Наші предки, козаки, завжди були об’єктом уваги та захоплення. Їхня історія переповнена легендами та міфами, а в кіноіндустрії вони стали об’єктом для безлічі фільмів. Проте, ця тема не лише надихає на захоплюючі пригоди, вона також має потенціал переосмислення минулого, критики сучасних проблем та навіть застережень щодо майбутнього.
Редакція ШоТам зробила добірку, щоб ви обрали собі яке українське кіно про козаків подивитись сьогодні ввечері.
“Пропала грамота” реж. Борис Івченко, 1972 рік
Опис: Сценарій фільму “Пропала грамота”, базований на однойменному оповіданні Гоголя, є самостійним твором, який переписувався не один раз. Після бою з бусурманами козак Василь повертається додому в Диканьку, але спокій його переривають посланці з важливою новиною від писаря. Вони повідомляють про грамоту від гетьмана, яку необхідно доставити цариці, інакше Василя чекає страта, а за документом полює сам диявол.
“Максим Оса та золото Песиголовця” реж. Мирослав Латик , Іван Сауткін, 2022 рік
Опис: У історичному детективі за мотивами коміксу Ігоря Баранька “Максим Оса”, події розгортаються у 1636 році.
Хорунжий Корсунського полку Максим Оса очікує в шинку на данину від польського короля. Але замість його побратимів, які повинні були привезти золото з Польщі, до корчми повертається лише ледь живий козак з порожніми руками. Оса вирушає на пошуки своїх товаришів і знаходить їх убитими у лісі. Січовика звинувачують у злочині, проте пізніше виправдовують, доручаючи йому розгадати таємницю їхньої смерті та відшукати втрачене золото. На шляху Оси чекає багато перешкод, включаючи і містичні.
“Вогнем і мечем” реж. Єжи Гоффман, 1999 рік
Опис: XVII століття, у Річі Посполитій вибухає повстання запорозьких козаків під проводом Богдана Хмельницького. На одній стороні стоять Запорізька Січ і кримські татари, на іншій – сильна армія польського короля Владислава. Поміж воєнних подій розгортається кохання між польським шляхтичем Яном Скшетульським і Геленою Курцевич.
“Богдан Хмельницкий” реж. Ігор Савченко, 1941 рік
фото: постер фільму
Опис: 1648 рік. Україна тягаріє під владою Речі Посполитої. Козаки, втомлені ситуацією, закликають гетьмана Богдана Хмельницького очолити їх у війні проти польської шляхти. Гетьман починає формувати військо та шукати союзників. Це всього лише передмова до великої битви, яка очікується біля урочища Жовті Води.
“Чорна Рада” реж. Микола Засєєв-Руденко, 2002 рік
Опис: У фільмі, що близький до оригінальної версії роману Пантелеймона Куліша, дія відбувається в період складних історичних часів Руїни. Після смерті Богдана Хмельницького розпочинається боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким. У цьому періоді політичні інтриги, зради та несподівані союзи стають реальністю. Усі ці події ведуть до кульмінації – Чорної ради 1663 року.
“Дорога на січ” реж. Сергій Омельчук, 1994 рік
Опис: Юний Павло Похиленко допомагає батькові обробляти поле, мати готує їм обід… Цю ідилію порушує панський керуючий, який призначає 10 днів для відпрацювання на панському полі. Волелюбна людина відмовляється, внаслідок чого відбувається сутичка. Батько Павла змушений тікати з рідного Канева від панського гніву. Павло виріс, змужнів…
Його кохана дівчина Орися сподобалася заїжджому козацькому хорунжі Кризі, а потім і хтивому польському графу Потоцькому. І якщо з Кригою знаходить порозуміння полюбовно, то з рук Потоцького свою наречену доводиться звільняти силою. Фільм завершується кадрами, коли Павло разом з іншими козаками вирушає до Чорного моря для звільнення товаришів, які перебувають у турецькому полоні.
“Молитва за гетьмана Мазепу” реж. Юрій Іллєнко, 2022 рік
Опис: Фантасмагорія про кривавий бенкет трьох історичних персонажів європейської культури – Петра І, Карла ХІІ та Гетьмана України Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року. В основі сюжету – діалог “на ножах” історичних антагоністів: Петра I, що плюндрує Іванів саркофаг, та гетьмана Івана, який встає з могили, щоб оповідати свою життя, передусім таке, що пов’язане з боротьбою двох державців.
“Пекельна хоругва або Різдво Козацьке” реж. Михайло Костров, 2020 рік
Опис: Ще один фільм, заснований на казці Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”, розповідає про Диявола, який намагається заманити козака до пекла.
Чорт укладає угоду з апостолом Петром, щоб зловити і утримати до Різдва найкращого козака Семена. Але жодні диявольські чари, хитрощі чи залякування не діють на цього хороброго і чесного парубка.
“Мамай” реж. Олесь Санін, 2003 рік
Козак-утікач закохується у надзвичайно гарну татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті. Це українська версія Ромео та Джульєтті, створена на основі двох народних переказів 15-16 століття – українського та кримсько-татарського.
Фільм є авторською версією виникнення одного з провідних образів українського єпосу – козака Мамая, християнина з тюркським ім’ям. Його зображення – воїн, що сидить із люлькою та кобзою в руках поряд із вірним конем – протягом кількох століть було невід’ємним елементом народного мистецтва, своєрідним особленням “українського Будди”.
“Гетьман” реж. Валерій Ямбурський, 2015 рік
Опис: Події фільму беруть свій початок у 1647 році за часів кровопролитного конфлікту польської шляхти із представниками українського козацтва. У центрі сюжету опиняється Богдан Хмельницький – легендарний гетьман, якому судилося привести свій народ до незалежності. Попереду на нього чекають важливі здобутки в переговорах і перемоги на полях битв з непримиренними ворогами, а так само трагічна любов до прекрасної польки Хелени, дружини шляхтича пана Чаплинського, – запеклого негідника, з яким у Хмельницького була непримиренна ворожнеча.
У Сумах стартував інформаційно-аналітичний проєкт “Спектри”, до якого можуть долучитися ветерани та цивільні особи. “Спектри” надає учасникам корисні ресурси, інформацію та аналітичну підтримку, сприяючи успішній інтеграції ветеранів у цивільне життя.
“Спектри” — це спільний інформаційно-аналітичний проєкт Українського ветеранського фонду та онлайн-медіа, який створено для підтримки ветеранів.
Метою проєкту є надання платформи для обміну досвідом та ідеями, що допоможуть ветеранам реінтегруватися у цивільне життя. “Спектри” прагне створити місток між ветеранами та суспільством через серію глибоких інтерв’ю, освітній контент, майстеркласи та інтерактивні сесії.
Кожна програма матиме свою унікальну тему та спікера, а гості разом з ведучими обговорюватимуть права, можливості, психологічну підтримку, реадаптацію, а також болючі питання та прагнення ветеранів.
Програма виходитиме щовівторка о 18:00 на YouTube-каналі “Мілітарний”.
“У Ворохту привезли сиріт. Можливо, хтось хоче усиновити? Розкиньте по групах”. Цей пост навесні 2022 року миттєво розлетівся мережами, а в тисячних репостах стали поширювати чутки про загибель батьків усіх цих дітей.
Щоправда, 100 малюків з будинків дитини Харківщини тоді просто евакуювали в більш безпечне місце — до одного з санаторіїв Ворохти. Діти не потребували усиновлення. І тоді волонтери, місцева влада та дотичні організації, в одній з яких працює героїня нового випуску проєкту «Мій персональний фейк» Юлія, почали розвінчувати цю маніпуляцію на найчутливішій темі дітей.
Хто та для чого міг поширювати таку маніпуляцію та яка небезпека часом може критися в панічних закликах «зробити добру справу»?
Це черговий випуск проєкту «Мій персональний фейк», мета якого — захистити українців від негативного впливу дезінформації.
З чого почалась історія
Як лісова пожежа, у соцмережах поширився пост про те, що до Ворохти привезли 45 дітей, чий батьки загинули, і діти потребують термінового усиновлення.
Мене звати Юлія Бігліцова, я колишня журналістка, а зараз комунікаційна директорка. Ми в агенції безпосередньо зі службами у справах дітей не пов’язані, але зі службами пов’язані наші клієнти.
Про фейки та маніпуляції
Будь-які дописи в інтернеті, пов’язані з дітьми, які мають таку яскраво виражену емоційність, які спонукають до миттєвої дії, вони всі можуть на перших порах трактуватися як фейк. Фейки та маніпуляції виводять людей на емоції та збирають лайки. Але водночас можуть підступно красти спокій, дорогоцінний час та навіть близьких.
Це зброя шахраїв і пропагандистів, яка допомагає їм впливати на ваші рішення і переконання. Фейк про дітей з Ворохти дуже цікавий.
Ця історія почала ширитися навесні 2022 року. Як лісова пожежа, у соцмережах поширився пост про те, що до Ворохти привезли 45 дітей, чиї батьки загинули, і діти потребують термінового усиновлення, опіки.
Хтось сердобольний дізнався цю інформацію, що дітей привезли, перекрутив її, додав заклик розібрати дітей усиновити, якимось чином прилаштувати, і ця інформація пішла по соцмережах. Я бачила один із постів, який ширили, там десь понад півтори тисячі тільки репостів, не говорячи вже про лайки, коментарі, реакції і так далі. По факту було наступне. Привезли дітей, їх було не 45, а 100. Але ці діти не потребували усиновлення чи опіки. Цих дітей просто туди привезли до санаторію. За великим рахунком на той момент усиновлення і не було можливим.
Причини виникнення
У нас українці дуже емпатичні. Насправді, такі дописи виникають, як правило, в трьох ситуаціях.
Перша ситуація – це абсолютно штучно сконструйована історія російським ІПСО. Росіяни відстежують емоційні теми, які, в принципі, підбурюють до певних дій українське суспільство. Ці теми беруть, додають до правди брехні і запускають їх в інформаційний простір.
Що робити зараз тим, хто хоче допомогти дітям, які залишилися без батьків? Можна або звернутися до місцевої служби у справах дітей. Там завжди зорієнтують, яка потрібна допомога, кому потрібна допомога. Можна зареєструватися у чат-боті “Дитина не сама”.
Головна порада – мати холодну голову. Дуже багато помилок, зокрема і пов’язаних з репостом фейків, ми робимо тоді, коли схвильовані, тоді, коли засмучені, тоді, коли розгнівані. А фейки дуже часто саме працюють на те, щоб спровокувати ці емоції. Тому, коли ми бачимо будь-яку інформацію, яка підбурює нас до дії, нам треба охолонути. Взяти невелику паузу, годину, дві години до наступного дня, проаналізувати ту інформацію.
Нагадаємо, що українську молодь звуть доєднатися до освітньої програми від Ajax Systems.
Також ми повідомляли, як курсантка ВМС бореться зі стереотипами про жінок в армії.
Окремий загін спеціального призначення “Азов” продемонстрував, як на початку травня 2022 року вони евакуйовували цивільних з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі.
Окремий загін спеціального призначення “Азов” продемонстрував, як на початку травня 2022 року вони евакуйовували цивільних з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі.
Цей фільм показує, як насправді відбувалася евакуація цивільного населення з “Азовсталі” і яку роль у процесі виконували міжнародні організації. З середини березня по травень 2022 року азовці вивели з-під обстрілів близько 1200 місцевих жителів у Маріуполі.
“Російські обстріли, які вщент зруйнували Маріуполь, змусили літніх людей, жінок і дітей шукати прихисток у підземеллях комбінату,” – написали у пресслужбі.
Вихід і евакуацію мирного населення з облоги забезпечила українська сторона за участі бійців і командування окремого загону спеціального призначення “Азов”. На початку травня 2022 року в укриттях “Азовсталі” перебувало понад 1000 цивільних.
“Ви очима азовця побачите організацію і перебіг виходу цивільних з обложеного комбінату. Деякі кадри публікуються вперше,” – зазначили у пресслужбі.
Також ми повідомляли, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.
