Суспільство
Історія українки, яка стала останньою принцесою Кореї (ВІДЕО)
Як українка з родини шахтаря стала останньою принцесою Кореї.
Про невигадану історію Попелюшки розповідає ШоТам.
Заради неї нащадок корейського імператора пішов проти традицій і вчив українську мову.
«Невтямки, як я, українська дівчина з шахтарської Пенсильванії без жодних зв’язків, могла опинитися в такому місці. Таке не сплануєш — це неможливо спланувати», — Юлія Муллок, принцеса Кореї.
Майбутня принцеса народилася в родині українських емігрантів
Юлія Муллок народилася в 1923 році у Філадельфії в багатодітній родині українських емігрантів. Її батько працював у шахтах Пенсильванії, а мати була домогосподаркою. Коли США вступили у Другу світову, 19-річна Юлія пішла служити до війська.
«Я колись натрапила на статтю американської журналістки Шейли Мікаелс. Зі слів Юлії Муллок і того, що Шейла записує у статті, Юлія була однією з перших жінок у ВМС США, якій дозволили працювати з навігацією кораблів», — Уляна Скицька, журналістка.
Читайте також: Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)
Після закінчення війни Юлія отримала статус ветеранки, і це відкрило їй можливості для навчання. Адже статки родини не дозволили б їй отримати вищу освіту.
Юлія вивчилася на дизайнерку інтер’єрів і працювала бібліотекаркою в найкращій архітектурній компанії Нью-Йорка. Саме ця компанія розробляла скляну піраміду для Лувру. Але Юлія не відчувала себе реалізованою, тому наважилась на переїзд.
«Щось у житті не складалося: їй вже було за 30 років, вона неодружена, без творчої реалізації, і вже дуже хотілося змін. Її друг запропонував поїхати в Іспанію та розробляти інтер’єр одного з готелів. Юлія погодилася», — Уляна Скицька, журналістка.
Знайомство з останнім принцом Кореї
Перед від’їздом жінка шукала орендаря для квартири, і на оголошення відгукнувся її колега — кореєць Ї Гу. Але вона навіть не здогадувалася про справжні наміри чоловіка…
«Під час вечері сказав, що вже багато часу шукав приводу для знайомства. Під час цієї розмови, щоб показати, мабуть, серйозність своїх намірів, Ї Гу сказав декілька фраз українською мовою», — Уляна Скицька, журналістка.
Ї Гу зізнався в коханні, і Юлія погодилася заради нього залишитися в США. Уже потім вона дізналася, що її коханий — останній принц Кореї, нащадок монаршої династії Чосонів. Маєтки родини націоналізували, а Корея вже була президентською республікою.
Одружилися в українській католицькій церкві
Проте родина зберегла імператорські титули. У 1959 році заради Юлії Ї Гу погодився одружитися в українській католицькій церкві в Нью-Йорку. Пара жила на Гаваях, а в 1963 році монаршій родині дозволили повернутися до Південної Кореї.
Вони жили в Сеулі. Юлія займалася благодійністю — за добрі справи її навіть називали «великою матір’ю». Власних дітей у пари не було, і Юлія вирішила вдочерити дівчинку, яку назвала Євгенією.
«Це був шок, тому що клан Часонів правив Кореєю з 1392 року й до початку 20 століття. І сказати клану, що їхній рід не матиме прямого нащадка, а натомість продовжиться сиротою — це було нечувано. Але Юлія на це пішла», — Уляна Скицька, журналістка.
Читайте також: «Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько
Родина принца не схвалила вчинок Юлії та вважала, що Ї Гу потрібен законний нащадок. Стосунки Юлії та Ї погіршилися. Вони почали жити окремо, а за 8 років офіційно розлучилися. Але Юлія продовжувала носити обручку… І через роки, коли давала інтерв’ю журналістам, пояснила чому.
«Так, мені здається, що я досі кохаю його», — Юлія Муллок, принцеса Кореї.
Ні Юлія, ні Ї не одружилися вдруге, і в принца не народився нащадок. Ї помер у Японії у 2005 році. Юлія дізналася про це з новин і приїхала попрощатися. Вона прожила ще 12 років і померла на Гаваях, коли їй було 94.
Жінка завжди відчувала себе українкою та дивувалася тому, якою непередбачуваною може бути доля.
«Юлія ніколи не була в Україні — Корея фактично стала її другою батьківщиною. Але вона себе описувала як українську дівчину з шахтарської Пенсильванії, якій доля зробила ось такий подарунок як принц і життя в палаці. І вона вважала, що таке не придумаєш — таке тільки стається. Життя цікавіше, ніж будь-який фільм», — Уляна Скицька, журналістка.
Нагадаємо, модель українського походження Кароліна Шіїно перемогла на конкурсі «Міс Японія-2024».
Раніше ми повідомляли, що Юлія «Тайра» Паєвська у Білому домі отримала нагороду «Найхоробріша жінка світу».
Суспільство
Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України» оголосив аукціон зустрічей «Прихистки добра», щоб зібрати 2 мільйони гривень на шість прихистків для переселенців старшого віку. В аукціоні розігрують зустріч з письменниками, підприємцями та музикантами.
Про це повідомила пресслужба фонду.
Мета збору
У шести прихистках мережі Карітас — в Бориславі, Івано-Франківську, Коломиї, Тернополі, Чорткові та Одесі — зараз мешкають 154 людини старшого віку. Через скорочення міжнародного фінансування «Карітас України» просять про допомогу, аби ці люди й надалі могли отримувати безпечне житло, медичну допомогу, харчування, гігієнічні засоби, психосоціальні послуги та догляд.
Читайте також: Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення
Мешканці шістьох прихистків — це переважно вимушені переселенці старшого віку, одна з найуразливіших категорій населення під час війни. Більшість з них самотні, з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Раніше ці бабусі й дідусі мешкали у Лимані і в Курахово, на сході і на півдні, але через постійні загрози з боку рф евакуювалися.
З ким можна зустрітися
Для участі у зборі треба зробити доброчинну ставку. Так можна виграти зустріч з лідерами думок за кавою, на прогулянці чи онлайн Розіграш проводять на інстаграм-сторінці аукціону. Аукціон триватиме до 29 травня до 23:00. Переможцем стає той, чия ставка підіймається найвище Початок — 2 тисячі гривень, один крок — 200 грн.
В аукціоні вже беруть участь: Оксана Забужко, Ірена Карпа, Артем Бородатюк, Костянтин Розенштраус-Макаров, Антоніо Лукіч, Тетяна Трощинська, Євгенія Клепа, Антон Птушкін, Лілія Пустовіт, Євгенія Кузнєцова, Роман Бахарєв, Олександра Матвійчук, Марина Саприкіна, Елизавета Фещенко, Володимир Луцик, Тарас Панасенко, Саша Ганапольська, Софія Андрухович.
Також на збір можна зробити довільну пожертву
Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.
Фото: фейсбук-сторінки «Карітас Україна» та проєкту «Прихистки добра»
Суспільство
Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї. Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.
Про це повідомили в ГУР Міноборони України.
«Життя після ампутації є!»
Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless. Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній.
Розвідники піднялися на висоту 5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»
Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро
Місія проєкту
Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями.
«Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками», ― розповіли ветерани ГУР.
Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: ГУР Міноборони України
У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.
Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».
Мрії, які можуть стати реальністю
Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки, цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.
Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками.
Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].
Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.
Про фестиваль
«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.
Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).
Фото: БФ «Місто Добра»
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...