з експертними та юридичними консультаціями. Вони налагоджували комунікацію з самоврядуванням – старостами і депутатами та з жителями об’єднаних сіл. Проводили тренінги із визначення проблем з безпеки та спільно розробляли кроки для їх подолання. Після перегляду документального фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи» обговорювали переваги і можливості впровадження у Хрестівській громаді форми «шерифства».
Розробити програму безпеки вдалося. Нині її доопрацьовують та планують затвердити.
Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації реалізується Мережею кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українська інді-студія Stellarium Gaming випустить гру «Great Hopes City», присвячену Україні 1990-х.
Про це повідомило видання «Bird in Flight».
Great Hopes City («Місто великих надій») – це двовимірна піксельна рольова гра, події якої розгортаються у вигаданому місті Еребоград. Він уособлює середньостатистичне українське місто кінця 1992 – початку 1993 років.
Зазначається, що головними героями є два друга Утопирок і Крис. Вони повертаються до Еребограда після розпаду СРСР і зустрічають новий порядок кримінальних авторитетів. Серед інших угруповань у грі – гопники, сектанти тощо.
Читайте також: Як тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс
«Оскільки ми є командою з України, вважаємо важливим привнести частинку нашої культури в першу гру, – кажуть розробники. – Дев’яності є десятиліттям контрасту, де пережитки минулого існували поруч із мріями про світле майбутнє».
Нагадаємо, фінська студія Rockodile та німецьке видавництво Lesser Evil запустили комп’ютерну гру про операторів українських військових дронів.
Крім того, постачальник електроенергії YASNO запустив гру, де можна попрацювати диспетчером електромереж.
Фото: скриншот з відео
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Мінцифри та Nokia запускають пілотний проєкт, що має на меті зробити стійкими до обстрілів мобільний зв’язок та інтернет у прифронтових українських містах.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Проєкт має на меті оновити телеком-обладнання й перейти на енергонезалежні інтернет-мережі. Вони більш захищені від обстрілів та знеструмлень.
«Також у планах прокласти кабель під землею. Так місцеві будуть на зв’язку навіть за критичних умов, а провайдери не ризикуватимуть життям», – додав Федоров.
Читайте також: «Атлантида», «Міф» та «Добровольці Божої чоти». 11 фільмів про російську війну в Україні – радять ШоТам і Такфлікс
Зазначається, що першим тестовим населеним пунктом стане Посад-Покровське на Херсонщині. Минулого тижня команди Мінцифри та Nokia їздили туди, щоб оцінити масштаби руйнувань. Наразі у селі всі інтернет-мережі зруйновано обстрілами та бомбардуваннями. Людям доводиться ходити до селищної ради, щоб подзвонити близьким, – там працює Старлінк.
Після пілотного проєкту ініціативу хочуть масштабувати на інші області, які постраждали від російських обстрілів.
Нагадаємо, Мінцифри запустили національну платформу Дія.Освіта, де можна буде знайти деталі щодо найбільш популярних професій, навчальні подкасти, вебінари й гайди.
Окрім того, у «Дії» запустили гру, де можна керувати дроном і знищувати ворога.
Фото: t.me/zedigital
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Бійці 92 ОМБр знищили 12 місць розміщення, 7 вантажівок, 2 САУ, МТЛБ, ЗРК ТОР та склад БК окупантів.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці ДПСУ.
«12 місць розміщення ворога, 7 вантажівок, 2 САУ, МТЛБ, ЗРК ТОР та склад боєкомплекту виявили дрони прикордонників за останні декілька днів та передали координати цілей для знищення артилеристам 92 ОМБр ЗСУ. До того ж, наші воїни порозкидали зграйку непотребу по українських ґрунтах», – йдеться в повідомленні.
Відзначимо, що Державна прикордонна служба України – правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.
Читайте також: «Вільні будинки, пічне опалення, безкоштовно». Чи реально відродити українське село? Досвід історика, який реанімує рідні Івківці
ПРо 92 ОМБр
92-га окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка – формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду. Бригада створена у 2000 році на базі 6-ї дивізії Національної гвардії України.
2011 року її штат скоротили, і планували ліквідувати до 2015 року. З початком російсько-української війни 2014 року незначні сили бригади перебували у Харківській області, і лише у серпні 2014 року ротно-тактична група була направлена на Донбас у спробі деблокувати оточені під Іловайськом війська. Бригаду названо на честь Івана Сірка – кошового отамана Запорізької Січі у XVII столітті.
Раніше ми писали, що артилеристи 30 ОМБр влучними ударами знищили російський засіб радіоелектронної боротьби (РЕБ), що полював на українські безпілотники.
Крім того, бійці Сил спеціальних операцій знищили групу окупантів, яка переважала їх за кількістю.
Фото: facebook.com/92OMBr