Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

«Алло, це лінія підтримки?» Як Acoustic UA допомагає незрячим ставати операторами кол-центру

Опубліковано

Понад півтора мільйона людей в Україні є безробітними, заявляли у Держстатистиці. Чималу долю з них займають люди з інвалідністю, які готові йти працювати, але роботу вони знаходять доволі рідко. Особливо, коли йдеться про людей з порушеннями зору, яким досить важко знайти для себе місце праці. Щоб допомогти таким людям, колишній будівельник Вячеслав Овсєєнко рік тому запустив курси Acoustic UA, на яких готують операторів кол-центрів.

Засновник ініціативи сам частково втратив зір через попадання в очі камінця, тож на собі відчув усю можливу важкість працевлаштування людей з інвалідністю. Наразі його школа вже випустила 80 операторів, 45 з яких завершили практику на лінії «STOP COVID-19». Вони опанували нову сферу й готові працювати нарівні з іншими. 

Вячеслав Овсєєнко,
Вячеслав Овсєєнко,

Засновник соціального проєкту «Acoustic UA» у Харкові
Раніше працював підсобником, промисловим альпіністом та директором будівельної фірми

Втрата зору стала викликом

Порушення зору у мене були з дитинства. Справжню причину діагнозу лікарі змогли визначити лише після мого 25-ліття. Зір я мав тоді хоч і не ідеальний, але він був. Перші гроші я заробляв підсобником. Згодом став промисловим альпіністом. Хоча питання безпеки там стояло гостро, фактично я віддав цій професії 20 років. Далі ще десять років я провів у кріслі директора будівельної фірми. У своїй роботі ми співпрацювали з великими компаніями, як от Adidas та «Сушія».

 

Я б і зараз працював там, якби не один життєвий випадок, який усе змінив. Більш як два роки тому у центрі Харкова я пив каву на тротуарі, коли раптом в очі залетів якийсь камінець. Тоді я на 15 хвилин втратив зір повністю. Я подумав, що у житті на мене чекає суцільне виживання — як і багатьох людей з інвалідністю по зору, — особливо важко буде з пошуком роботи. На попередньому місці роботи я вже бути не міг, і мене це дуже пригнічувало. Почав думати над тим, що треба терміново шукати професію, на якій можна гідно заробляти гроші, не виходячи з дому.

І незрячі можуть подружитися з комп’ютером

Я почав думати над створенням власного проєкту для незрячих та людей із порушеннями опорно-рухової системи. Я уявляв це хорошою можливістю для тих, кому важко виходити з квартири. Щоб знайти ідеї, я чотири місяці провів у харківській школі-інтернаті, де дізнавався у дітей з порушеннями зору, які професії їм подобаються. І хтось тоді згадав роботу оператора кол-центру. Це стало справжнім відкриттям, адже ця професія цілком може бути конкурентоспроможною на ринку. Людина здатна працювати вдома, просто налаштувавши техніку.

Учасниця проєкту Acoustic UA Ірина Сукач

Хоча навчання незрячої людини — це як робота з громадянами похилого віку. Однак останні хоча б бачать щось на екрані. А незрячі й гадки не мають, що там. Однак у пригоді став віртуальний помічник з озвученням. Це працює скрізь, навіть, скоріш за все, на вашому телефоні. Наприклад, я собі на Android налаштував, що при одночасному натисканні двох кнопок гучності запрацьовує «озвучка», яка у всьому допомагає. Тому я вирішив, що подібне можна організувати й на комп’ютерах, і дати можливість людям з порушеннями зору працювати.

Але насправді багатьох учасників цей проєкт справді змінив. Є таке поняття, як споживче сприйняття світу. У нашому випадку, це коли людина з інвалідністю вважає, що їй всі щось винні. Вони скаржаться, що їм погано, потрібна допомога тощо. Але коли у всіх однакова ситуація, це не проявляється. Тут вже почалася командна гра, коли учасники один одного підстраховували, давали зворотний зв’язок. Таким чином у нас сформувалася прекрасна команда однодумців, яким потрібен був ковток свіжого повітря у їхнє складне життя. 

Бізнес в Україні поки не готовий сприймати нас серйозно

Відтоді я пройшов три школи соціального підприємництва та згодом започаткував свій проєкт «Acoustic UA». Його основним завданням було пропонувати кол-центрам спочатку навчати таких людей, готувати їх до роботи, а потім надавати можливість працювати.

Однак реальність виявилася інакшою. Бізнес в Україні ще не до кінця розуміє, як комунікувати з людьми з інвалідністю, боїться довіряти їм відповідальну роботу спілкування з клієнтами. Далеко не всі підприємства готові адаптувати свій формат під громадян із порушеннями зору. Та й щоб навчити людину, їм потрібно вкласти певні кошти. Про великі компанії взагалі мовчу: вони хвилюються за іміджеві ризики, можливі навіть у випадку маленької помилки оператора.

Учасники проєкту Acoustic UA разом із засновником Вячеславом Овсєєнком

Все як у школі: домашні завдання та іспити

Так на початку 2020 року я зрозумів, що потрібно розпочинати власні курси. Й от 10 квітня я запустив першу групу, у якій навчалися до 30 людей, яких шукав через знайомих. Курси частково профінансував Міжнародний фонд «Відродження». Навчали ми протягом двох місяців п’ять днів на тиждень, після кожного заняття задавали домашнє завдання. У підсумку влаштовували практичний іспит: як приймати дзвінок, правильно комунікувати з людиною, швидко знаходити відповіді на питання.

Тренерами у нас виступають харківська психологиня Ольга Луб’яна і сертифікований коуч Руслана Орловська, залучаємо також фрилансерів. Для учнів викладали лекції, зокрема, з емоційного інтелекту, досягнення власних цілей, спілкування з різними людьми та професійне володіння українською мовою. За десять місяців ми провели навчання для чотирьох груп. Починаючи з другої деякі курси вели наші учні. Команда складається з десяти людей та ще чотирьох фахівців.

Учасник проєкту Acoustic UA Сергій Пінцеш

Практикувалися з користю для харків’ян

За кілька тижнів до запуску курсів дізнався, що волонтери відкривають центр допомоги «STOP COVID-19» по Харківській області. Це ще було до першого локдауну, коли люди хвилювалися за можливість продуктової катастрофи, мовляв, усі магазини закриють, не буде де купити навіть їжу. Досить швидко зібрався штаб із приблизно 150 людей. Вони налаштували сервіс автоматизації бізнесу «Бітрікс24» та запустили IP-телефонію. Я з ними познайомився і попросив: «А можна буде моїм учням вийти на цю лінію, спробувати попрацювати з людьми? Дайте нам таку можливість». Вони без жодних коливань сказали, що будемо пробувати.

І ми почали виходити з ними на лінію. Довго шукали варіанти, як подавати інформацію, щоб незрячі теж могли з нею працювати. Необхідного матеріалу для вивчення на той час було приблизно 70 листів А4. І це при тому, що дані стосовно коронавірусу щодня змінювалися, влада вносила зміни у законодавство тощо. «Бітрікс», з яким ми працювали, лише частково був озвучений для людей з порушеннями зору. Але ми знайшли технічні можливості, як його обійти. Система працює з мобільних телефонів, на яких можна налаштувати «озвучку». Ми зробили спеціальні чохли на дисплей із виїмки на місцях екрану, куди потрібно натиснути, щоб прийняти чи збити дзвінок. Також у середовищі «Бітрікс24» є можливості голосового зв’язку з оператором.

Як Acoustic UA налаштував систему «Бітрікс24» для незрячих операторів

Лінія «ковіду» — у нашому розпорядженні

В один момент через перенавантаження ліній до нас навіть почали скеровувати громадян, котрі телефонують на номери Міністерства охорони здоров’я. Як розповідають нам люди, там їм відповідають: «Подзвоніть у Харківську область». Перенаправляють до нас і прикордонники, якщо не знають відповідь на якесь питання. Ми ж надаємо комплексну покрокову відповідь, даємо співрозмовнику розуміння того, що йому потрібно робити. 

Через півтора місяця від запуску лінії нам подзвонили з комерційного кол-центру, котрий надав своїх операторів для «STOP COVID-19», і сказали, що вони з неї йдуть. Мовляв, тепер ведіть лінію самі або її закриють. Й от лише 1 березня 2021 року вона закрилася, тобто ми самі обслуговували її ще 10 місяців. Відповідали за всі процеси: аналітику, вивчення інформації, складання скриптів та навчання персоналу. Вважаємо, що ми з цим завданням впоралися.

Поговоріть із нашими операторами

Паралельно ми запустили ще одну лінію. В операторів основне завдання — надавати швидку відповідь усім, хто телефонує. Коли вони розуміли, що людина у панічному настрої або засмучена, їй потрібно виговоритися, то перенаправляли на другого оператора так званої теплої лінії «Бачити розмовою». Він спеціально чекав таких дзвінків, щоб вислухати та підтримати громадян. З цією лінією ми працюємо й досі. Ви можете зателефонувати на безкоштовний номер 0800-31-80-31 й поговорити з нашими операторами. Люди, котрі телефонують на лінію, не знають, що спілкуються з операторами з порушеннями зору.

Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Від співрозмовників оператори чули різні історії: як сумні, так і кумедні. Наприклад, нещодавно до нас зателефонував хлопець, яких запропонував подарувати куплені медикаменти, які були необхідні його батькам для лікування COVID-19 — вони не змогли побороти хворобу. Однак жінка розповідала, що вдарила чоловіка сковорідкою по лобу, бо він поклав медичну маску на стіл — викликала йому «швидку».

Бізнесе, приймай операторів із досвідом

Поки що на лінії наші оператори працюють на волонтерських засадах, у межах навчання проєкту «Acoustic UA». Важливо добре навчити їх дослухатися до співрозмовників, вміти підтримати людей. Також ми ще навчаємо більш професійним речам, щоб наші учні вміли адаптуватися під роботу для бізнесу. 

Наразі курс навчання вже пройшли 80 людей, 45 з яких завершили й практику на лінії. Ще приблизно 15-20 людей незабаром повністю завершать нашу операторську школу. У підсумку вони виходять фаховими спеціалістами з досвідом роботи і йдуть шукати нове місце праці. Приблизно 20 випускників курсів уже залучені в процеси навчання своїх наступників та введення «теплої лінії». Зараз наша команда веде комунікацію з різними бізнесами, які після карантину, ймовірно, зможуть запропонувати роботу нашим операторам.

Завершення навчання у проєкті Acoustic UA

Готуємося до нового семестру

Зараз ми склали новий план програми, найближчим часом розпочинаємо навчання п’ятої групи. Плануємо далі рухатися в напрямку розвитку соціального підприємництва. Зокрема, хочемо створити свій інтернет-магазин, де б могли тренуватися, а згодом працювати наші учні. Для цього ми вже шукаємо фінансування. 

Також хочем масштабуватися і навчати людей таких категорій і в інших регіонах, окрім Харківської області. Ми таким чином зможемо соціалізувати, адаптувати до життя багатьох людей з інвалідністю в Україні. Нещодавно ми відкрили свою громадську організацію «Бачення розмовою», на базі якої будемо надалі реалізовувати наші проєкти. Деякі наші учні вчаться в Українській соціальній академії, де готуються втілювати в життя вже свої ініціативи.

Суспільство

У заповіднику «Качанівка» на Чернігівщині відкрили сувенірну крамничку

Опубліковано

На території заповідника «Качанівка» Чернігівської області почала працювати сувенірна крамничка

Про це пише у фейсбуці Чернігівщина туристична запрошує.

Заповідник «Качанівка» — палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

 

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Нагадаємо, Музей Івана Гончара відкрив онлайн-крамничку.

Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.

Усі фото: facebook.com/chernihivregiontravel.

Читати далі

Суспільство

Юна волонтерка віддала своє волосся онкохворим дітям (ВІДЕО)

Опубліковано

Ця маленька принцеса віддала своє волосся онкохворим дітям.

8-річна Поліна зрізала косу і передала Hair for Share. Цей проєкт робить перуки для онкохворих дітей.

«Коли я дізналась, що можна віддавати волосся для дітей, які хворіють на рак» – каже Поліна.

«Я зразу ж погодилась. Я дуже рада, що змогла зробити хоч щось, щоб допомогти діткам» – додає дівчинка.

 

Hair for Share заснували у Львові у 2018 році. Нині 26 перукарень по всій країні підтримують цей проєкт!

Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Перука з натурального волосся коштує від 8 тисяч гривень.

Онкохворі віддають всі гроші на лікування і не можуть дозволити її собі.

За допомогою Hair for Share хворі отримують перуки безкоштовно.

За ці роки було виготовлено 100 перук, а донорами стали понад 600 українців.

Якщо не маєте розкішних кіс – можна надіслати кошти на виготовлення перуки!

Читайте також: Героїчний вчинок: 24-річна дівчина рятувала поранених, а по ній лупили з мінометів (ВІДЕО)

Нагадаємо, молодята закликали дарувати на весілля корм для тварин замість квітів, щоб нагодувати песиків з притулку.

Як ми повідомляли раніше, реперка alyona alyona стала голосом орфанних пацієнтів в Україні.

Читати далі

Суспільство

Українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн

Опубліковано

В онлайн-кінотеатрі Державного агентства з питань кіно з’явився пригодницький фільм Ігоря Письменного «Іван Сила» про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Стрічка відтворює окремі сторінки життя молодого Івана, який достойно пройшов через серйозні випробування, змужнів і став непереможним велетом сили й духу.

Дія стрічки розгортається в Європі початку XX століття.

 

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Як зазначається, всі персонажі, включно з численною масовкою, одягнені в історичні костюми, надані для картини чеською кіностудією «Баррандов», усі сцени зняті в будівлях і справжніх інтер’єрах тієї епохи. Крім того, й усі видовищні та силові трюки виконані у фільмі наживо.

Автори сценарію та режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний. Фільм поставлений за мотивами книжки Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

У ролях – Дмитро Халаджи, Леонід Шевченко, Іванна Сахно, Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Ігор Письменний, Василь Вірастюк, Алла Приходько. Продюсери – Ігор Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова.

Картину створено кінокомпанією Інсайт Медіа за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Загальна вартість виробництва фільму 15 млн 631 тис. 800 грн, з яких 15 млн 514 тис. 800 грн становить державна фінансова підтримка.

Переглянути стрічку можна за посиланням.

Нагадаємо, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».

Як ми повідомляли раніше, український фільм «ІНО» здобув почесний приз на кінофестивалі у Парижі.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі