Культура
Анімаційний фільм «Червона зона» Ірини Цілик покажуть на фестивалі у Франції
Повнометражний анімаційний проєкт «Червона зона» режисерки Ірини Цілик і продюсерки Дар’ї Бассель представлять на міжнародному фестивалі анімації Annecy у Франції.
Про це повідомили у студії Moon Man.
«Червона зона» — особиста історія режисерки, поетки, дружини військового і матері підлітка про типовий день у Києві під час війни. Фільм розповідає про повсякденний опір, внутрішню силу та життя цивільних у прифронтових реаліях.
Проєкт створила українська компанія Moon Man у копродукції з a_BAHN (Люксембург) та Vivement Lundi (Франція) за підтримки низки міжнародних фондів.
Читайте також: 10 фільмів українських режисерок про дорослішання, війну та дев’яності
Фестиваль в Ансі відбудеться з 10 до 13 червня 2025 року. Для «Червоної зони» це буде перша презентація серед професійної анімаційної спільноти. Стрічку відібрали до нової категорії пітчингу на фестивалі, присвяченої анімаційним документальним фільмам.
Нагадаємо, що анімаційний фільм української режисерки покажуть на Каннському кінофестивалі (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Moon Man
Фотокореспондентка «Суспільне. Харків» Вікторія Якименко стала однією з переможців одинадцятого Міжнародного конкурсу репортерської фотографії LifePressFoto 2025. Нагороду українка отримала серед представників з 24 різних країн у номінації «Спорт».
Про це повідомили в «Суспільне. Харків»
«По останньому удару»: історія фото
Світлину Вікторія зробила на тренуванні футбольного клубу «Незламні» для ветеранів війни і цивільних, які мають ампутацію кінцівок. Це називають ампфутболом — у нього грають на милицях і на протезах.
Читайте також: Рятувальник із Києва встановив спортивний рекорд Європи, який не могли побити 7 років (ВІДЕО)
На фото — воротар та екскапітан харківського “Металіста” Олександр Горяінов.
«Момент майже випадково зловила вже коли Олександр сказав хлопцям: «Давайте по останньому удару». Хлопці на милицях дуже надихнули мене і показали, що все можливо. Тому, мабуть, я і наважилась подати свою роботу на конкурс», — поділилася Вікторія Якименко.
Нагадуємо, що Магучіх перемогла на What Gravity Challenge з найкращим результатом сезону у світі (ВІДЕО).
Фото: «Суспільне. Харків»
З 13 по 20 травня у книгарні «Сенс» на Хрещатику, 34 проведуть серію заходів до Всесвітнього Дня Вишиванки.
Про це повідомила комунікаційна команда «Сенсу».
Зберегти та поширити
Цьогорічна тема — збереження української культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.
У фокусі — дослідження, відтворення та популяризація строїв і вишивки з Луганщини, Донеччини, Криму, Харківщини, Херсонщини, Запоріжжя — регіонів, які росія прагне не лише контролювати, а й стерти з культурної мапи України.
Читайте також: Українські митці вперше представили свої роботи на Triennale di Milano (ФОТО)
Події
З 13 по 20 травня у книгарні представлять Виставковий проєкт «Окупована спадщина». На другому поверсі «Сенсу» для всіх відвідувачів відкриють виставку реконструйованих чоловічих і жіночих строїв із шести тимчасово окупованих регіонів України.
За словами організаторів, це спроба зібрати, дослідити й показати одяг як код регіональної пам’яті.
«Речі, які знищуються, вивозяться або зникають разом із носіями культури, набувають нового життя через документування і відтворення», — зазначили в «Сенсі».
15 травня 0 18:30 презентують книгу «Вишиті сорочки Луганщини», яку створили на основі колекції Національного музею народної архітектури та побуту України. Для друку уперше оцифрували понад 100 автентичних сорочок із семи районів Луганщини. Участь у презентації візьмуть автори й упорядники видання. Вхід вільний за попередньою реєстрацією.
День вишиванки у контексті війни
За час повномасштабного вторгнення росія знищила понад 2000 об’єктів культурної спадщини, викрала близько 2 мільйонів музейних предметів.
У відповідь — дослідники збирають, документують, досліджують й поширюють те, що росія прагне стерти.
Проєкт реалізовують ГО «Всесвітній День Вишиванки» та Центр культури та етнографії КНУ ім. Т.Г. Шевченка за підтримки міжнародного фонду ALIPH.
Нагадуємо, що український фільм «Перед світанком» переміг на фестивалі незалежного кіно в Парижі (ВІДЕО).
Фото надали комунікаційники «Сенсу»
Короткометражна стрічка «Перед світанком» здобула нагороду за найкраще музичне відео на престижному фестивалі European Independent Film Awards у Парижі. Це одна з провідних європейських платформ, що підтримує незалежне авторське кіно.
Про це повідомив автор стрічки Олександр Денисенко, передає «Укрінформ».
Про стрічку
Фільм розповідає історію жінки, яка пережила втрати, але обирає жити. В основу стрічки поклали нове виконання української пісні «Вже сонце низенько» у виконанні Юлії Донченко, колишньої вокалістки гурту «Брати Гадюкіни». У головних ролях — польські актори Каміла Ужендовська та Станіслав Ліновскі.
«Це кіно про вибір — жити, творити, попри все. Ми мріяли, щоб голос України був почутий. І сьогодні ця мрія оживає. І якщо він допоможе комусь подивитися на Україну по-новому — значить, ми не дарма обрали цей шлях», — сказав у своїй промові Олександр Денисенко.
Стрічку створили митці з України, Польщі, Швейцарії та Канади. Вона вже увійшла до конкурсної програми понад 20 міжнародних фестивалів. Онлайн-премʼєра фільму в Україні запланували на осінь.
Читайте також: На виставі в Театрі Франка зібрали мільйон для бойової бригади «Хартія»
Нагадаємо, що документальний фільм про українських бійців здобув премію BAFTA TV Awards 2025.
Фото обкладинки: Олександр Денисенко, Vimeo
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...