Технології
Кібербезпека, цифровий одяг та здоров’я. Топ-10 найцікавіших українських стартапів, що підкорили світ
Магазин цифрового одягу з колекціями найвідоміших брендів, додаток, що рятує пацієнтів з біполярним розладом, та платформи з мільйонними інвестиціями – винаходи українців продовжують підкорювати світ. ШоТам розповідає про Топ-10 найцікавіших, на нашу думку, українських стартапів.
Esper Bionics – удосконалення людських можливостей
Ідея цього стартапу виникла у 2017 році. Перші пів року засновники компанії – Ігор Ільченко, Дмитро Газда, Ганна Белеванцева та Борис Лобанов – вивчали ринок та складали власну бізнес-модель. А вже у 2019 команда Esper Bionics створила перший прототип – роботизовану руку з технологією інтуїтивного управління.
Засновники стартапу наголошують, що вони – не компанія з виготовлення протезів. Адже головна мета – створити продукт для удосконалення людини та її можливостей.
«Найбільший вплив на людство через 15 років матимуть імпланти-сенсори. Наші можливості, керування цифровим світом, параметри тіла, довголіття та насиченість життя – все це значно покращиться. Галузь протезування стане місцем зародження таких технологій. І hardware\software-архітектура, яку ми створюємо, – це фундамент», – зазначає СЕО Esper Bionics Дмитро Газда.
Крім біонічної руки розробники також створили хмарну платформу – сервіс, що допомагає «навчати» протез звичкам користувача та покращувати керування. У вересні 2020 року стартап залучив інвестиції від українського венчурного фонду SMRK. Однак суму отриманих коштів представники Esper Bionics не розголошують. Також компанія стала одним із переможців Pitch Day Українського фонду стартапів та отримала $50 тис. фінансування від держави.
Restream – стрімінгова платформа, якій допоміг локдаун
Це українсько-американський стартап, заснований 2014 року Олександром Худою та Андрієм Суржинським. Хлопці створили сервіс для одночасного стрімінгу на різні платформи, серед яких Facebook, Twitch та YouTube.
І це той випадок, коли пандемія пішла на користь українським розробникам. Адже до карантину основною цільовою аудиторією стартапу були геймери, а з початком локдауну стрімити почали громадські організації, компанії і навіть церкви.
Сьогодні на сервісі українців зареєструвалися понад 5 мільйонів користувачів з усього світу. Щоденно платформою користуються щонайменше 100 тисяч людей, серед них – представники всесвітньо відомих компаній та брендів. Вартість Restream оцінюють в $220-250 мільйонів, а в рейтингу Топ-30 стартапів за верією Forbes платформа посідає 5 місце.
FuelWell – зекономити паливо та зменшити вуглецевий слід
Автори цього стартапу винайшли пристрій, що дозволяє зменшити кількість шкідливих викидів від автівки, а водночас – зекономити пальне. Сьогодні прототип продукту вже готовий до серійного виробництва та тестується на автівках Scania, John Deere, Mann, Fiat, Volvo, JCB, Mercedes та Renault.
На відміну від більшості стартапів із цього списку, FuelWell поки що не залучив вагомих інвестицій, та попри це команда продовжує вдосконалювати технологію та готується до підкорення ринків США та Європи.
«Якщо описати простими словами, то це пристрій, що за рахунок каталітичного процесу розриває вуглецеві зв’язки в паливі. Тобто паливо згорає в більш повному обсязі. Це легко перевірити за результатами екологічних тестів де, наприклад, показники сажі «РМ» (та інших твердих дисперсних частинок) зменшуються на 90%. Сажа – це паливо, що не згоріло. Крім того, пристрій знижує загальну кількість небезпечних викидів. Додатковою перевагою технології є економія пального», – розповів ШоТам СЕО & Founder проєкту Сергій Дубіневич.
DressX – цифровий одяг для віртуального життя
Стартап DressX у 2020 році в США запустили двоє українок – Дар’я Шаповалова та Наталія Моденова. Це перший міжнародний мультибрендовий рітейлер цифрового одягу, що пропонує користувачам колекції від найвідоміших сучасних брендів. Так-так, ви все правильно зрозуміли: тепер можна обирати й купувати ще й віртуальні речі.
Ідея з продажу «онлайн-одягу» виникла під час локдауну: тоді засновниці проєкту зрозуміли, що люди втрачають інтерес до фізичних просторів. А тому майбутнє – за цифровими речами, адже саме в мережі ми проводимо більшу частину життя.
«Існує статистика, яка свідчить, що 9% покупців в таких розвинених країнах як Великобританія, наприклад, купують річ для того, щоб зробити у ній фотографію та запостити в Instagram, Facebook і т.д.Ми захотіли прибрати всі додаткові ітерації і спростити процес до трьох дій: купити digital-річ, прикріпити її до фотографії і запостити», – розповіла Шаповалова у інтерв’ю Harpers Bazaar.
У вересні 2021 року стало відомо, що стартап залучив $1,3 млн додаткових інвестицій, а загальна сума залучених коштів склала $3,3 млн. За даними видання AIN, в проєкт інвестували The Artemis Fund та Alpha Edison, Unlock Venture Partners, One Way Ventures, TLF Ventures, Startup Mavericks та Signal Peak Ventures.
Ugears – конструктори, якими захоплюється Disney
Стартап Ugears здобув світову відомість сім років тому. Може здаватися, що компанія просто виробляє дерев’яні механічні 3D-конструктори. Та насправді команда проєкту створила окрему нішу та подарувала тисячам людей нове хобі. Сьогодні їхні конструктори купують у 85 країнах, а українські пазли з дерева зацінили навіть у корпорації Disney.
«Пам’ятаю, на перших виставках люди не дуже розуміли, як моя фанера їде. Це зараз вони бачать щось подібне і думають: «О, це, напевно, механічний конструктор». А тоді я брав свій дерев’яний трактор, ставив на стіл і він дивним чином починав рухатися. Так цікаво було спостерігати, як людина йде повз, а її голова лишається повернутою в бік моїх виробів», – поділився з ШоТам співзасновник співзасновник Ugears Денис Охрименко.
Продавати 3D-пазли української компанії UGears у 2018 році почала американська корпорація Disney. Як розповідав співзасновник стартапу Геннадій Шестак в інтерв‘ю LIGA.net, у тендерах Disney брали участь ще кілька китайських виробників. Але Ugears обійшов їх завдяки бездоганній якості. А ще Шестак зазначив, що вимагав залишили назву бренду на пакуванні. Спочатку Disney на це категорично не погоджувалася, а пізніше зголосилася – вперше за 22 роки.
Cardiomo – стартап, що дбає про ваше серце
Cardiomo в 2016 році заснували Ксенія та Роман Бєлкіни. Продукт подружжя – портативний пристрій, додаток та програмне забезпечення для моніторингу здоров’я серця в реальному часі.
Принцип роботи доволі простий: через електроди гаджет кріпиться до лівої сторони грудей безпосередньо на тіло людини. Після цього пристрій починає зчитувати головні показники роботи серця: частоту скорочень, дихання, електрокардіограму, а також температуру шкіри. Після цього вся інформація передається на смартфон, а звідти – до хмарного сховища.
«Гаджет повідомленням підкаже, що тіло мобілізовано, нагадає про необхідність збалансувати ресурси, знайти час розслабитися або зарядити своє тіло і розум енергією, похвалить за гармонійний релакс разом із засмагою і нагадає, коли тіло у відмінній формі», – запевнив Роман Бєлкін.
Qudi – стартап від школяра
Цей стартап заснував 15-річний школяр Михайло Чумаченко. Хлопець створив маску, яка дозволяє демонструвати будь-які емоції анонімно – без розкриття особи. Для когось така ідея може здаватися дивною, але в сучасному світі винахід підлітка користується неабияким інтересом.
Qudi – це чудове доповнення до образу стримерів, фотографів, тіктокерів, музикантів та всіх, хто прагне зробити свій виступ несподіваним. Сьогодні технологія складається з трьох частин: маски зі світлодіодним дисплеєм, рукавички-пульта, що розпізнає рухи пальців і жести руки, та мобільного додатку.
«Стартового капіталу як такого не було. Ясна річ, що грошей дитині не взяти нізвідки, отже з цим питанням допомагав батько. Але важливо розуміти, що йшлося про невеликі гроші на розробку і тестування прототипу», – розповів Михайло. Наразі стартап потребує інвестицій, адже планує масштабувати виробництво зі 100 до 500 масок на місяць, оформити патенти й вийти на Amazon.
Re-leaf Paper – стартап з опалого листя
Історія цього стартапу почалася зі шкільної парти та перетворилася на новаторський продукт, яким вже зацікавилися світові бренди. А починалося все зі школи та експериментів на власній кухні. Автор ідеї Валентин Фречка прагнув створити новий спосіб виготовлення паперу. Спочатку як основу винахідник вирішив використати солому, утім згодом зрозумів, що подібні дослідження вже існують. А тому обрав інший варіант – опале листя. І не помилився!
Свій проєкт Валентин представив на декількох українських та міжнародних платформах. І щоразу, коли іноземні бізнесмени чули про ідею українця, вони радили прорахувати все як стартап.
«У 2019 році я активно почав створювати бізнес-модель стартапу з опалого листя. Прораховував усе до дрібниць: «за» і «проти», формат збору листя, місце для його зберігання, тестування продукції тощо. На кінець року я вже мав повноцінно сформований стартап із мінімальним життєздатним продуктом і командою. У січні 2020 року народилася компанія RE-leaf Paper. Передбачалося, що вона зможе залучити інвестиційні кошти для побудови власного виробництва. Але це виявилося не так просто. І через рік стартап переформатувався у RE-leaf Technology, який зараз працює з підрядними виробництвами», – каже Валентин Фречка в інтерв’ю ШоТам.
Сьогодні RE-leaf Paper переробляє 20 тонн листя на місяць. Однак цього, на думку винахідника, замало. А тому в 2022 році Фречка планує вирости до 160 тонн на місяць. Пакетами з опалого листя вже користуються бренди Weleda і L’oreal, а в планах команди – співпраця з Louis Vuitton, Zara, Gucci.
Bicovery – додаток для людей з біполярним розладом
Стартап у 2018 році заснували Володимир Тутов, Олексій Тулін та Олександр Шарко. Українцям вдалося створити додаток, який допомагає людям з біполярним розладом отримувати попередження про потенційні маніакальні чи депресивні епізоди. А отже – вимірювати ефективність лікування та за потреби вчасно змінювати дозування медичних препаратів.
Для роботи з додатком достатньо мати смартфон та фітнес-трекер, розумне кільце чи smart-годинник. Застосунок моніторить серцебиття, довжину сну й поведінку пацієнта, аналізує отриману інформацію та за потреби попереджає хворого, його родину чи лікаря. Головна мета розробників – скоротити кількість спроб суїциду.
«Наше гасло ― empowering bipolar people. Ми прагнемо дати інструмент, завдяки якому люди з біполярним афективним розладом зможуть підвищити якість свого життя, перестати боятися, що завтра вони втратять роботу, завдадуть шкоди собі чи близькій людині. А також, що манікальний чи депресивний епізоди можуть повторитися», – розповідає CEO Bicovery Олександр Шарко.
У липні 2020 року Bicovery потрапив до дев’яти претендентів на фінансування від Українського фонду стартапів. На етапі pre-seed розробники отримали грант на $25 тис., на етапі seed – ще на $50 тис. Крім того, ще $50 тис. у застосунок інвестувала компанія «Фармак».
SOC Prime
У 2014 році українці Андрій Безверхий, Олександр Бредіхін та Руслан Михалов пішли з робота за наймом і створили команду, аби працювати над стартапом. Так виникла SOC Prime – компанія, що створює платформу для захисту підприємств від кіберзагроз.
«Наш ринок виявлення загроз підживлюється різними спільнотами мисливців за кіберзагрозами. Ми прагнемо розширити їх можливості, оскільки це сприяє своєчасному та ефективному виявленню. Це допомагає підприємствам застосовувати спільний підхід до захисту для більш ефективної боротьби з цифровими погрозами» – каже засновник і генеральний директор SOC Prime Андрій Безверхий.
За минулий рік компанії вдалося збільшити преміальну абонентську базу на 50%, а щомісячний дохід – на 86%. Станом на жовтень 2021 року SOC Prime мала понад 6000 організацій-клієнтів. Крім того, у жовтні стартап отримав $11 млн інвестицій від фондів Streamlined Ventures і Rembrandt Venture Partners.
А для того, аби інвестувати в добрі новини та зміни, достатньо задонатити ШоТам.
Технології
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум нереальний — вони просто витрачають час і ресурси. Та тепер роботи «ЗМІЙ» очищують українську землю від мін і беруть участь у спецопераціях на фронті.
Співзасновник компанії — український айтівець Борис Дрожак — повернувся додому з-за кордону, аби його розробки змінювали правила гри на полі бою.Як побудувати технологічну компанію, що змінює підхід до розмінування, читайте в ШоТам.
Борис Дрожак
співзасновник компанії Rovertech, один з розробників «КНРО ЗМІЙ», ІТ-фахівець, автор патентів у сфері штучного інтелекту
Я був на піку своєї кар’єри
Я працюю DevOps-інженером у великій міжнародній американській компанії DataRobot, яка займається автоматизацією створення моделей штучного інтелекту. До цього співпрацював з такими гігантами, як Cisco, SoftServe та OpenDNS, створюючи для них ІТ-програми. У своїй сфері я став доволі впізнаваним: виступав на конференціях, ділився знаннями та піонерив новий напрямок — Engineering productivity. Зрештою, виріс до рівня архітектора.
На момент повномасштабного вторгнення я жив в Ірландії. Мій робочий контракт дозволяв працювати лише за кордоном, утім, за рік компанія зробила виняток і надала дозвіл на переведення в Україну.
У Львові залишався наш дім і ресторан, який ми оперативно переорієнтували на допомогу фронту, — люди приносили продукти, а ми готували їжу для військових. Також донатили на армію, шукали автомобілі для транспортування гуманітарної допомоги. Згодом я почав працювати з інженерами — багато хто розробляв важливі технологічні рішення, і я залучав відвідувачів ресторану до фінансування цих проєктів.
Паралельно займався інформаційною безпекою. Я звертався до Snapchat, щоб вимкнути геолокацію в Україні, але залишити її активною в росії, і мені це вдалося реалізувати.
Борис Дрожак. Фото надав Борис
Партнерів знайшов у тіктоці
Історія нашої військової компанії почалася з одного коментаря в тіктоці. Хтось із підписників написав, що є хлопці, яким потрібна допомога. Тоді я поділився їхнім дописом, і він зібрав велику кількість переглядів та відгуків. Так я дізнався про ветерана Василя, який воював з 2014 року та створював робота для побратима з фронту, і власника СТО Богдана Змия, який виявився неймовірним інженером.
Розробка самого розміновувача почалася з простого малюнка бійця з позивним Борода. Одного дня він намалював на аркуші квадрат з колесами й надіслав Василю, щоб той подумав, що можна з цього зробити. Борода хотів мати робота, який коситиме траву, щоб військові не ризикували життям під час розмінування, тож Василь і Богдан підхопили ідею та почали працювати над першим прототипом. Ця історія почалася з бажання одного військового врятувати своє життя, а сьогодні наші розробки допомагають берегти бійців з інших підрозділів ЗСУ.
Команда Rovertech: Борис Дрожак, Василь Кореневський і Богдан Змий. Фото надав Борис Дрожак
Ми створили компанію, яка розробляє роботизовані наземні дрони
Наша компанія залишається незалежною — без американських чи європейських інвестицій. Це дозволяє нам самостійно ухвалювати рішення та не переживати, що ми багато вкладаємо в підтримку донатами чи можемо мати збитковий бізнес.
І головне — усе, що ми створюємо, зроблене українськими спеціалістами.
Першим нашим прототипом стала невелика косарка для розмінування на дистанційному управлінні, яку ми назвали v0. За собівартістю матеріалів вона коштувала близько 250 тисяч гривень і могла очищати до 50 соток на день.
Далі одним з найважливіших досягнень стало те, що ми змогли зробити справжній робот для розмінування — комплекс наземного роботизованого очищення. Він значно легший, ніж аналогічні зразки, які зазвичай важать 16–20 тонн. Це кардинально змінює економіку розмінування: завдяки меншій вазі можна виготовити більше машин, а значить швидше очищати території. Ми створили модель вагою всього в одну тонну, але з такою ж ефективністю, як і в більших приладів.
Спочатку ми називали її по-різному — було кілька ідей, навіть думали над варіантом «Шлях». Але зрештою вирішили найменувати «ЗМІЙ» на честь Богдана Змия, який довів, що машина може витримати чотири танкові міни.
Зараз працюємо над ще одним важливим проєктом — навігацією на базі штучного інтелекту. GPS на полі бою майже не працює, тому нам потрібно створити альтернативну систему, яка дозволить наземним дронам виконувати бойові задачі. Ми розробляємо систему навігації без GPS, які допоможуть машинам працювати в умовах глушіння сигналів.
«ЗМІЙ» косить високу рослинність. Фото надав Борис Дрожак
«Ти перший, хто це зробив»
Коли ми тестували робот на протипіхотних мінах, то взагалі не переживали. Але якось під час випробувань розмінування танкових мін біля Миколаєва одна з наших машин ледь не перекинулась, а вал застряг у землі після падіння.
Ми зрозуміли, що конструкцію треба покращувати, щоб робот ніколи не могло перевернути, тож почали думати над новими ідеями. Дорогою додому просто взяли з собою в машину міну без тротилу та почали крутити її, аналізувати й шукати рішення. Саме так придумали ще один компонент і новий елемент в розмінуванні — це також стало нашим патентом трохи пізніше.
Річ у тому, що ми створили перший у своєму класі розмінувальний робот і першими в Україні сертифікували машину ланцюгового типу за стандартами НАТО. Нам довелося зібрати величезний пакет документів для комісії, щоб отримати дозвіл на введення її в експлуатацію в ЗСУ.
Окремо треба було пройти військові випробування й задокументувати їх. Зокрема, за технічними умовами наша машина мала витримати підрив на одній протитанковій міні.
Пам’ятаю момент, коли ми вперше успішно протестували так «ЗМІЯ». Я сидів на конференції, розповідав про розмінування та використання штучного інтелекту в цьому процесі, і тут мені дзвонить Богдан: «Вийшло!». Я взяв мікрофон і сказав: «Щойно мені подзвонили й повідомили, що тепер ми можемо розміновувати протитанкові міни».
Нам всі довкола казали, що це нереально, що ми просто витрачаємо час і ресурси. Але одного разу Богдану Змию наснилося, що робот витримає чотири вибухи поспіль. Це звучало нереально, але ми вирішили ризикнути й інвестувати ще більше коштів у випробування. І він справді витримав вибухи! Ми не могли повірити своїм очам і натхненно чекали, що скажуть на такі результати наші друзі-сапери.
Змінили підхід до розмінування
Розмінування великими машинами має свої проблеми. Вони можуть копати більш ніж на 30 см у глибину, але це руйнує структуру ґрунту: змішуються глина й чорнозем, піднімається пил, що шкодить екосистемі. Саперам теж складно працювати в таких умовах, та й використання пального в цих машинах просто колосальне.
Ми пішли іншим шляхом. Наш розміновувач працює на 15 см. Він не копає, а спрацьовує ударно, провокуючи детонацію. У традиційних великих машинах міни просто розбиваються, а ми робимо так, щоб тротил вибухав на місці, а не розлітався.
Борис Дрожак демонструє роботу «ЗМІЯ» історику Тімоті Снайдеру, віцепремʼєрці Юлії Свириденко та Міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову. Фото надав Борис
У «ЗМІЯ» з’явився брат
Згодом у нас з’явилася ідея створити логістичний робот — ми зробили тестову модель і передали її 3-й ОШБр на випробування. З того моменту у «ЗМІЯ»-розміновувача з’явився брат «ЗМІЙ логістичний», який дозволяє перевозити поранених і боєприпаси. Наші розробки вже брали участь у деяких спецопераціях на лініях фронту.
На фото «ЗМІЙ логістичний» евакуйовує причіпною системою «Журавель» робот для розмінування. Фото надав Борис Дрожак
Наш робот намалював 24 картини
Одного разу ми продали картину за мільйон гривень — половину коштів витратили на дрон. Цим дроном намалювали 24 картини, що символізують області України, — замість ланцюгів для розмінування тимчасово поставили на нього швабри. А області, які постраждали від війни, пробили ланцюгами розміновувача. Це не просто мазня — на картинах закарбований рух очищення української землі.
Читайте також: Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин
Одна з них потрапила до Міністерства економіки — потім її передали Женевському центру розмінування. Інші продали: одну за тисячу доларів, іншу за 2 тисячі. Деякі люди просто зберігають їх, бо зараз ціна вже виросла до 10 тисяч.
Окремо ми вдячні данському волонтеру Сьорену Людвігу, який створив франчайзингову платформу для допомоги в розмінуванні України. Зокрема, він залучає своїх громадян донатити й на наш розміновувач. Наразі його збір вже сягнув 176 559,69 данських крон (понад мільйон гривень).
Сьорен Людвіг керує «КНРО ЗМІЙ». Фото надав Борис Дрожак
«ЗМІЯ» придбала найбільша міжнародна організація з розмінування HALO Trust
Робот може розміновувати 0,7 га за день, з яких частина — бойове розмінування, а частина — гуманітарне. Наразі в середньому день в день використовують біля 20 наших роботів.
Rovertech співпрацює з міжнародними партнерами, які допомагають розміновувати українські території. Наприклад, HALO Trust уже придбали одну з машин і планують закупівлю нових. Вони проводять саперні операції по всьому світу й мають намір використовувати як наших роботів, так і великі машини.
«КНРО ЗМІЙ» та «ЗМІЙ ЛОГІСТИЧНИЙ». Фото надав Борис Дрожак
Ми також є партнерами ООН, яка працює над подоланням глобальної продовольчої кризи та зацікавлена у швидкому розмінуванні українських земель. За нашими підрахунками, якщо активно залучити роботи, Україна може повністю очистити більшість сільськогосподарських полів від мін за 10 років, а після закінчення війни роботи зможуть перекваліфікуватись на агросектор.
Українські метеорологи в Антарктиці уперше за весь час досліджень провели паралельне радіозондування атмосфери зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера», яке вже було за 200 кілометрів від континенту.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Що відомо про дослідження
Радіозонд — це пристрій, який підіймається у повітрі на кульці, яку заповнили гелієм. Увесь свій шлях він вимірює низку параметрів й одразу передає дані на землю. Такі дослідження на висоті до 20 кілометрів дозволяють отримати точніші дані для вивчення процесів в атмосфері та прогнозування погоди.
«Одночасний запуск зондів на “Вернадському” та “Ноосфері”, яка вже була за 200 кілометрів від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари й опади в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків»‚ — написали в НАНЦ.
Читайте також: Український полярник, який воював у ЗСУ, повертається в Антарктику після протезування (ФОТО)
Науковці проводили цей експеримент два дні поспіль та запустили по чотири радіозонди. Зі станції дослідження проводили науковці 30-ї експедиції, а з українського судна — учасники 29-ї експедиції та сезонного загону.
«Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє», — розповіла авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева.
ВПЕРШЕ ВІДБУЛОСЯ ОДНОЧАСНЕ РАДІОЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ З «ВЕРНАДСЬКОГО» ТА «НООСФЕРИ» Наші метеорологи провели унікальний експеримент — паралельно запустили радіозонди зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера». Це відбулося вперше за весь час досліджень українців в Антарктиці 🇦🇶 Нагадуємо, що радіозонд — це спеціальний пристрій, який піднімається в повітрі на заповненій гелієм кульці 🎈. Весь шлях він вимірює низку параметрів (температуру, вологість тощо) й одразу передає дані на землю 🌎 Таке «сканування» на висоті до 20 км дає найточнішу інформацію, щоб вивчати різні процеси в атмосфері та прогнозувати погоду. Адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері. Одночасний запуск зондів на «Вернадському» та «Ноосфері», яка вже була за 200 км від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода 🌫. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари ☁️й опади 🌨в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків. Наші полярники проводили експеримент два дні поспіль, загалом запустивши по 4 радіозонди. З «Вернадського» це робили науковці 30-ї експедиції, а з «Ноосфери» — учасники 29-ї УАЕ та сезонного загону. Авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева зауважила: «Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє». Як відбувався скоординований запуск радіозондів, дивіться у відео.
Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Вівторок, 25 березня 2025 р.
Нагадаємо, що ювілейна антарктична експедиція розпочала роботу на «Вернадському» (ФОТО).
Раніше ми писали, що в Антарктиці здійняли прапор «Азову» та втілили мрію захисниці Маріуполя (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
В Україні створили сервіс Hutshub — першу українську платформу для бронювання будинків на природі. Компанія позиціонує себе як локальний конкурент платформ Airbnb та Booking.
Про це повідомили розробники виданню Vector.
Головне про сервіс
Hutshub дозволяє бронювати будиночки серед природи. Зараз платформа перебуває на етапі тестування, але до Hutshub доєдналися вже понад 100 будинків з різних куточків України.
Ідея створення цієї платформи виникала під час пандемії та повномасштабного вторгнення — у часи, коли в українців зростав попит на внутрішній туризм. Тоді розробники Hutshub виявляли проблеми під час пошуку заміського житла як для мандрівників, так і для власників.
СEO компанії Husthub Максим Каркач розповів, що хотів інвестувати в хатинку на природі, та натомість це призвело до того, що він інвестував у цілу екосистему для бронювання будинків.
Читайте також: «Світло, що не згасає»: Усик став обличчям благодійного дропу від ДТЕК та DAMIRLI
В Україні зараз є близько 1500 помешкань, які підпадають під критерії Husthub, із середнім щорічним зростом у 10-15%. У планах компанії об’єднати цей ринок, запустити партнерську екосистему та підтримувати локальні ініціативи у громадах, де розташовані будинки.
Функціонал платформи
Наразі у сервісі працюють такі функції:
- оплата;
- фільтри пошуку;
- чат для комунікації між господарем та гостем;
- попередня верифікація будиночків;
- система двостороннього рейтингу;
- можливість залишати відгуки тощо.
У компанії додали, що невдовзі на платформі з’явиться фільтр для будинків зі знижкою для військових.
Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.
Фото: Husthub для видання Vector
