Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Партнерський матеріал

Опубліковано

В Україні триває реформа децентралізації: органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень, надходження від податків у місцевий бюджет збільшилися. Жителі вчаться розвивати свої громади на різних рівнях: стають учасниками та учасницями громадських слухань, долучаються до робочих груп, підписують петиції, направляють звернення до органів місцевого самоврядування.

Навесні 2021 року 49 кіноклубів медіапросвіти з прав людини Мережі DOCU/CLUB розпочали заходи в межах 5 адвокаційних кампаній ГО «Докудейз» на підтримку реформ в Україні. Більше половини з них стосувалися децентралізації – підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування.

Безпечний простір, гуманне ставлення до безпритульних тварин, захист та відновлення культурної спадщини, налагодження діалогу між владою, активістами і медіа – теми адвокаційних кампаній були різні і водночас спільні. Для одних громад вони стали першим кроком до усвідомлення проблеми, для інших – вдалим вирішенням.

Ми зібрали сім ідей команд кіноклубів з різних регіонів України про те, як можна вирішити проблеми громади, зокрема і через перегляди та обговорення документальних фільмів.

1. Ініціювати створення соціального готелю для бездомних людей

Соціальний готель – житло для осіб, які потрапили у складні життєві обставини і опинилися без дому. Помешкання передбачає тимчасове проживання та мінімальну оплату за послуги. Карантин, самоізоляція посилили потребу людей у таких готелях. Тому активні жителі Запоріжжя взялися створити програму забезпечення тимчасовим житлом бездомних людей міста й області. Кіноклуб «Долоні» при Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва ініціював адвокаційну кампанію «Гавань надії».

Фото:  Лариса Головко, Модераторка Кіноклубу Docudays UА«Долоні»

Модераторка кіноклубу Лариса Головко ділиться, що під час кампанії зосередилися на спілкуванні з мешканцями міста й області, організували збір підписів на підтримку створення програми. Адже часто на подібні ініціативи негативно реагують через упередження і стереотипи. Аби змінити таке ставлення, для переглядів і обговорень обирали фільми, що розкривали причини і проблеми людей, які лишилися без дому. З громадськими активістами, волонтерами, журналістами, працівниками служби пробації обговорювали стрічку українського режисера Юрія Речинського «Хворісукалюди», про безпритульну молодь, яка намагається розпочати доросле життя. А зі студентами гуманітарного, металургійного коледжів, клієнтами центру пробації, підопічними реабілітаційного центру дискутували про вчинки Анети, героїні фільму «Точка відліку» польського режисера Міхала Щесняка. Окрім переглядів, у межах кампанії організували акції у публічному просторі до Дня зниклих дітей, надавали безкоштовні юридичні і соціальні послуги бездомним людям.

Результат адвокаційної кампанії – листи-звернення до депутатів обласної ради, уповноваженому з прав людини у Запорізькій області. Нині активісти готуються до громадських слухань.

Презентаціяадвокаційної кампанії від  кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб»

2. Відстоювати інтереси громади на доступ до інформації

В останні роки незалежні медіа Кременчука не отримують належного доступу до інформації від самоврядування міста: припинилися систематичні брифінги міського голови, участь журналістів у щотижневих апаратних нарадах. Натомість комунальне змі отримує більше можливостей і фінансову підтримку з міського бюджету. Тому адвокаційна кампанія, яку ініціювала команда кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», була спрямована на підвищення стандартів прозорості та підзвітності місцевого самоврядування у Кременчуці.

Упродовж усього періоду кампанії організували покази, які виявляли проблеми громадянського активізму, їхньої взаємодії з органами самоврядування. На думку модераторки Лариси Гориславець, найбільш активне обговорення викликав фільм «Звідки береться пил та куди зникають гроші» естонських режисерів Тійта Оясоо та Ене-Лііс Семпер, який оповідає про маніпуляції у політиці та важливість критичного мислення. Особливістю кампанії став власний сатиричний серіал «Мухобойка» та гештег #газета_за_9млн, який учасники кампанії запустили у соціальних мережах.

