Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Чоловіча ягода” з Запоріжжя: як працює найбільший у світі кизиловий сад

Опубліковано

Для багатьох кизил асоціюється з Кавказом чи Молдовою, або ж з Кримом. І мало хто знає, що найбільший кизиловий сад у світі площею 15 га знаходиться у Запорізькій області. Як таке можливо?! Там же холодно! – запитаєте ви.

Бізнесмен Сергій Ольшанський знайшов вихід, як вирощувати теплолюбну рослину у широтах Запорізької області, і зараз збирає вже 20 тонн врожаю на рік. Кизилові смаколики, які виробляє Сергій під торговою маркою Famberry, купують по всій Україні у супермаркетах NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS, а куштують навіть американці та німці. 

Сергій Ольшанський

Власник кизилового саду в Запорізькій області.

Має дві освіти: технік-металург та педагог-спеціаліст з основ підприємництва. У 2010-2017 рр. був керівником фермерського господарства “Токмацьке 2010”. А зараз. вже п’ять років займається вирощуванням кизилу. 

Для охорони саду використовуємо …САЛО

Коли ми тільки починали,  то зіштовхнулись з багатьма складнощами.  Наприклад, майже рік отримувати дозвіл на проведення мережі, щоб організувати крапельне зрощення.

Та й важко було знайти хорошого спеціаліста, ще й в селі. Ніхто не знав про кизил нічого і що з ним робити. Та все ж таки вдалось знайти чоловіка, який зараз відповідає за сад.

Звісно, поставили й охорону, бо злодіїв, які хочуть викопати дерева, багато. Та у нас є ще й лісові злодії – зайці, які травмують саджанці. Тому ми завели собак для охорони, але зайці вже вивчили, де сидить собака і довжину її ланцюга, тому не бояться. Але ми знайшли вихід і прочитали про народний метод від зайців – мазати дерева старим салом. А зайця смак сала зовсім не подобається.

Коли наступає період цвітіння кизилу ми проводимо екскурсії по нашому саду, щоб люди могли більше познайомитись з цією культурою”. 

Кизил замість збиткового саду

Кизиловий сад – це наш сімейний бізнес, яким ми займаємось ще з 2013 року. У мене був старий сад у Запорізькій області, де росли черешня, вишня, слива. Але це не приносило великого прибутку. Тож, довелось думати, що робити з садом і як його розвивати.

Якось я подумав про кизил і дізнався, що в Україні ніхто не вирощує цю культуру у промислових масштабах.

Для вирощування вибрали цю ягоду ще й тому, що вона надзвичайно корисна. Наприклад, кизил містить багато мікроелементів, магнію, амінокислот, органічних кислот. Вживання цієї ягоди підвищує імунітет, добре впливає на шлунково-кишковий тракт, нормалізує кров’яний тиск, рівень цукру в крові. А головним плюсом вирощування кизилу є те, що він не потребує хімічної обробки, бо не піддається шкідникам.

У нас низька культура споживання кизилу, але ми вже п’ять років намагаємось це розвивати, знайомити людей через сайт, соціальні мережі та інші заходи. І бачимо, що попит зростає.

“Директор саду” – його єдиний працівник

Кизил вирощуємо по системі Organic Standard Ltd, яка сертифікує органічну продукцію для ринку Європейського Союзу та Швейцарії. Тобто для обробки саду не використовуємо ніяких шкідливих речовин, лише органічні добрива.

Та й особливого догляду сад не потребує. У нас є лише один кваліфікований агроном Сергій Богомол, я називаю його “директор саду”. Він займається санітарною обрізкою, прибирає засохлі гілочки. Щоб покосити траву чи пополоти – долучаємо трактористів. А для збору врожаю наймаємо місцеве населення. Цього року у нас було 25 працівників.

Можемо збирати до 1000 тонн на рік

Я зацікавився, чи можна вирощувати кизил в Запорізькій області, адже тут клімат холодніший, порівняно, наприклад, з Кавказом. Але згодом дізнався, що є садові сорти ягоди, які чудово ростуть навіть у центральній Україні. Садовий кизил відрізняється від дикорослого тим, що він має більш великі ягоди, співвідношення кісточки до м’якоті всього 10-11%. Має високу врожайність ягід і морозостійкість.

Ми закупили саджанці в Криму, викорчували старий сад, який не оброблявся вже 25-30 років. Нашу ділянку курує Світлана Клименко – доктор біологічних наук. Вона допомагає консультаціями з агротехніки і є автором всіх наших сортів кизилу.

На 14 га землі висадили відразу 10, 5 тисяч дерев. До того ж, кизил у саду висаджений за схемою 3х4 метри: 830 дерев на 1 гектар. Загущену схему обрали спеціально, щоб отримати інтенсивний сад.

Ми є найбільшим кизиловим садом у світі. До речі, зараз ми займаємось тим, щоб увійти в книгу національних рекордів. А згодом будемо думати, як підтвердити себе на світовому рівні. 

Також ми зробили ставок для поливу, щоб вода йшла не прямо з свердловини, а відстоювалась. Організували крапельне зрошення, причому систему зрошення купували українського виробництва донецького заводу “Факел”. 

У серпні зібрали врожай – 20 тонн кизилу. Та це не наші межі. Проектна потужність саду – 1000 тонн на рік. Початкові інвестиції у створення кизилового саду склали близько 2 млн грн.

З кизилу робимо і варення, і наливку

Після збору врожаю ми реалізовуємо продукцію під торговою маркою Famberry. 

Цього року поставляли свіжий кизил в мережі супермаркетів NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS. Частково ягоду переробляємо і робимо варення, джеми, пастилу, соуси. Те, що не обробляємо, то заморожуємо в шоковій камері і зберігаємо при температурі мінус 18.

Кизил з саду ми продаємо 50 гривень за кілограм, заморожений – 75 грн за  кілограм, а варення – 64 грн.

В основі майже всіх продуктів Famberry – кизилове пюре. Для його виробництва придбали спеціальну машину швейцарського виробництва. Обладнання встановлене на дніпровському заводі, який виробляє для нас продукцію.

Крім ягід, кизил дає ще й додаткову продукцію – кісточки можна використовувати при виробництві косметичних засобів. Ми розробили олію з кісточок, зараз її аналізують і вивчають застосування в ліках і бадах. Листя кизилу також можна використовувати. Робимо вино і наливку для себе, виходить дуже цікавий смак.

Поки ми навчились вирощувати, навчились переробляти тепер навчаємось продавати.

Джеми, варення, пастилу ТМ Famberry вже пробували в Японії, США, Німеччині. Але поки відправляли лише невеликі палети. 
Проблема в тому, що за кордоном ніхто не розуміє, що це таке. Іноземці куштують, їм подобається, питають, а коли кажеш, що це кизил – ніхто про цю ягоду і не чув. Але будемо розвиватись і потроху виходити на зовнішні ринки.

Ми працюємо і розвиваємось. Та й ця справа є по-справжньому сімейною, якою потім займатимуться і онуки, бо кизил плодоносить до 100 років.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі