Аргументи на захист фермерських тварин: важливість гуманізації птахівництва

• Кури в інтенсивному виробництві живуть у середньому 1,5 років – це в 7 разів менше, у порівнянні з птахами в природному середовищі (10 років). 
• Через великі норми виробництва, кальцій вимивається з організму курей, і при найменших рухах їхні кістки ламаються. 
• А надто тісні умови утримання призводять до того, що у птахів розвиваються ментальні розлади. 

Ці та інші факти можна почути від зоозахисників, що виступають за права сільськогосподарських тварин, зокрема курей, яких разом з нами в Україні проживає понад 125 млн, і кури – це ті тварини, яких найбільше серед усіх інших (окрім морських тварин), що проживають на Землі. Україна посідає 10-те місце у світі за кількістю вироблених яєць. 

Чому українське виробництво яєць потрібно гуманізувати?

Найпоширенішим способом утримання курей на об’єктах інтенсивного виробництва є кліткове, так зване, батарейне утримання, яке визнане найбільш негуманним у світі. Часто, на відео з ферм можна побачити умови утримання курей. До прикладу, в одному курнику може міститись 7, так званих, “батарей” у них – 30912 кліток та 309120 голів птиці, на площу 2584 м кв. Надто тісні умови утримання та обмеження природних потреб, висока концентрація аміаку через фекалії та пил викликають низку захворювань, в тому числі й психічних. Важливо, що основною діяльністю курки у природних умовах є дослідження місцевості та дзьобання ґрунту, “купання в піску”. Відсутність відповідно обладнаних сідал та гігієни призводить до бактеріального артриту – набряку гомілкового суглоба, ніг та кігтів, що спричиняє сильний біль. Обмеження руху та постійне висиджування яєць спричиняє розвиток остеопорозу – захворювання, що викликає гострий хронічний біль кісток, перелом хребців і, як наслідок, параліч. 

На об’єктах інтенсивного виробництва кожна курка протягом року зносить до 320 яєць, у той час як у природних умовах її дика родичка зносить один раз на рік до дев’яти яєць задля продовження роду. Штучне збільшення несучості часто призводить до розриву матки. 

Маленьких пташенят з перших днів життя чекає дебікування – процедура із часткової ампутації дзьоба, що є  дуже болісною, оскільки дзьоб – основний орган взаємодії птахи із навколишнім світом та має велику кількість нервових закінчень. 

А курчата-хлопчики живцем підправляються на перероблювання, бо визнані непридатними для яєчної промисловості.

А як щодо бройлерів?

Бройлери – спеціально виведений гібрид з надмірною м’язовою масою. Завдяки генетичній селекції темп росту збільшується на 300%, тож курча досягає убійної ваги менш ніж за 40 днів. Оскільки така швидкість росту та вага є не природними, тварини страждають від проблем зі скелетом, тому абсолютно всі курчата-бройлери страждають від кульгавості. Швидкий ріст давить на внутрішні органи, що призводить до серцево-судинних захворювань, найпоширеніші – асцит та синдром раптової смерті. Серце не витримує навантаження, а ноги й м’язи – ламаються та рвуться.

В Україні бройлери також найчастіше утримуються в клітках, на відміну від інших країн, де їх утримують в амбарах без кліток. 

Чому курям потрібно емпатувати?

Кури володіють достатнім рівнем інтелекту: вони здатні запам’ятовувати  до 100 осіб (інших курей та людей), а отже, можуть запам’ятовувати тих, хто ставиться до них добре чи погано. А вже щойно вилуплені курчата вміють розрізняти числа до п’яти та мислити логічно: якщо A більше B, а B більше C, то A більше, ніж C. 

Також кури – дуже соціальні тварини, у їхніх групах панує чітко визначена ієрархія, а їх “кудкудакання”, поділяється на  близько 30 різних за змістом фраз. Кури бачать сни та здатні до співчуття, емпатії та навіть трауру.

Чому ця тема важлива? 

Варто додати, що однією із вимог євроінтеграції для України є підвищення рівня добробуту в аграрному секторі до мінімальних стандартів ЄС, що означає заборону найжорстокішого типу утримання курей – батарейних кліток. У ЄС вони є незаконними ще з 2012 року. 

Відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, затвердженої Розпорядженням КМУ № 228-р від 24.02.2016 Україна має адаптувати в національне законодавство в тому числі Директиви ЄС щодо добробуту тварин у промисловій сфері. 

Серед нормативів для адаптації  Директива Ради 1999/74/ЄС від 19 липня 1999 р. щодо встановлення мінімальних стандартів для захисту курей-несучок та Директива Комісії 2002/4/ЄС від 30 січня 2002 р. про реєстрацію підприємств, що утримують курей-несучок, відповідно до вимог Директиви Ради 1999/74/ЄС. 

Строк підготовки – 2016 рік, строк адаптації – 2018 рік. Тобто строки вже порушені.

Навіщо ми про це говоримо? 

Тема “безкліткових” яєць в Україні, активізувалась 3 роки тому, з появою першої зоозахисної організації “Відкриті клітки Україна”, тоді як у світі ці питання вперше підіймались давно, до прикладу, в США ще з 80-тих. 

В Україні, як і у світі росте попит на яйця від курей, що не утримуються у клітках (cage-free). На цей момент, у деяких виробників вже є в наявності продукція від курей вільного випасу (free-range) та планується продовження поступового збільшення безкліткового виробництва яєць, щоб задовольнити попит споживачів у майбутньому.

Міжнародні бренди сьогодні свідомо відмовляються від використання яєць із кліток. Україна також в цій тенденції – за 2 роки 8 великих брендів публічно заявили, що вони зобов’язуються використовувати яйця кейдж фрі та мінімізувати страждання тварин (серед підписантів зобов’язання – Metro, Danone, Hilton та ін.). 

У 2020 році був створений Cage-Free Alliance Українського Бізнесу, який націлений на допомогу налагодження контактів між виробниками безкліткових яєць та ритейлерами.

Участь в Альянсі – це можливість приєднатися до глобального тренду усім “гравцям” яєчного ринку: виробникам яєць та яєчних продуктів, ритейлерам, харчовим виробникам та ресторанам.

Авторка статті: Ольвія Ємець, представниця ГО “Відкриті клітки Україна”