Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
Українці, які отримали травми внаслідок війни, мають право на безоплатне протезування. Це стосується і військових, і цивільних. Протезуватися можуть українці, які отримали статус інвалідності, і ті, які не мають такого статусу.
У центрі «Без обмежень», який займається протезуванням та реабілітацією, говорять: процедура відбувається в кілька етапів. Але навіть освоєння протеза – не останній етап у роботі з протезистом.
Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) розповідаємо в матеріалі ШоТам, як відбувається процес протезування.
Як отримати протез
Для того, щоб отримати протез за державною програмою, не обовʼязково мати статус інвалідності. Допоміжні засоби реабілітації можна отримати без оформлення інвалідності та проходження медично-соціальної експертизи (МСЕК). Пацієнт(-ка) може отримати необхідні засоби в медзакладі.
«Лікар фізичної та реабілітаційної медицини зобов’язаний надати вам інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації чи протезистів-ортезистів, з якими в медзакладу укладено відповідні договори. Всі послуги та обладнання надаються пацієнтам безоплатно», – говорять в МОЗ.
Якщо людина має статус інвалідності, перебуваючи у лікарні подати необхідні документи можна через е-кабінет. Це паспорт громадянина України (або посвідка на постійне/тимчасове проживання), ідентифікаційний код, висновок МСЕК (за наявності групи інвалідності), лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). Більше про перелік документів читайте за посиланням.
Якщо людина має статус інвалідності, по допомогу зі збором пакета документів можна звернутися до соціального працівника в лікарні, а в разі відсутності такого попросити лікаря запросити співробітника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Створення протеза в центрі «Без обмежень», Київ. Фото: ШоТам
Якщо пацієнта(-ку) зі статусом інвалідності вже виписали з лікарні, потрібно звернутися до найближчого Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи в місцевий орган соцзахисту.
Направлення на протезування з’явиться в електронному кабінеті, навіть якщо людина подавала документи не через цього, а, наприклад, у ЦНАПі, тому Мінсоцполітики радить у будь-якому випадку зареєструватися там. Направлення дає можливість обрати протезне підприємство.
Коли і як обирати заклад для протезування
Після того, як постраждалого(-у) виписують з лікарні, треба проходити певний період фізичної реабілітації. Якщо йдеться про послуги за одним напрямом, то реабілітаційний цикл має тривати щонайменше 14 днів, за двома та більше – не менш ніж 21 день. Кожен пацієнт чи пацієнтка можуть безоплатно пройти два реабілітаційні цикли протягом року.
Директор центру протезування «Без обмежень» Андрій Овчаренко говорить, що частиною фізичної реабілітації є підготовка кукси до протезування.
«Кукса – це та частина кінцівки, яка залишилася після ампутації й на яку буде кріпитися протез. Варто дуже ретельно підійти до процесу реабілітації, тому що ці перші кроки дуже важливі, аби надалі користуватися протезом і відновити повноцінну роботу втраченої кінцівки. Далі йде процес загоєння кукси», – зазначив він.
Під час проходження фізичної реабілітації постраждалий може починати шукати заклад, у якому хоче отримати послуги протезування. За інформацією Мінсоцполітики, людина, яка має потребу в протезі, самостійно обирає для себе з переліку підприємство, яке його виготовлятиме. Відтак медцентр уже самостійно підбере та призначить потрібний засіб реабілітації.
«За період, поки відбувається загоєння й відновлення, є можливість промоніторити всі заклади, які співпрацюють з державою і забезпечують протезно-ортопедичними виробами, щоб вивчити їхні переваги й недоліки. Це допоможе визначитись, де протезуватися», – зауважив Андрій Овчаренко.
Хто оплачує протезування
Військові мають право на первинне протезування, для них також діє програма забезпечення біонічними протезами – вони дорожчі та мають вищу функціональність.
Для цивільних в Україні існує стандартна програма, яка покриває виготовлення протеза, його технічне обслуговування, ремонт і заміну впродовж життя. Для кожного типу протеза держава визначає граничну вартість. За даними Мінсоцполітики, зараз максимальна компенсація вартості протеза становить два мільйони гривень (саме такою є вартість біонічного протеза).
Встановлення протеза в центрі «Без обмежень». Фото: ШоТам
Протезування безоплатне для всіх, різниця лише може бути в граничній вартості протеза. Вартість є різною для різних категорій. Хоч є виняток – біонічне й тяжке протезування цивільних (за нього потрібно доплачувати).
«Але 99,9% випадків повністю компенсує держава на підставі договору. Тобто людина звертається до підприємства, з нею укладається договір. Коли ми все завершили й людина почала ходити на протезі, вона підписує акт приймання-передачі, на підставі якого виставляється рахунок, і держава оплачує», – повідомив Андрій Овчаренко.
Як встановлюють протез
У Мінсоцполітики зазначають – у простих випадках для виготовлення протеза достатньо 3 тижні. Максимальний термін очікування з моменту подання документів до забезпечення протезом – три місяці.
На першому етапі проводятьпідготовку кукси. Після цього для людини виготовляють тренувальний протез, завдяки якому формується кукса під постійний протез. Оскільки тренувальний протез прозорий, спеціалісти можуть спостерігати, як відбувається загоєння та формування кукси.
Чоловік вчиться ходити на протезі. Центр «Без обмежень» у Києві. Фото: ШоТам
Третій етап – виготовлення постійного протеза. Протезне підприємство має забезпечити людину протезом у термін до 45 днів, проте у період воєнного стану цей час може бути довшим.
Та встановлення протеза – це лише частина шляху до відновлення. Багато чинників можуть викликати потребу внести до протеза коригування, тому дуже важливо дотримуватися рекомендацій фахівців і регулярно приходити на корекцію до протезиста.
«Ремонтами, подальшими налаштуваннями в нас зазвичай займається той самий майстер, який виготовляв протез. Тобто вони з постраждалим уже як родичі одне одному. З перших етапів і до фінальних намагаємося, щоб вони були разом, бо в них є тоді довіра, контакт і гарна комунікація», – додав директор центру «Без обмежень».
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Віце-прем’єр-міністр – міністр цифровізації у новому правительстві Дональда Туска Кшиштоф Гавковський повідомив, що Польща активно співпрацює з Україною у сфері надання цифрових послуг.
Так, одним із напрямів співробітництва, що увійшли до підписаного меморандуму з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, є розміщення в Польщі датацентрів українських відомств.
При цьому видання зазначило, що Гавковський не сказав, які реєстри зберігатимуться у Польщі. Тим часом у Мінцифрі зазначили, що там функціонує датацентр Державної податкової служби України, який сусідня держава збудувала на пільгових умовах.
Також на території Польщі є резервний центр обробки даних щодо розміщення систем Міністерства юстиції України.
Крім того, принесла плоди українсько-польська співпраця за погодженням роботи додатків “Дія” та mObywatel. Завдяки “Дії” українці мають автоматичне підтвердження легальності перебування у Польщі. Вона також збільшує можливість їхнього пересування у Європейському Союзі, оскільки визнається у всіх країнах блоку.
До того ж у травні набудуть чинності зміни до законодавства Євросоюзу щодо eIDAS (електронна ідентифікація та довірчі послуги), що зможе вивести польсько-українську співпрацю у цьому сегменті на новий рівень.
До того ж польське міністерство, як і українське, кілька років працює над своїм додатком. Зокрема, у липні 2023 року вийшов mObywatel 2.0, який прирівняв польський Digital ID до пластикових карток. “єДокумент” у “Дія” має таку саму силу в Україні. Таким чином, “Дія” і mObywatel можна сприймати як брата і сестру.
Нагадаємо, у Дії пояснили, як користуватися чатом єВорог.
У столиці декомунізували та реставрували стелу, присвячену героям Київського політехнічного інституту. Стела знаходиться на території вишу, роботи з її реставрації розпочались ще в серпні 2022 року, втім, на певний час припинялись.
Про це розповіли на сторінці спільноти Солом’янського району “LOS SOLOMAS”.
Зі стели зняли радянський герб і розмістили герб КПІ, перефарбували та відредагували напис-присвяту: “Київським політехнікам: студентам, викладачам, працівникам, полеглим в боях за волю України на фронтах Другої світової війни 1939-1945 років”.
Нагадаємо, Нацбанк випустив нову пам’ятну монету “День Європи”.
На кордоні з Румунією пасажирським перевізникам буде доступна можливість обирати час перетину кордону. Для цього у рамках послуги єЧерга міжнародні перевізники зможуть обирати час перетину кордону для автобусу. Йдеться як про регулярні, так і нерегулярні маршрути.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
З 10 травня послуга реєстрація на конкретний час перетину кордону відповідно до розкладу руху стане доступною на чотирьох пунктах пропуску з Румунією. А саме: «Дякове – Халмеу», «Красноїльск – Вікову де Сус», «Дяківці – Раковець», «Орлівка – Ісакча».
Реєстрація у новий тип черги, яка має назву «За розкладом» для вказаних пунктів пропуску починається з 10 травня о 12:00. Безпосередньо рух автобусів за новим записом стартує 11 травня о 12:00.
Нагадаємо, українці можуть «купити» страховий стаж.
