«Фактор-Друк» випустила першу книгу після російського ракетного удару (ФОТО)

У Королівському музеї зброї Великої Британії (The Royal Armouries) презентували виставку «Історія однієї шаблі». Центром експозиції стала шабля гетьмана Івана Мазепи кінця 17 століття. Відкриття виставки присвятили поєдинку між Олександром Усиком і Даніелем Дюбуа за абсолютне чемпіонство світу з боксу у надважкій вазі.

Про це повідомили в Чернігівські ОДА.

Саме цю шаблю український боксер підняв після перемоги над Тайсоном Ф’юрі у грудні 2024 року. Українську реліквію на час виставки перевезли з Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського. Побачити шаблю Мазепи у Лондоні можна буде з 18 липня до 3 серпня.

Шаблю гетьмана Мазепи розмістили в Білій вежі (White Tower). Цю найдавнішу частину Лондонського Тауера в 11 столітті звів Вільгельм Завойовник. Понад 700 років тут збирають одну з найвпливовіших колекцій історичної зброї у світі. Тауер — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, яким опікується організація Historic Royal Palaces. Щороку його відвідує понад 3 мільйони людей.

Читайте також: У Лондоні презентували трансформовану статую з протезом на підтримку України (ФОТО)

Організували експозицію громадська організація UKRAINE WOW, музей The Royal Armouries, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського у партнерстві з компанією Ajax Systems. А історичним наповненням виставки опікувалися українські історики Сергій Плохій та Олексій Сокирко, які акцентують увагу на багатогранній постаті Мазепи — гетьмана, дипломата, воїна, мецената. 

Нагадуємо, що Усик на відкритому тренуванні в Лондоні вдягнув футболку Free Azovstal defenders (ВІДЕО).

Фото: зі спільного допису в інстаграмі UKRAINE WOW, Ajax Systems та інших партнерів

12-13 липня ураганом пошкодило дах друкарні «Тріада-Пак», а під дощ потрапили шкільні підручники, які тут друкує та зберігає видавництво «Ранок». Наразі на підприємстві вдалося повністю відновити роботу.

Про це повідомив гендиректор видавництва «Ранок» Віктор Круглов

В коментарі для «Читомо» Круглов поділився, за попередніми розрахунками, збитки для друкарні склали близько 6,5 мільйонів гривень. Директор видавництва додав, що страхові компанії відмовляються компенсувати цю суму через те, що підприємство знаходиться у зоні бойових дій, а саме на Харківщині.

Попри це, доставку підручників до шкіл завершать у липні без затримок. Щоб мінімізувати простої, видавництво доставляло деталі літаком за значні кошти. Адже основні втрати — пошкоджені готові підручники, папір, а також техніка для друку.

Наразі роботу підприємства повністю відновили, у фейсбуці Віктор Круглов розповів:

«Усе зупинилося, частина готових накладів пошкоджено. Уявіть мої відчуття. Тепер можна видихнути. Роботу друкарні відновлено. Працюємо».

Нагадуємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.

Також ми писали, що з окупації врятували ще одну велику групу дітей, які зазнали переслідувань та знущань.

Фото обкладинки: Віктор Круглов для медіа «Читомо»

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині. Вона об’єднує громади Полтавської, Сумської та Харківської областей спільною історико-культурною спадщиною та подібною рецептурою, формами й символікою.

Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

Що відомо про цю традицію

Обрядову випічку готують раз на рік у період різдвяних свят — переважно в родинному колі або разом із сусідами та друзями. Пряники мають локальні назви: «панянки», «барині», «коники», «вершники», «пташки». Наприклад, на Полтавщині у Котелевській громаді цю випічку називають «панянками»: їх фарбують буряковим соком, прикрашають білою глазур’ю та традиційними завитками.

На Сумщині у межах Охтирського району печуть пряники під назвами «панянки», «барині», «коники» з розписом різнокольоровою глазур’ю. На Харківщині випікають «коників», «коней», «баришень», а також пряники у вигляді півників і зірочок, які декорують завитками.

Читайте також: «Заплітання долі»: весільний обряд зі Львівщини внесли переліку нематеріальної культурної спадщини

Дівчаткам дарують пряники у вигляді панянок — як символ жіночності та добробуту, а хлопчикам — коників, як символ мужності й сили. Найбільшу та найгарнішу випічку призначають для хрещеників. Традиція має кулінарне й символічне значення, пов’язане з різдвяними обрядами, побажаннями добробуту та єднанням громади.

Нагадаємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.

Фото: сайт МКСК