Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська

Донбас – креативний. Руйнуємо міф про те, що там тільки шахти та металургія. На Луганщині у місті Лисичанськ вже понад 20 років працює цех, де виготовляють дивовижні дзеркала та скляні картини, за унікальною методикою фьюзингу.

Мабуть, чи не в кожному будинку є вироби, які пройшли майстерну обробку на підприємстві “Тетра”, власником якого є Михайло Голтишов.

Чим довелося поплатитися підприємцеві? Чому продукція з Лисичанська є популярною? Та яку нішу досі ніхто не зайняв в українському виробництві – у нашому матеріалі.

Як гартувався бізнесмен

Компанія ТОВ “Тетра” – заснована у 1991 році, Михайлом Голтишовим. До цього чоловік у 1989 році відкрив перший кооператив у Лисичанську “Потенціал”, вже за кілька років наважився на власну справу.

Компанія Михайла не виготовляє власні дзеркала, а займається їхньою повною обробкою та декором.

Готові вироби продають через мережу магазинів “Епіцентр” та “Нова лінія”, а також мають контракти із 60 гіпермаркетами. Каталог продукції фірми “Тетра” пропонує покупцям близько 400 найменувань виробів.

Ідея для бізнесу: дзеркало

Для свого бізнесу підприємець купує дзеркала українського виробника. А ті, своєю чергою, роблять їх на імпортному склі, яке найчастіше привозять з Білорусії, Польщі та Туреччини. На виробництві також використовують імпортний клей і склорізні абразиви.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Підприємець особисто займається розробкою нових моделей, інколи в цьому допомагають дизайнерки. Найбільше часу на виробництві витрачають на розробку нової лінійки дзеркал. Від ідеї і до втілення – можуть пройти місяці. Спочатку продумують усі деталі, а потім пускають у виробництво дзеркала з новим оздобленням. Зазвичай, за виробничою моделлю готують одразу 50-300 виробів.

Як проходить процес обробки. У цех привозять велике дзеркало, розміром 310 см на 225 см. Великий дзеркальний лист кладуть на стіл розкрою, де ріжуть на потрібні розміри. Кожен елемент передають на спеціальну обробку: декорують кромку (краї. – ред.), свердлять дірки, за необхідності. Наступний етап – поклейка кріплень і декору, або нанесення малюнків, залежно від моделі.

Після кожного процесу дзеркало миють. Кінцевий етап – пакування у поліетилен та гофротару. У цехах також виготовляють спеціальну дерев’яну конструкцію, у якій транспортуватимуть товар у точки продажів. Готові вироби відправляють по Україні поштою.

Усі обробки дзеркал роблять на спеціалізованих станках. Людей старанно навчають, як правильно з ними працювати.

Як зі скла зробити картину?

Застосуванням унікальної методики фьюзингу Михайлу вдалося підкорити ринок. Це різновид вітражного мистецтва. Ідея полягає в тому, що із різнокольорового сплавленого між собою скла можна створювати цілі картини, або окремі елементи декору для дзеркал.

Скло різного кольору нарізають вручну. Потім за трафаретом шматочки викладають на спеціальну жаростійку поверхню. Майбутню картину чи елемент декору кладуть у піч. Там за температури у 800-1200 градусів скло запікається. Потім такими сплавами прикрашають дзеркала.

Ця техніка цікава тим, що під час обробки високою температурою скло стає однорідним. Майстер граючись із градусом розігрівання – може створити “об’ємну” картину, адже скло “розтане” не повністю.

Для своїх виробів Михайло використовує американське різнокольорове скло, яке офіційно в Україну доставляють львівські дилери. Щоб втілювати різні задуми із картинами фьюзингу знайшов двох жінок художниць-дизайнерок, які раніше вже займалися цією технологією.

Скільки коштує обладнання?

У виробництві найдорожче – імпортне кольорове скло. Українських аналогів – немає. Через прив’язку до долара ціни на закупки нестабільні

Хоча йому довелося значно витратитися і на покупку спеціалізованого обладнання. Нині підприємство має три станки для обробки скла. На момент покупки кожна одиниця обходилася в 20 тисяч доларів. Спеціальна мийка для дзеркал коштує 20 тисяч доларів. За словами підприємця, зараз ціни змінилися, обладнання трохи подешевшало. У сукупності, на всю машинерію за роки існування цеху витратили від 150 тисяч доларів.

Читайте також: Купити каву і підтримати регіон. На Донбасі розвивається новий бренд

Виробничий цех знаходиться у приміщенні на території, де раніше базувалася сільгосптехніка. Будівля нині належить Михайлу. Але економія на оренді перекривається іншими витратами – на електроенергію, воду та інші видатки з утримання будівлі щомісяця витрачає близько 30 тисяч гривень.

“Зараз щоб проводити грандіозні експерименти на виробництві, поки не маємо достатньо грошей, – сміється Михайло. – Останнє, що освоїли – виготовлення дзеркал із Led-підсвіткою. Для цього використовуємо світлодіодні стрічки. Заодно розширили асортимент новим видом продукції”.

Бізнес в Україні – виклик не для слабких

Покладатися можу тільки сам на себе

Для дрібного гурту та на замовлення продукцію поки не випускають. Зараз найкраще працюється з великими торговими мережами. Щомісяця магазини, з якими уклали контракт – дають попередні заявки на кількість продукції, яку необхідно зробити. Тоді товар не “зависає” на складах цеху.

Читайте також: Повелителька биків. Історія успіху на Донбасі

Нещодавно фірма “Тетра” підписала контракт з великим оздоровчим комплексом у Прикарпатті. Допомагатимуть їм з декором.