Суспільство
Глинянський візерунковий текстиль визнали культурною спадщиною України
До нематеріальної культурної спадщини України увійшов елемент зі Львівщини, а саме — глинянський візерунковий текстиль.
Про це повідомили на сайті Львівської обласної військової адміністрації.
Зазначається, що відповідний наказ підписав міністр культури та інформаційної політики України.
Про зародження текстилю у Глинянах
Глиняни – місто у Золочівському районі, розташоване за 40 км від Львова. Відоме своєю традицією килимарства і ткацтва. Ткацтво у Глинянах було одним із найважливіших промислів зі середини XVIII століття, тут навіть виготовляли вітрила для флоту Польщі.
Із технічним прогресом потреба у такому виробництві згодом зникла, тож у місті, де чи не кожна господиня вдома мала ткацький верстат, почали робити килими. Таке виробництво «на дому» у Глинянах об’єднав у загальне ремесло глинянський священик Филимон Решетолович наприкінці ХІХ століття. Він заснував офіційне ткацьке товариство, яке стало основою у формуванні килимарства як великого промислу у місті, а також відкрив фабрику.
Читайте також: Примаченко чи Приймаченко? А хто це взагалі? 12 фактів-запитань про українську генійку наївного мистецтва
Занепале після Першої світової війни виробництво у Глинянах взявся відроджувати підприємець Михайло Хамула, який і прославив на весь світ глинянські килими. Згодом їх продавали магазинах у Ґданську, Варшаві та Парижі. Втім із приходом радянської влади легендарне виробництво націоналізували, а Хамулі через переслідування довелось втікати за кордон. Із 1993 року килимарська фабрика у Глинянах перестала остаточно працювати.
Місцеві мешканці Глинян зберегли традицію ткацтва і килимарства, тож досі плетуть килими та інші подібні вироби для себе. Також у місті є навчально-виробничий комплекс «Мозаїка», де облаштували музей глинянського килимарства, а також проводять навчання й майстер-класи. Заклад відкрили за ґрант Євросоюзу.
Про Глинянський візерунковий текстиль
Глинянський візерунковий текстиль — це широкий асортимент рукотворних художніх тканин. Це вишивані і гладко ткані, ворсові вовняні і шовкові килими, ткані та вишивані заслони на вікна і двері, накриття на стіл і ліжка, рушники, ткані і вишивані святкові жіночі фартухи, святкове вбрання, весільні строї, сценічні костюми, трикотажні вироби – светри, безрукавки, жіночі костюми тощо.
Читайте також: Бойові завдання? Не все так просто. До чого готуватися жінкам, які прагнуть мобілізуватися – відповідає військова
Особливо популярними були і залишаються рукотворні гладкоткані килими. Для їхнього виготовлення є два способи. До прикладу, рахункова техніка ткання, яка уможливлює відтворення складних високохудожніх тканин.
Також побутує й інша техніка як-от виготовлення гобеленів на горизонтальних кроснах за рисунком під бердо. Ці два способи урізноманітнюють глинянські візерункові килими, не кажучи вже про величезну кількість узорів, які тут побутують – геометричні, квіткові, сюжетно-тематичні тощо.
Дивіться відео: Гетьманша із Полтави та благодійниця: вийшов мульфільм про Єлизавету Милорадович
Окремо виділяється вишивка Глинян та околиць Зокрема, у цьому контексті виділяються вишиті покривала на ліжка, рушники, обруси, покривала на скрині тощо, в яких поряд з прадавніми знаками та символами присутні написи, які відображають прадавню мрію українців про відновлення незалежної держави, з такими написами як: «Боже Великий, Єдиний, Русь-Україну Храни», «За Україну, за її волю», із зображеннями синьо-жовтих прапорів, тризуба, герба Галичини – лев з короною, тощо.
Нагадаємо, Гуцульське бондарство визнали надбанням культурної спадщини України.
Також Надсянську говірку на Львівщині внесли до списку культурної спадщини України.
Фото: loda.gov.ua.
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі