Десантники провели навчання і стрибали з парашутом (ФОТО)

Волонтер дядя Гриша з Херсона вже 5 місяців їздить містами України та збирає донати на ЗСУ! Його всюди впізнають і підходять сфотографуватися. І звісно, підтримують гривнею.

Історія дяді Гріши

Григорію Янченку, відомому як дядя Гриша, 76 років. Ще під час служби в радянській армії він отримав поранення, що призвело до ампутації ніг. У мирний час продавав газети на ринку. Коли ж у 2014 росія напала на Україну, почав волонтерити.

Повномасштабне вторгнення

А у 2022 в уже окупованому Херсоні збирав донати на ЗСУ прямо на вулицях міста. Та й чималі донати! Евакуювавшись, він вивіз із собою для Збройних сил 600 000 гривень. Поки ці гроші робили свою справу, Григорій продовжив волонтерити — тепер мандруючи Україною.

Читати також: Cuibono створили шахи, які рефлексують досвід переміщених через війну українців

“Я вирішив для себе, що буду мандрувати україною та зупинятися в кожному міст на тиждень. Це буде ефективніше”, – каже він.

Він встиг побувати в Запоріжжі, Миколаєві, Чернівцях, Луцьку, Рівному та ще низці українських міст. З 2014 року зібрав уже 8 мільйонів гривень! 3 них 3,5 – під час повномасштабної війни. За зібрані кошти купує дрони, старлінки, генератори та медикаменти.

Хто зна, можливо, невдовзі ви побачите дядю Гришу й у своєму місті?

Нагадаємо, що в Україні створять мережу ветеранських просторів для реабілітації та консультації військових.

Перед російським вторгненням Яна проживала в місті Енергодар, займалася ручною виготовленням сувенірів і виробів із дерева. Після окупації міста разом із чоловіком переїхала до Запоріжжя.

Про це розповідає Мінреінтеграції.

Історія відновлення

Пані Яна швидко освоїлася на новому місці: волонтерство, соціальні проєкти, а також навчання у школі підприємництва. Написала бізнес-план, взяла участь у конкурсі та отримала мікрогрант – 1,5 тисячі євро.

Читати також: В Україні створять мережу ветеранських просторів для реабілітації та консультації військових

За отримані кошти придбала лазерний станок для роботи з деревом. За словами майстрині, цей інструмент дозволяє виконувати замовлення більш швидко та ефективно.

Наразі Яна вже повноцінно відновила роботу виробництва та продовжує займатися улюбленою справою.

“Важливо ніколи не сумніватися в собі та своїх силах, бо при будь-якій поразці треба завжди йти далі”, – каже жінка.

Нагадаємо, що в Бучі відкриють оновлену школу бойових мистецтв.

Фото: Мінреінтеграції

24-річна дівчина готує їжу на цілу 9-поверхівку, де немає газу. Щодня Марія попутками їде 50 км, аби пекти хліб у Харкові.

“Люди йдуть на звук генератора, і ми їх годуємо”, – розповідає дівчина.

Початок своєї справи

Харківʼянка Марія Корнієнко навчилася пекти хліб у 16 років. А з 18 пішла працювати пекаркою в супермаркет. Швидко виросла від пекарки до завідувачки виробництвом. Мріяла відкрити власну пекарню, але бракувало коштів. Зранку 24 лютого 2022 року Марія вперше не стала до тіста. З мамою та сестрою поїхали подалі від вибухів – у Валки. Там знайшла роботу піцейолою, але серце тужило за Харковом. Тож вирішила, що мусить втілити мрію про пекарню.

В мережі побачила новину про програму для підприємців «Курс на Незалежність». Марія захопила своєю ідеєю рідних і подругу, разом написали грант.

“Нервували, дуже нервували, але дуже хотіли цю пекарню”, – згадує Марія.

Створення бізнесу

Проєкт переміг, і Марія отримала обладнання для випікання та генератор. Пекарню Bulkinsky відкрили в Харкові в січні 2024 з командою мрії. Мама Марії готує обіди, сестра пече здобу, подруга займається маркетингом.

Читати також: Чехія надасть Україні €750 тисяч на розвиток лісової галузі

Допомога жителям міста

У березні 2024 року обстріли Харкова посилилися. Місто часто залишалося без електрики. Тому генератор, отриманий за грантом, став порятунком для цілого мікрорайону.

“У цій 9-поверховій будівлі немає газу – вона повністю електро. Тому коли в цьому районі немає світла, в них зовсім немає нічого, і вони не можуть приготувати собі їжу”, – розповідає Марія.

Пекарня почала готувати обіди, аби люди мали де купити свіжу й гарячу їжу. У холодну пору мешканці приходили сюди з термосами по гарячу воду. Аби готувати для харківʼян, Марія встає о 5 ранку та долає 50 км. 3 Валок до Харкова добирається попутками чи автобусами.

Марія не хоче залишати громаду, яка теж стала їй рідною. Щомісяця вона пече булочки спеціально для 350 пацієнтів місцевої лікарні. Попри тяжкий графік і життя на два міста, дівчина щаслива.

“Кожного дня прокидаємося на роботу з радістю, бо це наш бізнес, це наша справа. І кожного дня робити хліб – це для нас радість”, – наголошує вона.

Нагадаємо, що «Укрпошта» розповіла, що робить із неврученими посилками.