Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/vf_3UM3-gJQ?si=urL_KmwqfisawyMsSSSSSS

Суспільство

Перетворив власний косметологічний центр на шпиталь для ЗСУ

Опубліковано

Аби ставити на ноги поранених воїнів, Станіслав перетворив власну приватну косметологічну клініку на хірургічний шпиталь. За два роки війни через його заклад пройшли вже понад 400 військових! На базі косметологічної клініки “Брасс” Станіславу ще в перший місяць повномасштабної війни вдалося зібрати команду професіоналів-добровольців і ставити на ноги захисників Маріуполя.

А завдяки сучасному європейському обладнанню, отриманому від німецького інвестора ще до повномасштабної війни, якість лікування в шпиталі виявилася надзвичайно високою. Також “Брасс” – один з небагатьох в Україні медичних закладів, де не тільки оперують і лікують, а ще й реабілітують поранених воїнів!

Історія Станіслава

Сланіслав Онищук – засновник Першого добровольчого хірургічного шпиталю “Брасс”. Ще студентом він захоплювався ідеями підприємництва та користі для суспільства.

“Мені хотілося спілкування людей, випробовувати світ навколо, пробувати свої можливості, пробувати, як мислять люди, як цей світ влаштований врешті-решт”, – каже чоловік.

Торгівля косметикою привела чоловіка до відкриття у 2014 власного косметологічного кабінету.

“У нас оця клініка косметології, яка з одного кабінету почала розвиватися і розвиватися. Ми доремонтували кабінети в тому ж будинку, потім домовилися з міською кліничною лікарнею номер 1 про т, що ми в них почнемо робити пластичні операції”, – ділиться Станіслав.

Початок реалізації

Успіхи запалили Станіслава та захопили ідеєю відкрити власну сучасну клініку косметологічної медецини. Шукаючи порад фахівців, він відвідував інвестиційні форуми, де й познайомився з німецьким інвестором. Вони обладнали сучасну, ораєнтовану на німців клініку на Прикарпатті, та на шляху стала пандемія Covid.

“Ми мали на ходу перебудовувати нашу концепцію, змінюючи, мабуть, акцент з німецького пацієнта на все-таки українського пацієнта. Також ми розуміли, що, мабуть, в період пандемії не буде такого великого попиту саме в пластичній хірургії. І ми вирішили більше робити нахил на вирішення медичних проблем, ніж естетичних”, – відзначає Станіслав.

Повномасштабне вторгнення

Клініка пережила Covid і в листопаді 2021 почала працювати як центр пластичної хірургії. Та 24.02 життя Станіслава змінилося, а мрія могла обернутися невдачею. І все через росію. Після перших боїв за Україну та поранень захисників Станіслав вирішив переобладнати новенький центр. І на його базі лікувати тих, хто жертвував собою заради України!

“Це буде благодійна робота, ми не будемо мати з того фінансового заробітку, але ми, по крайній мірі, будемо відчувати, що ми робимо те, заради чого ми покликані”, – каже він.

Інвестор погодився за 2 хвилини та надав Станіславу повну автономію в діях центру. Основним завданням стало знайти команду, здатну професійно працювати з пораненими. Станіслав зробив пост на фейсбуці де повідомив, що шукає команду медичного шпиталю.

“Я проснувся від того, що телефон дзвонив без перестанку. Люди дзвонили і дзвонили з Харкова, з Маріуполя, з Херсону, з Києва, з Бучі, з Сум. Ті люди, які і почали творити історію першого добровольчого хірургічного шпиталю”, – розповідає засновник.

Реабілітація постраждалих

З різних куточків України лікарі зʼїхалися на допомогу. Першими пацієнтами стали тяжкопоранені захисники Маріуполя й операції пройшли успішно. З часом окрім операцій і лікування в центрі почали й реабілітувати воїнів.

“Людина, яка прожила не стільки травматичні події, як війна, вона може потребувати цієї саме допомоги, це і дихальні техніки і так далі. Сюди ж відноситься якраз віар-окуляри, які ми використовуємо, тобто укуляри вітальної реальності, в яких є програми, які дозволяють опанувати певні вправи – що робити, якщо я так себе почуваю, чи що робити, якщо я так себе почуваю”, – каже психологиня, Анна Галущак.

Через шпиталь пройшли вже понад 400 військових, а разом з переселенцями – понад 550 людей.

“Зараз ми активно освоюємо технології доповненої реальності для використання в операційній. Ми велику ставку робимо на введення інструментів штучного інтелекту в обробці і медичних даних, і в полегшенні документальної роботи”, – каже Станіслав.

Війна продовжується, і клініка “Брасс” не зупиняється в прагненні ставити на ноги воїнів. Станіслав запевняє – працюватиме до самої Перемоги та навіть після неї.

“Якщо війна закінчиться завтра, то стільки, скільки в нас вистачить сили і можливостей, ми ще будемо, бодай, рік, два чи три, продовжувати працювати так само, як ми працюємо зараз”, – наголошує Станіслав.

Суспільство

Врятовані хвилясті папуги переїхали у літню фазенду Київського зоопарку

Опубліковано

У Київському зоопарку велика група хвилястих папужок, які потрапили сюди під час війни, переїхала на свою нову літню фазенду.

Про це повідомили у соцмережах зоопарку. 

Врятовані хвилясті папуги переїхали у літню фазенду Київського зоопарку

“Реабілітація птахів — це складний і довготривалий процес. Адже необхідно не тільки відновити тварину фізично, але й повернути нормальний психологічний стан та соціалізувати до групи собі подібних”, — розповіли фахівці.  