Читайте також: Їдуть навіть з Харкова та Сум: як ОТГ перетворила районну лікарню на сучасний медзаклад (ВІДЕО)

Активісти написали відкритого листа міському голові щодо проблеми неефективної комунікації та неконкурентних умов на ринку змі, згодом – аналогічний лист депутатам міськради. Передати лист вони не змогли, їх не пустили на засідання президії міської ради. Тому журналісти подали заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Водночас під час круглого столу щодо ефективної комунікації медіа із владою в умовах пандемії разом із місцевими депутатами, редакціями інших некомунальних медіа вдалося скласти рекомендації від журналістів для виконавчого комітету і депутатів щодо налагодження ефективної комунікації.

Адвокаційна кампанія стала поштовхом до обговорення проблеми: випуски «Мухобойки» знімають, кримінальна справа триває, активісти лобіюють перегляд принципів фінансування бюджетної статті «висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в змі».

3. Удосконалити процедури та форми місцевої демократії

Жителі Тупичівської громади на Чернігівщині зіштовхнулися з проблемою актуальної нормативно-правової бази громади – попередній статут застарілий і не відповідає всім викликам. Тому кіноклуб при громадській організації «МАРТ» взявся залучити жителів громади до активної участі у стратегії розвитку громади та лобіював розробку удосконаленого статуту.

Кадр з фільму «Габріель повідомляє з чемпіонату світу»

Спільно з активними жителями громади створили робочу групу, у якій аналізували наявний статут, знайомились з механізмами демократії участі, особливостями їх впровадження та застосування. Перегляд фільмів української режисерки Таїсії Кутузової «Ти, бля, рота закрий» та нідерландської режисерки Ельс Ван Дріль «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» спровокували дискусію про роль молоді у розвитку демократії та важливості прозорості і публічності роботи органів місцевого самоврядування.

Наразі вдалося розробити положення про взаємодію місцевого самоврядування та громадських організацій у Тупичівській громаді. Робота над статутом триває.

Фото: Стас Карташов

4. Розвивати гуманне ставлення до безпритульних тварин

У серпні 2021 року Президент підписав закон про впровадження в Україні європейських стандартів щодо гуманного ставлення до тварин. Він передбачає стерилізацію бездомних тварин для регулювання чисельності, створення притулків та посилення відповідальності за жорстоке поводження. Поки єдиної стратегії немає, тому кожна громада може сама розробити план втілення закону в реальність.

Три кіноклуби з різних регіонів України взялися саме за адвокатування проблеми безпритульних тварин у громадах. У Жовкві на Львівщині кіноклуб «Феміда» при районній центральній бібліотечній системі лобіював прийняття програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та контролю за утриманням домашніх тварин у громаді на найближчі п’ять років. Кіноклуб «Правовий простір» у місті Городенка на Івано-Франківщині розробив подання щодо виділення коштів з місцевого бюджету для стерилізації безпритульних тварин. А кіноклуб при бібліотеці імені Тараса Шевченка селища Шебельківка на Донеччині працював над збором підписів про підтримку програми стерилізації безпритульних тварин за кошти місцевого бюджету.

Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Команди кіноклубів організовували благодійні акції, літературні читання, уроки для школярів, створювали інформаційні листівки, залучали партнерів – зоозахисників, медіа, місцевих підприємців, освітян, громадських активістів. Для розмови про людяність і наслідки від відсутності політики гуманного ставлення до безпритульних тварин модератори обрали документальну стрічку «Укриття» української режисерки Анастасії Максимчук.

Адвокаційні заходи у Городенці завершилася внесенням програми стерилізації у програму розвитку громади на наступні п’ять років. У Жовкві та Шабельківці на рішення місцевого самоврядування ще очікують.

Фото: Стас Карташов

5. Створити доступне середовище для комфортного дозвілля

У Маріуполі на обліку УТОС перебуває 540 осіб з порушеннями зору. Меншість із них має роботу. Кожен  щодня стикається з перепонами у повсякденному житті. Кіноклуб Центральної міської публічної бібліотеки спробував вирішити проблему доступності культурних ініціатив міста. Вони провели опитування серед людей з порушеннями зору щодо їхніх потреб у дозвіллі, а для кращого розуміння особливостей організації заходів залучили тифлопсихолога.

Екскурсії містом, художні виставки, Центр сучасного мистецтва та фестиваль «Ніч у музеї», спектакль-перформанс Гогольфесту «Маріупольська рапсодія», майстерня з гри в шахи – усе вдалося відвідати з тифлокоментатором. Обговорити потреби людей з інвалідністю змогли після переглядів фільмів з аудіоскрипцією: «Синдром панка» фінського режисера Юкки Карккайнена про те, що інвалідність – не перешкода для панк-року та «Іон» французького режисера Олів’є Мажі про рятівний вплив літератури в часи життєвих складнощів.

Адвокаційні заходи підтримали міські інституції культури, люди з порушеннями зору відвідали актуальні події, тому бібліотекарі працюють над розвитком ініціативи – готують проєкт на міську програму «Громадський бюджет».

Фото з добірки Кіноклубу «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ»

6. Захищати культурну спадщину на території громади

Кіноклуби на Тернопіллі привернули увагу своїх громад до проблем збереження культурної спадщини. У Чорткові кіноклуб «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ» проводив заходи щодо захисту історичної будівлі «Кам’яниця Козовера» та програми збереження і популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. А кіноклуб при ГО «Вільний світ» лобіював проєкт «Рік Іди Фінк на Тернопіллі» на міському та обласному рівні і охоплював декілька міст регіону – Збараж, Тернопіль, Теребовлю, Бучач і Чортків.

Адвокаційні заходи були націлені на відновлення пам’яті про мультикультурну історію регіону, про визначних постатей краю. Кіноклуби писали звернення, знімали промоційні ролики, залучали експертів. У межах заходів кіноклубу «На зеленій» відбулося відкриття художньої виставки «Сецесія. Дякуємо, Густав»,   а проєкту «Рік Іди Фінк на Терпопіллі» – презентації роману письменниці, зустріч з перекладчкою Наталкою Римською.

Фото з добірки Кіноклубу «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ»

Обидві кампанії вирішили первинні проблеми. Збаразька міська рада підтримала проведення у листопаді 2021 року літературно-мистецького фестивалю «Повернення Іди Фінк», вручення іменної премії, на будинку, де народилася письменниця, встановлять меморіальну дошку. Сесія Чортківської міської ради ухвалила «Програму збереження та популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки», а до пам’яток архітектури, які планується реставрувати, внесено історичний будинок «Кам’яниця Козовера»

7. Розробити програму безпеки для громади

Розвиток громади залежить від безпеки в ній: чи відчувають люди себе захищеними на вулицях, чи є до кого екстрено звернутися у разі загрози життю. Розробити ефективну Безпекову програму для мешканців – виклик. Місцеве самоврядування повинне орієнтуватися в проблемах громади, мати чіткий план дій їх вирішення і оперативно реагувати на кризи.

Робота над створенням  програми безпеки у Хрестівській громаді

У Хрестівській громаді на Херсонщині впровадження програми відклали через пандемію, а виділені кошти – перерозподілили. Проте питання безпеки лишилося нагальною потребою. Тому кіноклуб при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» взявся активізувати громаду до створення ефективної Безпекової програми та допомогти з експертними та юридичними консультаціями. Вони налагоджували комунікацію з самоврядуванням – старостами і депутатами та з жителями об’єднаних сіл. Проводили тренінги із визначення проблем з безпеки та спільно розробляли кроки для їх подолання. Після перегляду документального фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи» обговорювали переваги і можливості впровадження у Хрестівській громаді форми «шерифства».

Розробити програму безпеки вдалося. Нині її доопрацьовують та планують затвердити.

Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації реалізується Мережею кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.

Суспільство

В Україні вийде воєнна кінострічка, яка була знята до початку повномасштабної війни

Опубліковано

16 травня в український кінотеатр вийде воєнна драма “Обмін” від режисера Володимира Харченка-Куліковського.

Про це повідомляє Держкіно.

Про фільм

Сценарій фільму базується на реальних подіях. Зйомки проводилися на території Київської області наприкінці 2021 року.

Сюжет починається з несподіваного нічного дзвінка столичного хірурга Олександра. З номера його сина дзвонить незнайоме, і батько дізнається, що його син Костя став добровольцем в армії і під час спецоперації потрапив у полон до місцевого сепаратиста, колишнього мента Привида.

Щоб звільнити сина, батько має сам поїхати на лінію розмежування і привезти гроші. Проте на обмін привозять іншого хлопця, і події розвиваються абсолютно непередбачувано.

Читати також: Військові розповіли про пухнастого психолога Матвія, який допомагає тримати силу духу в окопах

У справу втручається російський полковник ГРУ, очільник російських окупаційних військ міста, людина без моралі і правил. Кожен з героїв стоїть перед важливим вибором, а один телефонний дзвінок перевертає долі усіх героїв фільму.

Премʼєра фільму

Прем’єра фільму “Обмін” планувалася на грудень 2022 року. Однак через масштабні відключення світла по всій території України ця стрічка так і не вийшла у широкий прокат. У зв’язку з цим вихід фільму було перенесено на травень 2024 року.

Нагадаємо, що українські воїни знищили російський зенітно-ракетний комплекс “Бук”.

Також ми повідомляли, що в Дії зʼявилися нові іменні військові облігації.

Фото: афіша фільму

Читати далі

Суспільство

“З України: Сміливі мріяти”: 22 митця представлять виставку на Венеційській бієнале

Опубліковано

В рамках офіційної програми 60-ї Венеційської бієнале Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre представляють виставку творів 22 художників, художниць та мистецьких колективів під назвою “З України: Сміливі мріяти”.

Про це повідомляє Суспільне.Культура.

Про виставку

Організатори повідомляють, що ця виставка – не лише спільна платформа, яку Україна розділяє з митцями із різних континентів: Африки, Південної Америки та Азії. Команда також активно намагається уявити краще майбутнє, добре розуміючи та завжди усвідомлюючи жорстоку реальність, в якій ми проживаємо зараз.

Проєкти виставки

Катерина Алійник, “Коли сонце сідає на сході”. 

Мисткиня працює із суперечністю, яку викликає зображення недоступного нині через російську окупацію пейзажу сходу України.

Аллора та Кальсаділья презентують серію інсталяцій під назвою “Прищепа”.

Вона відтворює цвітіння баобаба – святого дерева, що символізує “дерево життя” та асоціюється з безмежною міцністю та витривалістю предків. Ця серія натякає на глобальні екологічні зміни.

Алекс Бачинський-Дженкінс презентує хореографічну роботу під назвою “Федеріко”.

У цій виставі тривалістю 8 хвилин два виконавці доторкаються один до одного кінчиками пальців. Шляхом дослідження квір-ідентичності та політики чуттєвості, художник фокусується на емоційності, тілесності та колективній взаємодії.

Фатма Буджак представляє інсталяції “Дамаська троянда” і “Чорне чорнило”.

У першій роботі курдсько-турецької художниці проростають паростки дамаської троянди, яка колись символізувала місто Дамаск, але тепер знаходиться під загрозою зникнення через тривалу війну в Сирії. Ця робота розповідає про втрату рідної землі та важкий шлях міграції.

У другій інсталяції відтворено текст, який нагадує про спалене у липні 2016 року найбільше видавництво Туреччини, що випускало книги курдською мовою. Ця робота демонструє, як мистецтво може виступати як свідоцтво злочину та довготривалого політичного насильства проти піддаваного пригнічення народу.

Читати також: “Свято Музики”: в червні у Львові пройде вуличний музичний фестиваль

Вільфредо Прієто,”Без назви (Глобус світу)”. 

Кубинський художник підкреслює важливість ресурсів, що дає нам Земля — вся планета насправді тримається на маленьких зернинах. Робота перегукується з інсталяцією Анни Звягінцевої, що також розкриває зв’язок людини із землею.

Шилпа Гупта представляє інсталяції “Слухаючи повітря” та “ІВсеЖВониНеЗнаютьПроЩоЯМрію”.

