Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“А шо ж мужик твій не полагодив?” Як Феміністична майстриня рятує самотніх жінок від домагань майстрів

Опубліковано

Ти одинока дівчина, і тобі просто треба просто полагодити щось в домі: від зламаних дверцят шафки до проводки чи сантехніки. Ти викликаєш майстра-чоловіка, але він, замість виконувати роботу, каже тобі, підморгуючи: “Єй, я нє только с сантехнікою умію харашо управляцца”.

Так сталось з однією з моїх подруг. Це успішна й самодостатня жінка, яка живе одна. Те, що в неї нема зараз чоловіка – її вибір, і це не повинно турбувати нікого, тим паче – майстра, який прийшов виконувати в її оселю конкретну роботу. Але чомусь він дозволяє собі відпустити коментар “А шо ж мужик твій не полагодив”? – розповідає Дар’я Наумук.

Наслухавшись таких історій від подруг та й отримавши кілька таких коментарів на свою адресу, вирішила – час робити сервіс з ремонту суто для жінок.

Як сьогодні працює “Феміністична майстриня”, чи багато клієнтів і чи звертаються сьогодні до Дар’ї чоловіки з проханням щось полагодити? Про все це читайте в нашому інтерв’ю.

майстриня фото

Дар’я Наумук

засувала ініціативу “Феміністична майстриня”

Робота Дар’ї Наумук – умовно “чоловіча”. На столярному виробництві Дар’я – начальник цеху. Її начальник та підлеглі – чоловіки, але їм і в голову не приходить обурюватись, що жінка керує чоловіками. Нещодавно жінка запустила сервіс, що називається “Феміністична майстриня”. Через нього вона в позаробочий час лагодить для клієнток все: від підвіконь до тієї ж сантехніки.

Що пропонує сервіс “Феміністична майстриня”

Спочатку це був сервіс від жінок і для жінок. Головною моєю метою, коли створювала цей сервіс, було щоб жінки почували себе в безпеці, коли викликають у власне помешкання незнайому людину для побутового ремонту.

Багато хто з жінок стикався з майстрами-чоловіками, які дозволяють собі грубість і недоречні вислови на адресу замовника лише через те, що ви – жінка, а він – чоловік. Тому “Феміністична майстриня” користується попитом: бо тут клієнтка зіштовхнеться лише з компетенцією й ввічливістю – без всіляких недоречностей.

Жінка знаходиться у власному домі, вона хоче почуватись безпечно – без зайвих запитань чи “загравань” майстра.

Послухавши подруг про їх досвід виклику чоловіків-майстрів, я зрозуміла: такий точно сервіс потрібен.

Варто було спросити, як повилазили історії пропозицій “масажу” від майстра чи всілякі питання типу “а чого твій мужик сам не зробив”. На жаль, такі історії зустрічаються частіше, власне, ніж гарна робота майстра.

Я й сама колись на такого нашловхнулась. Не було вдома інструментів потрібних, аби поремонтувати санвузол. Викликала майстра – й почалось: робив щось там, так і не доробив. Але вистачило нахабства сказати мені: “Слушай, я еще масаж неплохо делаю. Ну что, давай?”

Спочатку “Феміністична майстерня” була підробітком на час карантину

Ця ініціатива з’явилась як просто ідея допомогти подругам на період карантину. Але потім до мене звернулась знайома з питанням, чи можу відремонтувати підвіконня продавлене. Не дивлячись на те, що раніше саме підвіконнями я не займалась, все вдалось навіть ліпше за мої очікування.

Це був момент, коли я подумала створити такий сервіс. Створили сторінку на “Фейсбуці” і почали надходити перші замовлення.

Сьогодні до мене звертаються і жінки, й чоловіки – але останніх, звісно, менше.

Трудове навчання з хлопцями та Основи захисту Вітчизни – замість курсів медсестри

Я завжди боролась зі стереотипами про “нежіночу” роботу – це друга причина створення сервісу.

Ще з п’яти років мені було цікаво, як влаштована технічна сторона оселі. Мій дід був столяром і в дитинстві я постійно була біля нього і возилась з його інструментами.

А він для годиться бурчав, мовляв, стамески його туплю – і тут же детально розповідав, для чого кожен з інструментів, який потрапляв мені до рук.

Батьки спочатку сварились, а потім – змирились, а батько почав залучати до ремонтних робіт у будинку.

І от, коли в школі в мене почалось трудове навчання, відвідувала його нарівні з хлопцями  – завдяки мамі-директорці. Коли довелося перейти до іншої школи, там теж дозволили “хлопчачі” уроки відвідувати – але теж не без бою.

І в атестаті маю оцінку стоїть за Основи захисту вітчизни, а не за “дівчачі” курси медичної допомоги.

Сьогодні некоректно розділяти роботу на чоловічу та жіночу

Якось мені навели аргумент на підтримку розділення: жінок-майстринь по спеціальностях сантехніки, столярки чи електриків майже нема – отже вони й не пристосовані до такої роботи. Згадаємо моменти зі школою і знайдемо відповідь, чому – бо ці стереотипи закладаються уже в період навчання в школі.

Плани на майбутнє

Зараз я замислююсь про курси побутових робіт у “Феміністичній майстрині”. Можливо, долучатиму до цього громадські організації.

Насправді, жінкам не обов’язково потрібно вміти ремонтувати розетки. І навіть чоловікам можна цього не вміти. Але треба мати базові знання, аби знати, як дати собі раду.

Поки що про якийсь дохід говорити не доводиться, бо все зароблене йде на інструменти. Але зараз кількість замовлень росте, і скоро я вже шукатиму жінок з різними “ремонтними” вміннями – і проводку прокласти, і стіни пошпаклювати. Адже подумую в майбутньому перетворити “Феміністичну майстриню” на бізнес і надавати послуги з повноцінного ремонту оселі.

11.08.2020

Суспільство

Для перекладачів з української започаткували нову премію

Опубліковано

В Україні започаткували нову премію Drahoman Prize на підтримку та відзначення роботи перекладачів, які відкривають українську літературу світові.

Про це пише Укрінформ.

«Drahoman Prize вручатиметься раз на рік за високу перекладацьку майстерність і внесок у промоцію української літератури за кордоном», – зазначив письменник, президент Українського ПЕН Андрій Курков.

Він зауважив, що вже відсьогодні можна подавати заявку на премію Drahoman для перекладачів з української мови, незалежно від того, де вони живуть, на які мови перекладають.

Читайте такожЗапускаєте стартап? Чотири простих запитання, відповіді на які допоможуть проєкту злетіти

Як зазначалося, претендувати на премію зможуть перекладачі незалежно від країни проживання, у доробку яких щонайменше один перекладений і опублікований художній або документальний твір. Книжка, з якою номінується перекладач, має бути опублікована в закордонному видавництві протягом трьох останніх років.

Прийом заявок триватиме від 24 вересня до 30 листопада.

Читайте такожХуді, мило та шкарпетки. Як діти-сироти заробляють прямо в стінах дитбудинків

Нагадаємо, українські науковці отримали Шнобелівську премію за дослідження черв’яків.

Як ми повідомляли раніше, українську реперку номінували на музичну премію Європейського Союзу.

Головне фото: ukrinform.com.

Читати далі

Суспільство

В Одесі на Французькому бульварі розцвіли дерева (ФОТО)

Опубліковано

В Одесі на провулку Каркашадзе на розі з Французьким бульваром розцвіли дерева.

Про це пише Культурометр.

Зазначається, що ніжні білі і рожеві квітки засипали гілки.

Читайте такожКоманда моєї мрії. 6 ефективних порад, як знайти людей для свого бізнесу

На думку екологів, цвітіння викликало незвичайно тепла осінь.

Читайте такожУ Кривому Розі подружжя перетворило пустир на квітучий парк (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Києві з’явилися клумби у формі ступні.

Також, у Києві квітнуть улюблені осінні айстри.

Як ми повідомляли раніше, у Києві знайшли рідкісні квіти незвичайного забарвлення.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

У Полтаві збудували унікальний 3-поверховий ЦНАП (ФОТО)

Опубліковано

У Полтаві на вулиці Соборності завершили будівництво нового Центру надання адміністративних послуг. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Зазначається, що почали будувати ЦНАП у Полтаві ще в 2018 році, але через затримки фінансування, зміну підрядної організації та корегування проєкту роботи були зупинені. Відновилося будівництво наприкінці листопада 2019 року.

Унікальний вигляд

Будівля має три поверхи загальною площею 2000 квадратних метрів. Споруда прозора у форматі «open space».

В області полтавському ЦНАПу немає аналогів за зовнішнім виглядом. Проєкт – строге поєднання скла і металу, адаптований під інфраструктурний ансамбль Полтави.

«Зараз розпочинаємо процес введення ЦНАПу в експлуатацію. Це – один із наймасштабніших проєктів національної програми «Велике будівництво» в області. Вже зовсім скоро полтавці зможуть отримати будь-які адміністративні послуги в одному місці», – заявив голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Читайте також: У Полтаві планують будувати транспортний хаб

Що в середині будівлі?

У ЦНАПі працюватимуть близько 90 осіб. На першому поверсі в перспективі будуть рецепція, вестибюль для відвідувачів, зона самообслуговування, фотокабіни, місце для сканування та копіювання документів, приміщення громадського призначення з обслуговування населення (прийняття та реєстрація запитів, видача довідок та документів, надання консультацій), банк.

Локація другого поверху передбачає приміщення громадського призначення з обслуговування, кафе швидкого харчування, зону рекреації, медичний кабінет. На третьому поверсі – кабінети, приміщення персоналу, кімнати для переговорів.

Також будівля буде доступною і безбар’єрною для людей з інвалідністю: це забезпечення пандусами, спрямовуючими тактильними плитками, наліпками на всіх скляних поверхнях, поручнями.

Фото: adm-pl.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Вийшов у прокат: художній фільм про Тараса Шевченка покажуть на 145-ти екранах

Опубліковано

Історичний фільм «Тарас. Повернення», який розповідає про заслання Тараса Шевченка у Казахстані, вийшов у прокат. Про це повідомляє zaxid.net.

Автором сценарію та режисером картини є український письменник, актор, сценарист та режисер Олександр Денисенко.

«Тарас Шевченко у фільмі – не герой і не пророк. Тарас Григорович був інтелектуальний чоловік, і мені потрібна була його душа. Я знайшов актора – це Борис Орлов, в очах якого є думка. Борис програє дуже багато речей в собі. Це видно. І мені таке кіно імпонує. Я проти українського плакатного кіно», – розповів про свій фільм та трактування образу Шевченка сценарист та режисер Олександр Денисенко під час пресконференції, присвяченій виходу картини у прокат.

Що відомо про зйомки?

Сценарій до фільму був написаний ще у 2012 році. Тоді проект став переможцем конкурсного відбору Держкіно і 50% фінансування отримав із державного бюджету (загальний бюджет – 44.8 млн грн.) Знімати картину почали лише у 2016 році.

Зйомки відбувались у Одеській області та Казахстані. Наприкінці 2017 року стрічка була повністю готова та представлена у Держкіно. Допрем’єрний показ фільму відбувся у день народження Шевченка у його музеї в Києві. Проте у широкий прокат вона виходить тільки тепер.

Читайте також: Хто поїде на Оскар? Обрали фільм, який представить Україну

Який сюжет?

Події фільму розгортаються 1857 року у Новопетрівській фортеці на Мангистау, Казахстан. Тут відбуває своє заслання Тарас Шевченко (Борис Орлов). Усім відомо, що до закінчення цього терміну лишилися лічені дні. Та й те, що самобутній талант не заслуговує такого відношення, також очевидно. Проте, на жаль, не для всіх. Представники так званої «охранки», агенти царської поліції, намагалися зробити усе, аби повертатися з заслання було вже нікому.

Зазначається, що фільм виходить на 145-ти екранах.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.