Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“А шо ж мужик твій не полагодив?” Як Феміністична майстриня рятує самотніх жінок від домагань майстрів

Опубліковано

Ти одинока дівчина, і тобі просто треба просто полагодити щось в домі: від зламаних дверцят шафки до проводки чи сантехніки. Ти викликаєш майстра-чоловіка, але він, замість виконувати роботу, каже тобі, підморгуючи: “Єй, я нє только с сантехнікою умію харашо управляцца”.

Так сталось з однією з моїх подруг. Це успішна й самодостатня жінка, яка живе одна. Те, що в неї нема зараз чоловіка – її вибір, і це не повинно турбувати нікого, тим паче – майстра, який прийшов виконувати в її оселю конкретну роботу. Але чомусь він дозволяє собі відпустити коментар “А шо ж мужик твій не полагодив”? – розповідає Дар’я Наумук.

Наслухавшись таких історій від подруг та й отримавши кілька таких коментарів на свою адресу, вирішила – час робити сервіс з ремонту суто для жінок.

Як сьогодні працює “Феміністична майстриня”, чи багато клієнтів і чи звертаються сьогодні до Дар’ї чоловіки з проханням щось полагодити? Про все це читайте в нашому інтерв’ю.

майстриня фото

Дар’я Наумук

засувала ініціативу “Феміністична майстриня”

Робота Дар’ї Наумук – умовно “чоловіча”. На столярному виробництві Дар’я – начальник цеху. Її начальник та підлеглі – чоловіки, але їм і в голову не приходить обурюватись, що жінка керує чоловіками. Нещодавно жінка запустила сервіс, що називається “Феміністична майстриня”. Через нього вона в позаробочий час лагодить для клієнток все: від підвіконь до тієї ж сантехніки.

Що пропонує сервіс “Феміністична майстриня”

Спочатку це був сервіс від жінок і для жінок. Головною моєю метою, коли створювала цей сервіс, було щоб жінки почували себе в безпеці, коли викликають у власне помешкання незнайому людину для побутового ремонту.

Багато хто з жінок стикався з майстрами-чоловіками, які дозволяють собі грубість і недоречні вислови на адресу замовника лише через те, що ви – жінка, а він – чоловік. Тому “Феміністична майстриня” користується попитом: бо тут клієнтка зіштовхнеться лише з компетенцією й ввічливістю – без всіляких недоречностей.

Жінка знаходиться у власному домі, вона хоче почуватись безпечно – без зайвих запитань чи “загравань” майстра.

Послухавши подруг про їх досвід виклику чоловіків-майстрів, я зрозуміла: такий точно сервіс потрібен.

Варто було спросити, як повилазили історії пропозицій “масажу” від майстра чи всілякі питання типу “а чого твій мужик сам не зробив”. На жаль, такі історії зустрічаються частіше, власне, ніж гарна робота майстра.

Я й сама колись на такого нашловхнулась. Не було вдома інструментів потрібних, аби поремонтувати санвузол. Викликала майстра – й почалось: робив щось там, так і не доробив. Але вистачило нахабства сказати мені: “Слушай, я еще масаж неплохо делаю. Ну что, давай?”

Спочатку “Феміністична майстерня” була підробітком на час карантину

Ця ініціатива з’явилась як просто ідея допомогти подругам на період карантину. Але потім до мене звернулась знайома з питанням, чи можу відремонтувати підвіконня продавлене. Не дивлячись на те, що раніше саме підвіконнями я не займалась, все вдалось навіть ліпше за мої очікування.

Це був момент, коли я подумала створити такий сервіс. Створили сторінку на “Фейсбуці” і почали надходити перші замовлення.

Сьогодні до мене звертаються і жінки, й чоловіки – але останніх, звісно, менше.

Трудове навчання з хлопцями та Основи захисту Вітчизни – замість курсів медсестри

Я завжди боролась зі стереотипами про “нежіночу” роботу – це друга причина створення сервісу.

Ще з п’яти років мені було цікаво, як влаштована технічна сторона оселі. Мій дід був столяром і в дитинстві я постійно була біля нього і возилась з його інструментами.

А він для годиться бурчав, мовляв, стамески його туплю – і тут же детально розповідав, для чого кожен з інструментів, який потрапляв мені до рук.

Батьки спочатку сварились, а потім – змирились, а батько почав залучати до ремонтних робіт у будинку.

І от, коли в школі в мене почалось трудове навчання, відвідувала його нарівні з хлопцями  – завдяки мамі-директорці. Коли довелося перейти до іншої школи, там теж дозволили “хлопчачі” уроки відвідувати – але теж не без бою.

І в атестаті маю оцінку стоїть за Основи захисту вітчизни, а не за “дівчачі” курси медичної допомоги.

Сьогодні некоректно розділяти роботу на чоловічу та жіночу

Якось мені навели аргумент на підтримку розділення: жінок-майстринь по спеціальностях сантехніки, столярки чи електриків майже нема – отже вони й не пристосовані до такої роботи. Згадаємо моменти зі школою і знайдемо відповідь, чому – бо ці стереотипи закладаються уже в період навчання в школі.

Плани на майбутнє

Зараз я замислююсь про курси побутових робіт у “Феміністичній майстрині”. Можливо, долучатиму до цього громадські організації.

Насправді, жінкам не обов’язково потрібно вміти ремонтувати розетки. І навіть чоловікам можна цього не вміти. Але треба мати базові знання, аби знати, як дати собі раду.

Поки що про якийсь дохід говорити не доводиться, бо все зароблене йде на інструменти. Але зараз кількість замовлень росте, і скоро я вже шукатиму жінок з різними “ремонтними” вміннями – і проводку прокласти, і стіни пошпаклювати. Адже подумую в майбутньому перетворити “Феміністичну майстриню” на бізнес і надавати послуги з повноцінного ремонту оселі.