Читайте також: В Україні перекладуть 90 книжок завдяки програмі Translate Ukraine

Саме для реабілітації папуг на території зоопарку створюються все нові й нові природні авіарії, де птахи перебувають у складі зграй безпосередньо у парку Київзоо — на свіжому повітрі серед зелених кущів та дерев. Новий авіарій розраховано на проживання двадцяти хвилястих папуг, для яких облаштовано:

  • гнізда,
  • гілки дерев,
  • канати та гойдалки,
  • присади,
  • годівничка,
  • напувалка.

Дно авіарію устелено дерев’яною мульчою. Врятовані птахи дуже люблять зерновий корм, овочі та фрукти. Вони швидко відновлюють сили у гомінкій зграї.

Кияни можуть їх побачити у сквері навпроти слона. 

Нагадаємо, в Україні запрацював проєкт з безоплатної вакцинації та чипування тварин.

Читати далі

Суспільство

У Львівській області ревітазували бібліотеку ХІХ століття

Опубліковано

Громадську бібліотеку в Городку, що знаходиться в Львівській області, реконструювали та перетворили у центр спільнотворення для місцевої громади.

Про це повідомили в інстаграмі бюро PSEL.

фото: PSEL

“Бібліотека до проєкту була активним гравцем в громаді, тут вже проводилася низка заходів, але умови були не гідні тих амбіцій“, — зазначили у PSEL.

Про бібліотеку

Ідея створення громадського простору виникла в команді бібліотеки з підтримки місцевої влади в Городоцькому районі.

фото: PSEL

Цей проект був запропонований в рамках конкурсу для громад, що організований Cedos та Western NIS Enterprise Fund, спрямований на створення місць, де мешканці можуть зустрічатися для відпочинку, співпраці, участі у культурних та громадських заходах, а також обговорення та планування спільних ініціатив.

Головною метою проєкту було залучення місцевого населення до спільних ініціатив.

У проєкті брали участь фахівці з дитячої бібліотеки, проте вихідні приміщення не були зручними. Їх перепланували, і тепер простір дозволяє вільно переміщатися між кімнатами. Основні принципи проєкту – відкритість для всіх, багатофункціональність та універсальність.

фото: PSEL

Архітектори старалися зберегти автентичний характер історичної будівлі, зокрема, вони відновили двері, паркет і печі, які є основним джерелом опалення. Також було збережено оригінальну цеглу, яка була виявлена в одній зі стін.

Читати також: Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Про будинок

Будівля Городоцької бібліотеки є важливим об’єктом історичної та культурної спадщини. У 1894 році вона була споруджена місцевим адвокатом і громадським діячем Лонгіном Озаркевичем. Надовго будинок став центром культурно-просвітницького життя міста: тут відбувалися читання української поезії та виконання народних пісень. У приміщенні також гостював відомий поет Іван Франко, а також інші видатні діячі української культури – художники та актори.

фото: PSEL

Простір бібліотеки розділений на зони:

  • Внутрішній двір, де планується проведення публічних заходів.
  • “Вітальня” з гардеробом і можливістю випити кави та спілкування.
  • Кухонна зона для приготування чаю та перекусу.
  • Інклюзивний санвузол.
  • Читальний зал, який використовується для проведення різноманітних заходів.
  • Два менших читальних зали, обладнаних кріслами та диванами.

Нагадаємо, що опублікували офіційний постер фільму-відкриття Docudays UA “Мирні люди”.

Фото: PSEL

Читати далі

Суспільство

В Україні перекладуть 90 книжок завдяки програмі Translate Ukraine

Опубліковано

У 2024 році до програми підтримки перекладів Українського інституту книги “Translate Ukraine” було відібрано 90 проєктів.

Про це повідомили на сайті УІК.

14 травня 2024 року відбулося засідання Експертної ради. Деякі заявки було включено до списку підтриманих проєктів за умови скорочення фінансування, а ще 2 проєкти – за умови виключення зі збірок текстів, написаних російською мовою.

У 2024 році програма “Translate Ukraine” надавала перевагу перекладам української класики та виданням на тему російської війни проти України.

Деталі перекладу

Українські книги будуть доступні у перекладах на 25 мов світу. Найпопулярнішими мовами перекладу є англійська, польська, та німецька.

Крім того, книги української літератури будуть перекладені на такі мови, як албанська, арабська, бенгальська, литовська, латвійська, грецька, італійська, угорська, фінська, данська, датська, хорватська, каталонська, вірменська, чеська, болгарська, македонська, сербська, шведська, турецька та картиєвельська.

Читати також: Українські підлітки написали книгу про Марс разом з представником NASA

Українські видавці, такі як “Родовід”, “Час Майстрів” та “АССА”, отримають фінансування на переклади. Участь українських видавців не є обов’язковою, але тільки ті видавництва, які продемонстрували свою здатність до якісного перекладу та промоції вибраних творів, пройшли відбір.

Серед найпопулярніших авторів є Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Володимир Вакуленко, Андрій Любка, Євгенія Кононенко, Павло Казарін та інші.

Також будуть перекладені книги авторів, які загинули в ході російсько-української війни: Ігоря Мисяка “Завод” (США, видавництво Atthis Arts) та Вікторії Амеліної “Дім для Дома” (Сакартвело, видавництво Siesta).

З повним переліком проєктів можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, що в Україні запрацював проєкт з безоплатної вакцинації та чипування тварин.

Також ми повідомляли, що український технологічний стартап отримав грант від USAID.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 години тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство4 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: