Суспільство
«Добрий вечір тобі, пане господарю». Як добре ти знаєш українські колядки? (ТЕСТ)
Гадаєте, що добре знайомі з українськими колядками і вже нічого не зможе вас здивувати? Легко відрізняєте гуцульську колядку від поліської, а народну — від поетичного тексту? Давайте перевіримо разом — ШоТам підготував новий захопливий тест про одну з найвідоміших різдвяних традицій.
Хто має прийти у гості до господаря в колядці «Добрий вечір тобі, пане господарю»?
У гості до господаря приходять три свята (три празники): Різдво Христове, Святого Василя та Водохреще. Саме тому колядники закликають власників домівки накривати столи та діставати калачі з ярої пшениці.
Над чим засяяла зірка в колядці «Нова радість стала»?
«Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік пеленами убого оповився».
Хто допомагає співати Марії в колядці «Бог ся рождає»?
«Марія Му Мати прекрасно співає, І хор Ангельський їй допомагає».
Хто є автором слів у колядці «Народився бог на санях»? («Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий»)
Ця колядка — поєднання віршів «Різдво» та «Коляда» українського поета Богдана-Ігоря Антонича. На пісню їх перетворив український кобзар Василь Ждакін. Попри це колядку часто називають лемківською народною.
У колядці «Коляд, коляд, колядниця» в господарів будинку спочатку просять п’ятака, утім згодом він виявляється «не таким». Що далі просять колядники?
Після п’ятака колядники просять гривню, у деяких версіях пісні — золоту. Ось одна з них: «Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця. А без меда не така, дайте, тітко, п'ятака. А п'ятак не такий, дайте гривню золоту».
«Ой там на горі церкву будують. Дай йому, дай йому, Боже, щастя, здоров'я його дому. Церкву будують з трьома верхами» — це…
«Ой там на горі церкву будують» — це традиційна колядка Рівненщини.
Вгадайте, в якому регіоні України зафіксували цю колядку: «Дякуймо Богу Йсусу Христови, Йсусу Христови, Пречистій Діві, Пречистій Діві та й усім святим. Та й усім святим тим, що на небі»
«Дякуймо Богу Йсусу Христови» — покутська колядка, зафіксована в селі Чорний Потік, що в Івано-Франківській області.
Продовжіть колядку: «Коляда, коляда, дай, дядьку, пирога! Як не даси пирога…»
«Як не даси пирога, візьму вола за рога та виведу на моріг, та виломлю правий ріг. У ріг буду трубити, волом буду робити». Такими колядками жартома залякують не надто щедрих господарів.
«В неділю рано сонце сходило, сади вишневі розвеселило. В саду вишневім цвіток біленький, Ой, народивси Хрестос маленький», — це…
Це одна з традиційних гуцульських колядок.
Куди втікає Марія в колядці «Ой, по всім світі сталася новина»?
«Ой, по всім світі сталася новина» належить до колядок з євангельським сюжетом про пошуки Іродом Ісуса Христа. Разом із новонародженим сином Марія втікає до Єгипту.
Яка з цих колядок звучить у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»?
У стрічці Параджанова лунає колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю». А ще — перший куплет колядки «Во Вифлеємі нині новина» та новорічна пісня «Го-го-го, коза».
Поділіться своїми результатами:
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
