Суспільство
Для велосипедистів у Житомирі звузять ліву смугу і обмежать швидкість автівок
У Житомирі для руху велосипедистів на восьми вулицях, де будуть проводитись капітальний та поточний ремонти, звузять ліву смугу до 2,75 м. Також на окремих вулицях запровадять швидкісне обмеження до 50 км/год. Про це повідомляє видання “Хмарочос”.
Зазначається, що для руху двоколісного транспорту виділили 1,5 метра. Права смуга при цьому лишилася без змін. Проєкт рішення узгодила Житомирська міська рада.
Раніше повідомлялось, що для тих вулиць, де наявні дві смуги в одному напрямі та, зокрема, здійснено ремонт дорожнього покриття, «затверджено ширину лівої смуги для руху автомобілів у 2,75 м».
Де зменшать смуги?
Вулиці, де затвердили зменшення смуги:
– Леха Качинського (майд. Соборний – міст через р. Кам’янку)
– Чуднівська (міст через р. Кам’янку – Гідропарк)
– Київська (майд. Соборний – шляхопровід на майд. Привокзальному)
– Велика Бердичівська (майд. Соборний – вул. Жуйка)
– Покровська (вул. Київська – вул. Парникова)
– Театральна (вул. Мала Бердичівська – вул. Михайла Грушевського)
– Михайла Грушевського (вул. Перемоги – просп. Незалежності).
Не на всіх вулицях переліку вже розпочали ремонти, тож нову розмітку там наноситимуть лише після проведення робіт. Зазначається, що смуги завширшки 25 см не є повноцінними велодоріжками, але це «крок назустріч створенню велоінфраструктури міста». Рішення ще обговорюватимуть на засіданнях міської комісії з безпеки дорожнього руху.
Читайте також: Житомир отримає 375 000 євро гранту на розвиток електротранспорту
У проєкті рішення також зазначається про те, щоб «в умовах щільної історичної та/або чинної забудови на усій території міста для вулиць, де не здійснено реконструкції та ширина проїжджої частини яких не перевищує 18 м, прийняти максимальну розрахункову швидкість руху 50 км/год незалежно від категорії вулиці».
Фото: hmarochos.kiev.ua
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...