Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Опубліковано

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна жили на Поліссі — їх вважали вимерлими, але це не так.

Юрій Ягусевич сам колись зустрів такого особливого коня, а тепер у його проєкті «Щербаті цуглі» уже 26 поліських коней, бо програма відновлення породи працює. ШоТам поспілкувалися з Юрієм про хутір-музей, особливості коней і те, як вони переживають повномасштабне вторгнення. 

Пожити в Трипіллі, прокинутись у Княжій добі

Юрій Ягусевич каже, що тримав коня, щоб можна було кудись кататися з друзями, і потім купив ще одну кобилу. Та вона виявилася зовсім не схожою на інших коней. Юрій почав дізнаватися, яка її порода — сказали, що поліська. Виявилося, що це давня українська порода коней, і їх залишилося дуже мало. Юрій каже, що спочатку думав, ану ж знайдеться хтось, хто зможе взятися за таке відродження. Але нікого не було, тож до справи взявся сам Юрій.

Раніше він такого не робив — чоловік за фахом музикант і майстер музичних інструментів. Виступав на фестивалях та організовував їх сам. Каже, його діяльність була пов’язана не з кіньми, а з «натурою бачити щось цікаве». 

Почалося все в селі Прибірськ, менш ніж за 100 км від кордону з Білоруссю — біля Чорнобиля. Крім коней, купили там кілька хат — зробили хутір. Будинки відновили. Юрій каже, що комусь може здатися навпаки, адже вони віддерли гіпсокартон і забрали батареї, щоб підкреслити автентичність. 

«Задумка була зробити не музей, щоб подивилися й вийшли, а щоб там можна було жити, щоб проходили вечорниці. Щоб усе було так, як є — наближене до автентики», — розповідає чоловік.

У лісі були борті з бджолами, у хаті — піч, щоб зварити їсти. Якщо відвідувачі хотіли проводити там час увечері, треба було наробити власних свічок для освітлення хати. 

На хуторі в Прибірську відвідувачі могли приготувати для себе їжу. Фото: соцмережі «Щербатих цуглів» 

Були й цікаві заходи для дітей — за кілька днів розповідали історію України аж від давніх часів. Наприклад, перший день був присвячений Трипіллю: ліпили з глини, робили трипільський ткацький верстат. Другий день — Княжа доба, і всі з мечами ходили. На третій день уже в обладунках з доби Великого князівства Литовського. Четвертий — присвячений козакам, коли діти могли навіть з мушкетів постріляти. 

«Та це все до повномасштабної війни. Потім ми з конями як кочовики їздили», — каже Юрій.

Поліські коні опинилися в окупації

І справді, через повномасштабне вторгнення поліські коні багато де побували.  Половину тварин вдалося перемістити раніше, а частина потрапила в окупацію. 24 лютого Юрій зустрів у Києві. Треба було швидко повертатися в Прибірськ, бо там були Юрієві діти. Доїхав аж в обід. Каже, всі навпаки їхали в протилежну сторону, але один маршрутник повертався додому, тож узяв і чоловіка.

Виїжджали разом із сусідом на авто. Коней вивезти не можна було, хоч Юрій шукав варіанти. 8 коней лишалися в окупації, та не були самі — сусідка Юрія не хотіла виїжджати, тож змогла доглянути коней. Сіна їм вистачало, а до ставка водила сусідка — один кінь випиває по 2-3 відра води на день. Звісно, не було змоги водити їх туди щодня. Після деокупації Київщини у квітні 2022 Юрій забрав їх уже з поповненням, адже за той час деякі встигли народити лошат. Коні схудли, але від’їлися на Закарпатті — саме туди їх перевезли, щоб відновити сили.

На Закарпатті поліські коні сусідили з буйволами, яких розводить німецький еколог Мішель Якобі

Витривалі та стійкі

Юрій пояснює, що поліські коні — це аборигенні тварини, за розміром схожі на зебру. Вони нормально себе почувають у болотистій місцевості, не бояться отруєнь, переносять зиму на кормах — це не вихолощена людиною генетика. Відновлюють цю породу в «Щербатих цуглях» не самі, а спільно з Інститутом генетики тварин за спеціальною програмою.  

Поліські коні на випасі. Фото: соцмережі «Щербатих цуглів» 

Спочатку на поліських конях їздили — навіть зробили мандрівку прикордонням з Білоруссю з Youtube-проєктом «Хащі». 

«Ми встигли з’їздити по прикордонню з Білоруссю. Була мета показати доцільність цих тварин, бо в Інституті розведення та генетики тварин імені М. В. Зубця є державна програма, й одна з функцій — показати, як поліських коней можна використовувати. Ми продемонстрували, що їх у майбутньому можна залучати в туризм, дитячий кінний спорт», — розповідає Юрій Ягусевич.

В Україні таким ніхто раніше не займався, тому користуються європейськими методичками. Щоб порода була визнана міжнародно, у ній має бути понад 100 тварин-представників. Поки що в стаді є 26 коней. 

Тож фахівці Інституту взяли на себе наукову частину дослідження: час від часу приїжджають і роблять заміри коней — зважують їх, оцінюють. А Юрій займається практичною частиною — організовує випас коней, корм для них. 

Фахівчиня Інституту генетики тварин оглядає поліського коня. Фото: соцмережі «Щербатих цуглів» 

Для назви «Щербаті цуглі» обрали просто українські слова, каже Юрій. Цуглі — це вудила, залізні стрижні, прикріплені до вуздечки. До цього слова теж є відповідник — кантарка. 

«Старі українські слова, які люди забули, вже починають згадувати. Думаю, що не без нашої допомоги. Якщо в нас кінь український, то чому по-російськи маємо щось називати?».

Поліські коні на новому місці

У Прибірську залишатися не так безпечно — нещодавно біля стайні впав уламок ракети. Але там і не вистачає місця — з початку повномасштабного вторгнення коней стало вдвічі більше, а це значить, що й простору треба більше, адже на одного коня має бути 2 гектари пасовища. 

Тож поліські коні знайшли новий дім на Поділлі. Біля Ржищева у Київській області їм  безкоштовно надали пасовища. 

«Раніше ми більш вузько спеціалізувалися: хати, коні, етнографія. А зараз ще й займаємося відновленням порушених пасовищ за допомогою випасу тварин», — ділиться Юрій.

Виснажувати землю не хочуть, тому, щоб підтримувати екосистему, підсіюють лугове різнотрав’я — такого насіння ніде не купиш, та вдається скошувати рослини й розкидати територією. Пасовище огороджують електропастухом (електричною огорожею) і ділять на сектори за сезонами.Так виходить штучно регулювати рослинність. Та це потребує багато ресурсу, і щоб це змінити, Юрій вивчав досвід Чехії щодо різних типів тварин на пасовищі. Тож тепер поруч з поліськими конями живе сіра українська корова. Це допомагає підтримувати різноманіття трав: коні виїдають злакові, корова — дводольні. На полях їх багато — це кропива, кульбаба, полин тощо. Їх коні не їдять, тож без корови ці рослини починають домінувати. 

Лоша поліського коня на пасовищі. Фото: соцмережі «Щербатих цуглів» 

У поліських коней щоранку санітарний огляд — о 8 ранку перевіряють, чи хтось не захворів. Також тварин треба обробляти від шкідників і вакцинувати. 

Хутір з поліської, подільської та карпатської хати

Зараз у команді, що доглядає за кіньми, є троє найнятих людей, а також Юрій і його дружина. Раніше було більше, але голова ГО виїхала в Німеччину — її квартира в Бородянці зруйнована, хтось приєднався до війська, а хтось включився у волонтерство. 

Та справа «Щербатих цуглів» не стоїть на місці. Юрій на Хмельниччині теж купив стару хату та відновив її, тож там організовують новий музей — деякі речі перевезли з Полісся. Юрій каже, що поки що всі експонати змішані — і поліські, і подільські. Тож зараз чекають на хату з Полісся — її мають розібрати та перевезти на нове місце, адже таких уже мало лишилося — у них особливий тип зрубу:

«Якщо вірити спеціалістам, з якими я їздив у експедиції, то такий тип будування хат збережений ще з часів Київської Русі».

Можливо, невдовзі перевезуть і хату з Карпат. Так потроху утвориться новий хутір, де знову будуть майстер-класи з ремесел, можна буде спробувати себе у виготовленні свічок чи народних іграшок. 

Діти на екскурсії розглядають поліських коней. Фото: соцмережі «Щербатих цуглів» 

Під час повномасштабної війни туристична складова «Щербатих цуглів» частково відновилася, але всі зароблені кошти віддавали на військо. Та підтримати проєкт з відновлення української породи коней можна за посиланням.

Суспільство

Збудував ферму, у якій корови живуть щасливе життя без насильства та вбивства їхніх теляток

Опубліковано

“Ми для себе однозначно вирішили, що кожне живе створіння, яке народилося на нашій фермі, повинно прожити своє життя до кінця і щасливо”, – каже власник ферми “Голока”, Валерій.

Історія Валерії

Привіт усім! Мене звати Валерій, я засновник ферми Голока. В перекладі з санскриту означає планета корів.

Корови для нас – це члени сім’ї. Кожна з них для нас надзвичайно важлива. Ця ферма робилася власними коштами, власними руками. Мені допомагав син, допомагала дружина морально. Так помаленьку ми зробили те, що змогли.

Читати також: Лікарі поставили на ноги нерухомого хлопчика (ВІДЕО)

Переїзд в село на знайомство з приютом

Життя так склалося, що близько семи років тому ми з міста переїхали жити в село, де придбали велику ділянку землі.

Одна із моїх знайомих попросила їй допомогти доставити бичка новонародженого у приют під назвою Пхумі. Вона знаходиться в Миколаївській області. І фактично я можу сказати, що ця ферма стала для мене натхненням.

Я всім раджу, всім небайдужим людям, яких хоча б трохи цікавить життя курів, їхня доля, і тих, хто дійсно оболівають за те, що корови жили і помирали своєю смертю, а не на бійнях, відвідати цей приют.

Повномасштабне вторгнення

Взагалі по професії я будівельник, але з початком війни всі замовлення будівельні буквально зупинилися. І ця молочна справа дійсно стала для нас спасією.

На фермі в нас 4 корови. Ще не всі війні, але 50 літрів в день ми маємо молочка. Особливого молочка. Ми вибрали породу джерсей. Це дуже хороша порода, ви побачите їх. Це дуже цікаві, дуже характерні корови.

Також у нас є наша сироварня, місце, де відбувається магія під назвою виробництво сиру. Починаючи з молока, виробництво сиру може займати від кількох годин до півроку, до року. більше 15 одиниць молочної продукції.

Сюди входять не тільки сири, а й масло, маслогі, сметана, йогурт, молоко. Наші покупці загалом люди з усієї України. Це люди, які дійсно розуміють ту філософію, яку ми сповідаємо, а саме чистого, некровавого молока. У священих писаннях неодноразово вказується на те, що причини війн на планеті відбуваються через те, що вбиваються тварини. І особливо важливою твариною на Землі вважається саме корова. Це стало для мене місією, це стало для мене основою мого життя.

Нагадаємо, що жінки, які заснували стартапи у сфері технологій можуть отримати грант: як взяти участь.

Також ми повідомляли, що український бренд створив колекцію благодійних вишиванок: яскраві фото військових жінок.

Читати далі

Суспільство

На Пейзажній алеї знесли незаконну “церкву-МАФ” УПЦ МП

Опубліковано

Незаконний “храм-МАФ” УПЦ МП, розташований на території Національного музею історії України неподалік Андріївського узвозу, знесли.

Про це повідомило керівництво музею в “Медіацентрі Україна”.

У музеї підкреслюють, що споруду було зведено з порушенням законодавства, без проведення археологічного дослідження та без дозволу Інституту археології НАН України, а також без відповідних дозволів Міністерства культури.

Читати також: У Дії нагадали, як при відключенні світла не залишитися без інтернету

Крім того, будівлю так і не ввели в експлуатацію. Звільнену територію планують використовувати для проведення освітніх заходів і дитячих програм про давнє минуле і сучасність. Також у майбутньому планується проведення археологічних досліджень на ділянках, які досі не були вивчені.

“Храм-МАФ” мали демонтувати ще 7 травня, але роботи відклали через “технічні причини”.

Нагадаємо, що жінки, які заснували стартапи у сфері технологій можуть отримати грант: як взяти участь.

Фото: Вечірній Київ

Читати далі

Суспільство

Декілька серій відомого серіалу “Бріджертони” знімала українка

Опубліковано

Дві серії “Бріджертонів” зняла українська операторка Діана Оліфірова.

Про це повідомляє Back to the Roots.

фото: Діана Оліфірова

Про операторку

Діана Оліфірова — українська операторка, яка закінчила КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого та Київську школу фотографії. Після навчання в Україні вона вступила до британської National Film and Television School. Сьогодні Діана працює над великими міжнародними проєктами, такими як Heartstopper від Netflix.

Читати також: На Каннському кінофестивалі покажуть українські фільми “Назавжди Назавжди” та “Ля Палісіада”

Про серіал

Серіал заснований на серії романів Джулії Квінн. Події розгортаються на початку XIX століття, в епоху Регентства у Великій Британії.

У центрі сюжету – тендітна Дафна, старша дочка в аристократичній родині. Вона стає “перлиною сезону” серед наречених і привертає увагу не лише багатьох перспективних кавалерів, але й самої королеви. Однак, Дафна мріє не тільки про вигідний шлюб, але й про справжнє кохання. Її плани на шлюб раптово руйнуються, і репутацію дівчини та її родини може врятувати лише друг її брата – бабій і красень герцог Гастингс. Вони починають удавані стосунки, але несподівано закохуються одне в одного…

Нагадаємо, що у Львові побудують соціальне житло для ВПО та людей, які проходять реабілітацію.

Також ми повідомляли, що UAnimals випустили колекцію одягу з тваринами захисників з Азовсталі.

Фото: Бріджертони

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство7 днів тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

Можливості1 тиждень тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

РЕКЛАМА: