«Дунайський Аграрій» почав випускати органічний томатний сік (ВІДЕО)

Фермерське господарство Green Farm із села Тарнівці на Закарпатті, що спеціалізується на вирощуванні лохини, планує розширити площу вирощування органічної лохини вдвічі та запроваджує нову технологію вирощування.

Про це йдеться у повідомленні компанії на офіційній сторінці у фейсбуці.

Новий урожай ягід, вирощених за новою технологією, планують зібрати у 2025 р.

«Ми вже зараз розширюємо площу плантацій вдвічі і запроваджуємо нову технологію дозрівання лохини в горщиках. Все для того, аби у 2025 році радувати наших поціновувачів ягідок найсмачнішим раннім урожаєм», – йдеться у дописі.

Читайте також: Змінила ІТ на сільське господарство. Як фермерка з Бучі відновлює бізнес після окупантів

Ягідники Закарпаття обіцяють, що буде багато великих ягід раннього сорту Дюк. Додають, що садивні матеріали і технології привезли зі сертифікованих центрів у ЄС.

Про господарство

Green Farm розпочало роботу у 2015 рі. Першу лохину висадили на площі 3 га у 2017 р. Наразі господарство вирощує сорти Дюк, Блюкроп, Нельсон та Еліот.

Нагадаємо, вінницький селекціонер вивів першу у світі синьо-жовту кукурудзу.

Окрім того, 49-річний житель Чорткова Олег Сович відкрив першу буйволину ферму на Тернопільщині.

Також ми розповідали, як у Дніпрі створили вертикальну ферму з вирощування зелені у бомбосховищі.

Фото: facebook.com/greenfarmuzh.

Україна та Світовий банк уклали угоду щодо започаткування нового проєкту INSPIRE із фінансування 29 видів соціальних виплат.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства соціальної політики України.

Зазначається, що міністр соціальної політики Оксана Жолнович та директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Аруп Банерджі підписали угоду щодо започаткування нового проєкту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)».

Мета проєкту — фінансування 29 видів соціальних виплат найбільш вразливим верствам населення України, а також підтримка реформ у сфері соціального захисту в Україні.

Наголошується, що INSPIRE фінансується за рахунок позики Світового банку у розмірі 1,2 млрд доларів із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії.

Читайте також: «Маєте мінус на карті? У мене 85 тисяч». Як закрити борги за допомогою фінансової грамотності і тік-току? Ділюся власним досвідом

Кошти будуть спрямовані до загального фонду держбюджету і забезпечать фінансування 29 соціальних виплат, які вже передбачено в державному бюджеті на 2023 і 2024 роки.

Нагадаємо, в Україні запустили єдиний онлайн-майданчик для допомоги постраждалим від війни.

Також ми розповідали, що у Миколаєві з’явився Центр підтримки та укріплення сім’ї.

Фото: facebook.com/MLSP.gov.ua.

Українські риболовні судна допущені до роботи у водах Антарктики.

Про це повідомили в Державному агентстві меліорації та рибного господарства України.

Зазначається, що за результатами участі української делегації у 42-му засіданні Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) українські риболовні судна були допущені до вилову водних біоресурсів та здійснення наукових досліджень у водах Антарктики.

Зокрема, відповідно до звернень українських суб’єктів господарювання Україною було заявлено про наміри здійснення вилову антарктичного криля (1 риболовне судно) та риб роду іклачів (4 риболовних судна).

Читайте також: Вертикальна ферма, або Як виростити 600 кг салату без землі та пестицидів? Кейс успішного родинного бізнесу з Вінниці

1 грудня 2023 року, з початком нового промислового сезону 2023/2024 у зоні відповідальності ККАМЛР, українські судна приступають до вилову цінних антарктичних водних біоресурсів для забезпечення свого внеску у задоволення продовольчих потреб України та Світу.

Нагадаємо, в Україні запустили експериментальний проєкт із розвитку марикультури.

Також ми розповідали, як український мандрівник Віктор Стинич показав ферму у селищі Буштин на Закарпатті, де вирощують найдавнішу рибу на Землі, а саме форель та осетрів.

Фото: facebook.com/dargua.