Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

«Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує  українську мозаїку

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю від редакції ШоТам з проєкту про урбаністику
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше


Як змінити українські міста, щоб вони стали комфортними, естетичними та зручними для життя? Ці українці щодня над цим працюють. Публікуємо історії урбаністів, які не лише мріють про зміни, а й втілюють їх у реальність.

Згадайте, який вигляд мав ваш будинок, школа чи садок, коли ви були дитиною. Чи пам’ятаєте ті кольорові мозаїки, що виблискували на сонці, керамічні панно чи барельєфи, які прикрашали стіни? Можливо, вони вже стерлися з вашої пам’яті, бо їх від вас сховали. Багато таких витворів мистецтва «зашили» під утеплення, знесли або просто викинули як «пережиток радянщини». Але є ті, хто не дає їм зникнути.

Як активістам вдалося врятувати унікальні монументальні твори, чому вони занепадають і як їх зберегти для майбутніх поколінь в інтерв’ю для ШоТам розповіла Ельміра Еттінгер.

Ельміра Еттінгер

Спершу врятували керамічні рельєфи Олександра Міловзорова

Я завжди любила архітектуру модернізму та монументального мистецтва. Мені подобалося гуляти містом, милуватися мозаїками, фотографувати їх. Проте спостерігати, як ці витвори мистецтва зникають або руйнуються, було боляче. 

Тож спершу я вела блог — робила фотографії й висвітлювала проблеми руйнування мозаїк та інших монументальних творів. Моя діяльність привернула увагу медіа, і ми змогли зберегти деякі об’єкти. Наприклад, разом з Оленою Борисовою врятували керамічні рельєфи Олександра Міловзорова у Ворзелі в закинутомі Будинку композиторів. Це саме той художник, який оздобив мозаїкою станцію метро Олімпійська та Тараса Шевченка. Ми навіть відшукали самого автора в соцмережах, а ще залучили асоціації реставраторів, які допомогли відновити його роботи.

Але недостатньо лише зберегти мозаїки чи рельєфи — важливо їх популяризувати, адже це не лише наша культурна спадщина, а й унікальні туристичні «магнітики» міста. Тож ми організували виставку, присвячену творчості Міловзорова, де представили його ескізи та фото монументальних робіт.

Художник Олександр Міловзоров. Фото надала Ельміра Еттінгер

Боремося за збереження скульптур Виноградаря

Виноградар — район, який майже повністю оздоблений керамічними скульптурами Любові Муравйової. Зараз цим районом опікується молодий активіст Макар Поліщук. Він самостійно ініціював очищення керамічних скульптур художниці, які прикрашали його масив.

«Казка» — одна з перших робіт, яку нам вдалося врятувати. Вона стоїть на території дитсадка № 518. Ці канонічні скульптури постійно фарбували неоригінальними фарбами, та Макар ініціював повернення скульптурі її автентичного вигляду.

Колись, іще в 70-х, ця композиція отримала нагороду як кращий приклад благоустрою. Автор району Едуард Більський спеціально запросив Муравйову для створення унікальних скульптур. Її роботи — це і мистецтво, й об’єкти, з якими можна взаємодіяти. Наприклад, «Казка» також є дитячим майданчиком, по якому можна лазити, гратися, навіть ховатися всередині. До реставрації Макар запросив і мене. Цей проєкт отримав велику підтримку в соціальних мережах, тож тепер ми разом працюємо над відновленням інших об’єктів. 

Макар Поліщук біля скульптури «Казка» Любові Муравйової. Фото надала Ельміра Еттінгер

Згодом ми з друзями самостійно взялися за реставрацію скульптури художниці «Ніч на Купала», яка була в жахливому стані та майже розвалювалася. 

Зараз перед нами стоїть складніше завдання — відновлення скульптури «Весна», яку Муравйова зробила у 1982 році. Памʼятка неймовірно складна — вона як аркада, де колонами стоять три дівчини, поєднані між собою «кронами», — таке містичне поєднання образів жінки та природи. Зараз «Весна» руйнується, усі деталі ламаються та відпадають, а колись вона прикрашала простір біля автобусної зупинки та магазину. Для її реставрації потрібно не лише залучити професійних скульпторів, але й знайти фінансування та підтримку міської влади. 

Скульптура «Весна» Любові Муравйової. Фото надала Ельміра Еттінгер

Монументальні твори в «тіньовій зоні» культурної спадщини

Монументальне мистецтво — це не просто прикраса міста, а важлива родзинка культурної спадщини, яка формує характер та унікальність наших громад. На жаль, монументальні твори нині опиняються в «тіньовій зоні» культурної спадщини — вони ще недостатньо старі, щоб отримати охоронний статус, але вже для багатьох виглядають застарілими. Їх сприймають як пережиток радянської епохи, який має бути знищений, та ми помиляємось, адже художники не винні, що народилися й творили в ті часи за вимушених обставин. 

Раніше існував закон, за яким 2% від вартості будівництва будь-якого громадського закладу — школи, лікарні, бібліотеки чи будинку культури — виділяли на оздоблення. Так художники заробляли на життя. Більшість з них зображували сцени повсякдення, модні сюжети чи символи свого часу. А якщо на якихось творах і є радянська символіка — її можна просто прибрати, як ми це зробили у випадку мозаїки Палацу дитячої творчості та юнацтва на Соломʼянці: зафарбували червоний прапорець та обійшли мозаїку утепленням. 

Палац дитячої творчості та юнацтва в Солом’янському районі Києва. Фото надала Ельміра Еттінгер

Не ховайте мистецтво за будівельними матеріалами  

Якось мені написав повідомлення вінниччанин — він розповів, що в їхньому місті одна компанія чорною вагонкою зашила мозаїку, яка зображувала студентів у модному на той час одязі. Я відзняла сюжет для інстаграму, і відео привернуло увагу спільноти, тож навіть міська рада пообіцяла втрутитися. 

Ми також отримали заяву від компанії, яка пообіцяла створити нову мозаїку в українському стилі, однак це викликало обурення серед громади. Ця мозаїка так показувала студентство, зокрема іноземне, бо знаходилася у районі медичного інституту. Згодом компанія повідомила, що поверне мозаїку. 

Керамічне полотно у Вінниці. Фото надала Ельміра Еттінгер

На жаль, в останні роки багато українських мозаїк зруйнували або приховали під утепленням. Наприклад, у Києві утеплення школи № 98 загрожує знищенням мозаїкам 1963 року — одним з перших у столиці. Одну вони вже «зашили», а зараз ми боремося за те, щоб врятувати друге полотно.

Керамічне полотно школи № 98 у м. Київ. Фото надала Ельміра Еттінгер

Монументальні твори треба зберігати для наступних поколінь

Інший важливий наш проєкт, який ми взяли під опіку — це керамічне панно Дитячої художньої студії імені Осташинського. Мозаїка біля студії була в катастрофічному стані, з неї було втрачено близько 40%. Для реставрації я оголосила збір коштів через інстаграм, і за добу люди зібрали 40 тисяч гривень — на ці кошти ми змогли придбати інструменти, 75 мішків розчину, сітку для зміцнення стіни та інші необхідні матеріали. Спершу ми демонтували залишки, потім укріпили поверхню сіткою та зацементували. На жаль, через холод роботи довелось призупинити до весни.

Зараз працюємо над знятими шматками, аби навесні покласти оригінальну мозаїку на місце. До роботи долучилися мої друзі та знайомі, яких я знаю з екскурсій про модернізм. До речі, цю мозаїку створили в 1968 році за ескізом учениці Надії Безрукової, якій тоді було лише 16 років, а викладали її діти, і це додає панно унікальності. Цікаво, що тепер відновленням також займаються молоді активісти — відбулась така собі естафета поколінь.

Активісти реставрують мозаїку дитячої художньої студії імені Осташинського. Фото надала Ельміра Еттінгер

У Києві збереглася єдина мозаїка Алли Горської 

Занедбаний ресторан «Вітряк» у Києві має напрочуд гарне панно. На ньому зображений абстрактний сюжет: квітковий орнамент, який вітром несе кудись у далечінь. Це єдина мозаїка Алли Горської, яка залишилася в Києві. На початку 2000-х років будівлю ресторану прикрили банерами, а згодом повністю зашили панелями. До повномасштабної війни активістка Євгенія Моляр разом з родичами художниці вимагали у власників зняти панелі та зробити табличку з описом цього твору.

Зараз мозаїка «Вітряка» перебуває у вкрай поганому стані й потребує негайної реставрації. З’явилася петиція з закликом захистити цю роботу, і багато людей її підписали. Але є проблема приватної власності, коли історичне мистецтво перебуває на території, яку власники можуть використовувати на власний розсуд.

Панно Алли Горської на ресторані «Вітряк». Фото надала Ельміра Еттінгер

Читайте також: «На допитах демонстративно запалювала цигарку»: що ви знаєте про Аллу Горську? (тест)

Така ж проблема з рестораном «Маяк» у Дніпрі — там біля бару розташоване керамічне панно підводного світу, яке створило подружжя художників Лілія та Володимир Триколенки. Ресторан не охороняється, і тому він став черговим обʼєктом вандалізму. Тож я з головою управління з охорони культурної спадщини Дніпра Надією Лиштвою звернулася до власника з проханням зберегти панно або передати його нам для збереження. На жаль, власник ігнорує наші запити, а приїхати й забрати його самотужки ми не маємо юридичного права. 

Нам потрібен інструмент, який би регулював долю монументальних творів, навіть якщо будівля перебуває в приватній власності, бо без цього ми будемо втрачати цілий пласт культури.

Панно ресторану «Маяк» у Дніпрі до та після вандалізму. Фото надала Ельміра Еттінгер

Як залучити людей до збереження культурної спадщини

Збереження монументального мистецтва для мене — це не просто його реставрація, а спосіб зберегти ідентичність українських міст і показати, що навіть у звичайних спальних районах є місця, які приваблюють як містян, так і туристів. До мене вже звертаються іноземні туристи, аби я провела екскурсію по монументальних творах Києва. Щоб їх зберігати, потрібна співпраця громадськості, активістів і державних органів. Людей треба інформувати про цінність таких творів, а також про те, як їх можна захистити.

Щоб мотивувати громаду, потрібно надавати приклади успішних кейсів — це можуть бути реставраційні проєкти або історії, які показують, як збереження культурної спадщини робить місто привабливим і комфортним для життя. Мій досвід показує — варто лише почати, щоб показати суспільству приклад, до якого воно захоче долучитися. 

Я хочу, щоб люди рятували своє монументальне мистецтво в інших містах — на жаль, ми не можемо охопити всю країну. Ви також можете долучитися до нашої громадської організації «Спілка дослідників і реставраторів творів монументального мистецтва й архітектури», яку ми створили нещодавно. 

Розповсюджуйте інформацію про твори, які потребують захисту, через соціальні мережі, беріть участь в організації зустрічей та акцій. Давайте разом повертати містам їхні культурні обличчя, бо якщо ми будемо осторонь, культурну спадщину можна втратити назавжди.

Культура

У Львові відкриють перший в Україні безбар’єрний мистецький простір (ФОТО)

Опубліковано

У Львові відкриють ZENYK ART GALLERY — перший безбар’єрний мистецький простір в Україні. Тут планують показувати унікальні виставки, інсталяції, перформанси українських та іноземних митців. 

Про це повідомляє пресслужба проєкту ZAG.

Про задумку та назву

ZENYK ART GALLERY офіційно відкриють 19 лютого, де презентують роботи відомого англійського андерграундного художника Бенксі. Першу виставку «Маленький Принц» присвятять  дітям, які на небі, на землі, в полоні, в окупації, в дорозі, вдома і в еміграції — говорять організатори. Нагадуємо, що на даху будівлі з мистецьким центром попередньо встановили триметрову скульптуру «Маленького Принца».

Галерея започаткував Зіновій Козицький — засновник благодійного фонду We and the World, що з початку повномасштабного вторгнення займається промоцією українського мистецтва на світовій арені. На сьогодні він організував понад 50 мистецьких проєктів у 17 країнах. ZENYK ART GALLERY присвятили памʼяті його онука — Зеника Козицького Молодшого.

Читайте також: У Києві демонтували радянський пам’ятник, який стояв на території школи

Мистецькі події та безбар’єрність

У мистецькому просторі будуть поєднувати українські традиції та інноваційні технології. За словами організаторів, проєкт має стати платформою культурного обміну України зі світом. Поряд із творами Бенкса будуть експозиції відомих українських художників — Івана Марчука, Влади Ралко, Олега Тістола, Сергія Савченка, Арсена Савадова та інших.

«Наша країна багата на таланти, і вони заслуговують на те, щоб бути представленими в Україні та за її межами, демонструючи світові справжню силу, унікальність та глибину української культури», — говорить кураторка мистецького простору ZAG Христина Береговська.

ZENYK ART GALLERY поєднуватиме: 

  • виставкові зали, створені за технічними стандартами світових музеїв;
  • арт-крамницю українських брендів, яка підтримуватиме крафтових митців;
  • книжкову зону з добірками мистецької літератури;
  • 3D-зону для інтерактивних експозицій;
  • освітні та мистецькі події для різних вікових груп.

Ще однією провідною задумкою простору визначили безбар’єрність. ZAG створили  за міжнародними стандартами доступності.

Тут організатори планують втілити ряд ініціатив:  

  • освітні мистецькі події для дітей та молоді;
  • арт-терапії для ветеранів та соціально вразливих груп;
  • пільгові та безкоштовні квитки для соціально незахищених верств населення;
  • інформаційні панелі з брайлівським шрифтом, аудіогіди, відео із субтитрами;
  • простори, адаптовані для відвідувачів на кріслах колісних та з протезами.

Нагадуємо, що в Києві відкриють новий простір для екоактивістів.

Фото: пресслужба ZENYK ART GALLERY

Читати далі

Культура

Стрічка «Ти — Космос» здобула нову нагороду на фестивалі у Франції

Опубліковано

Фільм режисера Павла Острікова «Ти — Космос» здобув приз глядацьких симпатій на Festival du premier film d’annonay 2025 — 42f edition. На фестивалі відзначають найкращі дебютні роботи.

Про це повідомили в Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм

«Стрічка підкорила глядачів одного з визначних фестивалів, що відзначає найкращі дебютні фільми з усього світу. Ця перемога — черговий крок уперед для українського кінематографа на міжнародній арені!» — написали в Держкіно.

«Ти — Космос» — науково-фантастична трагікомедія про українського далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиним живим у Всесвіті. Але з ним встановлює зв’язок французька вчена Катрін, і вони вирішують летіти назустріч одне одному.

Головну роль виконав актор і нині військовослужбовець ЗСУ Володимир Кравчук. Робота Максима озвучив Леонід Попадько, який також служить у Силах оборонах.

Читайте також: Фільм про війну в Україні «Камінь, ножиці, папір» здобув премію BAFTA (ВІДЕО)

Відео: ютуб-канал ForeFilms

Нагадаємо, що «Ти — Космос» став одним із найкращих фільмів 2024 року за версією British Film Institute. Торік фільм здобув дві головні нагороди на фестивалі в Парижі. Також ми раніше ми писали, що «Ти — Космос» отримав нові міжнародні нагороди у Німеччині та Греції.

Фото обкладинки: ютуб-канал ForeFilms

Читати далі

Культура

Донецький воєнкор «Радіо Свободи» видав збірку поезій. Кошти з її продажу автор передасть на потреби армії

Опубліковано

Воєнний кореспондент «Радіо Свобода» Сергій Горбатенко написав та випустив збірку поезій «Іпостасі ковили». Усі кошти, виручені з продажу, журналіст передасть на потреби двох військових підрозділів.

Про це повідомив Сергій Горбатенко на своїй фейсбук-сторінці.

Про автора та збірку

Сергій Горбаченко випустив збірку своїх поезій з видавництвом «Терен». Собівартість книжки оцінили в 170 гривень, автор зазначає, що це мінімальна оплата, яка може бути необмежено. Усі кошти з продажу книги покриють потреби військових. Для замовлення примірника автор просить писати йому в фейсбуці.

«Всі зібрані кошти розподілю порівну і перерахую на поточні потреби двом підрозділам: взводу БпЛА «Барні» 10-ї ОГШБ і 1-й механізованій роті 21-го ОМПБ «Сармат»», — пише Сергій Горбаченко.

Читайте також: Військовий освідчився своїй дівчині під час рейсу «Потяга до тебе» у Києві (ФОТО)

Сергій Горбаченко працює позаштатним кореспондентом для  «Радіо Свободи» з 2015 року. Журналіст проживає в Слов’янську та знімає репортажі для проєкту  «Радіо Донбас Реалії». У червні 2022 року Сергій Горбатенко разом із бійцем 122-го батальйону ТрО Ізюмського району Романом Терновським потрапили під російській обстріл у Донецькій області. А у вересні того ж року росіяни обстріляли рідний будинок Сергія Горбатенка у Бахмуті на Донеччині.

Нагадаємо, що фотограф-військовий з Луцька зібрав на виставці 50 тисяч для своєї бригади.

Фото: фейсбук-сторінка Сергія Горбатенка

Читати далі