Суспільство
Археологи виявили підземні кімнати єзуїтів під вежею князів Чорторийських у Луцьку (ФОТО)
У Луцьку під цокольним поверхом вежі князів Чорторийських під шаром ґрунту знайшли підвальну кімнату та прохід до підземних приміщень колегіуму єзуїтів.
Про це пише Укрінформ.
Повідомляється, що знахідку виявили під час чергового етапу розкопок.
Читайте також: “Клуб 5 ранку”. Як ранні підйоми допоможуть вам покращити своє життя
Відомо, що під час попереднього археологічного обстеження фахівці виявили недосліджені раніше приміщення під вежею Чорторийських, однак до них не було доступу.
Нині триває активна фаза досліджень, знахідку обстежують фахівці. На думку наукового співробітника Охоронної археологічної служби Віктора Баюка, підвали оборонної вежі та колегіуму – єдиний підземний комплекс.
Читайте також: Гучніше за гармати: як активісти творять культуру в містах поблизу лінії фронту
Усі нововиявлені під час реставраційних робіт приміщення в майбутньому, за інформацією міськради, доповнять перелік туристичних атракцій Луцька.
Зазначається, що станом на сьогодні в межах проєкту вже:
- відреставровано стіни вежі Чорторийських,
- завершено основні роботи з відновлення входу в підвали колишнього колегіуму єзуїтів,
- відновлено та укріплено збережений до наших днів фрагмент оборонного муру окольного замку,
- відреставровано південно-західний фасад колегіуму,
- розпочато археологічні дослідження фундаментів втраченої частини оборонної стіни та підвалів вежі,
- розпочато благоустрій внутрішнього і зовнішнього дворів колегіуму,
- встановлення огорожі,
- проведено значну частину робіт з реставрації підвалів.
Довідка
Оборонна вежа Чорторийських – єдина вціліла башта зведеного у 14-15 ст. Окольного замку Луцька. Реставраційні роботи у межах проєкту “Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Любліна та Луцька” розпочалися у жовтні 2019 року.
Нагадаємо, на Херсонщині збереглися 17 скульптур половецьких кам’яних баб.
Як ми повідомляли раніше, археологи знайшли під Запоріжжям скарби скіфів .
Усі фото: lutskrada.gov.ua
Суспільство
Поліція у лісі на Вінничині виявила російський шахед у нездетонованому стані.
Про це повідомляє ГУ НП Вінницької області.
Що відомо про знахідку?
17-18 березня до поліції надійшло чотири повідомлення про виявлення уламків БПЛА на території Вінницького, Гайсинського та Жмеринського районів. Один з виявлених дронів, який знайшли у лісі, був у нездетонованому стані.
Читати також: Один постріл з “Джавеліну” зупинив ворожий штурм та знищив танк і 3 БМП
Уламки трьох “Шахедів”, які розлетілись у радіусі 200 м. від місця падіння, знайшли у полях. Поліціянти вибухотехніки обстежили місця падіння безпілотників. Після документування подій частини дронів будуть вилучені та знищені.
Зазначається, що постраждалих людей чи пошкодження майна не було.
Нагадаємо, що Coca-cola інвестувала 3 млн доларів у реконструкцію дитячого садочка на Київщині.
Також ми повідомляли, як Інженер-енергетик облаштував майстерню з виробництва РЕБ та FPV (ВІДЕО).
Фото: Національна поліція України
Суспільство
Сьогодні, 19 березня українська мисткиня Ліна Котенко святкує свій 94-й День народження. За роки своєї творчості вона стала лауреаткою Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури.
Добірку про Ліну Костенко підготувала редакція ШоТам.
16 років вірші поетеси знаходились під забороною
У травні 1966 року в Спілці письменників відбулася традиційна церемонія таврування “національних відщепенців”. Ліна Костенко виступила відкрито на підтримку Івана Світличного, Опанаса Заливахи, Михайла Косіва, Михайла та Богдана Горинів, отримавши купу оплесків. Після того, як її лист в захист Чорновола в 1968 році не було надруковано в газеті “Літературна Україна”, її ім’я зникло з преси на багато років. Понад шістнадцяти років поетеса працювала “в стіл”.
У Ліни Костенко було тавро дочки “ворога народу”
У 1936 році батька Ліни Костенко засудили на десять років концтаборів. Після оголошення вироку Василь Костенко сказав суддям: “Вашим червоним прапором тільки биків лякати”. Ця безстрашність і справжня людська гідність пізніше передалися його дочці.
Рух шістдесятників
Ліна Костенко виявила нетерпимість до несправедливості, відчуття власної гідності та непохитний характер, що спонукали її стати активною учасницею руху шістдесятників. У 1965 році поетеса, разом з кінорежисером Сергієм Параджановим, поетом Іваном Драчем, авіаконструктором Олегом Антоновим та іншими діячами, надіслала до влади лист-протест проти арештів української інтелігенції та вимагала проведення публічних розглядів судових справ.
Читати також: Режисер у 16. Підліток з Прикарпаття зняв фільм про українських добровольців
Вихід з заборони
З початку 90-х років зацікавленість творчістю Ліни Костенко почала зростати, виходячи з-під заборон. У 2000 році, як повідомили в Українському інституті національної пам’яті, президент України Леонід Кучма нагородив поетесу орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Однак Ліна Василівна відмовилася йти на церемонію нагородження, промовивши крилату фразу: “Політичної біжутерії не ношу”.
Повномасштабна війна
Ліна Костенко зустріла початок широкомасштабної війни в Києві у знаменитому будинку на вулиці Олеся Гончара 52, що також відомий як “письменницький”. Цей будинок отримав свою назву через те, що 40 років тому в ньому мешкали виключно письменники. Його збудували на кошти літературного фонду у формі розгорнутої книги ще на початку 80-х років 20 століття.
“Уявіть собі, я писала. Розумієте, я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну, і мені оці бомби о 4 ранку, вони мені звичні. З мого дитинства. А тепер, знову почула ті самі бомби, тільки страшніші”, – розповідає Ліна Костенко.
Влітку 2022 року посол Франції в Україні Етьєн де Понсен нагородив Ліну Костенко орденом Почесного легіону в Києві. Тоді вона присвятила цю нагороду всім українським воїнам зі словами: “Вони – наш найпотужніший легіон”.
Нагадаємо, як перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило “дизайнерський ремонт” у сторічній хатині.
Цитати Ліни Костенко про Україну, мову, війну та росію
- “А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни”
- “У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна”
- “Коли в людини є народ, тоді вона уже людина“
- “Доля не усміхається рабам“
- “Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші“
Фото: Освіторія
Суспільство
Завершено прокат фільму “Уроки толерантності”. Стрічка вийшла на великі екрани 14 лютого була на екранах 4 тижні. Загальні касові збори склали 1 742 732 грн, а кількість проданих квитків сягнула 11 447.
Про це повідовляє ДержКіно.
Про кінострічку
Фільм створено за мотивами п’єси Ігоря Білиця “Гей-парад”. У центрі сюжету пересічна українська родина, яка аби дати раду фінансовій скруті, погодилася стати учасниками програми з євроінтеграції “Уроки толерантності”.
Читати також: Фільм “Бачення метелика” зʼявився на Takflix
За її умовами, вони мають на певний час оселити у себе вдома ЛГБТ-представника та активіста. Тепер родина вимушена боротись із власною гомофобією та неприйняттям інакшості. Але серед усіх інших викликів, їх також хвилює те, що скажуть сусіди.
Фільм створений за підтримки Державного агенства України з питань кіно, SOLAR MEDIA Entertainment.
Нагадаємо, що Дія.Engine номінована на міжнародний конкурс: як проголосувати.
Також ми повідомляли, що “Це крафт” відкрив реєстрацію на грантовий конкурс.