Колонки
«Луганські» на крутих автівках та «мовне питання»: як виникають стереотипи про переселенців та чому їх варто позбутися
Вісім років тому я відвідала один із заходів, що мав на меті подолати стереотипи про переселенців. Тренінг проводився для місцевих журналістів, а мене запросили як «три в одному»: журналістку (моя перша вища освіта – журналістика), переселенку та громадську діячку, яка допомагає внутрішньо переміщеним особам. На жаль чи на щастя, але майже весь тренінговий день мені довелося коментувати купу несправедливих, недоречних та помилкових висловлювань. Наприклад про те, що всі, хто живуть на Сході України, хочуть «відколотися» до росії. Проте наприкінці заходу організатори подякували мені за кожен коментар й визнали, що самі мали певні стереотипи стосовно «східняків».
Як з’являються стереотипи
Звісно, уникнути стереотипів повністю не вдасться ніколи, бо так працює мозок у кожної людини, де б вона не народилась – на Сході, Заході, Півночі чи Півдні. Проте стереотипне мислення може нашкодити конкретним людям, вам та суспільству в цілому. Бо стереотипи є основою маніпулятивних технологій, якими користуються й автори української пропаганди (так, вона є!), й наш спільний ворог – російська федерація. Саме «переселенські» кліше наразі є одними з найшкідливіших для України, бо мають на меті розділити суспільство та підвищити градус конфлікту.
Темп життя змінюється, люди надшвидко вимушені ухвалювати певні рішення, якось реагувати на події навколо них. Поведінкові стереотипи значно спрощують ці процеси, бо ми намагаємося економити найцінніший зараз ресурс – час. При цьому упередження, які будуються на емоціях, раптовій зміні ситуації, обстрілах, страху, розгубленості або браку інформації – «прекрасний» фон для розквіту маніпуляцій. Зручно, коли є хтось, на кого можна спрямовувати свої негативні емоції.
Коли ми використовуємо стереотипи про переселенців, то забуваємо, що кожну людину варто розглядати індивідуально, а не вішати ярлики «луганських» чи «донецьких».
Цікаво, що під час повномасштабного вторгнення люди поїхали також з південних регіонів, з півночі України та Київської області, але досі в публічному просторі, коли треба підняти маніпулятивну хвилю, посилаються переважно на вихідців зі східних областей.
Як правило, це твердження «донбаські не воюють в ЗСУ» та про переселенців, які «лише хочуть отримати гуманітарку», «не прагнуть шукати роботу», «їздять на крутих машинах», «жахливо ставляться до орендованого житла».
Найпопулярніше – «мовне питання» від «яка чиста українська, не може бути, що ви зі Сходу» до «понаїхали російськомовні – тепер росія прийде до нас». Та й автівка з номерним знаком Луганської області для поліціянтів залишається «більш підозрілою» ніж та, що має харківські чи херсонські або запорізькі номери, хоча в усіх цих регіонах є окуповані громади.
Як подолати стереотипне ставлення до переселенців
- Дивитися на людину, а не на її статус або місце народження.
- Пам’ятати, що переселенцям також потрібні гроші. Деякі з них змогли зберегти роботу, бо працюють онлайн. Ті, хто не мав такої можливості насамперед намагаються працевлаштуватися, щоб мати гідний рівень життя для себе та родини. Щодо людей, які не працюють, то погодьтеся – серед мешканців приймаючих громад також є чимало безробітних.
- Зрозуміти, що люди найбільше сумують не за матеріальними речами, а за рідним краєм. А ще за оточенням, мріями та планами, які вони мали. За можливістю здійснювати особистий вибір, а не той, що змушені робити внаслідок жахливої агресії росії.
- Прийняти те, що залишити в поганому стані орендоване житло може й місцевий мешканець.
- Знати, що на фронті зараз чимало людей, які також є переселенцями та вже втратили рідний дім, але не хочуть втратити країну.
- Зрозуміти, що крута автівка – це, можливо, єдине, що має ця родина, в якої вже знищили будинок.
- Пам’ятати, що російськомовні місцеві є в усіх регіонах – такі вже наші реалії.
- Погодитись, що переселенці є ресурсом для громад. Вони не тільки можуть замінити тих, хто з початком активної фази війни поїхав за кордон, а й перевозять свій бізнес, створюють нові робочі місця, вкладають у приймаючі громади свої сили та енергію, волонтерять. А ще організовують свої ініціативні групи та залучають проєкти з розвитку саме на місцях, бо знаходяться у фокусі уваги міжнародних організацій.
Для чого варто протистояти стереотипам
- Щоб не дозволити маніпулювати та розділяти країну на шматки.
- Для повноцінних інтеграційних процесів, які зміцнюють громади та дають їм поштовх до розвитку навіть в складних умовах воєнного часу.
Про залучення переселенців до змін на місцевому рівні ми вже згадували в цьому тексті.
Повномасштабна війна стала значним потрясінням для багатьох. Періодичні обстріли навіть у відносно безпечних регіонах вводять людей в стан стресу, тож їм стає складно спілкуватися й адекватно реагувати на прості ситуації. Не завжди можна спрогнозувати, що саме для цієї людини стане спусковим гачком: які слово, фраза, жест чи ситуація викликає певну реакцію.
Іноді достатньо банального оголошення про видачу гуманітарної допомоги для ВПО, як під ним розгорається запекла дискусія про доцільність та необхідність підтримки й жителів приймаючої громади.
Водночас далеко не всі, хто виїхав із зони бойових дій чи пережив сильні потрясіння загалом, будуть психологічно травмовані. Вони зростають, зміцнюються та ніби загартовуються пережитим. Тож звертати увагу на використання стереотипів та провокації з власного боку треба усім.
Звісно, відмовлятися від них дуже важко. Ще важче відстежувати свій процес мислення, відверто зізнаватися собі в тому, що ви керуєтесь стереотипами, що ця думка не є вашою, а нав’язана зі сторони. Але якщо спробувати та дозволити собі це розуміння, тоді руйнується звичка, розвінчуються стереотипи про переселенців, і власним мисленням ми починаємо відбудовувати свою свідомість.
Як боротися зі стереотипами
Тож, які можуть бути рекомендації у цій складній темі як для переселенців, так і для мешканців приймаючих громад? Щоб зайвий раз не розпалювати стереотипні упередження:
- працюйте над особистим критичним мисленням;
- розвінчуйте стереотипи власними аргументами та конкретними прикладами;
- слідкуйте за роботою ЗМІ та акцентуйте на дискримінаційних висловлюваннях, які є недоречними;
- гуртуйте нових мешканців громад над суспільно важливими темами розвитку на місцевому рівні;
- розповідайте історії військових-переселенців;
- висвітлюйте позитивні приклади тих, хто почав своє життя з початку в іншому регіоні.
Громадським організаціям при написанні проєктів варто звертати увагу на підтримку не тільки переселенців, а ще й місцевих мешканців. А також використовувати ресурсність активних ВПО, щоб допомогти громаді.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Це авторська колонка Наталії Єсіної. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Колонки
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.