Суспільство
Гетеборзький кінофонд підтримав український кінопроєкт «Ля Палісіада»
Кінопроєкт Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» (La Palisiada) отримав підтримку Гетеборзького кінофонду.
Про це повідомила пресслужба Держкіно України.
Зазначається, що новостворений Гетеборзький кінофонд оголосив перші три підтримані фондом проєкти, відібрані з понад тисячі заявок.
Одним із них став український фільм «Ля Палісіада».
Стрічка Сотниченка отримає від Швеції 34 тис. євро на роботи із завершення фільму.
Сюжет кінокартини
Події «Ля Палісіада» розгортаються в Україні в 1996 році, за декілька місяців до підписання протоколу №6 Європейської конвенції з прав людини. Цей протокол передбачав відмову від смертної кари, яка дісталася Україні в спадок від СРСР: Україна мала один із найвищих показників смертних вироків у світі.
Читайте також: «Я піду в далекі гори». П’ять українських фільмів про Карпати
«Ля Палісіада» знімають в особливому стилі – поєднуючи плівкове зображення та сучасні цифрові технології.
Для зйомок епохи 90-х автори фільму використовують ретрокамеру, останні вцілілі касети для якої замовляють по всьому світу.
Стрічка створюється кінокомпаніями ВІАТЕЛ та Сучасне Українське Кіно за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Українського культурного фонду.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Прем’єра фільму «Ля Палісіада» запланована на 2022 рік.
Нагадаємо, Європейський дистриб’ютор New Europe Film Sales придбав права на фільм українського режисера.
Як ми повідомляли раніше, з 15 липня виходить у прокат документальний фільм-подорож «Зарваниця».
Усі фото: usfa.gov.ua.
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...