Суспільство

Рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову

Опубліковано

Для усіх охочих відкрита реєстрація на 25-й курс із вивчення української мови від руху «Єдині».

Про це повідомляє  Київська міська державна адміністрація.

«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.

Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.

Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.

Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.

Читайте також: Укрзалізниця приготувала Великодні обіди для Харківщини – фото

Наразі в межах проєкту щотижня відбувається 55 розмовних клубів на тиждень.

Наступна мета «Єдиних» – допомогти 1 000 000 земляків опанувати мову.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, скільки сімей отримали кредити на житло за програмою “єОселя”

Опубліковано

9 757 родин отримали кредити на суму понад 15,2 млрд грн у рамках урядової програми єОселя з моменту її старту. За минулий тиждень видано 264 кредити на загальну суму 467 млн грн.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Серед отримувачів:

● 124 військовослужбовці та силовики;
● 23 педагоги;
● 17 медиків;
● 1 науковець;
● 81 родина без власного житла;
● 9 ВПО;
● 9 ветеранів.

Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень

Про проєкт

єОселя – нова програма доступного кредитування житла, ініційована Президентом України.

Кредитування

  • Пільгова  ставка на весь термін  кредиту —  3%
  • максимальний строк кредиту — 20 років
  • мінімальний початковий внесок — 20%
  • кредитують банки-учасники програми: Ощадбанк, ПриватБанк, Глобус Банк, Укргазбанк, Sky Bank

Нагадаємо, британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні.

Фото: єОселя

Читати далі

Суспільство

Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

Опубліковано

Зооволонтерка Марина Шажко отримала Всеукраїнську зоозахисну премію від UAnimals. Це відзнака для людей, які самовіддано рятують тварин і дбають про них. Інакше про Марину й не скажеш, адже понад 10 років вона разом з подругами рятувала собак Бахмута, потім евакуювала їх на Дніпровщину, а тепер будує притулок з нуля. Як одна собачка змінила життя Марини, евакуацію та мрії на майбутнє, дивіться в новому випуску ШоТам.

“Шістьох, на жаль, ми так і не знайшли. Я про них постійно думаю та згадую. Це біль на все моє життя. Я Шажко Марина, народилася у місті Совєцьк Калінінградської області. Коли мені було пів рочку, ми повернулися на Донеччину. І мама обрала місто Бахмут – тоді він був Артемівськ. Там я вже росла. До 16 років у мене не було тварин. Коли мені було 16 до мене у вікно залетів папуга. Моя бабуся навчила його розмовляти, і він дуже любив говорити “Марішка, вчи уроки!” Після папуги був котик, а потім вже була собака. І з цієї собаки – Бобочка її звали, саме із неї почався мій шлях до зооволонтерства.

Це був 2009 рік, і в нашому місті міська влада боролася з безхатніми тваринами, шляхом кривавих відстрілів. Ми знали, що кожного понеділка та четверга, їздить машина, і люди, які у ній, вбивають місцевих тварин. Кожен понеділок і четвер, коли їздила така машина, я прокидалася о 4 ранку та дивилася, якщо ця машина буде їхати, то я буду бігти на вулицю і рятувати нашу Бобочку”, – згадує Марина.

Одного понеділка Марина таки врятувала собаку та забрала її додому. А у 2011 році жінка створила притулок для тварин “Лада”. Коли у 2014 році почалися обстріли, були проблеми зі світлом.

Читайте також: Квітуча історія захисника України з Одеси (ВІДЕО)

“Ми знаходилися на території комунального підприємства. Був перевищений ліміт використання електроенергії і світло відключили. Так 3.5 роки ми були без нього. Ми з ліхтарями робили усю роботу: обробляли тварин, лікували їх, годували”, – каже волонтерка.

Щойно Марині з волонтерами вдалося налагодити життя притулку, почалося повномасштабне вторгнення.

“Ще коли був перши приліт, це було 1 серпня, ми почали шукати територію. Наша волонтерка Ольга евакуювала свою родину у Вільне. Я їй зателефонувала і попросила її, щоби вона звернулася до сільського голови з проханням щось знайти тут. Ольга пішла до сільського голови, і він запропонував оцю територію, але оренда території – 15 тисяч гривень. Ми розуміли, що це дуже дорого. Наприкінці серпня був ще один приліт біля нашого майданчика і тоді уламки пролетіли через увесь майданчик і впав у будучку нашої твариночки – собачки Дади. Я для себе зрозуміла, що це знак. Наступного дня я зателефонувала власнику цієї території. Сказала, що ми згодні на 15 тисяч гривень, і ми будемо вивозити тварин, – згадує зооволонтерка.

Дівчата знайшли волонтерів і за один день евакуювали усіх тварин.

“Я виїхала із першою партією тварин, і вже тут на місці, ми їх розташували. Це був дуже важкий день”, – розповідає зооволонтерка Людмила.

“Ми вигрузили усіх собак, то ми видихнули з полегшенням. Бо забрали всіх. У нас зараз більше 200 тварин, це 145 тварин, які ми вивезли з Бахмута, і 60 тварин ми прийняли із зони бойових дій – це Донеччина, Харківщина, Херсонщина. Зараз у нас будується медичний кабінет, для того, щоби ми мали можливість лікувати тваринок. Також у нас в планах є побудувати вигульний майданчик. Після війни я хочу об’їхати кожне місто та кожне селище нашої України”, – підсумовує Марина.

Нагадаємо, у Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років.

Фото: ШоТам!

Читати далі