Суспільство
Бізнес на закрутках, або як підкорити діаспору консервованим борщем
Ян Островський з Первомайська займається консервацією екзотичних овочів, а його борщ в банках літрами купують в Європі. Підприємцю вдалось налагодити повний цикл органічного виробництва консервів з екзотичних овочів – бамії, трюфельної картоплі та фізалісу.
А все почалось з волонтерської роботи, коли Ян виготовляв для бійців АТО консервований борщ та сало. А зараз його бізнес “Стодола – щира їжа” має замовлень на рік вперед.
Ян Островський
Ян Островський спочатку навчався на перекладача, а згодом закінчив КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю «Міжнародний бізнес». Близько семи років працював у сфері міжнародної торгівлі. Але у 2014 році, коли розпочався Майдан, а потім і АТО, чоловік зайнявся волонтерством. Неочікувано для нього самого волонтерство згодом переросло в бізнес.
Екзотика в банках
З самого початку я прагнув робити правильні закрутки і прорахував, що найбільш оптимальним варіантом стане овочівництво повного циклу та консервація.
Мені не хотілось консервувати звичайні огірки-помідори, бо цього вистачає не лише на полицях магазинів, а й у багатьох погрібах домогосподарок.
Тому ми вирощуємо те, чого немає на ринку України. Наприклад, робимо консерви з цукіні, патисонів, спаржевої квасолі.
Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців
Фішкою є овочеві мікси, італійська джардіньєра, французький рататуй, американський реліш. При цьому, такі незвичні страви ми підлаштовуємо під смак українця, бо, наприклад, джардіньєра дуже оцтова для наших людей.
Консервуємо бамію (це екзотичний африканський плід, за смаком схожий на кабачок, спаржу, баклажан та стручкову квасолю), фізаліс (нагадує наш жовтий помідор), мелотрия (мексиканський огірок, схожий на кавун).
На наших грядках можна знайти і молочний патісон розміром два сантиметри. Це дуже велика рідкість для підприємців, адже він швидко росте і щоб його зібрати потрібно два рази на день проходити поле.
“Патріотичний борщ” став брендом
Я “варюсь” в цій ніші вже три роки. Ми з волонтерами робили консервацію для воїнів АТО: борщ, сало з часником, протизастудні закрутки. На баночки клеїли патріотичні стікери, аби підтримувати хлопців.
Потім мене почали впізнавати та питати чи це я передавав борщ в АТО. Консерви ставали все популярнішими, почала цікавитись і українська діаспора за кордоном. А потім про нас заговорило телебачення. Друзі замовляли такі баночки і я зрозумів, що це може перерости у бізнес.
Читайте також: Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис
Тоді ж почав робити перші кроки вирощування овочів. Одразу поставив ставку на екзотичність та “табу” хімії. Ми не обробляємо овочі нітратами та хімікатами, а це означає, що людина може бути впевненою за якість та безпечність продуктів.
Відмовляли клієнтам через … попит
У 2017 році ми почали виїжджати зі своєю продукцією на фестивалі їжі. Адже основне просування – це дегустація. Людина коштує і розуміє, що ми відрізняємось від інших.
Ще на етапі виробництва продукція була або вже продана, або зарезервована. Довелось навіть відмовити покупцям з Німеччини, які хотіли придбати нашу консервацію. Тоді ми виготовляли 50-60 тисяч банок за сезон. Але зараз будемо значно розширювати виробництво.
Зараз у нас невеличке поле – 2 га. Є люди, які мають органічну землю і також вирощують для нас овочі. Ми плануємо розширятись до 10 га.
Скільки вклав
На початку я не ризикував вкладати великі гроші, бо не був впевнений, чи зайде товар. У перший рік витратив приблизно 5 тисяч доларів. Кошти пішли на закупівлю насіння, тари та зарплату.
Найбільші суми йдуть на закупівлю тари. Лише минулого року ми витратили 10 тисяч доларів на це. Купили і промисловий автоклав для стерилізації овочів, овочерізку та машину, яка накладає етикетки на банки.
Мені й зараз важко сказати, скільки точно я вклав, бо весь прибуток йде з сезону в сезон. Поки що гроші з бізнесу я не витягую, сподіваюсь, що за кілька років вийдемо в плюс.
У цьому році ми запускаємо новий цех, який буде сертифікований за всіма європейськими формами, щодо якості та безпеки продуктів. Це вже буде новий рівень.
В сезон у нас працює в цеху до 20-ти людей, а на полі – до 10-ти. Але плануємо розширюватись і наймати робітників на цілий рік.
Хто та за скільки купує?
Зараз ми працюємо і з відносно дрібними магазинами і з великими, такими як GoodWine, Сільпо, WINETIME. Цієї осені ми з’явимось і в мережі супермаркетів “Ашан”. Для продажу фасуємо продукцію в тару ємністю 0,66 і 0,88 літри.
Ціна стартує від 70 до 100 гривень за банку. Кожного року ми намагаємось знизити собівартість та ціни на товар, щоб бути доступним кожному.
Борщ для Європи та Азії
Люди хочуть наш товар не тільки в Україні, але поки експорт “Стодоли” лише 1-2%. Плануємо збільшити цей показник до 80%.
Наші клієнти там, де люди готові платити за органіку. Це Китай, Німеччина, Скандинавія, ОАЕ. Зараз ми маємо попередні домовленості з двома німецькими дистриб’юторами, а також з ОАЕ. Наш консервований борщ плануємо виводити на міжнародний ринок.
Поки не маємо сертифікації та офіційних контрактів – передаємо за кордон товар знайомими, або автобусами. Шукаємо способи, як передати привіт з Батьківщини.
Гугл не допоможе створити бізнес
Не було інформації та досвіду. У гуглі не введеш “як на півдні України виростити мексиканський огірок”. Ми не знали як правильно вирощувати, як боротись з комахами.
Не знали і як консервувати. Десь перетримали продукт в автоклаві – він розвалився. Зробили неправильні пропорції – маринад вийшов не такий. Бувало таке, що деякі овочі я навіть не збирав з поля, бо вони не виросли і не дали своїх плодів.
Читайте також: Іграшки з Дружківки підкорили Італію та потужні корпорації. Історія бренду “Denata Toys”
Перший рік взагалі не розуміли, що ми робимо. Ми могли продавати продукт, питання лише у правильності виробництва.
Допомогли міжнародні форуми овочеводів. Я спілкувався з кулінарами, та людьми. які займаються консервацією. Так і набрався досвіду. Так методом проб і помилок вийшли на гідний рівень.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі