Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Алло, це лінія підтримки?» Як Acoustic UA допомагає незрячим ставати операторами кол-центру

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Понад півтора мільйона людей в Україні є безробітними, заявляли у Держстатистиці. Чималу долю з них займають люди з інвалідністю, які готові йти працювати, але роботу вони знаходять доволі рідко. Особливо, коли йдеться про людей з порушеннями зору, яким досить важко знайти для себе місце праці. Щоб допомогти таким людям, колишній будівельник Вячеслав Овсєєнко рік тому запустив курси Acoustic UA, на яких готують операторів кол-центрів.

Засновник ініціативи сам частково втратив зір через попадання в очі камінця, тож на собі відчув усю можливу важкість працевлаштування людей з інвалідністю. Наразі його школа вже випустила 80 операторів, 45 з яких завершили практику на лінії «STOP COVID-19». Вони опанували нову сферу й готові працювати нарівні з іншими. 

Вячеслав Овсєєнко,
Вячеслав Овсєєнко,

Засновник соціального проєкту «Acoustic UA» у Харкові
Раніше працював підсобником, промисловим альпіністом та директором будівельної фірми

Втрата зору стала викликом

Порушення зору у мене були з дитинства. Справжню причину діагнозу лікарі змогли визначити лише після мого 25-ліття. Зір я мав тоді хоч і не ідеальний, але він був. Перші гроші я заробляв підсобником. Згодом став промисловим альпіністом. Хоча питання безпеки там стояло гостро, фактично я віддав цій професії 20 років. Далі ще десять років я провів у кріслі директора будівельної фірми. У своїй роботі ми співпрацювали з великими компаніями, як от Adidas та «Сушія».

Я б і зараз працював там, якби не один життєвий випадок, який усе змінив. Більш як два роки тому у центрі Харкова я пив каву на тротуарі, коли раптом в очі залетів якийсь камінець. Тоді я на 15 хвилин втратив зір повністю. Я подумав, що у житті на мене чекає суцільне виживання — як і багатьох людей з інвалідністю по зору, — особливо важко буде з пошуком роботи. На попередньому місці роботи я вже бути не міг, і мене це дуже пригнічувало. Почав думати над тим, що треба терміново шукати професію, на якій можна гідно заробляти гроші, не виходячи з дому.

І незрячі можуть подружитися з комп’ютером

Я почав думати над створенням власного проєкту для незрячих та людей із порушеннями опорно-рухової системи. Я уявляв це хорошою можливістю для тих, кому важко виходити з квартири. Щоб знайти ідеї, я чотири місяці провів у харківській школі-інтернаті, де дізнавався у дітей з порушеннями зору, які професії їм подобаються. І хтось тоді згадав роботу оператора кол-центру. Це стало справжнім відкриттям, адже ця професія цілком може бути конкурентоспроможною на ринку. Людина здатна працювати вдома, просто налаштувавши техніку.

Учасниця проєкту Acoustic UA Ірина Сукач

Хоча навчання незрячої людини — це як робота з громадянами похилого віку. Однак останні хоча б бачать щось на екрані. А незрячі й гадки не мають, що там. Однак у пригоді став віртуальний помічник з озвученням. Це працює скрізь, навіть, скоріш за все, на вашому телефоні. Наприклад, я собі на Android налаштував, що при одночасному натисканні двох кнопок гучності запрацьовує «озвучка», яка у всьому допомагає. Тому я вирішив, що подібне можна організувати й на комп’ютерах, і дати можливість людям з порушеннями зору працювати.

Але насправді багатьох учасників цей проєкт справді змінив. Є таке поняття, як споживче сприйняття світу. У нашому випадку, це коли людина з інвалідністю вважає, що їй всі щось винні. Вони скаржаться, що їм погано, потрібна допомога тощо. Але коли у всіх однакова ситуація, це не проявляється. Тут вже почалася командна гра, коли учасники один одного підстраховували, давали зворотний зв’язок. Таким чином у нас сформувалася прекрасна команда однодумців, яким потрібен був ковток свіжого повітря у їхнє складне життя. 

Бізнес в Україні поки не готовий сприймати нас серйозно

Відтоді я пройшов три школи соціального підприємництва та згодом започаткував свій проєкт «Acoustic UA». Його основним завданням було пропонувати кол-центрам спочатку навчати таких людей, готувати їх до роботи, а потім надавати можливість працювати.

Однак реальність виявилася інакшою. Бізнес в Україні ще не до кінця розуміє, як комунікувати з людьми з інвалідністю, боїться довіряти їм відповідальну роботу спілкування з клієнтами. Далеко не всі підприємства готові адаптувати свій формат під громадян із порушеннями зору. Та й щоб навчити людину, їм потрібно вкласти певні кошти. Про великі компанії взагалі мовчу: вони хвилюються за іміджеві ризики, можливі навіть у випадку маленької помилки оператора.

Учасники проєкту Acoustic UA разом із засновником Вячеславом Овсєєнком

Все як у школі: домашні завдання та іспити

Так на початку 2020 року я зрозумів, що потрібно розпочинати власні курси. Й от 10 квітня я запустив першу групу, у якій навчалися до 30 людей, яких шукав через знайомих. Курси частково профінансував Міжнародний фонд «Відродження». Навчали ми протягом двох місяців п’ять днів на тиждень, після кожного заняття задавали домашнє завдання. У підсумку влаштовували практичний іспит: як приймати дзвінок, правильно комунікувати з людиною, швидко знаходити відповіді на питання.

Тренерами у нас виступають харківська психологиня Ольга Луб’яна і сертифікований коуч Руслана Орловська, залучаємо також фрилансерів. Для учнів викладали лекції, зокрема, з емоційного інтелекту, досягнення власних цілей, спілкування з різними людьми та професійне володіння українською мовою. За десять місяців ми провели навчання для чотирьох груп. Починаючи з другої деякі курси вели наші учні. Команда складається з десяти людей та ще чотирьох фахівців.

Учасник проєкту Acoustic UA Сергій Пінцеш

Практикувалися з користю для харків’ян

За кілька тижнів до запуску курсів дізнався, що волонтери відкривають центр допомоги «STOP COVID-19» по Харківській області. Це ще було до першого локдауну, коли люди хвилювалися за можливість продуктової катастрофи, мовляв, усі магазини закриють, не буде де купити навіть їжу. Досить швидко зібрався штаб із приблизно 150 людей. Вони налаштували сервіс автоматизації бізнесу «Бітрікс24» та запустили IP-телефонію. Я з ними познайомився і попросив: «А можна буде моїм учням вийти на цю лінію, спробувати попрацювати з людьми? Дайте нам таку можливість». Вони без жодних коливань сказали, що будемо пробувати.

І ми почали виходити з ними на лінію. Довго шукали варіанти, як подавати інформацію, щоб незрячі теж могли з нею працювати. Необхідного матеріалу для вивчення на той час було приблизно 70 листів А4. І це при тому, що дані стосовно коронавірусу щодня змінювалися, влада вносила зміни у законодавство тощо. «Бітрікс», з яким ми працювали, лише частково був озвучений для людей з порушеннями зору. Але ми знайшли технічні можливості, як його обійти. Система працює з мобільних телефонів, на яких можна налаштувати «озвучку». Ми зробили спеціальні чохли на дисплей із виїмки на місцях екрану, куди потрібно натиснути, щоб прийняти чи збити дзвінок. Також у середовищі «Бітрікс24» є можливості голосового зв’язку з оператором.

Як Acoustic UA налаштував систему «Бітрікс24» для незрячих операторів

Лінія «ковіду» — у нашому розпорядженні

В один момент через перенавантаження ліній до нас навіть почали скеровувати громадян, котрі телефонують на номери Міністерства охорони здоров’я. Як розповідають нам люди, там їм відповідають: «Подзвоніть у Харківську область». Перенаправляють до нас і прикордонники, якщо не знають відповідь на якесь питання. Ми ж надаємо комплексну покрокову відповідь, даємо співрозмовнику розуміння того, що йому потрібно робити. 

Через півтора місяця від запуску лінії нам подзвонили з комерційного кол-центру, котрий надав своїх операторів для «STOP COVID-19», і сказали, що вони з неї йдуть. Мовляв, тепер ведіть лінію самі або її закриють. Й от лише 1 березня 2021 року вона закрилася, тобто ми самі обслуговували її ще 10 місяців. Відповідали за всі процеси: аналітику, вивчення інформації, складання скриптів та навчання персоналу. Вважаємо, що ми з цим завданням впоралися.

Поговоріть із нашими операторами

Паралельно ми запустили ще одну лінію. В операторів основне завдання — надавати швидку відповідь усім, хто телефонує. Коли вони розуміли, що людина у панічному настрої або засмучена, їй потрібно виговоритися, то перенаправляли на другого оператора так званої теплої лінії «Бачити розмовою». Він спеціально чекав таких дзвінків, щоб вислухати та підтримати громадян. З цією лінією ми працюємо й досі. Ви можете зателефонувати на безкоштовний номер 0800-31-80-31 й поговорити з нашими операторами. Люди, котрі телефонують на лінію, не знають, що спілкуються з операторами з порушеннями зору.

Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Від співрозмовників оператори чули різні історії: як сумні, так і кумедні. Наприклад, нещодавно до нас зателефонував хлопець, яких запропонував подарувати куплені медикаменти, які були необхідні його батькам для лікування COVID-19 — вони не змогли побороти хворобу. Однак жінка розповідала, що вдарила чоловіка сковорідкою по лобу, бо він поклав медичну маску на стіл — викликала йому «швидку».

Бізнесе, приймай операторів із досвідом

Поки що на лінії наші оператори працюють на волонтерських засадах, у межах навчання проєкту «Acoustic UA». Важливо добре навчити їх дослухатися до співрозмовників, вміти підтримати людей. Також ми ще навчаємо більш професійним речам, щоб наші учні вміли адаптуватися під роботу для бізнесу. 

Наразі курс навчання вже пройшли 80 людей, 45 з яких завершили й практику на лінії. Ще приблизно 15-20 людей незабаром повністю завершать нашу операторську школу. У підсумку вони виходять фаховими спеціалістами з досвідом роботи і йдуть шукати нове місце праці. Приблизно 20 випускників курсів уже залучені в процеси навчання своїх наступників та введення «теплої лінії». Зараз наша команда веде комунікацію з різними бізнесами, які після карантину, ймовірно, зможуть запропонувати роботу нашим операторам.

Завершення навчання у проєкті Acoustic UA

Готуємося до нового семестру

Зараз ми склали новий план програми, найближчим часом розпочинаємо навчання п’ятої групи. Плануємо далі рухатися в напрямку розвитку соціального підприємництва. Зокрема, хочемо створити свій інтернет-магазин, де б могли тренуватися, а згодом працювати наші учні. Для цього ми вже шукаємо фінансування. 

Також хочем масштабуватися і навчати людей таких категорій і в інших регіонах, окрім Харківської області. Ми таким чином зможемо соціалізувати, адаптувати до життя багатьох людей з інвалідністю в Україні. Нещодавно ми відкрили свою громадську організацію «Бачення розмовою», на базі якої будемо надалі реалізовувати наші проєкти. Деякі наші учні вчаться в Українській соціальній академії, де готуються втілювати в життя вже свої ініціативи.

Підтримай ШоТам

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Рівненщині запустили краєзнавчий веломаршрут

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Відбулася велопрогулянка Острозькою громадою на Рівненщині в рамках реалізації проєкту «8 поДІЙ для об‘єднання».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Культурні та креативні індустрії Острозької громади.

Історико-культурний маршрут пролягав маршрутом: Оженин – «Панський ліс» – Вишеньки – Українка – Плоске – «Дика Дивізія» – Вікова діброва Острожчини – «Високий хутір» села Оженин.

Мандрівка розпочалася з перевірки технічного стану велосипедів і короткого інструктажу з первинного огляду велосипеда, а також розповіді про деякі потрібні аксесуари: світло, блимак, насос, світловідбиваючі елементи і засоби захисту.

На історико-культурному маршруті ознайомилися з такими об’єктами:

  • Маєток Єловицьких в Оженині
  • Костел 1930 року (нині приміщення школи)
  • Церква святого архангела Михаїла 1871 року
  • Стара поштова дорога
  • «Панський ліс»
  • Чеські будинки біля села Вишеньки
  • Свято-Троїцька церква 1786 року в Українці
  • Родинний склеп і каплиця
  • Льох палацового комплексу Четвертинських в Плосці
  • Церква Різдва Богородиці 1877 року
  • «Дика Дивізія»
  • Вікова діброва Острожчини – майстер-клас з визначення віку дерев
  • Розповідь про польські хутори «Маювку» і «Вітольдівку»

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Автор маршруту – Олександр Хома.

Проєкт реалізується у рамках конкурсу соціальних ідей у Рівненській області за підтримки проєкту “Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)”, що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні в партнерстві з ГО “Молодіжна Платформа”, ВМГО «ФРІ Острог».

Нагадаємо, громада Чернігівщини виграла майже 1 млн грн на створення веломаршруту.

Усі фото: фейсбук-сторінка Культурні та креативні індустрії Острозької громади.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Київщині офіційно з’явився перший природний ліс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Дві ділянки лісу на Київщині, на яких висаджений ялівець звичайний, визнали офіційно природним лісом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Відтепер на цих ділянках заборонені всі види рубок і лісова екосистема максимально захищена.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Загальна площа ділянок – 44,1 гектара, обидві вони розташовані у межах ландшафтного заказника місцевого значення “Яхнівський”.

За даними фонду, загалом експерти WWF-Україна ідентифікували на Київщині 15 ділянок природних лісів загальною площею 149,6 га. Наразі тривають роботи з надання їм охоронного статусу.

Нагадаємо, Вінниччина готується до масштабної екоакції «Озеленення планети».

Головне фото: facebook.com/wwfukraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі