Суспільство
Експорт українського меду до Японії збільшився уп’ятеро
Українські виробники нарощують постачання меду до Японії. За п’ять років експорт українського меду до Країни Вранішнього Сонця збільшився більш як у п’ять разів – з 19 до 96 тонн. Про це повідомили у “Союзі пасічників України”, пише Delo.UA.
Скільки продали?
“Якщо у 2014 році до цієї країни було поставлено всього 19 тонн українського меду, то за підсумками 2017 р. – 96 тонн”, – йдеться у повідомленні.
Японські покупці споживають близько 51 тис. тонн меду на рік, із яких лише 5% – з японських пасік. У грошовому еквіваленті обсяг місцевого ринку у 2017 році склав 561 млн дол.
Близько 70% меду в Японії імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. І на місце китайському меду прийшов український.
“Через проблеми з якістю, а іноді і фальсифікацію китайської продукції, український мед тут припав до смаку”, – зазначили у “Союзі пасічників України”.
Читайте також: Індія відкрила свій ринок для українських яблук
Які особливості японського ринку?
Японці готові купувати українську продукцію дорожче, ніж США або ЄС, але і вимоги у них набагато жорсткіші. Вони в основному люблять фасований, виключно рідкий продукт, найчастіше – світлий, прозорий. Популярний у Японії мікс рапсового і акацієвого меду. А якщо на етикетці вказано, що він натуральний – тоді продукт цінується ще більше.
Як повідомляється, підприємство-експортер і його потужності мають бути сертифіковані за одним із міжнародних стандартів харчової безпеки. В Україні компанія-експортер повинна мати дозвіл на експорт меду до Японії. Крім того, така компанія має бути зареєстрована у держоргані, який контролює імпорт продуктів харчування і медикаментів до Японії.
А українцям залишиться?
В Україні виробляється значно більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється близько 70% і 30% української продукції.
Наша країна входить до топ-5 світових виробників меду. Більша частина продукції – експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), у 2017 році українські пасічники експортували близько 68 тис. тонн меду на 134 млн дол.
У компанії “Асканія-Пак” (Київ) повідомили, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року).
[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]
У Чернігові священники пристосувалися до умов війни, пропонуючи можливість проводити хрещення дітей у дистанційному форматі. Таку практику запровадили в окремих храмах міста після початку повномасштабного вторгнення росії.
Про це повідомляє ресурс Cheline.
Настоятель Кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини Роман (Кіник) розповів, що хрещення іноді проводять за допомогою відеозв’язку. Це рішення стало актуальним через те, що хтось із родичів чи хрещених батьків перебуває на фронті.
Читати також: У Києві створили онлайн-довідник для підтримки ментального здоров’я
Чому такий підхід зараз важливий
«Буває, що батьки хочуть обрати хрещеного, але він зараз захищає Україну. У таких випадках вмикають телефон, і хрещений виходить на зв’язок. На місці є дружина хрещеного, яка тримає телефон, і він долучається до таїнства», — пояснює отець Роман.
Священник зазначає, що цей формат не суперечить церковним канонам. Людина, навіть перебуваючи онлайн, духовно бере участь у хрещенні, що робить його повноцінним. Після повернення хрещений зможе взяти дитину на руки, подарувати їй свою любов і тепло.
Нагадаємо, що на Харківщині створили підземний освітній простір для дітей (ФОТО).
Фото: Valerii Sorokin.
Наступного року в Україні можуть запрацювати кілька аеропортів. Технічні й організаційні умови для цього вже є, але потрібне політичне рішення.
Про це заявив мер Львова Андрій Садовий в інтерв’ю виданню «Твоє місто»
Досвід Ізраїлю: аеропорт Тель-Авіва під час війни
Садовий навів приклад Ізраїлю, де аеропорт Тель-Авіва продовжував працювати навіть у часи воєнних дій. Летовище стало «єдиним мостом», що з’єднував країну зі світом.
«Літаки ізраїльських авіакомпаній мають спеціальне обладнання під крилами для захисту в разі небезпеки. Світ уже має такі рішення. У нас немає іншого варіанту — ми повинні виживати та жити, навіть у час війни», — зазначив мер Львова.
Читати також: «Укрзалізниця» запускає новий щоденний потяг до Будапешта
Де саме відкриють аеропорти, Садовий поки не уточнив, проте наголосив, що Україна має всі шанси успішно перейняти міжнародний досвід і відновити повітряне сполучення.
Нагадаємо, що українська авіакомпанія відновила регулярні рейси з Кишинева.
Фото: ЗУАП.
Будинок створили на 24 квартири, у яких житимуть поранені переселенці, які проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN Ukraine. Житловий комплекс складатиметься з восьми будівель, які будуть повністю інклюзивними.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Квартири, які передаватимуть мешканцям, будуть із готовим ремонтом, меблями та необхідною технікою. Люди зможуть жити у будинках до року. Під час проживання пацієнти UNBROKEN Ukraine будуть під наглядом лікарів.
Читайте також: У двох школах на Київщині, що пережили окупацію, встановили сонячні електростанції (ФОТО)
Європейська комісія виділила на цей проєкт 19,5 мільйонів євро грантових коштів, а міський бюджет Львова профінансував укриття та утримуватиме будинок.
Львів реалізує проєкт у співпраці з Європейським Союзом та програмою NEFCO in Ukraine «Зелене відновлення України». Програма є частиною масштабного проєкту із забезпечення тимчасового житла для постраждалих від війни.
Нагадаємо, що у Львові на маршрути вийшли екологічні трамваї, отримані від Берліна.
Фото: фейсбук-сторінка ЛОВА
«Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує українську мозаїку
Згадайте, який вигляд мав ваш будинок, школа чи садок, коли ви були дитиною. Чи пам’ятаєте...
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста
Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який...
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...