Суспільство
“Хотіли купити мою іграшку за 300$ замість 300 гривень”. Чому головоломка “ЯкТак” може стати новим символом Києва
“Як так?” – питає турист-норвежець, поглядаючи, як дерев’яні бруски іграшки “ЯкТак” перекочуються між собою, тримаючись лише на самих стрічках. Не вірить, що дивна іграшка – то справа рук українця. Скептично хмикає: “У Китаї купляєте”.
“Як так?” – питає редакція “ШоТам”, дивлячись як дві монети по 10 копійок зникають між брусками головоломки. Хоча як вони могли зникнути, якщо Jaktak – повністю дерев’яна штукенція?
“Річ-то чарівна”, – загадково посміхається у відповідь Сергій П’янков, винахідник іграшки.
У нашій статті пояснюємо:
- як із допомогою іграшки “ЯкТак” можна гарантовано стати чарівником, сказавши лише “чух-чух-чух”(можна замінити на “абракадабра”,”авада кедавра” – все-одно працюватиме);
- як ця іграшка-заморочка може за мить відправити вас у Францію чи Німеччину.
Першу іграшку “ЯкТак” у нас купили чотири роки тому, мало не витягнувши з рук – всю в клею і позначках олівцем. Хлопчику на виставці так сподобалася моя іграшка, що в кінці дня він прийшов з мамою і вона вмовила мене ту іграшку продати. Ми досі шукаємо його – щоб викупити перший екземпляр назад.
Вирішили зробити таку іграшку, тому що коли наші діти були маленькі, ми купили їм найдорожчий вертоліт на радіоуправлінні. Вони 15 хвилин пограли, і він зламався. Тоді ми зрозуміли, що іграшка повинна бути міцною, надійною, цікавою, чарівною і натуральною.
Що таке “ЯкТак”?
По-перше, це назва компанії, засновниками якої є Сергій П’янков та Мирослав Загорський. По-друге, це іграшка-сувенір.
Це шість брусків з вільхи, скріплених між собою звичайними стрічками. Ми спочатку пробували їх і з пластика робити, і лакувати іграшку. Але вирішили зупинитися на вільсі – звичайному полірованому дереві, з якого роблять музичні інструменти.
Сосна – вигідніше звичайно, дешева ж. Але від неї запах є, та і смоли виділяє – тож відкинули цю ідею.
Спочатку ми працювали з дружиною постійно і спали всього по 2-3 години: дружина різала стрічки, я механіку збирав. І ще не вистачало іграшок – такий був попит!
Дітям наших друзів та знайомих іграшка сподобалася. Думки щодо кращого кольорового рішення розходилися, але одне було незмінним: іграшка подобалась дітям та підліткам.
Але в той момент, коли ми з дружиною побачили, що шістдесятирічний чоловік розводить руками над нашою іграшкою, намагаючись змусити зникнути 10 копійок зі словами “чух-чух-чух”, ми зрозуміли – вона не тільки для дітей.
Важливий момент для подальшого розвитку нашої справи трапився на виставці в “Гулівері”, коли до нас підійшов чоловік, купив своїм дітям іграшку, а невдовзі від нього ж ми отримали цікаву пропозицію співпраці.
Цим чоловіком виявився бізнесмен Мирослав Загорський. Він запропонував налагодити виробництво разом і допоміг нам організувати його в Кременці, що на Тернопільщині. Сьогодні процес налагоджений, все благополучно працює.
Оновлена іграшка з доповненою реальністю
Нещодавно ми зачаїлися на півроку – розробляли оновлену версію “ЯкТак” – іграшку-сувенір з доповненою реальністю. Ми зробили сім різних іграшок. Кожна зроблена в кольорах прапора якоїсь із семи країн: України, Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Польщі та США.
До кожної з семи іграшок пріклеплене відео із визначними пам’ятками країни, яку іграшка представляє. Відео авторські і розроблялися на замовлення.
Для того, щоб побачити відео, вам потрібно:
- встановити додаток Live Portrait собі на телефон;
- включити його і навести на лого “ЯкТак” – відео запуститься автоматично.
Ми хотіли, щоб людина віртуально змогла повернутися в ту країну, де купила такий сувенір. Коштує такий сувенір 350 гривень – ми дійсно хочемо, щоб це було доступно.
Сучасна дитина сприймає світ через телефон. Якщо дитина вивчає географію – чому б не робити це віртуально з нашою іграшкою? Дорослі ж оцінять “ЯкТак” як оригінальний сувенір, який можна подарувати закордонному другу.
Хто купує?
Якось на Новий рік одна матуся зателефонувала нам і замовила іграшку своїй шестирічній дитині. Тому що хлопець написав листа дідові Морозу: “Дорогий дідусю Мороз! Дуже прошу, принеси мені на Новий рік іграшку “ЯкТак”. Але щоб ти довго не шукав, зайди на сайт jaktak.com.ua “
Іграшка подобається не тільки дітям, а й дорослим.
Якось у нас замовила чотири іграшки велика компанія програмістів. Через 5 хвилин всі чоловіки офісу почали робити фокуси з “ЯкТак”, а через півгодини я отримав замовлення від компанії на 30 іграшок. Для них це і зарядка для рук, і перезавантаження.
У той же час молода креативна вчителька з Полтави замовила нам таких іграшок на цілий клас: за допомогою наших іграшок школярі вивчають там цифри і букви – наприклад, вони повинні самі сформувати цифру “1”. Точно так же вона вчить їх і фігурам – квадрати, трикутники – дитина сама повинна спробувати їх скласти.
Є ще такий сегмент наших споживачів, як люди з травмами рук. Для них іграшка як зарядка після переломів.
А для діток з ДЦП та аутизмом наша іграшка – це фізичне навантаження і концентрація уваги.
Багато іграшок завозимо в дитячі будинки, і в дитячі кардіоцентри.
Хто виготовляє іграшки
У нас працюють переважно жінки, бо іграшка потребує лагідних рук, терпіння, теплої уваги.
Одна іграшка виготовляється близько години. Але ви повинні 100 штук таких іграшок зробити, перш ніж навчитеся робити якісні “ЯкТак”.
Із задоволенням беремо до нас на роботу людей з інвалідністю. Практика показує, що це дуже акуратні і старанні працівники. Так одна дівчинка з проблемами слуху пройшла у нас практику і тепер написала заяву про прийом на роботу. Її подружки поїхали заробляти до Польші – а як повернуться, і їх покличемо.
“Ми – гаранти якості нашого продукту”
Ми дуже дорожимо якістю, у нас дуже багато іграшок другого сорту, які ми не продаємо, не можемо подарувати – і викинути шкода.
Напевно, відправимо на утилізацію, тому що якщо люди купують продукт у нас, вони повинні бути чітко впевнені, що це якість. Ми виступаємо гарантами якості і відповідаємо за свій продукт повністю.
Кожна стрічка перевіряється на наявність дефектів і цяточок, потім ці стрічки гладяться, потім ріжуться і ще раз перевіряються. Кожна іграшка кожної партії перевіряється нашим начальником цеху. Це дорого і в якійсь мірі невигідно для нас, але зате ми пишаємося цим продуктом і можемо за нього поручитися.
Контроль якості і захист від підробок
Були випадки, коли іграшку намагалися скопіювати. Якось в один момент пролунав дзвінок і нам сказали: “Я купив у вас іграшку, якась вона неякісна. У сина розвалилася в руках “.
Коли людина запитує, наскільки іграшка міцна, я завжди кажу: “Якщо ви при мені зараз її розриваєте, я вам дарую будь-яку іграшку, якщо ні – сплачуєте подвійну ціну (звичайно, ніхто потім подвійну ціну не платить, просто переконлива демонстрація якості)”.
Зустрілися з людиною – а це не наша іграшка: без упаковки, інший вид деревини, неохайно зроблена. Ми стали цікавитися, де таку підробку купили. Виявилося, це стажер, якого ми не взяли на роботу – зібрав кількох людей і почав підробляти продукт. Використовували навіть наше відео для реклами – а працювали вчорну.
Захистити іграшку вдалося – адже у нас є патент і зареєстрована торгова марка.
Але до нової версії іграшки ми прикріпили відео за допомогою технологій доповненої реальності, де я демонструю, на що здатна іграшка. Як додаткове підтвердження того, що перед вами оригінал, а не підробка.
Вихід на міжнародний ринок
Нещодавно був випадок з норвежцем: він був упевнений, що ми десь на “Алі-Баба” замовляємо іграшку, і продаємо китайське, видаючи за своє. А один іноземець на ярмарку готовий був віддати за іграшку 300 доларів і здивувався, дізнавшись, що я мав на увазі 300 гривень.
Попит на них величезний і ми плануємо потихеньку висуватися на міжнародні ринки. Для цього зараз зробимо сертифікати якості європейського зразка.
Плануємо 8-10 тисяч іграшок на місяць випускати. Хочемо, щоб іграшка стала одним із символів України в майбутньому – як київський торт чи сухе варення. Бо ж річ-то чарівна.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
