Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

«Байрактарщина» і «шароварщина». Чому ці явища мають турбувати кожного українця?

Опубліковано

Сьогодні ми багато чуємо про явище «байрактарщина». Коли чутливу тему війни без сорому експлуатують заради комерції чи суспільного схвалення. Є старіше явище, що теж має тривожити кожного українця. Так звана «шароварщина».

Відчуття меншовартості, цензура, Україна = село 

Родом шароварщина з радянського союзу – як і безліч інших наших проблем. У радянські роки українській культури нав’язували риси провінційності, проводили політику закладення меншовартості. Україну прирівнювали до села. Причому села не справжнього, з яким пов’язана українська історична спадщина, з якого виходить українська культура. 

Радянське керівництво залишало тільки зовнішні контури, які доводило до абсурду, та нівелювало суть нашого історичного сенсу, який нерозривно був пов’язаний із землею. Кобзу та ліру майже викреслили – неконтрольовані кобзарі СРСР не були потрібні. Й залишили лише бандуру. Тож музикантам доводилося долучатися до капел бандуристів, які мали співали славу комуністичній партії. Перелік пісень, дозволених до публічного виконання, був жорстко цензурований.

Штучні вінки і яскраво-червоні шаровари 

В шістдесятих партробітники створили регламентований образ українця. Чоловік – обов’язково в яскраво-червоних шароварах. Жінка – у штучному віночку, з вишитими на сорочці квітами.

Чи носив хоч хтось в Україні до двадцятого століття червоні шаровари – велике питання. Бо на історичних малюнках ми бачимо геть інші образи – цілком європейські. Але образ цих червоних шароварів та штучних невиразних віночків в мас-медіа живе й досить.

Ми маємо безліч варіантів народного костюма. Унікальних, специфічних для кожної області. А на масових заходах все ще бачимо створений комуністами варіант, який максимально віддалений від народу. Створений заради нав’язування нашому народу відчуття власної провінційності й меншовартості.

Українці мають вивчати свою культуру, а не приймати ворожу вигадку

Ми маємо вивчати свою культуру, а не приймати ворожу вигадку. Ми всі маємо вийти за межі, які нам окреслили загарбники. Ми маємо відкинути псевдонародні квіти на вишиванках, і згадати справжні українські візерунки.

На щастя, праця в цьому напряму ведеться, і ми бачимо все менше карикатурних шароварів – та все більше автентичних елементів традиції. Чи цікавого сучасного переосмислення. У цьому напрямку працює й IP офіс. Традиційні знання та традиційні вираження культури – один із наших пріоритетів.

Наша культура заслуговує на захист і правдиве відображення. Наша культура заслуговує на шану та розвиток.

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Шо там у ШоТам або навіщо інвестувати в добрі новини для українців

На тлі зупинки грантової підтримки від Американської агенції з міжнародного розвитку (USAID) чимало українських медіа...

Суспільство2 дні тому

«Пам’ять у наших руках»: як мама та донька створили кондитерську на честь загиблого батька-військового 

Після загибелі свого чоловіка-військового Михайла киянка Наталя Реуцька не могла змусити себе бодай спробувати спекти...

Культура4 дні тому

Народні співи біля моря. Ці жінки відроджують українські традиції в Одесі

Стереотип про те, що всі в Одесі мають певну «культурну автономність» спростовують одеситки з гурту...

Економіка і бізнес1 тиждень тому

З чоловічого піджака в жіночий: як українка зробила бізнес на переробці старих речей

Поки міжнародні фешн-ритейлери щороку нарощують виробництво, вони дають нове життя одягу українських брендів. Жінки з...