Українці, які не мають закордонного паспорта, можуть легко отримати його, подавши заяву та необхідний пакет документів. Вартість оформлення закордонного паспорта залежить від терміну виготовлення та сервісу, що надає цю послугу.
Для отримання закордонного паспорта в Україні можна звернутися до будь-якого Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), підрозділу Державної міграційної служби або центру обслуговування Паспортний сервіс ДП Документ. У разі перебування за кордоном можна звернутися до дипломатичної служби України (консульства або посольства).
проїзні документи дитини (якщо оформляється для дитини)
заяву про втрату закордонного паспорта (якщо необхідно)
виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі втрати паспорта).
Вартість оформлення закордонного паспорта з 1 квітня 2024 року в ЦНАПах і ДМС становить 958 гривень за оформлення до 20 робочих днів або 1 598 гривень за оформлення до 7 робочих днів. У ДП Документ ціна складає 1 396 гривень за оформлення до 20 робочих днів або 2 036 гривень за оформлення до 7 робочих днів. У низці випадків можливе отримання паспорта за три робочі дні.
Заяву для отримання закордонного паспорта особисто повинні заповнити громадяни, яким виповнилося 16 років. Для дітей віком 12-15 років заявку заповнюють батьки або опікуни, проте їхня особиста присутність необхідна для відсканування відбитків пальців. Діти до 12 років можуть бути відсутні, за умови подання фотографій розміром 10х15.
Оформлений закордонний паспорт дійсний протягом 4 років для дітей і 10 років для громадян, які досягли 16 років. Повнолітні громадяни можуть оформити ще один закордонний паспорт, якщо це обгрунтовано необхідністю частого виїзду за кордон та оформлення віз. Українці можуть мати не більше двох чинних закордонних паспортів.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали як українським абітурієнтам здати НМТ за кордоном.
У Сумах стартував інформаційно-аналітичний проєкт “Спектри”, до якого можуть долучитися ветерани та цивільні особи. “Спектри” надає учасникам корисні ресурси, інформацію та аналітичну підтримку, сприяючи успішній інтеграції ветеранів у цивільне життя.
“Спектри” — це спільний інформаційно-аналітичний проєкт Українського ветеранського фонду та онлайн-медіа, який створено для підтримки ветеранів.
Метою проєкту є надання платформи для обміну досвідом та ідеями, що допоможуть ветеранам реінтегруватися у цивільне життя. “Спектри” прагне створити місток між ветеранами та суспільством через серію глибоких інтерв’ю, освітній контент, майстеркласи та інтерактивні сесії.
Кожна програма матиме свою унікальну тему та спікера, а гості разом з ведучими обговорюватимуть права, можливості, психологічну підтримку, реадаптацію, а також болючі питання та прагнення ветеранів.
Програма виходитиме щовівторка о 18:00 на YouTube-каналі “Мілітарний”.
“У Ворохту привезли сиріт. Можливо, хтось хоче усиновити? Розкиньте по групах”. Цей пост навесні 2022 року миттєво розлетівся мережами, а в тисячних репостах стали поширювати чутки про загибель батьків усіх цих дітей.
Щоправда, 100 малюків з будинків дитини Харківщини тоді просто евакуювали в більш безпечне місце — до одного з санаторіїв Ворохти. Діти не потребували усиновлення. І тоді волонтери, місцева влада та дотичні організації, в одній з яких працює героїня нового випуску проєкту «Мій персональний фейк» Юлія, почали розвінчувати цю маніпуляцію на найчутливішій темі дітей.
Хто та для чого міг поширювати таку маніпуляцію та яка небезпека часом може критися в панічних закликах «зробити добру справу»?
Це черговий випуск проєкту «Мій персональний фейк», мета якого — захистити українців від негативного впливу дезінформації.
З чого почалась історія
Як лісова пожежа, у соцмережах поширився пост про те, що до Ворохти привезли 45 дітей, чий батьки загинули, і діти потребують термінового усиновлення.
Мене звати Юлія Бігліцова, я колишня журналістка, а зараз комунікаційна директорка. Ми в агенції безпосередньо зі службами у справах дітей не пов’язані, але зі службами пов’язані наші клієнти.
Про фейки та маніпуляції
Будь-які дописи в інтернеті, пов’язані з дітьми, які мають таку яскраво виражену емоційність, які спонукають до миттєвої дії, вони всі можуть на перших порах трактуватися як фейк. Фейки та маніпуляції виводять людей на емоції та збирають лайки. Але водночас можуть підступно красти спокій, дорогоцінний час та навіть близьких.
Це зброя шахраїв і пропагандистів, яка допомагає їм впливати на ваші рішення і переконання. Фейк про дітей з Ворохти дуже цікавий.
Ця історія почала ширитися навесні 2022 року. Як лісова пожежа, у соцмережах поширився пост про те, що до Ворохти привезли 45 дітей, чиї батьки загинули, і діти потребують термінового усиновлення, опіки.
Хтось сердобольний дізнався цю інформацію, що дітей привезли, перекрутив її, додав заклик розібрати дітей усиновити, якимось чином прилаштувати, і ця інформація пішла по соцмережах. Я бачила один із постів, який ширили, там десь понад півтори тисячі тільки репостів, не говорячи вже про лайки, коментарі, реакції і так далі. По факту було наступне. Привезли дітей, їх було не 45, а 100. Але ці діти не потребували усиновлення чи опіки. Цих дітей просто туди привезли до санаторію. За великим рахунком на той момент усиновлення і не було можливим.
Причини виникнення
У нас українці дуже емпатичні. Насправді, такі дописи виникають, як правило, в трьох ситуаціях.
Перша ситуація – це абсолютно штучно сконструйована історія російським ІПСО. Росіяни відстежують емоційні теми, які, в принципі, підбурюють до певних дій українське суспільство. Ці теми беруть, додають до правди брехні і запускають їх в інформаційний простір.
Що робити зараз тим, хто хоче допомогти дітям, які залишилися без батьків? Можна або звернутися до місцевої служби у справах дітей. Там завжди зорієнтують, яка потрібна допомога, кому потрібна допомога. Можна зареєструватися у чат-боті “Дитина не сама”.
Головна порада – мати холодну голову. Дуже багато помилок, зокрема і пов’язаних з репостом фейків, ми робимо тоді, коли схвильовані, тоді, коли засмучені, тоді, коли розгнівані. А фейки дуже часто саме працюють на те, щоб спровокувати ці емоції. Тому, коли ми бачимо будь-яку інформацію, яка підбурює нас до дії, нам треба охолонути. Взяти невелику паузу, годину, дві години до наступного дня, проаналізувати ту інформацію.
Нагадаємо, що українську молодь звуть доєднатися до освітньої програми від Ajax Systems.
Також ми повідомляли, як курсантка ВМС бореться зі стереотипами про жінок в армії.
Окремий загін спеціального призначення “Азов” продемонстрував, як на початку травня 2022 року вони евакуйовували цивільних з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі.
Окремий загін спеціального призначення “Азов” продемонстрував, як на початку травня 2022 року вони евакуйовували цивільних з укриттів металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі.
Цей фільм показує, як насправді відбувалася евакуація цивільного населення з “Азовсталі” і яку роль у процесі виконували міжнародні організації. З середини березня по травень 2022 року азовці вивели з-під обстрілів близько 1200 місцевих жителів у Маріуполі.
“Російські обстріли, які вщент зруйнували Маріуполь, змусили літніх людей, жінок і дітей шукати прихисток у підземеллях комбінату,” – написали у пресслужбі.
Вихід і евакуацію мирного населення з облоги забезпечила українська сторона за участі бійців і командування окремого загону спеціального призначення “Азов”. На початку травня 2022 року в укриттях “Азовсталі” перебувало понад 1000 цивільних.
“Ви очима азовця побачите організацію і перебіг виходу цивільних з обложеного комбінату. Деякі кадри публікуються вперше,” – зазначили у пресслужбі.
Також ми повідомляли, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.
