

Суспільство
Громада на Тернопільщині виграла грант та облаштувала молодіжний простір із відеостудією
Озернянська громаді Тернопільської області за грантові кошти запустила молодіжний простір та відеостудію.
Про це повідомили на сайті Програми U-LEAD з Європою.
Зазначається, що грант на створення молодіжного простору виграла місцева громадська організація «Жива громада». Ідея з облаштуванням такого простору виникла в громаді ще до повномасштабного вторгнення, але втілити її вдалося фактично за рік від часу, коли про це йшлося на зустрічі громадських активістів.
«Нам дуже хотілося в селі Озерне щось зробити, щоб показати тим хлопцям та дівчатами, які зараз на війні та згодом повернуться, що ми тут не сиділи склавши руки, а працювали. Дивлячись на сусідні громади, в яких активно розвивається молодь та знаходить ресурси для реалізації своїх задумів, ми й дійшли до висновку, що в Озернянській громаді необхідно створити молодіжний простір», – зазначив керівник проєкту Назарій Наджога.
Від ідеї – до грантової заявки
Завдяки співпраці з регіональним офісом «U-LEAD з Європою» у Тернопільській області активісти дізналися про грантовий конкурс від YouthUp. Для представників громади та громадської організації експерти U-LEAD провели онлайн-консультацію, яка започаткувала напрацювання проєктної заявки.
За словами Наджоги, молодіжний простір – це місце, де молодь буде гуртуватися та спілкуватися, а відеостудія, яка діятиме на його базі, – це своєрідний магніт для молодих людей, можливість навчитися створювати якісний фото- та відеоконтент.
«Підтримка від U-LEAD була важливою, експерти допомогли окреслити кістяк проєкту, виокремити його ключові складові. Це стало основою для подальшої роботи над грантом, додало нам впевненості та розуміння для формування якісної заявки», – додав Наджога.
Як витратили грантові кошти
Завдяки гранту «Жива громада» закупила комплект меблів, необхідних для облаштування молодіжного простору, а для роботи відеостудії – сучасну техніку. Відтак, є можливість працювати на потужному персональному комп’ютері, функціонал якого дозволяє опрацьовувати відео- та фотоматеріали в професійних програмах.
Також активісти придбали якісний фотоапарат, на якому молодь опановує мистецтво фотографії. За його допомогою жителі громади зможуть у молодіжному просторі зробити фото на документи. Особливо важливо це для людей третього віку, які не завжди мають можливість поїхати та отримати таку послугу в іншому місті.
Крім того, у межах проєкту провели майже 20 навчальних заходів. Нині молодь працює над сценарієм короткометражного фільму про свою громаду, який планують самостійно відзняти та спробувати себе в ролі акторів і режисерів. Також четверо підлітків уже взяли участь у зйомках короткометражки, знімальна команда якої складається з їхніх однолітків з Тернополя.
«Для нас важливо створювати нові можливості для молодих людей, щоб вони могли реалізовувати себе та втілювати свої ідеї. Зараз для них проводяться навчання та різноманітні заходи», – зазначив секретар Озернянської сільради Назар Романів.
Нагадаємо, гомада селища Іванкове на Київщині благодійними майстер-класами збиратиме гроші на відновлення місцевого історико-краєзнавчого музею.
Також ми писали, що у Дубовецькій громаді Івано-Франківської області колишню лікарню перетворили на прихисток для переселенців.
Фото: u-lead.org.ua.
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»