Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/ZgGzhPXKoSM?si=WsfY61z75DVC4bHXSSSSSS

Суспільство

Доброволець-парамедик почав ходити завдяки високотехнологічному протезу (ВІДЕО)

Опубліковано

Після того, як російський снаряд відірвав йому ногу, Олександр навіть гадки не мав, що не лише ходитиме, а й відчуватиме через протез поверхню землі. Завдяки українським лікарям, австралійському гуру протезування Муньєду Аль Мудерісу та реабілітаційному центру «Незламні» це стало реальністю.

Історію добровольця-парамедика розповідає ШоТам.

Олександр Журавель до великої війни працював ветеринаром на полтавській фермі. Взимку 2022 відчував: росіяни нападуть. Тоді й почав збирати речі на фронт

«За місяць до того всього я вже почав потихеньку готуватися. Мабуть, місяців за два. Так, трошки фізично, купував деякі речі, які виявилися потім абсолютно не потрібні. І вже, коли почалась війна, о 6-й ранку я був біля військкомату», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик

24 лютого він без роздумів вступив до місцевої тероборони, де перекваліфікувався на парамедика.

«Спочатку я був помічником гранатометника, а потім такий: нам треба медики? Звісно, я вже тут!», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик

У Соледарі Олександр рятував побратимів під обстрілами росіян.

«Там, що міг, то зробив. Декільком хлопцям допоміг. Вони задоволені, дзвонили мені. Привіт, чуваки!», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик

А в січні під час евакуації побратима й сам отримав важке поранення. Вороги вистежили його за допомогою дрона. Почався мінометний обстріл. Коли розплющив очі, побачив: руку поранило, а рештки ноги ледь тримаються на кількох м’язах. До дніпровської лікарні його доставили ще з ногою.

«Лікар підходить і каже: «Спробуй пошевелити пальцями». Мозок наче бачить ці пальці, хоче ними пошевелити. Потім він дістає голку, отак в ногу: чик! Я розумію, що я її не відчуваю», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик

Ампутація була єдиним рішенням. Після операції Олександр пробув 11 діб у комі. Потім два з половиною місяці реанімації в Києві, де лікарі змогли зберегти йому життя.

Читайте також«Хочемо об’єднати активістів, бізнес та владу». У Кам’янці-Подільському запустили соціально-освітній хаб для ГО. Що це і як працює

На реабілітацію Олександра відправили до львівського центру «Незламні». Саме в цей час там перебував австралійський лікар Муньєд Аль Мудеріс. Він гуру остеоінтеграційного протезування, коли людина через протез відчуває поверхню, на яку ступає.

Це стає можливим завдяки професійному вживленню імпланта в кістку. І Олександр став одним із трьох перших українців, яким встановили протези за цим методом.  Така штучна кінцівка має низку переваг: вона чутлива та багатофункціональна.

«У мене мало залишилося кістки. Вони сумнівалися, що зможуть поставити. Бо там 12 см — це така дуже ризикована тема», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик.

Професійні лікарі на чолі з Муньєдом Аль Мудерісом ризикнули. І сталося диво. Через пів року після поранення Олександр знову стоїть.

Дивіться відео від ШоТам19-річна Незламна Руся з Одеси мотивує поранених

Зробивши перші кроки, він новою ногою відчув різницю між плиткою і ковроліном.

«Я в перші дні вже бачу, як він ходить, це дуже класно. Відчуває навіть дотикову поверхню під час ходьби», — Володимир Романишин,  ортопед-травматолог центру UNBROKEN.

Олександр щодня активно тренується з фізичним терапевтом, а в його очах — жага до життя.

І нездоланне бажання знову допомагати побратимам, які залишилися на фронті.

«Мені хочеться туди. Мені кажуть: «Ти божевільний». Там братики!», — Олександр Журавель, доброволець, парамедик

Нагадаємо, 16-річний футболіст з Маріуполя став на протез і знову мріє підкинути м’яч.

Також ми розповідали, як  український військовий станцював балет на протезах у Каліфорнії.

Суспільство

Google запускає програму з ШІ для українських освітян: як доєднатися

Опубліковано

Компанія Google та Міністерство освіти і науки України запускають програму «Академія ШІ для освітян». Навчання допоможе українським працівникам освіти ефективно використовувати можливості штучного інтелекту в щоденній роботі.

Про це повідомили в МОН.

Навчання має три напрями для різних потреб освітян:

  • вихователям закладів дошкільної освіти розповідатимуть про можливості ШІ для розвитку творчості та індивідуального підходу до дітей;
  • вчителям середньої освіти — про зменшення навантаження, створення цікавих уроків та підтримку учнів;
  • викладачам фахової передвищої та вищої освіти — про новітні інструменти для наукової роботи та етичні аспекти використання ШІ.

Читайте також: На Дніпропетровщині відкрили сучасну дослідницьку майстерню для школярів (ФОТО)

Учасники зможуть переглядати тренінги наживо або в записі. Також вони матимуть можливість опанувати практичні інструменти для впровадження ШІ у свою практику.

Під час навчання експерти зможуть відповідати на питання, які виникатимуть в учасників. Разом із тим освітяни отримають доступ до спільноти, де зможуть обмінюватися досвідом. Після проходження учасники отримають офіційний сертифікат про завершення навчання.

Курс розпочинається 7 квітня о 18:00. Зареєструватися на програму можна за посиланням.

Раніше ми писали, що Google надає українцям безплатний доступ до курсу про роботу з ШІ.

Фото обкладинки: Pexels

Читати далі

Суспільство

«Крим — це Україна»: берлінський дизайнер Франк Вільде створив новий образ

Опубліковано

Берлінський дизайнер Франк Пітер Вільде, який регулярно підтримує Україну у своїх соцмережах, опублікував нову фотографію із кримськотатарською символікою.

Вільде виклав новий допис на своїй сторінці в інстаграм.

У дописі дизайнер звернувся до спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа після його інтерв’ю Такеру Карлсону. Під час розмови Віткофф заявив журналісту, нібито основною перешкодою до припинення війни є небажання України визнавати окуповані росією території. Він зазначив, що на думку керівництва рф ці території вже належать їм.

Під фотографією Вільде запитав у Віткоффа:

«Як щодо того, щоб зробити домашнє завдання, перш ніж повторювати роZZійське пропагандистське л*йно, пане Стіве Віткофф?».

Читайте також: «Я в захваті!»: Шерон Стоун показала картину українського художника у себе вдома (ВІДЕО)

Для фотографії Вільде одягнув футболку та кепку з надписами: «Крим — це Україна», а також узяв український та кримськотатарський прапорці. У руках дизайнер тримає каталог виставки «Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму».

Раніше ми писали, що берлінський дизайнер Франк Вільде заспівав у таксі Uklon в Києві (ВІДЕО).

Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Франка Пітера Вільде

Читати далі

Суспільство

Хвостата терапія: як собаки допомагають реабілітувати військових на Прикарпатті

Опубліковано

Ярослав Давиденко понад усе мріяв знову стати на ноги. Після того, як поруч розірвалася міна, йому довелось пережити багато операцій. Згодом чоловіка перевели на реабілітацію до невеликої лікарні в прикарпатському містечку Надвірна. 

Одного ранку до зали несподівано зайшов золотистий ретривер. У зубах він тримав кошик з цукерками. Ярослав не зводив з нього погляду — що собака робить у лікарні?

Та коли пес почав «пригощати» пацієнтів смаколиками, класти голову на коліна й давати лапу, чоловік посміхнувся, а на душі в нього стало спокійніше. Відтоді в Надвірній почалася каністерапія — метод реабілітації за допомогою навчених собак, який допомагає військовим відновлюватися не лише фізично, а й емоційно. Про те, як це працює, дізнався ШоТам.

Ярослав Давиденко

військовий родом з Полтавської області

Я знову навчився ходити

До служби я працював на заводі з виготовлення напівфабрикатів, а також добових супових наборів для військових. У квітні 2024 року вступив до лав ЗСУ. 

У серпні отримав поранення — ще не дійшов до позиції, як почався обстріл, і міна прилетіла прямо під ногу. Я вдячний побратимам, що вчасно мене витягли та надали домедичну допомогу. У мене були значні розриви м’язів і переломи кісток. Я пройшов десять складних операцій в Івано-Франківській лікарні — мені в ногу поставили титанову пластину та стрижень. 

Після лікування спрямували на реабілітацію в Надвірну, де мені допомогли стати на ноги. Майже два з половиною місяці я щодня займався з реабілітологом на спеціальних тренажерах. Одного разу у відділенні побачив собаку й здивувався, що його туди пустили, а тоді почув про каністерапію та вирішив спробувати.

Один із собак постійно любив залізти мені на ліжко, щоб я його гладив. Згодом приходили й інші песики — Марвін і Фокс. 

Ярослав Давиденко на прогулянці з собаками. Фото надав Ярослав

Завдяки собакам я почав більше ходити: гуляв з ними, грався, годував, робив різні вправи. У мене аж настрій з’являвся, коли їх бачив.

З чотирилапим можна не лише погратись, а й поспілкуватися — відкритись і довіритись. Я б хотів, щоб більше військових спробували цей метод терапії, бо коли приходять собаки, на душі стає спокійніше. 

Христина Паньків

психологиня в Надвірнянській центральній районній лікарні 

Ми побачили усмішки на обличчях військових 

У Надвірнянській лікарні ми надаємо послуги з фізичної реабілітації та психологічний супровід. Наші спеціалісти знали про каністерапію, яку давно застосовують у світі, — її зазвичай використовували в реабілітації людей з інвалідністю, а тепер частіше — для відновлення військовослужбовців. Ми хотіли, щоб і в нашій лікарні була реабілітація за допомогою навчених собак, але не знали, чи в такому маленькому містечку як Надвірна буде ця можливість.

Психологиня разом зі спеціально навченими собаками у відділенні реабілітації та відновлювальної медицини. Фото надала Христина Паньків 

У грудні минулого року до нас на реабілітацію почала ходити власниця песиків Олександра Марчук — вони з чоловіком понад сім років професійно займаються собаками, які беруть участь у різних конкурсах і змаганнях. Вона до нас приходила, бо мала проблеми з рукою, і займалася разом з військовим з ампутацією пальця та травмою руки. 

Тоді Олександра підійшла до завідувачки відділення і запропонувала привести чотирилапого для психологічної та фізичної реабілітації. Ми як спеціалісти відділення спочатку насторожились, бо собаки бувають різні, але вона пояснила, що це спеціально натренована золотиста ретриверка Бетті. Ми погодилися спробувати, і з початку січня почався цей експеримент, який став успішним. 

На перше знайомство Бетті принесла в зубах кошик з цукерками й пригощала всіх пацієнтів — це було дуже мило. Після цього вона одразу побігла до військового з травмою руки. 

Бетті з кошиком прийшла до військових. Фото: скриншоти з відео Надвірнянської центральної районної лікарні у фейсбуці

Я побачила, як каністерапія допомагає військовим зняти психоемоційну напругу. Вони часто занурюються у свій травматичний досвід, переживають різні форми втрати. Собака ж проявляє безумовну любов і тепло, чим показує військовому, що можна жити тут і зараз. Адже тварину потрібно погодувати, вигуляти, погладити — це не можна відкласти ані на завтра, ані залишити у вчорашньому дні. 

Завдяки собакам військові повернулися в стан безтурботності, ми побачили усмішки на їхніх обличчях. Вони дозволили собі проявити щирі емоції, які їм забороняють на війні. 

Ще Олександра двічі залишала собаку в моєму кабінеті, коли в мене були індивідуальні консультації. Поки я вела сесію, присутність собаки заспокоювала та розслаблювала пацієнтів. 

Каністерапію разом з іншими видами терапії проводять у межах проєкту «Година душепіклування». Фото надала Христина Паньків 

На одному такому прийомі був 31-річний ветеран. Пес підійшов, дав лапу і почав горнутися до чоловіка. Я знаю цього ветерана понад два роки й розумію, чому він так до нього поставився — це дійсно гідна людина. Собаки відчувають людей і не до кожного будуть підходити й класти голову на коліна, та ще й без команди. 

У залі фізичної терапії Олександра влаштовувала невеличкі змагання. Кожен охочий військовий брав у них участь — кидав собаці іграшки, грався, гуляв з ним. Окрім цього, розчісувати собаку, чухати, давати попити води зі спеціальної поїлки, на яку потрібно натиснути, — це хороша можливість зробити вправи при травмі: людина виконує їх несвідомо й при цьому розробляє руку. 

Спеціалісти відділення реабілітації та відновлювальної медицини в Надвірній разом з військовим Ярославом після занять. Фото надала Христина Паньків 

Каністерапія в нашому відділенні проходить на волонтерських засадах. Коли подружжя Марчуків має можливість і наші пацієнти мають потребу поспілкуватися з чотирилапим, ми зв’язуємося з ними, узгоджуємо графік, і вони приходять. 

Лікарня не має змоги це оплачувати, адже у законодавстві цей вид терапії не введений як обов’язковий. Ми дуже вдячні Олександрі та її чоловіку Володимиру за те, що вони погодилися допомогти військовим. За ці декілька місяців понад 30 військових і ветеранів у нашій лікарні спробували каністерапію та стали посміхатися, жартувати й нарешті відкрилися.   

Читати далі