Суспільство
Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo? Генеральний менеджер про дощ замовлень і антикризову стратегію
Glovo на карантині купається у грошовому дощі – один з найпопулярніших мемів, якими вже встиг обрости місяць української ізоляції. Десь поряд обов’язково тримають свої позиції продавці антисептиків і масок, а також таксисти.
Генеральний менеджер Glovo в Україні Дмитро Расновський розповідає, що кількість замовлень під час карантину дійсно збільшилась. А от прибутки — ні.
Чи потрібні зараз кур’єри до Glovo і чому попри те, що сфера доставки росте, Расновський сумнівається, що вийдуть в цьому році на окупність. Читайте в конспекті стріму від платформи Lobby X.
Довідка. Стрім Ринок праці після локдауну від Владислава Грєзєва, керівника платформи з працевлаштування Lobby X — про виклики, що постали перед українським ринком праці в умовах карантину. Зокрема, як буде відбуватись працевлаштування в ту чи іншу бізнес-сферу, чого очікувати роботодавцям та і до чого готуватись шукачам роботи.
Дмитро Расновський
Генеральний менеджер Glovo в Україні
Glovo — іспанський сервіс швидкої доставки їжі з ресторанів, який запустився в Україні в жовтні 2018 року. Він стартував дивовижними темпами: за 2019 рік понад півмільйона українців встановили додаток Glovo, пише Українська правда, а сам сервіс зайняв свою нішу в п’яти найбільших містах України: Києві, Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові.
Дмитро каже, наразі на карантині вся команда Glovo працює з дому без можливості відвідування офісу.
Досвід на інших ринках підказує: сферу доставки чекає обвал
Сьогодні Іспанія та Італія — одні з наших ключових ринків. Тобто, там зараз закриті всі великі мережі ресторанів. Доставка є, але попиту вже немає — люди економлять, враховуючи економічну ситуацію.
А це країни з валютою євро, зі значно більшим, ніж у нас рівнем заощаджень.
Так, там є доставка по супермаркетах — але от глобальний ринок дуже жорстко впав. В Італії навіть були страйки проти карантину, люди вимагали, щоб їм дали можливість працювати. Говорили, що краще помруть від коронавіруса, аніж від голоду.
Для себе ми поділяємо все, що відбувається в країні, на 5 етапів:
- все як завжди;
- все як завжди, але навчальні заклади вже закриті;
- у країні запроваджений карантин;
- повністю закриті ресторани (доставка теж), обмеження щодо продажу харчування. Обмежена доставка — по годинах, наприклад;
- все повертається до норми.
Зараз усі країни потихеньку рухаються в напрямку четвертого етапу.
І ми до цього готуємося: імовірного введення комендантської години, що, можливо, обмежать продажі в магазинах, а якісь ресторани на доставці позакривають.
Четвертий етап – це момент, коли на всіх ринках доставка жорстко падає. Я спостерігав за Італією та Іспанією, і припускаю: що так буде і в Україні.
Glovo на карантині: більше клієнтів, більше категорій доставки
Ми дійсно зараз ростемо: на карантині люди стали активніше користуватися різними інтернет-сервісами.
Причому, Glovo зростає, насамперед, не за рахунок наших постійних клієнтів, а тому, що різко збільшився потік нових користувачів.
Також зростаємо “вшир” — шляхом нових категорій доставки. Якщо раніше майже всі наші замовлення припадали на доставку з ресторанів, зараз люди починають замовляти доставку з аптек та супермаркетів.
Читайте також: Карантин перевів ваш бізнес на “удальонку”. Як організувати роботу онлайн-офісу?
Та й в цілому зараз спостерігаю: ринок зростає. Ростемо ми, запускаються інші проекти: “Нової пошти”, інших. Всі намагаються знайти якийсь спосіб мінізувати втрати, і при цьому знову ж спробувати нові бізнес-моделі, запропонувати користувачам розв’язання їх проблем.
Ось я недавно замовив крафтове пиво, і його доставка була просто відмінною. Я замовляв доставку не в Glovo, а в пивоварні. Все відмінно швидко доїхало, спасибі. А от якби не карантин, навряд чи я взагалі б нею скористався: просто заїхав би до пивоварні і забрав замовлення.
Але прибутковість падає. Чому?
Кількість нових клієнтів на тиждень, які обирають послуги Glovo, більш ніж подвоїлася під час карантину.
З одного боку, обсяг бізнесу зріс, це помітно неозброєним оком. Але прибутковість падає з тієї причини, що:
- велика частка ресторанів просто закрилася. І доставка, на жаль, працює зараз не на тому рівні, щоб перекрити втрати оффлайну.
- є зниження середнього чека. Я це пов’язую з тим, що люди в безоплатних відпустках і намагаються економити.
- у багатьох рестораторів є проблема з ліквідністю і вони просять відтермінувати платіж, переглянути комісії. Виходить, грошей стає менше, хоча транзакцій — більше і потрібно більше кур’єрів.
Великий плюс ситуації для індустрії в тому, що нові люди спробують сервіс і, імовірно, після карантину вони залишаться з індустрією доставки — з нами, Новою поштою — не важливо, з ким.
Але зараз це скоріше довгострокова інвестиція в розвиток ринку — на жаль, про прибутки сьогодні не йдеться.
Безкоштовна доставка з аптек
Замовлення з аптек через Glovo взагалі подвоюються щотижня. Тому ми вирішили знизити вартість доставки на замовлення з аптек з 60 гривень до однієї.
З низкою партнерів ми знижуємо вартість доставки і по інших категоріях, але по аптеках знизили ціни одразу і без жодних переговорів.
Glovo — соціально відповідальна компанія. І наш обов’язок у цей критичний для населення момент — надати максимальну можливість для зручного замовлення ліків.
Чи візьмуть вас кур’єром в Glovo?
Ми зараз бачимо, що якщо раніше у кур’єрів був час займатись доставкою 10 годин на тиждень (найчастіше у студентів), тепер у них звільнилося більше часу. Тобто, кур’єри стали здійснювати більше доставок, а відтак нам не потрібно зараз сильно ростити штат.
Кількість кур’єрів у компанії за останні тижні збільшилась на 15%. Ми пішли шляхом збільшення відстані на одного кур’єра, тому поки нових не потребуємо.
Але от попит на вакансію дуже зріс. Кількість людей, які сьогодні хочуть стати кур’єрами, ще раз демонструє, яка проблема в економіці встигла утворитися за час карантину.
Потік охочих стати кур’єрами просто величезний. Але, на жаль, у Glovo на карантині немає ресурсів цей шалений запит задовольнити.
Проте співбесіди проводимо: це гарний час з кимось познайомитися і побудувати майбутні мости співпраці.
На карантині виживуть ресторани, що працюють на доставку
Очевидно, що ряд закладів харчування сьогодні не просто закрився, а розірвав договори оренди і забрав власне обладнання. Тобто, після карантину цих місць ви просто не побачите.
Рестораторам не вдається істотно знизити вартість орендної плати. В середньому по Києву це знижка у 30%. Що таке знижка на оренду у 30-40% для ресторану з великою територією і без прибутків?
Ще складніше справи в барній історії: коли доставка, самовивезення — під великим питанням. Думаю, в цьому випадку бари будуть трансформуватись, як після кризи 2013-2014 року.
Але є нечисленні приклади ресторанів, у яких вже до карантину всі процеси були орієнтовані на доставку, і от в них все нормально.
Читайте також: Як зберегти попит під час карантину? Чотири історії про те, як бізнесу не закритись у кризу
Хоча повністю перекрити прибутки з оффлайн сфери доставка не дозволяє. І плюс вона менш маржинальна для рестораторів, Але, думаю, після кризи багато рестораторів інакше подивляться на бізнес-процеси свого закладу, налаштують доставку і знайдуть власні рішення.
В мене є приклади рестораторів, у яких своя доставка здійснюється у більших об’ємах, ніж з агрегатора на кшталт Glovo. Вони, звичайно, втратили на виручці в карантин. Але не настільки, щоб закритися чи говорити про пекельних збитки.
Режим екстремального зростання дозволить пережити кризу
Ми запустилися в Україні півтора роки тому і постійно знаходимось в режимі жорсткого зростання.
Glovo під час карантину не потрібно перебудовуватись під кризу: ми успішно боролись зі стількома мікрокризами, що були готові до такого темпу вже давно.
Цілі просто стали більш жорсткими, доведеться працювати вдвічі більше.
Про самоокупність мова поки не йде, я сподіваюся, що це відбудеться наприкінці 2020 року. Головне питання для мене наразі — як не збільшувати обсяг бізнесу, при цьому виконувати теперішні цілі, і допомагати ринку.
Ми сподіваємося, що ситуація покращиться в червні, сподіваємося, що покращиться в Європі. Але як то кажуть, хочеш миру — готуйся до війни. Ось ми до своєї — готові.
Учасники «Підпільного стендапу» 1 квітня провели благодійний стрим, який тривав понад три з половиною години. Під час трансляції коміки збирали гроші на пікапи для спецпідрозділу НГУ «Атей».
Стрим відбувся на ютуб-каналі «Підпільного стендапу».
Як пройшов стрим
На трансляції виступили відомі українські коміки та знаменитості, зокрема Василь Байдак, Дядя Жора, Ницо Потворно, Саша Гонтар, Роман Міщеряков, Ганна Кочегура, Юрій Коломієць та інші. Під час стриму гості жартували, виконували завдання та розігрували мініатюри.
Мета благодійної трансляції
Під час благодійного стриму українці задонатили на пікапи для військових понад 250 тисяч гривень. Загальна мета збору — 500 тисяч гривень. Долучитися до нього можна за посиланням.
Підрозділ спеціального призначення «Атей» сформували два роки тому під командуванням Євгена Безсмертного. Бійці «Атей» брали участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі та інших ділянках фронту. Наразі підрозділ проходить перепідготовку та комплектування задля розширення до роти спецпризначення.
Читайте також: Перо з фільмів Антоніо Лукіча продали за півмільйона гривень: кошти передали на ППО (ФОТО)
Про «Підпільний Стендап»
«Підпільний Стендап» — одне з найбільших об’єднань стендап-коміків в Україні, яке почали формувати у 2015 році. Щомісяця стендапери проводять близько ста концертів. Обʼєднання створює такі проєкти:
- «Майже Інтелектуальне Шоу»;
- «Підпільні Розгони»;
- «Підпільний Кіноклуб»;
- «Підпільний подскаст» та інші.
Нагадаємо, що «Підпільний Стендап» запустив нове шоу про книжки: першим гостем став Макс Кідрук.
Фото обкладинки: ютуб-канал «Підпільного стендапу»
На території Чорнобильського заповідника розквітнув рідкісний білоцвіт весняний. Через знищення природних середовищ квітку внесли до Червоної книги.
Про це повідомили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
На Київщині цю квітку можна зустрітися хіба що в присадибних ділянках як декоративну рослину. Білоцвіт весняний росте переважно у Карпатах та на Поліссі.
У заповіднику вказали, що в Чорнобилі ці квітки колись висадили господарі однієї з осель міста. Рослина має потужну кореневу систему, а тому вона швидко розростається та розквітає білими дзвіночками із фіалковим ароматом.
Читайте також: Майстриня з Харкова допомогла покинутим котам на понад 250 тисяч гривень
«У народі вважається, що білоцвіт приносить удачу та є символом оновлення, а той факт, що він зберігся в зоні відчуження, надає йому ще більшої значущості: немов природа повертає собі життя у місцях, колись залишених людьми»‚ — написали у заповіднику.
Нагадаємо, що на місці лісової пожежі на Київщині висадили шість тисяч нових дерев.
Фото обкладинки ілюстративне: «Вікімедіа»
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті центральним підприємством, тому він навіть не вагався, який фах обере для себе:
«Я інженер-механік, завжди жартую, що руки ростуть з правильного місця, тому вдома ремонтував велосипеди чи машини. А згодом на роботі — обертові механізми. Та найважливіше — ми знали, що наша робота є критично важливою, бо ми давали людям світло і тепло».
Улюблену роботу довелось покинути, коли росіяни наблизилися до міста та почали кілька разів на день обстрілювати станцію.
Росіяни обстрілювали ТЕС щодня
У рідному місті Курахове я збудував свій будинок, зробив парник, де вирощував лимони, ходив на риболовлю. Згодом почав будівництво — змайстрував лазню та літню кухню біля будинку. Проте все змінилося у 2022 році.
Моя сім’я виїхала на Закарпаття уже 8 березня, а я ж залишився на роботі. Ми з колегами працювали щодня і часто відновлювали техніку на станції після російських обстрілів.
Перші пів року нас атакували переважно вночі, а коли росіяни підійшли ближче, то обстрілювали ТЕС з артилерії майже щодня. Часто стріляли на світанку — перед тим, як люди мали вийти на роботу. Потім як за розкладом наступна атака була в обід, а далі — ввечері. І це ще не враховуючи ракет, які також часто прилітали і по місту, і по станції.
Курахівська ТЕС до повномасштабного вторгнення. Фото: ДТЕК Курахівська ТЕС у фейсбуці
Я залишився жити у власному будинку, де ще у 2014 році облаштував гарний просторий підвал. Після початку повномасштабного вторгнення туди до мене переїхав брат і так ми разом жили понад два роки. Принесли туди деякі меблі, поставили буржуйку, провели електрику. А ще я зробив удома свердловину, тому ми постійно мали свіжу воду.
Останні дні на станції не працювали, а просто виживали
Переважно по Курахівській ТЕС прилітало ще до оголошення тривоги. Тому ми постійно прислухалися і коли вже чули гучні вибухи неподалік, то ховалися. Росіяни з артилерії влучали і в паркувальні майданчики, тому наші авто були побиті. А коли обстрілювали ракетами, то навіть бомбосховище здригалося.
Під час одного з обстрілів постраждала автівка Валентина. Фото надав Валентин
Тому останні місяці на роботі ми вже не працювали, а просто сподівалися вижити. У касках та бронежилетах переміщувалися різними коридорами та старались менше виходити на вулицю.
Проте влітку минулого року після чергового обстрілу керівники отримали наказ, що запуску блоку не буде і потрібно розбирати наше обладнання.
Ми так довго ремонтували станцію, а тепер мусили її залишити. З рідної станції я забрав з собою лише системний блок власного комп’ютера.
На новій роботі ділюся досвідом з колегами
Я дуже просився на роботу саме на Бурштинську ТЕС, адже хотів бути ближче до сім’ї, яка жила на Закарпатті. І зараз живу у невеличкому селі біля Бурштина. Ми часто зідзвонюємося з курахівськими колегами, адже багатьом з них компанія запропонувала роботу на інших своїх ТЕС. Декілька з них навіть жили у мене деякий час, поки не знайшли власне житло. А ще ми хочемо зустрітися всі разом під час відпустки десь в Карпатах.
Часом колеги з Бурштинської ТЕС запитують мене про обладнання, з яким я працював удома. Я показую свої фото, схеми та креслення, ми часто порівнюємо механізми, хоча тут станція більш сучасна за нашу.
Валентин перевіряє техніку на новій роботі. Фото надав Валентин
Єдине, що для мене не змінилося, то це кількість роботи — її було багато вдома, а тепер і тут, проте я швидко до всього звикаю. Тут я також працюю зі схожими обертовими механізмами.
І знову ремонти через ворожі обстріли
Кожен мій день починається з наради та ранкового обходу. Протягом дня я відповідаю на листи від підрядників, перевіряю техніку та планую ремонти. Коли починається повітряна тривога, то ми спускаємося в укриття або ж покидаємо територію. Деякі колеги мусять залишатися на своєму робочому місці та рятувати обладнання після прильотів, якщо це необхідно.
Курахівська ТЕС після чергового російського обстрілу. Фото надав Валентин
Ця проблема скрізь мене переслідує. В Кураховому ми з колегами лише змогли відремонтувати обладнання, тільки запустили димарі, все почало диміти як знову новий обстріл.
Так само і тут — дуже багато пошкоджень, деяке обладнання вже не підлягає ремонту, а щось потребує багато коштів і часу. Ми не маємо таких можливостей та й бракує енергетиків, які б могли цим займатися, бо молодь не поспішає йти в цю сферу. Тому працюємо ми.
Все одно люблю свою роботу
Я сумую за домом та рідною ТЕС, але вже й не знаю, чи буде до чого повертатися, адже минулоріч росіяни окупували Курахове.
Я бачив фото, як зараз виглядає станція. Там зруйнували майже всі труби, пошкодили багато приміщень, цехів, немає вікон та даху. Зараз це місце зовсім не впізнати.
Професія енергетика досить складна, та навіть якби я знав, що нас чекає в майбутньому, то все одно б пішов працювати в цю сферу.
Валентин під час роботи. Фото надав Валентин
Зараз кожен має допомагати країні на своєму місці. Я не можу долучитися до війська через проблеми з хребтом. Тому продовжую працювати та станції та робити те, що вмію найкраще — давати людям світло. Бо якщо тут нікого не буде, то що ж тоді — все зануриться в темряву?