У першій роботі індійської художниці звучать пісні з різних країн, що переплітаються та створюють цілісний мистецький твір, який відзначає силу опору та міжнародного спілкування.

У другій інсталяції “ІВсеЖВониНеЗнаютьПроЩоЯМрію” використовуються два табло, які утворюють рухому поему про кохання, страх, зв’язок та його втрату. Ця робота відображає складність та вразливість людських зв’язків, що особливо актуально у місцях транзиту, де відбуваються прощання та зустрічі.

Олег Голосій, “Ті, що тікають від грози”. 

Картина одного з ключових митців українського трансавангарду, створена у 1989 році, за два роки до розпаду СРСР. Вона передає тривогу, що накопичувалась у суспільстві напередодні докорінних історико-політичних змін.

Анна Звягінцева презентує інсталяцію “Посадити палицю” та “Недоречні доторки”.

Вона складається з фотографії вербової палиці на аналогову камеру та знайденої записки її дідуся, Ростислава Звягінцева, який також був художником.

У скульптурі “Недоречні доторки” представлені білосніжні гіпсові витвори, які втілюють спогади художниці про інтимне відчуття доторку між близькими людьми, а також тепло, що відчувається після такого контакту.

Нікіта Кадан представляє ряд робіт:

  1. “Силует”: на цій роботі зображено пошрамований обстрілами пам’ятник радянському солдату. Фотографія монумента була зроблена у Гостомелі (Київська область).
  2. “Селянка (за мотивами Жозефіни Діндо)”: ця робота написана за мотивами фотографії скульптури української художниці польсько-єврейського походження Жозефіни Діндо.
  3. “Прапор І”: основою цієї роботи є фотографія зруйнованого будинку, зроблена Каданом у Бородянці (Київська область) у 2023 році.

Жанна Кадирова, “Російське сучасне бароко”. 

У роботі труби органу сполучені з відстріляними ракетами, якими Росія бомбить Україну. Художниця зібрала снаряди у Київській області та приєднала до музичного інструменту, на якому протягом виставки музиканти будуть грати імпровізовані композиції.

Дана Кавеліна, відео “Не може бути такого, щоб нічого не можна було повернути”. 

Це науково-фантастичне відео, що візуалізує утопічний світ майбутнього, де історична справедливість відновлюється, а померлі у війнах повертаються до життя.

Ніколай Карабінович презентує два відео:

  1. “Якнайдалі”: у цій роботі митець досліджує історію своєї родини з грецьким та єврейським корінням.
  2. “Історія про місто, де зникли два кольори”: через це відео художник привертає увагу до постійного зменшення видимості України в європейському контексті.

Давід Клербоут представляє два відео:

  1. “Пташка, що дихає”: у цьому відео акцентується на мотиві вразливості життя. Розташовані впритул одна до одної канарки нагадують симетричне відображення.
  2. “Пташина клітка”: в зацикленому відео зображення залитого сонцем, квітучого саду переходить у довгу глуху сцену вибуху будинку, а потім знову повертається.

Яна Кононова, “Ізюмський ліс”. 

Тут зафіксована процедура ексгумації в Ізюмі, показано скрупульозний та виснажливий процес, що передував розслідуванню.

Катерина Лисовенко, “Переписуючи Біблію” із серії “Пропаганда світу моєї мрії”. 

У роботі мисткиня переосмислює Біблію та створює світ, заснований на ненасильстві й свободі.

Отобонг Нканга Інсталяція “Вистелене брижами, що проростають зі скелі”. 

У роботі килими, які зображують пейзажі, своєю формою нагадують мінерали, зокрема кварц чи малахіт. Водночас килими відсилають до старої фламандської традиції ткацтва. Гобелен “Сонячне світло” із серії “Розкопане”. Тут митець простежує зв’язок між океаном та землею й акцентує на експлуатації природи людиною.

Олексій Сай, із серії “Розбомблені”. 

Роботазображує уражений війною український ландшафт, що оприявнює насилля над країною та природою.

Антон Саєнко представляє різноманітні твори:

  1. Фотографії із серії “Грязне”: ці знімки зафіксовані у його рідному селі Грязне у 2020 році. Вони передають відчуття загрози, що проникає у здавалося б мирний пейзаж, який застиг у часі.
  2. Картина “За горизонтом”: ця робота є продовженням дослідження горизонту як лінії розчинення.
  3. Аудіо “Краєобраз”: у цій аудіороботі Саєнко виконує вірш репресованого поета Василя Стуса “Нехай горить трава по осені…”.

Федір Тетянич, із серії “Біотехносфери. Міста майбутнього” та “Дивна гра”. 

Роботи втілюють візію нескінченності людського буття у сплетінні з космосом. Митець є представником українського космізму та був піонером перформансу в СРСР.

Леся Хоменко, “Після кінця”. 

У роботі зображення повсякденного життя, поміщені під молочне скло, неможливо розгледіти, а отже, й описати. Цим мисткиня підкреслює принципову неможливість побачити та спланувати майбутнє, а також передати досвід буденності у часи війни.

Роман Хімей та Ярема Малащук презентують дві відеоінсталяції:

  1. “Ви не маєте цього бачити”: у цій роботі зафільмовані українські діти, які були депортовані в Росію, а потім повернулися в Україну. Це свідчення злочину, що відображає реальну подію і лише потенційно може вважатися мистецьким твором (який, фактично, ніколи не мав бути створений).
  2. “Додаткові сцени”: це відео привертає увагу до досвіду військового та розкриває конфлікт ідентичностей. Фільм актуалізує питання “Що таке нормальність сьогодні?” та “Як два різних світи можуть співіснувати?”.

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський, відео “Брязкання, стукіт, суперечка та булькання”. 

У відеороботі митці грають двох чоловіків посеред антропогенних шлакових пейзажів, що спілкуються за допомогою дивних звуків та жестів. Відео є частиною робіт про “Музей людської цивілізації” та зняте на хвостосховищі в Кривому Розі.

Виставку можна відвідати у Palazzo Contarini Polignac у Венеції з 20 квітня до 1 серпня 2024 року.

Нагадаємо, що в Україні можна зробити безоплатну планову операцію.

Фото: надано кураторами Суспільному.Культура

Читати далі

Суспільство

“Свято Музики”: в червні у Львові пройде вуличний музичний фестиваль

Опубліковано

У Львові 21 червня відбудеться міський вуличний фестиваль Свято Музики, де кожного року приймають участь понад сотні музикантів. Протягом цього дня українські та іноземні артисти будуть виступати на різних локаціях міста, граючи електро, техно, рок, джаз, фольк та попмузику. Участь у фестивалі є безкоштовною для всіх бажаючих, незалежно від рівня вмінь та досвіду.

Про це повідомляє Лірум.

Про фестиваль

Свято музики (Fete de la Musique) було започатковано в 1982 році у Франції з метою залучення виконавців будь-якого стилю та рівня для популяризації музики. Кожного року 21 червня воно святкується одночасно у 120 країнах та 800 містах. Львів – єдине місто в Україні, яке офіційно приєдналося до цього свята як учасник.

Минулого року до Свята музики доєдналося більше як 40 локацій та понад 130 музикантів. Серед музикантів, що брали участь у фестивалі – Пиріг і Батіг, Nazva, Warнякання та інші. За словами команди Свята, його створюють самі люди.

Читати також: Діти можуть взяти участь в освітньому проєкті про вирощування мікрозелені та її реалізації: що варто знати

“Зазвичай виконавці самі підтягуються на Свято. Поки ми думаємо кого хотіли б бачити, вони вже подають заявки”, – відзначають організатори.

Як взяти участь

Дедлайн подачі заявок: 10 червня;

Подати заявку можна за посиланням;

Реєстрація не є обов’язковою, але вона допоможе організаторами сформувати інтерактивну мапу з місцями виступів та скласти логістичну програму Свята. 

Нагадаємо, що в Україні запустили відеокурс про взаємодію з демобілізованими військовими.

Також ми повідомляли, що в Києві пропонують створити сквер на горі Щекавиця.

Фото: СвятоМузики

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: