Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Діти з аутизмом та вадами зору: як в Запоріжжі створили особливий музичний гурт

Опубліковано

В Запоріжжі у 2019 році з’явився гурт для особливих дітей під назвою Rain People. В ньому грають на музичних інструментах діти з аутизмом та незрячий хлопчик, а гурт вже давав концерти навіть на міських заходах.

У кожного учасника є своя особлива історія і великі плани на майбутнє. Всі вони — світлі, позитивні, та рішуче налаштовані змінити світ на краще. Музична група дає можливість дітям показати оточуючим, на що вони спроможні. Це яскравий приклад адаптації людей з аутизмом у суспільстві.

 Ігор Сава

Ігор Сава

Священник та психоаналітик. Самостійно пише аранжування до пісень. Організував групу. Має двох дітей, які входять до складу Rain People: донька Маша з діагнозом аутизм та син Антон.

Дочка з аутизмом спочатку заспівала, і тільки потім заговорила

Наша дочка Маша — людина з аутизмом. Це почало проявлятися, коли їй було 2 роки. Ми до чотирьох років шукали людей, які з цим могли попрацювати. Тоді мало хто знав про аутизм, офіційно такого діагнозу не ставили. 

В Запоріжжі знайшли Дитячий психоневрологічний центр, де нам змогли допомогти. На той момент Маша ще не розмовляла, тож контакту з нею не було і це досить складно.

У центрі з нею почали займатися музикою. Вдома ми стали поглиблювати ці навички і записали альбом. У шість років Маша вже підспівувала пісеньки, а потім тільки почала розмовляти.

Ми подумали, що музика — це дуже потужний засіб соціалізації.

Всю групу збирали поступово

Приблизно півтора року тому ми дізналися про Вову, хлопчика з аутизмом, який грає на піаніно і хоче десь виступити. Мені в голову прийшла ідея зробити концерт для людей з інвалідністю. І ми провели його в церкві, де зібрали всіх дітей: Машу, Вову і інших дітей з аутизмом.

Пізніше Маша познайомилася з Сашею Богдановою, це теж дівчина з аутизмом, яка грає на віолончелі. Саша виступала на одному з національних талант-шоу і дійшла до фіналу. Дівчата спілкувалися в соціальних мережах і подружилися. 

Тоді я подумав: що, якщо зібрати групу?

Rain People з’явилася в січні 2019 року. Спочатку в ній було троє дітей, потім приєдналися ще двоє. Нещодавно відсвяткували рік невеличким концертом вже вп’ятьох. 

Перший кліп

Для першої пісні я написав просте аранжування для трьох інструментів. Мій друг режисер, який знімає документальні фільми, погодився нам зробити кліп.

Поїхали знімати на Хортицю, на Запорізьку Січ. Записали відео, діти надихнулися і ми почали думати про репертуар. Поки що ми кавер-група, пишемо тільки аранжування, але плануємо розвиватися і писати свої тексти.

https://www.facebook.com/rainpeoplemusic/videos/1737344916368571/?v=1737344916368571

Хто грає в групі

Ми шукали вокаліста і барабанщика в наш гурт. Мій син виявив бажання співати, а потім ми випадково дізналися про талановитого хлопця з вадами зору, який грає на барабанах. Він погодився з нами грати і тепер в групі п’ять осіб: троє людей з аутизмом, незрячий хлопець і мій син. Ми проводимо репетиції раз в тиждень, щонеділі.

Маша дуже активна, грає в групі на бандурі, іноді на вістлі, і співає. Вова грає на піаніно, любить шахи і різні ігри, дуже спокійний. Саша Богданова грає на віолончелі, вона дуже творча і у неї багато своїх планів. Саша Слєпцов — наш барабанщик, він грає на слух. Якщо я хочу йому щось показати, то озвучую ритм. Мій син Антон в групі співає.

Складнощі у роботі з дітьми з аутизмом

Існують складнощі внутрішнього характеру, але їх важко описати для людей, які не знають, що таке аутизм і як цим людям живеться. Це складнощі сприйняття. Звичайна людина може їх не зрозуміти, коли при стикається з якимись “дивацтвами”. Коли “діти дощу” захоплюються чимось – говорять про щось своє, абстрактне. 

Між собою діти з аутизмом досягають спільної мови, розуміють один одного, підтримують. А от із зовнішнім світом їм легше спілкуватися через музику: вона для них як засіб знайти дорогу до суспільства, тому що кожен з них зіткнувся з труднощами. Для них музика — це засіб комунікації.

Учасники групи у нас дуже своєрідні, їх треба підготувати до такого роду заходів як концерти, фестивалі. У них змінюється настрій, вони хвилюються, переживають. Але виступають завжди дуже добре.

Спонсори та плани

Фінансування в нас ніякого немає, все робимо самі. У майбутньому хочемо залучити спонсора, але це справа така цікава, що й не опишеш одразу, що і для чого ми робимо. Поки все «на колінці». Вові батьки купили піаніно, наприклад. А взагалі всім потрібні хороші інструменти, апаратура для виїзних виступів. Добре було б це підтримати, але поки ми спеціально не шукали спонсора.

У 2019 ми виступали на великій сцені в Запоріжжі. А загалом концерти проводимо в церкві, Дитячому психоневрологічному санаторії і виступаємо всюди по місту, де запросять. На великих сценах, в театрах, на фестивалях.

Головний план на майбутнє — це розвиток. Будемо шукати свій репертуар і писати свої пісні.

 Олександра

Олександра

19 років, грає в групі на віолончелі. Навчається в Мелітопольському училищі культури.
Має діагноз аутизм.

Лікарі радили мамі віддати мене в інтернат

Я в дитинстві грала не ляльками, а мотузками. Лікарі помітили це і сказали мамі, що зі мною щось не так і я повинна навчатися в інтернаті.

Мені поставили діагноз аутизм в 4 роки. Потім я потрапила до дитячого садочку, в групу дітей із затримкою психічного розвитку. Там мене підготували до школи і я пішла в звичайну, в 7 років. Вивчилася, здала ЗНО.

Я хотіла вступати в музичне училище після 9-го класу. Але мені сказали, що я там не зможу вчитися. Після 11-го класу складала вступні іспити в училище Майбороди, але мене не пропустили, поставили низький бал. Вони не знають як знайти підхід до людей з аутизмом.

Зараз я вчуся на третьому курсі за спеціальністю хорове диригування. І граю в Дитячому міському симфонічному оркестрі Sympho Kids — це моя мрія. Також займаюся на віолончелі самостійно, освоюю бас-гітару, фортепіано і співаю.

Показати всім, як виглядає світ людей з аутизмом

Завдяки групі ми стали більш товариськими. Її і створили з метою спілкуватися і дружити, показувати приклад для всіх діток з аутизмом. А також наша мета — показати всім як бачать світ люди з аутизмом.

Так, ми не такі, як усі, але ми прагнемо до суспільства і хочемо, щоб нас розуміли. Ми виступаємо на конференціях перед студентами та батьками. Я особисто зустрічаюся з батьками дітей з аутизмом і відповідаю на всі питання про діагноз.

Боротьба за права людей з аутизмом

Я бачу, як дітям з аутизмом важко, як непросто їх батькам буває. Я б хотіла допомагати. Зробити так, аби у нас, в Україні створювалося більше можливостей і центрів реабілітацій для таких діток. І я виступаю за те, щоб в Україні були інклюзивні заняття з такими дітьми в ВНЗ, щоб вони могли влаштовуватися на роботу і жити як всі люди. Я намагаюся зараз це донести до суспільства і заявити на всю Україну. Показати всім, як виглядає світ людей з аутизмом

Я б дуже хотіла окрім музики займатися з дітками з аутизмом, адже моє першочергове завдання полягає в тому, щоб розбити в пух і прах всі фантазії про те, що аутизм — це вирок. Це неправда, потрібно з оптимізмом дивитися в майбутнє, старанно працювати над собою і долати перешкоди.

 Марія

Марія

Дочка Ігоря Сави. 21 рік, вчиться в музичному училищі в Дніпрі.
В групі грає на бандурі. Має діагноз аутизм.

Бандура — то генетичний код українців

Ще в 90-х вийшов фільм «Людина дощу» і за цим фільмом вже називають людей з аутизмом. Тому вирішили так і групу назвати — Rain People. 

Я граю там на бандурі, мандоліні та іноді на ірландському вістлі, але бандура — це мій улюблений інструмент. В неї найніжніший звук, але і в бойових піснях вона показує характер. Цей інструмент — генетичний код українців. 

Ми з групою ходимо в боулінг, грати в теніс, їздили на море всі разом, ходимо на дні народження один до одного. Іноді ми хвилюємося перед виступом, але підтримуємо один одного, відволікаємося на розмови на інші теми, жартуємо. І виступ проходить добре. 

https://www.facebook.com/rainpeoplemusic/videos/393868544615065/

Два роки в училищі ніхто не знав про діагноз

Я навчаюся в музичному училищі в Дніпрі. Вступити туди мені ніхто не заважав, ми навіть не говорили нікому про мій діагноз. Десь два роки ніхто нічого не знав. 

Коли я розказала, то всі спокійно відреагували, цікавились, що це таке. Був момент, коли хтось почав жартувати про аутизм, я сказала: «агов, тут взагалі-то аутист сидить!».

На першому курсі якийсь хлопчик діставав мене, казав щось образливе і я бурхливо реагувала. Але викладачка вчинила дуже мудро: поставила нас разом у гурт, ми багато репетирували і зараз навіть дружимо. Взагалі у мене є зараз подружки і мене нормально сприймають.

Зараз у мене є вже свій учень. Йому 14 років і він також хлопець з аутизмом.

У майбутньому хочу вступили до консерваторії в Дніпрі, здобути вищу музичну освіту. Після цього гастролювати і викладати.

 Олександр

Олександр

13 років, в групі грає на барабанах. Хлопець незрячий і грає лише на слух.

Починав грати на скляних баночках

Я почав цікавитися музикою з п’яти-шести років. Папа тоді грав на гітарі, а я знаходив всякі банки і олівцями по них стукав. Це все було за покликом серця.

Потім тато мені купив маленький барабан. Далі почали знаходити всякі барабанчики, тарілки, і зробили маленьку установку. Збирали самі зі всяких залишків від різних барабанів.

Вчився грати з приватними вчителями, до школи не ходив. Але наразі ніде не вчуся. Планую повернутися до цього пізніше. Приємно грати на барабанах, особливо якщо вони хороші, професійні.

Я люблю джаз, блюз, рок. Улюблені групи — це з 80-х Led Zeppelin, Scorpions, вони добре грають. Я б теж хотів колись виступати в таких гуртах.

 Володимир

Володимир

18 років, в групі грає на піаніно. Займається музикою з чотирьох років та мріє про незвичайну спеціальність. Має діагноз аутизм.

Піаніно, гітара та перший сольний виступ

Я майже все життя граю на піаніно, і тільки останні декілька місяців на гітарі. У музичній школі я не вчився, грати вчив приватний викладач. Я з нею займаюся з 4-х років — і до сих пір. 

Перший свій концерт я дав 26 лютого 2013 року. Грав в Дитячому психоневрологічному центрі в Запоріжжі, давав концерт один. Взагалі багато було виступів. Концерти дуже подобаються, мене не лякає велика кількість людей в залі. Я вже звик до цього.

Люблю грати класичні мелодії, але вони і найскладніші. Улюблені — Бах, Бетховен. Але свою музику я поки не пишу, немає у мене для цього натхнення.

Неординарний вибір професії

Я раніше хотів бути кухарем, готувати. Але тепер от передумав — планую бути взуттьовиком. Хочу робити свою взуття і запустити власне виробництво. 

Я ще не пробував шити, але буду вчитися в училищі на цій спеціальності. Тож професійно пов’язувати життя з музикою я не планую. Граю для себе.

 Антон

Антон

Син Ігоря Сави. В групі співає. Навчається в Дніпровському національному університеті на політолога.

Захищати дискримінованих людей

Я цікавлюсь ідеєю дискримінованих людей, не тільки аутистів. Планую в політиці відстоювати саме інтереси людей, щодо яких в нашому суспільстві здійснюється дискримінація. Щодо інвалідів, жінок, нацменшин і інших груп. 

Треба суспільству пояснювати, що люди з аутизмом — це такі ж люди, як і ми, який сенс їх не любити і здійснювати тиск. Проблема в нераціональних відчуттях, в людях грають якісь стародавні інстинкти. Вони бачать людей не таких, як вони, і в них спрацьовує рефлекс відчуження, якоїсь ворожнечі щодо цієї людини. І мені здається, треба з цим боротися і пояснювати, що ми цивілізовані люди і ми маємо ставитися до всіх так, як хочемо, аби до нас ставилися. Хочу створювати фонди допомоги інвалідам і іншим дискримінованим групам, суспільні рухи.

Але для початку я б намагався дізнатися, чому люди дискримінують тих, хто відрізняється. І таким чином переконати їх. Тому що зазвичай люди на автоматі себе так поводять і не розуміють причин. А якщо змусити їх задуматися, то будуть зміни в суспільстві. І я буду з цим боротися.

Суспільство

В Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження

Опубліковано

Україна зробила значний крок вперед за останній рік у Індексі свободи слова від “Репортерів без кордонів” (RSF), піднявшись на 18 позицій. У цьому контексті країна покращила свої показники у політичній сфері та збільшила коефіцієнт безпеки.

Про це повідомляє RSF.

Результати RSF

Навіть при повномасштабній війні, Україна отримала оцінку, яка покращилася на 3,81 бала, що було несподіваним для RFS. Організація пояснює це поліпшенням політичного фактора (36) та підвищенням коефіцієнта безпеки (142).

Читати також: Google запускає другий етап Фонду підтримки для українських технологічних стартапів на 10 млн дол

Коефіцієнт безпеки також покращився через зменшення кількості журналістів, які загинули внаслідок атак Росії у 2023 році (2), порівняно з 2022 роком (9), як пише організація.

RSF наголошує, що ситуація для журналістів, що працюють у вільній Україні, залишається дуже складною через щоденні російські бомбардування. Україна посіла передостаннє місце у рейтингу безпеки у 2023 році, а зараз займає 142-е місце серед 180 країн у 2024 році, що свідчить про те, що ситуація залишається дуже серйозною.

Нагадаємо, що в Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів.

Також ми повідомляли, що українські військові показали свого робота-сапера.

Фото: RSF.

Читати далі

Суспільство

В Києві висадять 6 млн квітів за 2024 рік

Опубліковано

Протягом 2024 року у Києві планується висадження близько 6 мільйонів квітів.

Про це повідомляє КМДА.

Озеленення

Значну частину рослин комунальники вирощують у власних оранжереях.

Читати також: В Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів

Здебільшого висаджуватимуть багаторічні рослини й такі, що пристосовані до міських умов. Водночас значну їх частину комунальники вирощують у власних оранжереях. Так хочуть зекономити ресурс і зменшити витрати на озеленення, пояснюють у КМДА.

Протягом минулого року “Київзеленбуді” в міських парках, скверах та на бульварах висадили вже 6,5 мільйонів квітів.

Нагадаємо, що у Львові девʼять мозаїк позначили міжнародним охоронним знаком як обʼєкти культурної спадщини.

Також ми повідомляли, що в Києві біля станції метро провели масштабний демонтаж МАФів.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В Харкові стартував кінофестиваль, присвячений музиці та культурі

Опубліковано

З 1 по 14 травня у центрі нової культури Some People у Харкові відбудуться покази фільмів від команди KyivMusicFilm у рамках кінофестивалю про музику та культуру Intro. Серед стрічок, які будуть представлені: “Афтер”, “Звір у джунглях”, “Дагомея” та “Нам Джун Пек: Місяць — найстаріший телевізор”.

Про це повідомляють на сайті фестивалю.

Про фестиваль

Intro – це фестиваль кіно про музику та культуру від команди KyivMusicFilm. У межах фестивалю будуть показані фільми, присвячені темам свободи творчості, електронної сцени та важливості культури у збереженні ідентичності.

“Intro – це початок нового та невідомого. Це своєрідний імпульс, що підштовхує нас до змін: у собі, в оточуючих, у світі навколо. Це ризик, крок уперед, маніфест із небажанням бути, як усі. Саме це характеризує героїв наших фільмів розпочавши рух уперед, вони надихають, мріють, змінюють себе та залишають по собі слід в історії”, – кажуть організатори про проєкт.

Програма фестивалю

“Звір у джунглях”

Фільм-адаптація за новелою Генрі Джеймса розповідає історію чоловіка і жінки, які протягом багатьох років зустрічаються в одному паризькому клубі під виглядом містичної фейсконтрольниці Беатріс Даль. Разом вони очікують на подію, яка має змінити все, тим часом світ зазнає великих змін, включаючи епідемію СНІДу, падіння Берлінської стіни та трагедію 11 вересня.

Квитки за посиланням.

“Дагомея”

У 1892 році французькі колоніальні війська вкрали та вивезли з західноафриканського королівства Дагомея безліч художніх артефактів. Практично 130 років потому 26 предметів мистецтва, які весь цей час перебували в музеї в Парижі, нарешті повертаються у сучасний Бенін.

Фантазійна документальна робота французької режисерки сенегальського походження Маті Діоп присвячена деколонізаційним процесам повернення культурної спадщини – фільм про ідентичність, коріння та історичну справедливість.

Квитки за посиланням.

Читати також: В Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів

“Нам Джун Пек: Місяць – найстаріший телевізор”

Нам Джун Пека називають нострадамусом цифрової епохи, який передбачив появу інтернету, соцмереж та світ, в якому все стане контентом. Цей митець помер за рік до випуску першого iPhone, але вже у 1970-х роках передбачив цифровий світ соцмереж, в якому ми зараз живемо.

Квитки за посиланням.

“Афтер”

“Афтер” – це відтворення спільноти прихильників електронної музики, яка існує у безпечному просторі, де межі між соціальним статусом, расою та сексуальною орієнтацією стираються.

У паризькому техно-клубі Фелісі, адвокатка у кримінальних справах, і Саїд, водій таксі, знаходять одне одного. Ніч у клубі породжує в них взаємне захоплення. Дві людини з різних світів та різними поглядами стають близькими, поки ранок не принесе їх до звичного життя, де у центрі Парижа розгортаються протести “жовтих жилетів”.

Квитки за посиланням.

Покази відбуватимуться у культурному центрі Some People, м. Харків, вул. Іванівська, 1.

Нагадаємо, що українські військові показали свого робота-сапера.

Також ми повідомляли, що вийшов офіційний тизер українського фільму “Редакція”.

Читати далі