Суспільство
Чернівецькі майстри виготовляють розкладні ліжка для захисників
Буковинські майстри виготовляють розкладні ліжка для військових та вже передали захисникам близько 250 штук.
Про це пише Шпальта.
Розповідається, що на початку повномасштабної війни працівники чернівецької виробничо-творчої майстерні «Три дубки» шукали свій спосіб допомагати ЗСУ.
Ліжка за зразком НАТО
Після декількох поїздок на схід вирішили виготовляти ліжка. За зразок взяли НАТОвську розкладайку, однак використали міцнішу тканину та врахували побажання воїнів.
Нині наші воїни використовують такі ліжка на всіх напрямках, зокрема у бліндажах.
Так виник волонтерський проєкт «Опора», куди ввійшли не лише працівники майстерні, а й переселенці. Крім виготовлення ліжок, волонтери збирають кошти на реанімобілі, дрони та інші речі.
Читайте також: Смарт-каміни без диму. Як український стартап Neverdark завоював ринок ЄС «розумним вогнем»
Співзасновник майстерні та ініціатор проєкту Михайло Назаревич каже, що на фронті побачили, у яких екстремальних умовах живуть військові.
Спочатку планували роздати 50 ліжок, однак вони стали такими популярними серед військових, що до виробництва залучили більше людей.
Були випадки, коли ми залишалися на сході, зокрема в Краматорську. Там часто доводилося ночувати. Ми бачили, у яких екстремальних умовах живуть військові. Ночували в кращому випадку на палетах чи карематах, а в гіршому – накидували якийсь картон. Тому в нас виникла ідея зробити розкладайки, — каже Михайло Назаревич.
За зразок взяли НАТОвське ліжко, однак потрібно було адаптуватися під умови виробництва, адже чимало заводів не працюють. Тому замість алюмінієвих конструкцій почали робити ліжка з дерева з металевими елементами.
Читайте також: Відновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD
«Ми хотіли робити кращі ліжка, ніж НАТОвські. Наприклад, використали подвійну тканину. Вона стала витривалішою, бо ми робимо рукав і прострочуємо його. Тобто, якщо протруться якісь шви самої нитки – це все одно триматиме конструкцію і не розповзатиметься. Єдиний недолік – наші ліжка важчі», — відзначає ініціатор проєкту.
Сьогодні є дві базові комплектації ліжок для військових. Вони не дуже відрізняються:
- перша зафіксована ремінцем для зручного транспортування,
- другу – фіксують шнуром і додатково пакують у водонепроникний чохол.
«Над цим проєктом ми працювали два з половиною місяці, включно з тестуваннями та корегуваннями. Потім ще місяць ми з виробниками, які шиють тканини, підбирали матеріали. І нарешті дійшли до того моменту, коли все чітко виходить», – каже Михайло Назаревич.
Усе виробництво – з українських матеріалів
Усі матеріали для виробництва – дерево, метал та тканину – волонтери закуповують у межах Чернівецької області.
На постійній основі над проєктом працюють троє людей, решта – частково зайняті. Один із працівників – Віталій Кашенко – родом із Сумської области. Він приїхав із Києва на початку повномасштабної війни.
Читайте також: «Ми стали людьми з підручників історії». П’ять історій про молодь з прифронтових міст, яка наближає нашу перемогу
«Я збираю ліжка. Хлопці мене забезпечують матеріалом, а я складаю вже кінцевий продукт. За три тижні зібрав близько двохсот ліжок», – розповідає Віталій.
На початку чернівецькому проєкту допоміг товариш із Норвегії, який вирішив оплатити першу партію ліжок.
Він був нами захоплений, каже: “У вас там удома діти, а ви ризикуєте життям під обстрілами, допомагаєте”. А я відповідаю: “У нас так зараз усі — від початку війни кожен намагається щось зробити”, — каже ініціатор проєкту Михайло Назаревич.
Волонтер каже, що неабияк мотивує подяка від бійців, які надсилають фото з ліжками на передовій.
Нагадаємо, вінничанин на 3D-принтері виготовляє бліндажні ліхтарі для захисників.
Також ШоТам розповідав, як працівники буковинської СТО пішли на фронт усією майстернею.
Фото: shpalta.media.
Суспільство
Нові рейси до Карпат
- поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
- поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
- поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
- поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям.
- поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів.
- поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.
Потяги до Харкова
Покращення маршрутів
Скорочення рейсів
- Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
- Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
- Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
- Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
- Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.
Коментарі
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Коментарі